ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
27 січня 2021 рокуЛуцькСправа № 140/14986/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Селянського (фермерського) господарства Сім`ї Янчинських про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Селянське (фермерського) господарство Сім`ї Янчинських про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 06 жовтня 2020 року №3-6713/15-20-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області (землі запасу сільськогосподарського призначення), кадастровий номер земельної ділянки 0722485200:04:000:11304 зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, що перебувають у державній власності Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області (землі запасу сільськогосподарського призначення), кадастровий номер земельної ділянки 0722485200:04:000:1130, площею 2,0000 га; стягнення моральної шкоди в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 180 том 1).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року судовий розгляд даної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін (арк. спр. 224 том 1).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Селянське (фермерське) господарство Сім`ї Янчинських (далі - СФГ Сім`ї Янчинських ) (арк. спр. 46-47 том 2).
На адресу суду 27 жовтня 2020 року надійшла заява СФГ Сім`ї Янчинських про закриття провадження у даній справі. Вказана заява мотивована тим, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722485200:04:000:11304, площею - 2,0000 га, входить до земель СФГ Сім`ї Янчинських загальною площею 50,04 га, що посвідчено державним актом на право постійного користування землею від 30 травня 1994 року серії ВЛ №20. Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги спрямовані на захист порушеного права у сфері земельних правовідносин та стосуються оскарження правомірності набуття юридичною особою іншого речового права на земельну ділянку, відтак породжують спір про право, який не є публічно-правовим та належить до юрисдикції Локачинського районного суду Волинської області (арк. спр. 187-190 том 1).
Представником ГУ Держгеокадастру у Волинській області 19 листопада 2020 року подано до суду заперечення на заяву про закриття провадження у справі, в яких вказує, що предметом спору є рішення суб`єкта владних повноважень, а у СФГ Сім`ї Янчинських відсутні документи, які підтверджують державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою (арк. спр. 16-17 том 1).
Представник позивача - адвокат Муха В.І. в наданих суду письмових запереченнях від 23 листопада 2020 року на заяву про закриття провадження у справі та додаткових поясненнях від 14 грудня 2020 року, зазначає, що земельна ділянка загальною площею 50,04 га згідно державного акту про право постійного користування землею від 30 травня 1994 року серії ВЛ №20 не могла бути використана ОСОБА_2 02 листопада 1992 року для державної реєстрації юридичної особи - СФГ Сім`ї Янчинських , а тому останнє не набуло прав та обов`язків землекористувача земельної ділянки, наданої засновнику у користування. Крім того, розпорядженням Локачинської районної державної адміністрації від 20 серпня 2008 року №214 за зверненням ОСОБА_2 припинено право користування СФГ Сім`ї Янчинських частиною земельної ділянки площею 23,7 га пасовищ, яку передано до земель запасу Старозагорівської сільської ради. Уважає, що позивач, який отримав від відповідача дозвіл на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0722485200:04:000:11304, прав СФГ Сім`ї Янчинських не порушував та у позові заявляє вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке перешкоджає йому в оформленні документів на земельну ділянку, тому приватний інтерес позивача на час звернення до суду з цим адміністративним позовом відсутній (арк. спр. 36-39, том 2).
Судовий розгляд справи, призначений на 12 листопада 2020 року було відкладено на 09:00 год. 23 листопада 2020 року та в подальшому на 12:00 год. 18 грудня 2020 року (арк. спр. 248 том 1, арк. спр. 48 том 2)
Розгляд справи, призначений на 12:00 год. 18 грудня 2020 року було відкладено у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді на 14:40 год. 27 січня 2021 року (арк. спр. 92).
У судове засідання 27 січня 2021 року учасники справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені (арк. спр. 97-101).
На адресу суду 27 січня 2021 року надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі (арк. спр. 107).
Представником ГУ Держгеокадастру у Волинській області 27 січня 2021 року також подано до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Просить в задоволенні заяви СФГ Сім`ї Янчинських про закриття провадження у справі відмовити (арк. спр. 102).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена (арк. спр. 98, 101 том 2)
Пунктом 1 частини третьої статті 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною четвертою статті 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням зазначеного, розгляд справи проводиться в письмовому провадженні на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи та усних пояснень представників сторін наданих у судових засіданнях 12 листопада 2020 року та 23 листопада 2020 року.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у запереченнях позивача та відповідача на заяву про закриття провадження у справі, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви СФГ Сім`ї Янчинських про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Судом установлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24 березня 2020 року №З-3069/15-20-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області, орієнтовного розміру 2,0 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (арк. спр. 67 том 1).
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , за замовленням позивача та інших осіб виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у тому числі, ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області (арк. спр. 37-45 том 1).
ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявою від 02 вересня 2020 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, кадастровий номер земельної ділянки 0722485200:04:000:11304, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області (арк. спр. 24 том 1).
Оскаржуваним наказом від 06 жовтня 2020 року №3-6713/15-20-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою" ГУ Держгеокадастру у Волинській області відмовило ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району, розмір земельної ділянки 2,000 га, кадастровий номер 0722485200:04:000:11304, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з тих підстав, що кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (арк. спр. 29 том 1).
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Суд зауважує, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 19 ЦПК України, у частині першій якої зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Аналіз змісту статті 19 КАС України та статті 19 ЦПК України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Як визначено абзацом першим частини першої, частини другої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
На підставі пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у статті 118 ЗК України. Так, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (частина перша статті 118 КАС України).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої статті 118 ЗК України).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118 ЗК України).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).
З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка, щодо якої позивач просить зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою (що має наслідком надання її у власність), фактично на даний час використовується третьою особою СФГ Сім`ї Янчинських , яке зареєстроване як юридична особа 02 листопада 1992 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №399409 та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (арк. спр. 191-192 том 1). При цьому наявність права користування цією земельною ділянкою третя особа обґрунтовує наявністю державного акта на земельну ділянку від 30 травня 1994 року серії ВЛ №20 (арк. спр. 2-3 том 1).
Як убачається із постанови Волинського апеляційного суду Волинській області від 18 серпня 2020 року по справі №160/575/14-ц згідно державного акту на право постійного користування від 30 травня 1994 року ВЛ №20, земельна ділянка, яка розташована на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області, загальною площею 50,04 га належить на праві постійного користування ОСОБА_2 .
Вказаним рішенням також установлено, що з моменту створення СФГ Сім`ї Янчинських відбулася фактична заміна постійного землекористувача спірної земельної ділянки ОСОБА_2 , і обов`язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Відповідно з часу державної реєстрації цього господарства воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник ОСОБА_2 (арк. спр. 193-199 том 1).
Суд також враховує, що відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік у зв`язку із користуванням земельною ділянкою площею 50,04 га СФГ Сім`ї Янчинських сплачує земельний податок (арк. спр. 216-219 том 1), а інформаційними довідками відділу Держгеокадастру у Локачинському районі Волинської області від 08 квітня 2015 року №0-309-0.4-749/2-15, від 19 лютого 2016 року №5555-309-5555.2-395/14-16, від 09 вересня 2017 року №309-5555.3-198/14-17 підтверджено, що в постійному користуванні СФГ сім`ї Янчинських знаходиться земельна ділянка в розмірі 50,04 га ріллі на території Старозагорівської сільської ради (арк. спр. 213-215 том 1).
Відтак, з вищенаведеного слідує, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача СФГ Сім`ї Янчинських є постійним землекористувачем земельної ділянки, загальною площею 50,04 га, яка знаходиться у державній власності за межами населених пунктів на території Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області, та щодо частини якої позивач просить затвердити проект землеустрою щодо її відведення у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства.
Окрім того, із матеріалів справи убачається, що 24 червня 2020 року СФГ Сім`ї Янчинських звернулося до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із клопотанням (вх. №Р-4654/0/94-20) про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення в натурі (на місцевості) площею 50,04 га, розташованих за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району. Відповідач листом від 24 червня 2020 року №Р-4654/0-50/0/95-20 відповідач, що для наповнення Державного земельного кадастру земельну ділянку орієнтовною площею 50,04 га під час проведення робіт з інвентаризації було сформовано в земельні ділянки з кадастровими номерами 0722485200:04:000:0941 - 14,5793 га, 0722485200:04:000:0940 - 25,4208 га, 0722485200:04:000:1036 - 7,8760 га, які внесені до Державного земельного кадастру на підставі розробленої у 2013 році технічної документації з інвентаризації земель; на вказані земельні ділянки надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства (арк. спр. 69-70 том 2).
СФГ Сім`ї Янчинських також зверталося до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявою від 19 серпня 2020 року просило відмовити у наданні земельних ділянок у власність, у тому числі ОСОБА_1 , з тих підстав, що земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні господарства (арк. спр. 71-73 том 2) та із клопотанням від 09 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою шляхом об`єднання земельних ділянок загальною площею 50,04 га за кадастровими номерами, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером 0722485200:04:000:11304, які знаходяться в користуванні господарства (арк. спр. 221-222 том 1).
Таким чином, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача СФГ Сім`ї Янчинських заявило про наявність майнового інтересу щодо тієї ж самої земельної ділянки, що і позивач, та намагається виготовити технічну документацію на земельну ділянку, яку позивачу не надано, але якою користується третя особа.
У даній справі спір фактично стосується правомірності права користування СФГ Сім`ї Янчинських на земельну ділянку, до складу якої входить земельна ділянка, відносно якої позивач просить затвердити проект землеустрою з метою безоплатної передачі її у власність із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства. Відтак, цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку саме органу державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
На думку суду, з матеріалів справи вбачається наявність приватно-правового спору між третьою особою СФГ Сім`ї Янчинських , яке фактично використовує земельну ділянку, та позивачем ОСОБА_1 , який має намір отримати її у приватну власність.
Натомість, звертаючись із цим позовом, ОСОБА_1 фактично має намір вирішити цивільно-правовий спір з СФГ Сім`ї Янчинських щодо майнових прав на спірну земельну ділянку, тобто існує спір про право, а тому такі правовідносини регулюються нормами цивільного судочинства.
Відтак, незважаючи на те, що предметом позову є наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 06 жовтня 2020 року №3-6713/15-20-СГ, яким позивачу відмовлено у затвердження проекту землеустрою та наданні земельної ділянки у власність, суть вимог в кінцевому результаті зводиться до конкуренції майнових прав на конкретну земельну ділянку, з одного боку - позивача, який розробив проект землеустрою і має намір отримати у власність земельну ділянку, а з іншого боку - СФГ Сім`ї Янчинських , яке спірну земельну ділянку, надану його засновнику для ведення селянського (фермерського) господарства, використовує за призначенням.
Наведене вказує на те, що спір у цій справі виходить за межі публічно-правового та, з огляду на характер правовідносин у цій справі, має вирішуватись у порядку цивільного судочинства. Правомірність та добросовісність дій ГУ Держгеокадастру у Волинській області щодо розпорядження земельною ділянкою може бути перевірено під час вирішення цивільно-правового позову щодо захисту прав позивача на одержання земельної ділянки. При цьому, такий спір безпосередньо стосується прав фактичного користувача земельної ділянки СФГ Сім`ї Янчинських .
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №580/3779/19 та від 14 грудня 2020 року по справі №580/1282/20.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за позовом СФГ Сім`ї Янчинських про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача СФГ Сім`ї Янчинських про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з одночасним роз`ясненням позивачу, що розгляд цієї справи має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Суд відхиляє доводи представника позивача з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №820/4149/17, оскільки обставини у наведеній справі не є аналогічними обставинам у розглядуваній справі (у першій не встановлено наявність існуючого речового права позивача або інших осіб на земельну ділянку).
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 15 жовтня 2020 року №ПН498 (арк. спр. 9 том 1) та який згідно із випискою зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (арк. спр. 179 том 1).
Керуючись статтями 132, 143, пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 238, статтею 248, 256, 262, 294, 295 КАС України, на підставі Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Селянського фермерського господарства Сім`ї Янчинських про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Селянське (фермерського) господарство Сім`ї Янчинських про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди закрити.
Роз`яснити, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений згідно з квитанцією від 15 жовтня 2020 року №ПН498 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2021 |
Оприлюднено | 29.01.2021 |
Номер документу | 94453112 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Смокович Віра Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні