Рішення

від 28.01.2021 по справі 580/5655/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року справа № 580/5655/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

10.12.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18008, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 131; код ЄДРПОУ 39765890) (далі - відповідач) про:

визнання протиправним та скасування наказу від 09.06.2020 №23-6817/14-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки , яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір якої 2,0га, кадастровий номер 7122882000:02:001:1005 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні її у власність;

зобов`язання видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної та надання її у власність.

В обґрунтування зазначено, що відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою за відсутності правових підстав.

Ухвалою суду від 15.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання.

Згідно з даними повідомлень про доставку рекомендованих листів відповідач отримав вказану ухвалу 18.12.2020, а позивач - 26.12.2020.

31.12.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування зазначив про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. має здійснювати передачу у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за погодженням з об`єднаними територіальними громадами шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Затвердження проекту землеустрою є його виключними дискреційним повноваженням. Спірне рішення вичерпало дію, а земельну ділянку передано іншій особі на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №580/3936/19.

Оскільки сторони у встановлений строк не заявили обгрунтованих клопотань щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні з їх повідомленням і викликом, з огляду на відсутність доцільності допитати свідків чи призначити експертизу, суд вирішив справу розглянути на підставі наявних письмових доказів у письмовому провадженні.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви з огляду на таке.

На підставі наказу відповідача від 16.08.2019 №23-3189/14-19-СГ відповідно до замовлення позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , яка є сертифікованим інженером-землевпорядником, розробила Проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки в адмінмежах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області (за межами населеного пункту), загальною площею 2,0000га (кадастровий номер 7122882000:02:001:1005) для ведення особистого селянського господарства (далі - Проект).

Зазначений Проект складається з завдання на розроблення проекту землеустрою, пояснювальної записки, копії клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наказу відповідача Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачів, угіддями, довідки про ґрунтовий покрив земельної ділянки, переліку обмежень у використанні земельних ділянок, кадастрових планів земельних ділянок, матеріалів погодження проекту землеустрою (висновок експерта державної експертизи ОСОБА_3 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06.12.2019 №16724/82-19 та висновок державної експертизи землевпорядної документації від 10.01.2020 №1175-19).

Згідно з висновком 06.12.2019 №16724/82-19 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, складеного експертом державної експертизи ОСОБА_3 , проект землеустрою погоджений.

Відповідно до п. 11 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 10.01.2020 №1175-19, затвердженого в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Проект не повністю відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів, встановленим нормам і правилам, направлений на доопрацювання.

09.06.2020 відповідач видав наказ №23-6817/14-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки з таких підстав:

завдання на розроблення проекту землеустрою містить розбіжності, а саме в п.3 характеристиці об`єкта не відображено фактичні відомості щодо цільового призначення земельної ділянки на момент відведення, що суперечить розробленому проекту;

кадастровий план земельної ділянки не відповідає ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр ;

відсутнє рішення про погодження об`єднаною територіальною громадою надання у власність земельної ділянки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р.

У подальшому згадану земельну ділянку надано у власність ОСОБА_4 на підставі наказу від 01.12.2020 №1655-УБД, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погодившись із наказом відповідача від 09.06.2020 позивач звернувся в суд з позовом.

Для вирішення спору суд врахував.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Абзацом 2 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На підставі ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

Згідно з вимогами ст.50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV Про землеустрій проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

Складові Проекту землеустрою позивача щодо найменувань відповідають вказаній вище нормі закону.

Щодо викладених у спірному рішенні підстав суд урахував.

Відповідно до ст.34 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI Про Державний земельний кадастр на кадастровому плані земельної ділянки відображаються:

площа земельної ділянки;

зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

координати поворотних точок земельної ділянки;

лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

кадастровий номер земельної ділянки;

кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);

межі земельних угідь;

межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки.

Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі.

Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості.

Кадастровий план земельної ділянки у Проекті містить відомості, передбачені вказаною нормою. Суд звернув увагу, що спірне рішення не містить детального обґрунтування невідповідності такого документа вимог статті Закону. Конкретних порушень не доведено.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин . Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері . Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 10.01.2020 №1175-19, затвердженим в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, підтверджується, що Проект ним не погоджений і направлений на доопрацювання, зважаючи на такі зауваження та пропозиції:

кадастровий план земельної ділянки привести у відповідність до вимог ст.34 Закону України Про Державний земельний кадастр ;

уточнити суміжних землевласників (землекористувачів), у разі необхідності погодити з ними межі відповідно до вимог ст.198 Земельного кодексу України;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) привести у відповідність (п.п.3.4, 3.9 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 №376).

Докази врахування зазначеного висновку та доопрацювання Проекту відсутні.

Частина 9 ст.118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Отже, обов`язок затвердити протягом двох тижнів проект землеустрою та передати земельну ділянку у відповідача виникає у разі наявності всіх погоджень уповноважених органів відповідно до ст.186-1 ЗК України. Таке повноваження не є дискреційним, оскільки не допускає можливості обрання одного з кількох правильних (законних) способів поведінки відповідача.

У заявлених спірних правовідносинах Проект не погоджений державною експертизою землевпорядної документації. Також він не містить погодження об`єднаною територіальною громадою надання позивачу у власність земельної ділянки.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р. "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" встановлено, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечити:

формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України;

передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;

здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Оскільки розпорядження було чинним на час прийняття спірного рішення, його вимоги підлягали виконанню.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв спірне рішення з дотриманням меж, порядку та способу дій, визначених законом. Доводи позивача про його протиправність не підтверджені.

Суд також урахував, що після прийняття спірного рішення правовий статус земельної ділянки, яку мав намір отримати позивач, змінився, оскільки її надано у власність ОСОБА_4 на підставі наказу від 01.12.2020 №1655-УБД, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки, щодо якої на час судового вирішення спору набуте право власності іншою особою.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішеного спору судові витрати згідно ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 6, 14, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ (18008, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 131; код ЄДРПОУ 39765890) про:

визнання протиправним та скасування наказу від 09.06.2020 №23-6817/14-20-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки , яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адмінмежах Виноградської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір якої 2,0га, кадастровий номер 7122882000:02:001:1005 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні її у власність;

зобов`язання видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної та надання її у власність.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного її тексту та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 15 днів.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 28.01.2021.