Рішення

від 27.01.2021 по справі 640/421/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м. Київ № 640/421/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Бікей Торг доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бікей Торг (далі - позивач/ ТОВ Бікей Торг ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2018 №5542615147, №5552615147.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.

Також, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції скасована ухвала слідчого судді про призначення перевірки підприємства позивача, як наслідок, на переконання позивача, результати такої перевірки у формі податкових повідомлень-рішень підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, на підставі направлення від 25.09.2018 № 923/26-15-14-07-02-18, виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві, відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 21.09.2018 № 14317 та на виконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі № 1-кс/760/10651/16 (760/6919/16-к), що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000630, внесеного до єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 08.12.2015, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Бікей Торг (код 39511637) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами, за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, результати якої оформлені актом перевірки від 09.10.2018 №252/26-15-14-07-02-10/39511637.

Згідно висновків акта перевірки від 09.10.2018 №252/26-15-14-07-02-10/39511637, перевіркою ТОВ Бікей Торг з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій із ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429) та ТОВ Наполі Груп (код 39865997) за перевіряємий період встановлені порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, розділу 16 Витрати Положення (стандарт0 бухгалтерського обліку, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 1.2 ст. 1, п. 2.1, п. 2.4, п. 2.15, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, ст.2, ст. 4, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 175820,00 грн., у тому числі по періодах: за 2015 рік у сумі 175820,00 грн.;

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету , на загальну суму 195355 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2015 року на суму 87630,00 грн., за листопад 2015 року на суму 107725,00 грн.

На підставі вказаних висновків акта перевірки від 09.10.2018 №252/26-15-14-07-02-10/39511637, Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №5552615147 від 24.10.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 244194,00 грн., з яких 195355,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 48839,00 грн. - за штрафними санкціями;

- №5542615147 від 24.10.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 175820,00 грн., з яких 175820,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 0,0 - штрафні санкції.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, серед іншого, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно із п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, положеннями п.п. 78.5, 78.6, 78.8 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому ст. 79 цього Кодексу.

Згідно із п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

В той же час, у відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Положеннями п. 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що проведення, зокрема, документальної позапланової виїзної перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №825/924/17, від 04.09.2019 р. у справі № 821/3719/15-а.

З акта перевірки вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка проведена контролюючим органом на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв`язку із надходженням ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 року справі №760/6919/16-к, винесеної в межах кримінального провадження від 08.12.2015 року №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Судом встановлено, ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 19.12.2018 року у справі №760/6919/16-к ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Трофімова Б.В. про проведення у кримінальному провадженні №312015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року відмовлено.

У вказаному рішенні, суд дійшов висновків, що за відсутності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотання слідчого про проведення (призначення) або надання згоди на проведення позапланової документальної перевірки та встановленого нормами КПК України порядку розгляду такого клопотання, на переконання колегії суддів, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва, задовольнивши клопотання слідчого, постановив рішення, яке не передбачено КПК України, а відтак не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Як встановлено судом, за таких обставин ухвала не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки слідчим суддею допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування ухвали про призначення позапланової документальної перевірки.

Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 11.04.2019 року у справі №760/6919/16-к виправлено описку в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року, зазначивши замість помилково вказаного номеру кримінального провадження №312015000000000630, вважати вірним номер кримінального провадження №12015000000000630.

Згідно частини 6 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи із наведених положень суд дійшов висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснена без законних на те підстав, що, в свою чергу, нівелює її наслідки.

Таким чином, висновки акту перевірки, зроблені в результаті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Бікей Торг , є неналежними доказомами, виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, на думку суду, відсутні підстави для оцінки по суті наявності/відсутності допущених порушень платником податків - позивачем норм податкового законодавства, оскільки такі порушені зафіксовані в акті перевірки, який, в свою чергу, не є допустимим доказом.

Таким чином, наведені обставини є самостійною та безумовною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд відхиляє доводи контролюючого органу щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки в даному випадку вони не мають визначального характеру при вирішенні даного спору по суті з огляду на встановлену судовим рішенням в кримінальній справі №760/6919/16-к незаконність підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а тому подальший порядок її здійснення (наявність чи відсутність порушень), у тому числі наявність чи відсутність порушень податкового законодавства не впливає на хід розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Бікей Торг задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 24.10.2018 №5542615147, №5552615147.

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 6300,21 грн. (шість тисяч триста гривень 21 коп.) стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Бікей Торг за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян