Постанова

від 21.01.2021 по справі 460/1666/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/1666/20 пров. № А/857/12254/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Онишкевича Т.В.,

Шевчук С.М.,

секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Зозуля Д.П.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Рівне 07 серпня 2020 року, повне судове рішення складено 07 серпня 2020 року, у справі №460/1666/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тісарк до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказу, постанови про накладення штрафу, про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

06.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Тісарк (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області, просило: - визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Рівненські області від 01.10.2019 №1319 Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю Тісарк ; - визнати протиправними дії уповноважених посадових осіб Управління Держпраці у Рівненській області щодо складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №РВ906/956/НП від 21.10.2019; - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ906/956/000156/НП-ФС, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Тісарк накладено штраф у розмірі 417 300 (чотириста сімнадцять тисяч триста) гривень.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.11.2019 №РВ906/956/000156/НП-ФС, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Тісарк накладено штраф у розмірі 417 300 (чотириста сімнадцять тисяч триста) гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавцем встановлено обов`язок інспектора праці повідомити об`єкт відвідування або уповноважену ним посадову особу про проведення інспекційного відвідування, крім випадків проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, коли таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Суд першої інстанції вказав, що позивач вимогу від 02.10.2019 №РВ906/956/НП про надання до 15.10.2019 документів не отримував, і цей факт відповідачем не спростовано, матеріали справи не містять жодних доказів, що підтверджують обізнаність позивача зі змістом такої вимоги під час проведення заходу контролю, а тому позивач не міг надати запитувані органом контролю документи. Суд першої зазначив, що вимога надіслана ТОВ Тісарк на адресу: вул.Черняховського, 16/30, офіс 3, м. Київ, 03190, а зареєстроване місцезнаходження цієї юридичної особи: Проспект Перемоги, буд. 62-Б, офіс 3, м. Київ, 03113, тобто цей документ направлявся не за адресою позивача, що також вказує на неповідомлення позивача про те, які документи необхідно надати для перевірки. Суд першої інстанції вказав, що про проведення інспекційного відвідування позивача також не повідомлялось, хоча будь-яких вмотивованих доказів чи доводів щодо об`єктивної наявності обставин, які б свідчили, що повідомлення про проведення інспекційного відвідування та підстави його проведення можуть завдати шкоди такому відвідуванню, суду не надано. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач жодним чином не відмовляв та не перешкоджав інспекторам праці у проведенні інспекційного відвідування, оскільки не був повідомлений ні про початок такого заходу контролю, ні про документи, які вимагалися відповідачем для його здійснення, а тому не вчинив порушення вимог законодавства про працю, за яке його притягнуто до відповідальності спірною постановою.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Управління Держпраці у Рівненській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що в розумінні нормативних документів, якими унормовано проведення контрольованих заходів Управлінням, була наявна інформація про порушення трудового законодавства на даному підприємстві. Скаржник зазначає, що інформація отримана з оригіналів трудових договорів з недоліками (відсутність дати укладення), з яких встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийняті на роботу на посаду менеджера з продажу, а також зазначено реквізити Товариства. Скаржник вважає, що перед початком розгляду матеріалів, які складено за результатами спроби проведення інспекційного відвідування встановлено, що суб`єкт господарювання повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду матеріалів, клопотань про відкладення розгляду на інший час та дату не надходило, пояснень, заперечень не надходило. Вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Від представника Товариства надійшла заява про розгляд справи 21.01.2021 без участі представника Товариства, у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити. Представник відповідача в судове засідання 21.01.2021 не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень статті 229 та статті 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Тісарк зареєстровано як юридична особа 08.10.2018, за №1020000079961, код ЄДРПОУ 42531716, основний вид діяльності на момент проведення перевірки - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71).

01.10.2019 начальником Управління Держпраці у Рівненській області винесено наказ №1319 Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю Тісарк , відповідно до якого наказано інспекторам праці провести з 01.10.2019 по 15.10.2019 включно інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ТОВ Тісарк за місцем провадження господарської діяльності: вул.Мирогощанська, 62, м. Дубно, Рівненська область, місце знаходження суб`єкта господарювання: 03190, м.Київ, вул.Черняховського, 16/30, офіс 3, код ЄДРПОУ 42531716, місце провадження господарської діяльності: 35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Мирогощанська, 62 (а.с.9)

Підставою для прийняття вказаного наказу стали, зокрема: довідка про проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи від 01.10.2019, службова записка начальника відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до довідки про результати комісійного обстеження автозаправних пунктів Рівненської області м. Рівне та м. Дубно проведеного 01.10.2019 за дорученням Рівненської обласної державної адміністрації №88/01-60/19 від 12.09.2019 за адресою: вул.Мирогощанська, 62, м. Дубно, Рівненська область виявлено працюючий автозаправний пункт. На момент проведення огляду АЗС працював та заправляв транспортні засобу оператор ОСОБА_1 , який повідомив, що працює у ТОВ Тісарк за трудовим договором орієнтовно з 2018 року, наданий договір не містив дати його підписання (а.с.97).

Управлінням Держпраці у Рівненській області сформовано направлення від 01.10.2019 №1033-н/09-27 щодо проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю у ТОВ Тісарк (а.с.96).

02.10.2019 інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №РВ906/956/НП відповідно до якого 01.10.2019 о 16 год. 30 хв. та 02.10.2019 о 14 год. 05 хв. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ Тісарк , місцезнаходження суб`єкта господарювання: 03190, м.Київ, вул.Черняховського, будинок 16/30, офіс 3, місце здійснення господарської діяльності: м.Дубно, вул.Мирогощанська, 62. Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування. В ході інспекційного відвідування о 16 год 30 хв. 01.10.2019 зафіксовано факт здійснення роздрібної торгівлі паливом громадянином ОСОБА_1 , який заправляв автотранспортні засоби та отримував кошти за реалізоване пальне. ОСОБА_1 повідомив, що працює в ТОВ Тісарк та надав трудові договори на працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які працюють на об`єкті відвідування на АЗС у ТОВ Тісарк за аресою: АДРЕСА_1 . 02.10.2019 о 14 год. 05 хв. за адресою м.Дубно, вул.Мирогощанська, 62, АЗС зачинена, працівники відсутні. У зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, копія акта та письмова вимога про надання/поновлення документів від 02.10.2019 №906/956/НП надіслані об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 15.10.2019. (а.с.103-104)

У подальшому посадовими особами Управління Держпраці у Рівненській області направлено ТОВ Тісарк вимогу від 02.10.2019 №РВ906/956/НП про надання до 15.10.2019 документів, які необхідні для проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю, а саме: завірених копій повідомлення ДФС про прийняття працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на роботу; завірених копій щодо порядку прийому на роботу (наказів/трудових договорів) працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; документів, які підтверджують облік робочого часу /табеля обліку робочого часу/, нарахування та виплату заробітної плати/розрахункові відомості, відомості на виплату заробітної плати або банківські виписки про перерахунок заробітної плати на персональні банківські рахунки працівників; установчі документи по ТОВ Тісарк , наказ про призначення керівника, копії графіків змінностей працівників по АЗС м.Дубно, вул.Мирогощанська, 62; копію режиму роботи АЗС м.Дубно, вул.Мирогощанська, 62.

21.10.2019 інспекторами Управління Держпраці у Рівненській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №РВ906/956/НП, відповідно до якого інспекційне відвідування ТОВ Тісарк неможливо провести у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненаданням об`єктом відвідування запитуваних вимогою від 02.10.2019 №906/956/НП документів (а.с118-119).

Згідно з повідомленням Управління Держпраці у Рівненській області від 25.10.2019 №17-11/5037, адресованим ТОВ Тісарк , уповноваженими посадовими особами 27.11.2019 о 09:30 будуть розглянуті матеріали інспекційного відвідування та розглядатиметься питання щодо притягнення Товариства як суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 265 КЗпП України.

27.11.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ906/956/0001561/НП-ФС, якою на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування та на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України вирішено накласти на ТОВ Тісарк штраф у розмірі 417 300 грн. (а.с.7-8).

Вважаючи, що інспекційне відвідування Товариства проведено з порушенням вимог законодавства, а постанова про накладення штрафу винесена з порушенням Порядку №509, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, в редакції чинній на час проведення інспекційного відвідування, (далі - Закон №877-V) відповідно до статті 1 якого заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині 5 статті 2 Закону №877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877-V.

Відповідно до положень частини 4 статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються, зокрема, спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, в редакції чинній на час проведення інспекційного відвідування, (далі - КЗпП України) встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу положень підпункту 6 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Інспекційне відвідування як форма державного контролю за додержанням законодавства про працю, передбачено нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, в редакції чинній на час проведення інспекційного відвідування (далі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Пунктом 9 Порядку №295 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Згідно з підпунктом 2 пункту 11 Порядку № 295 інспектор праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.

Пунктами 12, 16, 18 Порядку № 295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 295 копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 8 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема; i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.

Отже, відповідач як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, витребувані документи мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування.

Абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні) при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

З матеріалів справи вбачається, що в усіх виданих з метою проведення та під час проведення інспекційного відвідування документах відповідачем зазначена адреса Товариства: вул. Черняховського, 16/30, офіс 3, м. Київ, 03190, яка вказана як адреса Товариства (Роботодавця) у трудових договорах, наданих ОСОБА_1 при здійсненні інспекційного відвідування у ТОВ Тісарк за місцем здійснення господарської діяльності м.Дубно, вул.Мирогощанська, 62, скріплених печаткою Товариства та підписом особи, зазначеної директором Товариства.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції з відкритої інформації мережі інтернет (https://ring.org.ua/edr/uk/company/42531716#company-history), відповідно до історії змін інформації у Єдиному державному реєстрі для ЄДРПОУ 42531716 в період з квітня 2019 до 18 листопада 2019 року Товариство знаходилось за адресою вул.Черняховського, 16/30, офіс 3, м. Київ, 03190.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Оскільки зміна адреси на АДРЕСА_2 відбулась вже в ході проведення інспекційного відвідування, докази повідомлення Товариством про такі зміни контролюючий орган відсутні, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що Товариством як об`єктом відвідування створені перешкоди у діяльності інспектора праці.

Щодо долученого Товариством до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, то такий сформований станом на березень 2020 року, тобто подано дані зі спливом понад п`ять місяців від винесення Наказу про інспекційне відвідування Товариства (№1319 від 01.10.2019), що не може розглядатись судом як самодостатній доказ відсутності Товариства на час призначення інспекційного відвідування та скерування інспектором праці документів за аресою: вул.Черняховського, 16/30, офіс 3, м. Київ, 03190.

При цьому, надавати документи, пояснення, довідки, відомості (зокрема і щодо зміни місцязнаходження), матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного нагляду, є обов`язком посадових осіб об`єкта нагляду.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 01.10.2019 на момент проведення комісійного обстеження за адресою: вул.Мирогощанська, 62, м. Дубно, Рівненська область, виявлено працюючий автозаправний пункт, де працював та заправляв транспортні засобу оператор ОСОБА_1 , який повідомив, що працює у ТОВ Тісарк за трудовим договором орієнтовно з 2018 року.

Відповідно до копії долученого до матеріалів справи трудового договору, укладеного між ТОВ Тісарк та ОСОБА_1 останній прийнятий на посаду менеджера з продажу та зобов`язується точно, своєчасно і в повному обсязі виконувати покладені на нього трудові обов`язки, сумлінно виконувати всі вказівки та розпорядження адміністрації роботодавця, дотримуватись трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку.

З огляду на те, що не допуск інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування та ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, за своєю суттю являються виразом активних дій суб`єкта господарювання, що унеможливлюють проведення відповідної перевірки (пряма відмова посадової чи уповноваженої особи суб`єкта господарювання допустити інспекторів до перевірки), оскільки ОСОБА_1 на підставі вказаного трудового договору ідентифікований відповідачем як працівник об`єкта відвідування, який 01.10.2019 здійснював заправку автотранспортних засобів та отримував кошти за реалізоване пальне, надав трудові договори, укладені Товариством з ним та працівниками ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подальша відсутність працівників на АЗС за адресою АДРЕСА_1 , та ненадання копій запитуваних документів слід розцінювати як створення ТОВ Тісарк перешкод інспекторам праці під час проведення перевірки.

Щодо постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18.10.2019 у справі №559/2188/19, яка набрала законної сили 16.12.2019, та відповідно до якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за торгівлю пальним на АЗС за адресою: вул. Мирогощанська, 62, м. Дубно, Рівненська область без державної ліцензії, то суд апеляційної інстанції зауважує, що при розгляді цієї справи Дубенським міськрайонним судом Рівненської області встановлено, що трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Тісарк не містить обов`язкових реквізитів та умов, а саме, відсутній номер договору, не має дати його укладання, не зазначений термін дії цього договору, такий договір містить лише інформацію, про те, що ОСОБА_1 приймається на посаду менеджера з продажу.

Вказаним судовим рішення не спростовано фактичний допуск до роботи ОСОБА_1 та виконанням ним певних обов`язків за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

Суд першої інстанції при розгляді даної справи, надаючи оцінку зазначеному судовому рішенні як преюдиційному та вказуючи, що таким встановлені обставини які спростовують факт правомірності накладення на позивача штрафу, на переконання суду апеляційної інстанції, дійшов до помилкових висновків.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2-7 статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови (далі - Порядок №509).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту). Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Відповідно до положень пунктів 3, 4 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, повідомлення про місце, дату і час розгляду справ про накладення штрафу направлялось за адресою: вул. Черняховського, 16/30, офіс 3, м. Київ, 03190, а тому, за встановлених обставин, відстеження поштового відправлення з сайту Укрпошти (а.с.122), на переконання суду апеляційної інстанції, є належним підтвердженням отримання цього листа саме ТОВ Тісарк та, як наслідок, належного повідомлення позивача про місце, дату і час розгляду справи про накладення штрафу.

Підсумовуючи зазначене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що інспекційне відвідування Товариства, за результатами якого прийнято оскаржувану постанову, здійснено у відповідності до положень статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України.

Товариством не підтверджено обставин щодо не повідомлення відповідачем про необхідність надання витребуваних документів та відсутності за адресою: вул.Черняховського, 16/30, офіс 3, м. Київ, 03190, тоді як зміна такої адреси без повідомлення контролюючого органу та відсутність працівників на об`єкті перевірки протягом 02.10.2019 та не надання запитуваних документів, на переконання суду апеляційної інстанції вказують на створення посадовими чи уповноваженими особами Товариства перешкод у діяльності інспектора праці, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що проведений відповідачем захід державного контролю не може породжувати для суб`єкта господарювання жодних правових наслідків.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесені рішення в оскаржуваній частині неповно встановлено обставини справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року справі №460/1666/20 в частині задоволення позову скасувати та в цій частині ухвалити нове рішенн, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Тісарк про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.11.2019 №РВ906/956/000156/НП-ФС, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Тісарк накладено штраф у розмірі 417 300 грн. (чотириста сімнадцять тисяч триста гривень), відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Т. В. Онишкевич С. М. Шевчук Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 28.01.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України