Ухвала

від 28.01.2021 по справі 810/329/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 810/329/18

адміністративне провадження № К/9901/1833/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М ., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №810/329/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріола-Модуль ЛТД до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2017 року №0080611209 форми "В4", яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 385841,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2017 року №0080601209 форми "В1", яким встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 177901,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 88950,61 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2017 року №0007211200 форми "В4", яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 81169,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2017 року №0007201200 форми "В1", яким встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1287268,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 321817,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2017 року №0018071200 форми "В1", яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 747730,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 186932,50 грн.;

- податкового повідомлення - рішення від 08 серпня 2017 року №0017991200 форми "В4", яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 189868,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 27 жовтня 2017 року №0064801209 форми "В4", яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 68333,33 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 27 жовтня 2017 року №0064831209 форми "В1", яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 28 333,33 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 14166,67 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, 16 січня 2021 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами ч. 4 ст. 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарження судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржником не зазначено, який правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Крім того, під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України установлено, що в ній викладені аналогічні підстави та обґрунтування, які містила попередня касаційна скарга, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року (провадження К/9901/33313/20), проте, скаржник не врахував зауваження, викладені в цій ухвалі.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №810/329/18 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко