Рішення

від 27.01.2021 по справі 389/3535/20

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.01.2021

ЄУН №389/3535/20

Провадження №2/389/777/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м.Знам`янка

Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

за участю секретаря судового засідання Пахути Н.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадженняв приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 15.03.2008 вона зареєстрована та постійно проживає у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , веде господарство, підтримує будинок у належному технічному та санітарному стані, обробляє прилеглу до будинку земельну ділянку, сплачує комунальні послуги, здійснювала ремонт. Власник будинку ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті право на вказаний будинок ніхто не заявляв. На сьогоднішній день вона продовжує проживати у вказаному будинку, зареєстрована за зазначеною адресою, тобто добросовісно, безперервно та відкрито володіє цим майном понад 10 років. Таким чином, просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за вищевказаною адресою.

Позивач у підготовче засідання не з`явилася, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, відповідно до якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Крім того, судові витрати просив віднести на рахунок позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, відповідно до якої позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заяви сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 15.03.2008 і по теперішній час зареєстрована та проживає у житловому будинку в АДРЕСА_1 та користується присадибною земельною ділянкою, що підтверджується довідками виконавчого комітету Володимирівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області №№ 146, 391 від 16.11.2020, 20.11.2020, копією паспорта громадянина України, виданого на ім`я позивача, серії НОМЕР_1 та виписками з книг погосподарського обліку сільської ради за 2011-2015, 2016-2020 роки.

Згідно з витягом з погосподарської книги за 1991-1995 роки Володимирівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , обліковувався за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Володимирівською сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області 16.04.2008 зроблено відповідний актовий запис №14 .

Після смерті ОСОБА_2 16.09.2008 державним нотаріусом Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області заведена спадкова справа №342 , заява про прийняття спадщини за заповітом 16.08.2008 надійшла від ОСОБА_3 , у якої відсутні ступінь спорідненості та родинний зв`язок зі спадкодавцем. 26.11.2008 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 4,75 га кадастровий номер 3522284200:02:000:0735, розташовану на території Мошоринської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-КР №024307.

Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємці за законом відсутні, свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не видавалося.

Згідно з рішенням п`ятої сесії сьомого скликання Володимирівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області №43-5/2016 від 17.02.2016 в с.Володимирівка перейменовано АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого на замовлення позивача Знам`янським районним комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації станом на 16.11.2020, державна реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилася, власник відсутній.

За нормами ст.41 Конституції України, ст.ст.321, 328 ЦК України, право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом.

Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також, в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим, як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 №5, виходячи зі змісту ч.1 ст.344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Пунктом 9 зазначеної постанови Пленуму ВССУ визначено, що відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст.344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Відповідна правова позиція також викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/17274/17.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 №5 можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також ч.4 ст.344 ЦК України, згідно з якими, захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим, особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 №2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланнями на визнання позову сторонами без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

З огляду на викладене, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, беручи до уваги визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, враховуючи, що позивач добросовісно заволоділа чужим майном - будинком АДРЕСА_1 і понад десять років відкрито, безперервно ним володіє, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321, 328, 344 ЦК України, ст.ст.141, 200, 206, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Васино Знам`янського району Кіровоградської області, право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Володимирівська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області, місце знаходження: вул.Центральна,2, с.Володимирівка Знам`янського району Кіровоградської області, 27452, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04365247.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко