Постанова

від 28.01.2021 по справі 2-492/2009

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/216/21Головуючий по 1 інстанції Справа №2-492/2009 Категорія: на ухвалу Троян Т. Є. Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії судді судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача Єльцова В.О.,

судді Василенко Л.І. , Карпенко О.В.

за участю секретаря Попова М.В.

учасники справи:

заявник: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович

заінтересована особа (боржник): ОСОБА_1

представник заінтересованої особи (боржника): адвокат Бардаков Юрій Васильович

заінтересована особа (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 листопада 2020 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_1 .

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на виконанні знаходиться виконавче провадження 60686601 з виконання виконавчого листа № 2-492/2009 виданого 23.09.2019 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ Компанія Еверест на користь АКІБ УкрСиббанк в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту заборгованість за кредитним договором № 11105758000 в сумі 579530,23 грн. Згідно ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2012 № 6-590/12 замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ УкрСиббанк на ТОВ Кредекс Фінанс . Відповідно до протоколу № 01/08-2018 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс перейменовано на ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ . За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 . Рішення боржником не виконане, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснено. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 , однак ОСОБА_1 рішення не виконує. Боржник доходи не одержує. На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 26.10.2020 повідомлено про те, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України. За повідомленням Державної міграційної служби України від 06.10.2020, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. У зв`язку з цим, приватний виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 право виїзду за межі України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 листопада 2020 року в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звертаючись до суду з даним поданням на підтвердження факту ухилення боржника від сплати боргу, приватний виконавець не надав суду документів, які б підтверджували злісне ухилення боржника від виконання рішення суду, не вказано, які перешкоди вчиненні з боку боржника для проведення виконавчих дій приватному виконавцеві. Крім того, матеріали подання не містять відомостей про те, що боржник повідомлений про виконавче провадження.

В грудні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить вищевказану ухвалу скасувати та ухвалити нову постанову, якою подання приватного виконавця задовольнити та тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що на запит приватного виконавця Державною прикордонною службою України листом від 26.10.2020 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово перетинав державний кордон України. Рішення по теперішній час не виконано, боржник ухиляється від його виконання, мало того вільно виїжджає за межі України, не вживаючи заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Зазначає, що твердження суду 1 інстанції про те, що приватний виконавець не надав суду документів, які б підтверджували злісне ухилення боржника від виконання рішення суду, є хибним. Оскільки, виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив. Також приватний виконавець належним чином надіслав на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження. Тобто, заявником подання вчинено вичерпні дії щодо повідомлення боржника про відкрите виконавче провадження.

Стверджує, що боржник має фінансову можливість виконувати рішення суду, проте, ухиляється від такого обов`язку. Із врахуванням того, що рішення суду із 2009 року по 2020 рік не виконується та того, що приватним виконавцем здійснено вичерпний перелік можливих заходів у виконавчому провадженні, із врахуванням належного повідомлення боржника, позиція суду щодо відсутності підстав для задоволення подання є передчасною та формальною.

Апелянт вважає, що позиція суду в оскаржуваній ухвалі є проявом надмірного формалізму, що в свою чергу нівелює обов`язковість судових рішень та суперечить основоположному принципу судочинства, так як відповідно до частини п`ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Колегія суддів Черкаського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України , суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.

Так, статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв`язання спорів у цій сфері визначаються Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України .

Даним Законом встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Як випливає з аналізу наведених положень закону, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на фізичну особу судовим рішенням, а винна поведінка боржника, яка полягає в ухиленні останнього від виконання таких зобов`язань.

Порядок виконання рішень судів та рішень інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження .

П. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлює, що державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Аналізуючи положення ст. 441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України та положеннями Закону України Про виконавче провадження , слід дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання державного виконавця, факту умисного ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем. Тобто, якщо боржник, який має можливість, свідомо ухиляється від покладеного на нього судом обов`язку.

Під ухиленням від виконання зобов`язання слід розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст. 81 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгенія Анатолійовича знаходиться виконавче провадження 60686601 з виконання виконавчого листа №2-492/2009, виданого 23.09.2019 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ Компанія Еверест на користь АКІБ Укрсиббанк в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту заборгованість за кредитним договором №11105758000 в сумі 579530,23грн. Згідно ухвали Соснівського районного суду міста Черкаси від 12.10.2012 року №6-590/12 замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ Укрсиббанк на ТОВ Кредекс Фінанс . Відповідно до протоколу №01/08-2018 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Кредекс Фінанс перейменовано на ТОВ ВЕРДИКТ КАПІТАЛ .

За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Приватним виконавцем 21.11.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження,якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 , однак ОСОБА_1 рішення не виконує.

Боржник доходи не одержує.

На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 26.10.2020 повідомлено про те, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 06.10.2020, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

У зв`язку з цим, приватний виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 право виїзду за межі України.

Однак, безспірні докази щодо умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язку по сплаті заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. не надано доказів, що ним були проведені всі можливі заходи з примусового виконання виконавчого листа №2-492/2009, передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Обмеження у праві виїзду за межі України є крайнім заходом щодо виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку про те, що при зверненні до суду із поданням приватним виконавцем не було надано доказів на підтвердження умисного ухилення боржника від виконання рішення суду, тоді як сам факт невиконання покладених на боржника зобов`язань не може бути підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України.

А отже, доводи апелянта щодо невірного встановлення всіх обставин справи судом 1 інстанції є необґрунтованими.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням наведеного вище та встановлених обставин щодо даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що подання приватного виконавця взагалі не містять висновків щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, тобто умисних винних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань, за умови об`єктивної спроможності виконувати зобов`язання, відсутності перешкод для цього.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

З урахуванням викладеного, ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 листопада 2020 року є законною, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 382-384, 441 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕРДИКТ КАПІТАЛ - залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 листопада 2020 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України гр. ОСОБА_1 , - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Єльцов

Судді Л.І. Василенко

О.В. Карпенко