Рішення

від 28.01.2021 по справі 286/3353/20

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3353/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Полісся , про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Овруцької міської ради Житомирської області, в якому просить визнати за нею право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 1,8780 га, кадастровий номер 1824286500:13:000:0059, та площею 0,7448 га, кадастровий номер 1824286500:11:000:0146, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 051356 та серії ЖТ № 051357, виданими 10.01.2003 року на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації № 342 від 27.11.2002 року, мотивуючи тим, що остання була її заповідачем та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; після її смерті відкрилась спадщина на все її майно та майнові права, яку позивач прийняла, фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном; проте нотаріус законною постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки правовстановлюючі документи на належні спадкодавцю земельні ділянки видані після її смерті, відтак позивач не в змозі нотаріально оформити належну йому спадщину, тому просить позов задоволити та визнати за нею право власності на спірне спадкове майно.

Сторони та третя особа в судове засідання не з`явились. Позивач у позовній заяві просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому висловився, що проти задоволення позову не заперечує, що розцінюється судом, як визнання позову.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову провадиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Судом перевірено наявність у представника відповідача за довіреністю повноваження на визнання позову. Визнання позову відповідачем у цій справі не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Враховуючи, що неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, у задоволення клопотання сторін, керуючись нормами ст.223 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за відсутності її учасників.

Тому, перевіривши законність визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно та майнові права, зокрема на спірні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 1,8780 га, кадастровий номер 1824286500:13:000:0059, та площею 0,7448 га, кадастровий номер 1824286500:11:000:0146, що стверджується копіями державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 051356 та серії ЖТ № 051357, виданими 10.01.2003 року на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації № 342 від 27.11.2002 року та зареєстрованими в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 356, 357.

За життя ОСОБА_2 заповідала все своє майно ОСОБА_1 , позивачу у справі, що стверджується копією заповіту, посвідченого 22.07.1989 року секретарем виконкому Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирській області Колесник В.К.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вказаний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року; щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.ст.524 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року позивач є спадкоємцем за заповітом.

Як випливає із змісту ст.548 ЦК УРСР 1963 року, спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття (яким є день смерті спадкодавця) лише в тому разі, якщо вона прийнята спадкоємцем.

Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін.

До дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживала в житловому будинку с.Гуничі Овруцького району Житомирської області одиноко, що стверджується довідкою старостинського округу № 13 Овруцької міської ради Житомирської області від 22.11.2019 року № 1306, однак протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця спадкоємець ОСОБА_1 здійснила поточний ремонт цього житловому будинку та користувалася присадибною земельною ділянкою, що стверджується довідкою старостинського округу № 13 Овруцької міської ради Житомирської області від 07.10.2020 року № 14-16/1000.

Відтак, суд вважає, що позивач прийняла спадщину після смерті спадкодавця, вступивши у фактичне володіння та управління спадковим майном.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Кулініч О.Д. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.10.2020 року за № 1797/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки після померлого спадкодавця у зв`язку з тим, що пред`явлено правовстановлюючий документ на спадкове майно, який виданий не за життя, а після смерті спадкодавця.

Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.10.2020 року, щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1824286500:13:000:0059, 1824286500:11:000:0146 відомості про права власності, іпотеки, обтяження відсутні. Зареєстровано лише право оренди, право власності на земельні ділянки не зареєстровано. Чинним законодавством України передбачено можливість реєстрації прав на підставі документів, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно лише за життя.

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України). Відповідно до ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування. Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Тобто, до складу спадщини ввійшли також права спадкодавця на земельні ділянки, правовстановлюючий документ щодо яких був виданий після смерті спадкодавця, що перешкоджає позивачу оформити спадщину та порушує його законні права.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.

На підставі викладеного за позивачем слід визнати право власності на спірне спадкове майно.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5) п.15) п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Раківщинської сільської ради Овруцького району Житомирської області, площею 1,8780 га, кадастровий номер 1824286500:13:000:0059, та площею 0,7448 га, кадастровий номер 1824286500:11:000:0146, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 згідно з державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 051356 та серії ЖТ № 051357, виданими 10.01.2003 року на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації № 342 від 27.11.2002 року та зареєстрованими в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 356, 357.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.01.2021 року.

Суддя: В. І. Вачко