Рішення

від 21.01.2021 по справі 757/37827/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37827/20-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Диба І.Б.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Рековер , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рековер , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Рековер (далі - ТОВ Рековер ), як позичальник, та ОСОБА_1 , як позикодавець, уклали договір позики №20/05/2019-58, відповідно до умов якого позикодавець передав позичальнику 52 400 грн, що еквівалентно 2000 доларів США згідно з курсом НБУ на дату укладення договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору він укладений в електронному вигляді за допомогою сервісу https/paperless/com.ua, з використанням електронних цифрових підписів сторін. Підписання договору сторонами у паперовій формі відбувається за взаємною згодою і не є обов`язковим.

20 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки до договору позики від 20 травня 2019 року №20/05/2019-58, згідно з яким ОСОБА_2 зобов`язувався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань ТОВ Рековер , що виникли з договору позики.

Зазначений договір укладено в електронному вигляді за допомогою сервісу https/paperless/com.ua з використанням електронних підписів сторін. Підписання договору сторонами у паперовій формі відбувається за взаємною згодою і не є обов`язковим.

Відповідно до пункту 1.3 договору позики повернення грошових коштів за договором здійснюється в національній валюті - гривні по курсу НБУ, встановленому на момент виплати в еквіваленті 2 000 доларів США, але не більше 65500 грн на рахунок позикодавця, вказаному в договорі як банківські реквізити для повернення суми позики, 25 червня 2020 року.

У встановлений строк відповідач позику не повернув.

Згідно з довідкою НБУ, курс долара США на 25 червня 2020 року становив 26,65 грн. тому розмір грошових коштів для повернення становить 2 000 х 26,65 = 53300 грн.

Відповідно до пункту 1.2 договору позики, за користування позикою боржник зобов`язаний щомісяця, до 25 числа, починаючи з червня 2019 року, сплачувати на рахунок позикодавця вказаний у договорі, грошові кошти розмірі, що становить гривневий еквівалент 58 доларів США 33 центи за курсом НБУ України, встановленим на дату їх перерахування позикодавцю, але у будь-якому разі, не більше ніж 1910 грн 31 коп.

Починаючи з грудня 2019 року виплати грошових коштів по відсоткам за користування позикою припинились.

Загальний розмір відсотків за користування позикою, які мали бути сплачені у період з грудня 2019 року до червня 2020 року становить 10537,77 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договору позики, у разі прострочення чергового платежу на строк, що перевищує 10 календарних днів, боржник додатково сплачує штраф в розмірі 1 000 грн за кожне таке прострочення.

Так, плата за користування позикою за липень повинна бути сплачена до 20 липня 2019 року, проте це сталося 26 липня, тобто з простроченням на 6 календарних днів.

Серпневий платіж за користування позикою повинен був сплачений до 20 серпня, натомість грошові кошти буди перераховані лише 07 вересня 2019 року, таким чином мало місце прострочення на 18 календарних днів.

Загальний розмір штрафів становить 8 000 грн.

Отже, загальна заборгованість за договором позики становить 71837,77 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором позики в сумі 71837,77 грн та судові витрати в сумі 840, 80 грн.

Ухвалою судді від 07 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Відзиву не надали.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив іпозивач незаперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи,всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що 20 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Рековер (далі - ТОВ Рековер ) та ОСОБА_1 уклали договір позики №20/05/2019-58, відповідно до умов якого позичальник передав 52 400 грн, що еквівалентно 2000 доларів США згідно з курсом НБУ на дату укладення договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору він укладений в електронному вигляді за допомогою сервісу https/paperless/com.ua, з використанням електронних цифрових підписів сторін. Підписання договору сторонами у паперовій формі відбувається за взаємною згодою і не є обов`язковим.

20 травня 2019 року між ОСОБА_2 , як боржником, та ОСОБА_1 , як позикодавцем, укладено договір поруки до договору позики від 20 травня 2019 року №20/05/2019-58, згідно з яким ОСОБА_2 зобов`язувався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань ТОВ Рековер , що виникли з договору позики.

Зазначений договір укладено в електронному вигляді за допомогою сервісу https/paperless/com.ua з використанням електронних підписів сторін. Підписання договору сторонами у паперовій формі відбувається за взаємною згодою і не є обов`язковим.

У встановлений строк відповідач позику не повернув.

Починаючи з грудня 2019 року виплати за процентами відповідач припинив.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження укладання договору, позивач надав договір позики.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1.2 Договору позики за користування позикою позичальник зобов`язаний щомісяця, до 25 числа, починаючи з червня 2019 року, сплачувати на рахунок позикодавця, вказаний в договорі, грошові кошти розмірі, що становить гривневий еквівалент 58 доларів США 33 центи за курсом НБУ України, встановленим на дату їх перерахування позикодавцю, але у будь-якому разі не більше ніж 1910,31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 1.3 договору позики повернення грошових коштів за договором здійснюється в національній валюті - гривні по курсу НБУ, встановленому на момент виплати в еквіваленті 2 000 доларів США, але не більше 65500 грн на рахунок позикодавця, вказаному в договорі як банківські реквізити для повернення суми позики, 25 червня 2020 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунку станом на 25 червня 2020 року курс долара становить 26,65 грн, то розмір грошових коштів для повернення становить 2000 х 26.65 = 53 300 грн.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до положень статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 4.2 Договору позики, у разі прострочення чергового платежу на строк, що перевищує 10 календарних днів, боржник додатково сплачує штраф у розмірі 1 000 грн за кожне таке прострочення.

Ураховуючи те, що з грудня 2019 року відповідач не сплачує проценти за договором позики та у серпні 2019 року відбулось прострочення сплати процентів на 18 місяців, тому вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 8 000 грн підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача процентів на підставі ст. 1048 ЦК України, то суд виходить з такого.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Оскільки відповідач не сплачував проценти за договором позики з грудня 2019 року, то з нього підлягають стягненню проценти за договором позики за період з грудня 2019 року до 25 червня 2020 року.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем сума процентів за договором позики, що не сплачені відповідачем становить 10537,77 грн.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

Частиною першою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір поруки за зобов`язаннями за договором позики від 20 травня 2019 року № 20/05/2019-58, суд вважає, що вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми позики, процентів та штрафу на загальну суму 71837,77 грн є обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі по 420, 40 грн з кожного.

Керуючись ст. ст..192, 193, 524, 526, 530, 545, 625, 1046-1050 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рековер , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Рековер та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 71837 (сімдесят одна тисяча вісімсот тридцять сім) гривень 77 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рековер на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420, 40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420, 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Печерським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання через Печерський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Рековер (ідентифікаційний код 42170391, адреса: вул. Велика Васильківська,13, м. Київ, 01004).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Повний текст судового рішення складено 29 січня 2020 року.

Суддя О. Л. Бусик