Рішення

від 25.01.2021 по справі 725/4008/20

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/4008/20

Номер провадження 2/725/702/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2021 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Пентелюк П.І., Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства по охороні власних гаражів №5, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення та скасування його, витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Товариства по охороні власних гаражів №5, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконним рішення та скасування його, витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Позивач в позові зазначив, що він є власником цегляного гаражного боксу (гаражу) № НОМЕР_1 та членом Товариства по охороні власних гаражів №5, який розташований по АДРЕСА_1 . З часу набуття членства у гаражному кооперативі ОСОБА_1 володів і користувався гаражем № НОМЕР_1 , вчасно та в повному обсязі сплачував членські внески, проводив оплату за використану електроенергію, приміщення гаражу використовував для власних потреб. Як член гаражного кооперативу додатково сплачував внески на його розвиток, а також постійно брав участь у загальних зборах членів кооперативу. Весною 2016 року позивач передав у тимчасове безоплатне користування належний йому гаражний цегляний бокс № НОМЕР_1 , своєму знайомому ОСОБА_4 . ОСОБА_4 , отримавши у користування приміщення гаража, взяв на себе зобов`язання сплачувати членські внески за ОСОБА_1 , проводити оплату за використану ним електроенергію та інші необхідні платежі. Звертає увагу суду на те, що жодних повідомлень від адміністрації гаражного кооперативу про несплату або заборгованість по членським внескам з весни 2016 року йому не надходило.

25.05.2020 року ОСОБА_1 було з`ясовано, що відповідачем головою гаражного кооперативу №5 ОСОБА_2 , належний позивачу гаражний бокс № НОМЕР_1 було продано за його особистим рішенням, оскільки ОСОБА_1 не сплатив членських внесків, а все належне його вартісне майно, що знаходилось на зберіганні у гаражі АДРЕСА_2 , він забрав та розпорядився ним на власний розсуд. Окрім того, було з`ясовано, що на теперішній час гаражним цегляним боксом № НОМЕР_1 у Товаристві по охороні власних гаражів № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 володіє та користується відповідач ОСОБА_3 .

Позивачем були здіснені неодноразові усні та письмові запити про надання пояснення з приводу незаконного позбавлення його членства у гаражному кооперативі, незаконного заволодіння його власним гаражним боксом № НОМЕР_1 , пояснення щодо його майна, яке зберігалось у гаражі, а також надання документів, що підтверджують не сплату ним внесків або будь-яких інших платежів. Однак, всі запити відповідачем головою гаражного кооперативу №5 ОСОБА_2 було проігноровано.

Позивач стверджує, що рішення і дії адміністрації Товариства по охороні власних гаражів №5 щодо виключення його з членів гаражного кооперативу та розпорядження його власним майном є неправомірними, а належний йому гаражний бокс № НОМЕР_1 вибув з його володіння поза його волею та відповідач ОСОБА_3 незаконно, без відповідної правової підстави володіє і користується ним.

З урахуванням наведеного просить: Визнати не законним та скасувати рішення загальних зборів членів Товариства по охороні власних гаражів № НОМЕР_2 в частині виключення ОСОБА_1 з членів Товариства по охороні власних гаражів №5; Витребувати із незаконного чужого володіння ОСОБА_3 цегляний гаражний бокс № НОМЕР_1 який знаходиться у АДРЕСА_1 та передати його у власність ОСОБА_1 ; Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в розмірі 34 510,00 гривень завданої матеріальної шкоди; Стягнути з відповідачів Товариства по охороні власних гаражів №5 та ОСОБА_2 судові витрати та витрати на правову допомогу.

Відповідачі не скористалися своїм правом та відзив на позовну заяву не подавали.

Від представника відповідача головою Товариства по охороні власних гаражів №5 Плешко І.В. була надана заява від 07.10.2021 року, в якій було зазначено, що позивач дійсно являвся власником гаража № НОМЕР_1 в Товариства по охороні власних гаражів № НОМЕР_2 , який знаходиться у АДРЕСА_1 . Зазначає, що членські внески позивачем сплачувалися. В 2015 році позивач свій гараж надава в оренду члену кооператива ОСОБА_5 грудні 2015 року ОСОБА_5 самовільно запустив в гараж № НОМЕР_1 стороннього на транспортному засобі, на іноземних номерах. В січні місяці охорона без пропуску не пропустила останнього на територію кооперативу. Замок на дверях гаража, шляхом заварювання електросваркою, був поставлений за рішенням зборів кооперативу. Зазначає, що з 2017 року по квітень 2020 року ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідав, тому в квітні 2020 року було зібрано правління кооперативу, на якому, відповідно до протоколу від 28.01.2019 року, статуту, оскільки сума боргу перевищує балансову вартість гаража, було вирішено продати гараж, в результаті чого був погашений борг кооперативу. 28.04.2020 року вищезгаданий гараж був проданий гр. ОСОБА_5 , якому виданий ордер на право власності під №65 араж №65 від 28.04.2020 року.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу( ч.1 ст.16 ЦК).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у 1980 році, батько позивача ОСОБА_9 став членом гаражного кооперативу №5 у м. Чернівці, теперішня назва Ї Товариство по охороні власних гаражів №5, який розташований по АДРЕСА_1 та з того часу він був власником цегляного гаражного боксу (гаражу) № НОМЕР_1 , володів і користувався ним у наведеному гаражному товаристві. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача, ОСОБА_9 , помер. Після смерті батька позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиць за законом оформив свої спадкові права на майно, яке залишилось після його смерті, а також набув членства у Товаристві по охороні власних гаражів №5 (надалі - товариство або кооператив) гараж № НОМЕР_1 , шляхом подання відповідної заяви і документів. Таким чином після смерті батька ОСОБА_1 , як спадкоємиць який прийняв спадщину, набув права власності на цегляний гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 у Товаристві по охороні власних гаражів № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 /а.с.8-12/.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , відібраних згідно ст.20 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатом Кравчук Д.В., який представляє інтереси позивача, весною 2016 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 у безоплатне користування свій власний гаражний цегляний бокс № НОМЕР_1 (гараж), яке знаходиться у Товаристві по охороні власних гаражів № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 . Зазначає, що за користуванням даним гаражем сплачував особисто голові товаривства членскі внески за ОСОБА_1 . Стверджує, що в лютому 2019 року ним було виявлено, що ворота гаражного боксу № НОМЕР_1 заварені електрозваркою та він не мав доступу до приміщення гаража. Головою товариства ОСОБА_2 було роз`яснено, що ворота гаражного боксу № НОМЕР_1 заварені електрозваркою через велику заборгованість за гараж. Також зазначає, що з 2016 рік по лютий 2019 року йому не було вручено ніяких повідомлень/претензій про заборгованість /а.с.86-91/.

На сьогоднішній день гаражним цегляним боксом № НОМЕР_1 Товариство по охороні власних гаражів № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 володіє та користується відповідач ОСОБА_3 /а.с.59-62, 72-74/.

Представнику відповідача, голові товариства ОСОБА_2 , представником позивача було надано запит від 29.05.2020 року, який було йому вручено 03 червня 2020 року. В зазначеному запиті було поставлено ряд запитань, які входять до компетенції відповідача та які безпосередньо стосувались ОСОБА_1 , як члена товариства, його гаражного боксу№ НОМЕР_1 , Статуту товариства, рішення про виключення останнього з членів товариства /а.с.24-29/.

24.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою про вчинення злочину до Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області. Довідкою від 07.07.2020 року про результати розгляду звернення ОСОБА_1 ДОП СП Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_10 . Було повідомлено про те, що припинено розгляд заяви останнього про вчинення злочину, оскільки у цих відносинах відсутні ознаки кримінального правопорушення, а мають місце ознаки цивільно-правових відносин /а.с.13-20/.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

17.07.2020 року голові Товариства по охороні власних гаражів №5 повторно направлено запит адвоката, в якому представник просив представника відповідача надати ряд документів, що стосуються діяльності кооперативу та безпосередньо ОСОБА_1 , однак ОСОБА_2 відмовився приймати запит /а.с.30-33/.

ОСОБА_2 , представник відповідача Товариства по охороні власних гаражів №5, не надав суду як доказ того, що була надана відповідь на вищезгадані запити представника відповідача від 29.05.2020 року та від 17.07.2020 року.

Судом встановлено, що цегляний гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 перебував у гаражному кооперативі №5 у м. Чернівці, теперішня назва Товариство по охороні власних гаражів №5, організаційно-правова форма за КОПФГ - обслуговуючий кооператив (Обслуговуючий кооператив Товариство по охороні власних гаражів №5 /а.с.69-70,46-55/.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків в роботі його органів управління та посадових осіб, право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу ти його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити, Основними обов`язками члени кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплати визначених статутом кооперативу внесків.

Статтею 15 Закону України Про кооперацію встановлено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, в тому числі, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідно до ст.13 Закону України Про кооперацію членство в кооперативі припиняється у разі: несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.

Відповідачі не надали докази того, що ОСОБА_1 , було направлено будь-які письмові попередження про наявність заборгованості зі сплати членських внесків, письмових повідомлень про скликання загальних зборів членів гаражного кооперативу з порядком денним де б було включене питання про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу.

Рішення про виключення ОСОБА_1 , із членів кооперативу у зв`язку з тим, що він нібито має заборгованість не відповідає принципам розумності і справедливості, що передбаченими ст.3ЦК України, тому суд вважає, що дане рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями ст.319 ЦК саме власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник, як передбачено ст.387 ЦК має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Аналізуючи дані вимоги Цивільного кодексу суд вважає, що відповідачем Товариство по охороні власних гаражів №5 рішення і дії адміністрації Товариства по охороні власних гаражів №5 щодо виключення ОСОБА_1 , з членів гаражного кооперативу та розпорядження його власним майном є неправомірними, а належний йому гаражний бокс № НОМЕР_1 вибув з його володіння поза волею позивача та відповідач ОСОБА_3 незаконно, без відповідної правової підстави, володіє і користується ним.

За таких обставин суд прийшов до висновку, визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів Товариства по охороні власних гаражів № НОМЕР_2 в частині виключення ОСОБА_1 з членів Товариства по охороні власних гаражів № НОМЕР_2 та витребувати із незаконного чужого володіння ОСОБА_3 цегляний гаражний бокс № НОМЕР_1 який знаходиться у АДРЕСА_1 та передати його у власність ОСОБА_1 .

Разом із тим, позивачем було заявлено про стягнення з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , користь 34 510,00 гривень завданої матеріальної шкоди. Розглядаючи подану заяву, суд виходить із наступного.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч.1 ст.42 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно зі ст.175 ЦПК України позивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові.

Ст.51 ЦПК України урегульовано питання залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача. Так, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згодний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач перебував в цивільних відносинах з Товариством по охороні власних гаражів №5 та його адміністрацією, а не з ОСОБА_2 , як фізичною особою. Також судом не встановлено порушення прав позивача та його законних інтересів як фізичною особою ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є керівником Товариства по охороні власних гаражів №5 /а.с.69-70/. Тобто, суд вважає, що останній є неналежним відповідачем у справі та на нього не можуть бути покладені ті обов`язки, про вчинення яких заявив ОСОБА_11 у поданій до суду позовній заяві.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги ОСОБА_11 до ОСОБА_2 , як до фізичної особи, не підлягають задоволенню з підстав пред`явлення вимоги до неналежного відповідача.

У відповідності до ст.142 ЦПК України, суд не стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача завдану матеріальну шкоду, понесені судові витрати, витрати на правову допомогу.

Вирішуючи вимоги щодо стягнення з відповідача Товариства по охороні власних гаражів №5 на користь позивача судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

08.09.2020 року між адвокатом Кравчук Дмитром Васильовичем та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання юридичної (правової) допомоги № 08/09/20.

З акту наданих послуг від 25.01.2021 року вбачається, що адвокат Кравчук Дмитро Васильович виконав/надав послуги відповідно до положень договору про надання юридичної допомоги №08/09/20 від 08.09.2020 року.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру клієнт - позивач ОСОБА_1 оплатив кошти відповідно до договору про надання юридичної допомоги №08/09/20 від 08.09.2020 року у загальному розмірі 10 000грн. 00коп.

При поданні позову позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 2 522грн. 40коп., що підтверджується квитанцією банку від 08.09.2020 року.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуются на законі і підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 4,19,89,141-142,263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу Товариство по охороні власних гаражів №5 в частині виключення ОСОБА_1 з членів Обслуговуючого кооперативу Товариство по охороні власних гаражів №5 .

Витребувати із незаконного чужого володіння ОСОБА_3 цегляний гаражний бокс № НОМЕР_1 , який знаходиться у Обслуговуючому кооперативі Товариство по охороні власних гаражів №5 , за адресою: АДРЕСА_1 та передати його у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з відповідача Обслуговуючого кооперативу Товариство по охороні власних гаражів №5 , ідентифікаційний код 22848127, місцезнаходження якого за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Залозецького Володимира, 76, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати в сумі 2 522грн. 40коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000грн. 00коп.

В іншій частині позовних вимог -- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко