Постанова

від 29.01.2021 по справі 916/2883/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2883/20

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інсанет

на рішення Господарського суду Одеської області від 07.12.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мейн Транс

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНСАНЕТ

про стягнення 145 350,32 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2020 року ТОВ Мейн Транс звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ ІНСАНЕТ про стягнення заборгованості в розмірі 145 350,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 17.03.2020 був укладений договір про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобов`язується за винагороду організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені. Відповідач зобов`язується оплатити позивачу вартість наданих послуг. Відповідно до Договору-Заявки від 13.03.2020 сторони погодили умови перевезення.

На виконання умов Договору та Заявки позивач надав послуги з перевезення вантажу, однак відповідач в порушення умов Договору не оплатив позивачу вартість наданих послуг, у зв`язку з чим ТОВ Мейн Транс надсилало на адресу відповідача досудову вимогу, яка була повернута із закінченням терміну зберігання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.12.2020 позовні вимоги задоволенні.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ ІНСАНЕТ звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим що відповідач в жодних договірних правовідносинах з позивачем не перебуває, Договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.03.2020 та договір-заявку не підписував.

Скаржник зазначає, що з 2018 року не веде господарської діяльності, не має акредитації як суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, його не включено до Реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром, не має поточних рахунків у банках, окрім казначейського рахунку для сплати податків.

Крім того у грудні 2017 року Товариство змінило юридичну адресу з м. Київ на м. Одеса, проте директором ТОВ Інсанет було прийнято рішення не змінювати зовнішній вигляд печатки та було затверджено Інструкцію з діловодства апелянтом щодо використання печатки від 28.12.2017. Зокрема, на печатці ТОВ ІНСАНЕТ міститься вказівка м. Київ, Україна, а на відтиску печатки на Договорі та договорі-заявці вказано Україна, м. Одеса , підпис, який проставлено на Договорі від імені директора відповідача, йому не належить.

Отже, апелянт стверджує, що жоден документ від імені відповідача не підписувався ні в оригіналі, ні електронним підписом, оригінали документів відповідачем не отримувались, і не направлялись. Доданий до справи Договір є підробленим.

Також, скаржник зазначив, що він не отримав ні позовної заяви, ні ухвали про відкриття провадження по справі, у зв`язку з чим і не було надано відзиву з доказами до суду першої інстанції.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем були надані додаткові документи.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду справи судом учасникам справи було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Відзив на апеляційній скаргу до суду не надходив.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2020 між ТОВ Інсанет (замовник) та ТОВ Мейн Транс (перевізник) було укладено договір №341/03, який визначає порядок взаємовідносин, що виникають між перевізником і замовником під час організації перевезень вантажів автотранспортними засобами у міжнародному сполученні, а також порядок розрахунків за надані послуги.

Так, за умова Договору замовник доручає, а перевізник зобов`язується за винагороду організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а замовник зобов`язується оплатити перевізнику вартість наданих послуг на у мовах цього договору.

Перевізник приступає до виконання робіт на підставі додаткової угоди до договору, іменованої в подальшому заявка, що є невід`ємною частиною даною договору.

Перевезення вантажів виконується за умови подання заявки в письмовій формі, в якій міститься вся інформація, необхідна для виконання Договору. Перевізник в письмовій формі підтверджує прийняття заявки до виконання і повідомляє замовнику реєстраційні номери транспортного засобу, ФІО водія, подання транспортного засобу під завантаження, орієнтовний час прибуття до місця призначення (п.п.1.1., 2.1., 2.2., 2.4., 3.1., 3.2. Договору).

Ціни за даним договором і його додатками (заявками) встановлені в національній грошовій одиниці України - у гривнях, або в інших валютах, узгоджений сторонами в заявці. Ціни є договірними й погоджуються в заявці для кожного перевезення (групи однотипних перевезень) виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку.

Розрахунки здійснюються відповідно до термінів, зазначених у заявці.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань, але у будь-якому випадку до 31.12.2020 (п. 10.1. Договору).

13.03.2020 до Договору сторонами було підписано Договір-заявку №ЛД-038 (а.с. 9), в якій сторони узгодили, напрямок, адресу, час завантаження, відомості про вантаж, місце розмитнення, адресу розвантаження.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною СМR №485327 від 25.03.2020, відповідно до якої перевізником (позивачем) транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з CTRA NACIONAL IV, KM. 31,700 28350, CIEMPOZUELOS, MADRID, ІСПАНІЯ (відправник) через пункт пропуску Краківець-Корча , митний пост Краковець було доставлено до м. Херсон, вул. Метітопольска, 17-Б, обладнання для зрошення: 19 600 кг (22 паллета) крапельної трубка (а.с. 10-11).

На оплату послуг із перевезення позивачем було 15.04.2020 направлено на юридичну адресу відповідача рахунок №90 від 02.04.2020 на суму 145 350,32грн., акт приймання-передачі послуг №90 від 02.04.2020. Назване поштове відправлення повернуто позивачу поштою із поміткою за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 12-14).

Пунктом 4.1.9. Договору від 17.03.2020 сторони погодили, що замовник зобов`язаний підписати акт виконаних робіт (послуг) протягом 5-ти днів після одержання документів або направити перевізнику мотивовану відмову. У випадку не одержання такої відмови протягом 10-ти робочих днів, роботи (послуги) вважаються виконаними з дати передачі замовнику відповідного акта виконаних робіт (наданих послуг), а їхня якість відповідає умовам договору і заявки, при цьому сума зазначена в документах вважається прийнятою замовником до оплати.

Враховуючи, що позивачем акт виконаних робіт надіслано на адресу державної реєстрації відповідача, а останнім не вжито належних заходів щодо отримання поштового відправлення, а отже ТОВ ІНСАНЕТ ухилилось від підписання акту виконаних робіт, у зв`язку з чим, судова колегія вважає, що послуги з перевезення є прийнятими відповідачем згідно п.4.1.9. Договору.

Також, позивач надіслав на адресу відповідача досудову вимогу №2704/20 від 27.04.2020 про оплату заборгованості в сумі 145 350,32 грн., однак, вона також повернута поштою відправнику із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 15-17).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 та ч. 1 ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, доведеною матеріалами справи є заборгованість відповідача в розмірі 145 350,32 грн. та господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги.

Щодо доводів апеляційної скарги судова колегія зазначає наступне.

Разом з апеляційною скаргою, відповідач надав до суду додаткові документи, як докази обґрунтування апеляційної скарги, зазначені докази відсутні в матеріалах справи та не були предметом дослідження господарським судом при розгляді даної справи. При цьому, апелянт не просить залучити додаткові докази до матеріалів справи та не зазначає, поважних причин, які не дали йому змоги надати вказані докази до суду першої інстанції.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що не отримував позовну заяву та ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, однак судова колегія критично відноситься до вказаних доводів відповідача, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява, ухвала про відкриття провадження у справі від 07.10.2020 та рішення суду першої інстанції від 07.12.2020 надсилались на юридичну адресу відповідача (яка також вказана і в апеляційній скарзі), відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Космонавта Комарова,10, офіс 100-А, м. Одеса, 65101. При цьому, ухвалу суду від 07.10.2020 відповідач не отримав, конверт повернувся до суду із поміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою , однак рішення суду від 07.12.2020 відповідач отримав, що дає підстави вважати, що ТОВ ІНСАНЕТ кореспонденцію за своєю офіційною адресою отримує вибірково.

Частиною 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суду про зміну свого місцезнаходження чи перебування під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про місце проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаться врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За таких обставин, враховуючи, що господарським судом першої інстанції було надіслано копію ухвали від 07.10.2020 за належною адресою, яку зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність особи (адресата), то виходячи з положень п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що адресат повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що відповідач про розгляд справи був повідомлений судом належним чином, отже судова колегія не вбачає підстав для дослідження додаткових документів наданих з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи той факт, що відповідач свідомо ухилявся від отримання судової кореспонденції, нові докази, що подаються відповідачем, в силу приписів ст. 269 ГПК України не можуть бути прийняті апеляційнім судом, а отже доводи апеляційної скарги які ґрунтуються на нових доказах, які відсутні в матеріалах справи, судова колегія залишає без розгляду та задоволення.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що відповідач не підписував Договір, договір-заявку та відтиск печатки на вказаних документах не відповідає справжній печатці відповідача, судова колегія не приймає їх до уваги, оскільки доказів на підтвердження вказаних доводів апелянтом до суду не надано, а саме, звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою про підробку підпису директора та печатки ТОВ ІНСАНЕТ , прийняття за результатами її розгляду обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні або постанови суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України.

Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати відповідача по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНСАНЕТ залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 07.12.2020 без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.