Ухвала

від 21.01.2021 по справі 369/9220/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9220/20

Провадження №1-кс/369/52/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю заявника ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №4 м. Києва клопотання ОСОБА_3 , в особі представника адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року заявник ОСОБА_3 , в особі представника адвоката ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, в рамках кримінального провадження №42015110200000074, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,згідно якогопросить скасуватиарешт наземельну ділянкуплощею 0,9997га,з кадастровимномером 3222410300:02:004:0039,яка належить ОСОБА_3 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна(408897832224),на якунакладено арештухвалою слідчогосуддіКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 08.12.2017.

Зазначає, що арешт підлягає скасуванню, оскільки слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна через два роки після відкриття зазначеного кримінального провадження.

Більше того, на момент звернення слідчого з клопотанням про арешт земельної ділянки закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.358 КК України у даному кримінальному провадженні.

З моменту накладення арешту на земельну ділянку минуло більше двох років. Остання слідча дія у кримінальному провадженні проведена на початку 2018 року.

Протягом двох років групою слідчих не проведено жодної слідчої дії у цьому кримінальному провадженні. Оскільки слідчими та прокурорами у цьому кримінальному провадженні не виконуються основні завдання кримінального провадженні, тому заявник вважає, що відпала потреба у такому заході забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначеної земельної ділянки.

Більше того, у липні 2016 року керівник Києво-Святошинської прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації прав на вказану земельну ділянку та витребування її з чужого незаконного володіння.

Рішенням судді ОСОБА_5 прокурору відмовлено у задоволенні позову повністю, оскільки ним не надано суду належних та допустимих доказів незаконного заволодіння ОСОБА_3 земельною ділянкою.

Вказане рішення перевірялось судами апеляційної та касаційної інстанцій, а також Верховним судом.

В результаті апеляційного та касаційного розглядів рішення Києво-Святошинського суду залишено без змін. Тобто судами трьох інстанцій та Верховного суду встановлено правомірність набуття у власність ОСОБА_3 земельної ділянки. При цьому кримінальне провадження вже розслідувалось два роки.

На підставі викладеного заявник стверджував, що на сьогоднішній день відпали будь-які підстави для арешту земельної ділянки, оскільки він вже не відповідає завданням кримінального провадження. Навпаки продовження арешту земельної ділянки суперечить завданнями кримінального провадження та завданням арешту майна. Про це також свідчить той факт, що протягом більше п`яти років досудового розслідування жодній особі не вручено повідомлення про підозру. Досудове розслідування не завершене, строки притягнення до кримінальної відповідальності за цим злочином вже минули ще у 2016 році.

Таким чином потреба в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на земельну ділянку на даний час відпала. Крім того, тривалий безпідставний арешт належного ОСОБА_3 майна позбавляє його можливості у повній мірі реалізувати право власності, оскільки він позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою. На даний час порушується його право власності.

Таким чином підстави, які слугували винесенню ухвали про арешт земельної ділянки відпали, тому вважають, що існують всі підстави для скасування арешту майна ОСОБА_3 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 , просили суд клопотання про скасування арешту на земельну ділянку задовольнити.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали додані в обґрунтування клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і конфіскації майна як виду покарання.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно, зокрема, підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, у липні 2016 року Керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звертався з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_6 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про право власності на земельну ділянку, витребування з незаконного володіння земельної ділянки на користь держави.

Зокрема, позов стосувався скасування державної реєстрації на право власності та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, оскільки прокуратурою виявлені порушення земельного законодавства під час набуття у власність земельної ділянки площею 0,9997 га для ведення особистого селянського господарства на території Боярської міської ради. Ці ж рішення є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 26 вересня 2016 року, у задоволенні позову Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_6 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про право власності на земельну ділянку, витребування з незаконного володіння земельної ділянки на користь держави - відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено, нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за недоведеністю позовних вимог.

Судами встановлено законність набуття права власності ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,9997 га, розташовану на території Боярської міської ради, Києво-Святошинського району Київської області, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер- 3222410300:02:004:0039.

Підставами для подачі позову прокурором стало те, що спірні земельні ділянки, які є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, набуті фізичними особами на підставі незаконних рішень, з порушенням норм статтей116,122,149 ЗК України.Він просив скасувати рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень приватного нотаріуса Киво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_7 , індексний номер: 14493071 від 16.07.2014 17:23:29, на підставі якого зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:02:004:0039; витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:02:004:0039 площею 0,9997 га, вартістю 31970,15 грн., яка знаходиться в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Таким чином, прокуратура, що здійснює у даному провадженні процесуальне керівництво вживала цивільно-правові засоби скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про право власності на земельну ділянку та позбавити права власності добросовісних набувачів.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року посправі № 369/6140/16-ц у задоволенні позову відмовлено повністю, через необґрунтованість позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2016 року апеляційну скаргу керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмолено, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 20 вересня 2017 року залишено без задоволення касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області, а рішення апеляційного суду - залишено без змін.

Відтак, Вищим спеціалізованим судом України прямо вказано про відсутність підстав для скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та її витребування із незаконного володіння відповідача, з огляду на те, що прокурором не доведено незаконність набуття ОСОБА_6 у власність земельної ділянки площею 0,9997 га, розташовану на території Боярської міської ради, Києво-Святошинського району Київської області, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер- 3222410300:02:004:0039, та її подальше відчуження на користь ОСОБА_3 ..

З наданих матеріалів вбачається, що в рамках кримінального провадження №№42015110200000074, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,ухвалою слідчогосудді ухвалоюслідчого суддіКиєво-Святошинськогорайонного судуКиївської області,накладено арешт наземельну ділянкуплощею 0,9997 га, з кадастровим номером 3222410300:02:004:0039, яка належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (408897832224).

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пунктом 6 р. 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно дост. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно дост. 317 ЦК Українивласникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК Українивизначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі викладених обставин, враховуючи, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_3 належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст. 174 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_3 , в особі представника адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на земельну ділянку площею 0, 9997 га, з кадастровим номером 32222410300:02:004:0039, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , який накладений на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 від 08.12. 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1