Рішення

від 25.01.2021 по справі 902/368/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2021 р. Cправа № 902/368/20

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : керівника Калинівської місцевої прокуратури (вул. В. Нестерчука, 39, м. Калинівка, Вінницька область, 22400) в інтересах держави - в особі Махнівської сільської ради Козятинського району (вул. Нікольського, 15, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133)

до : Селянського (фермерського) господарства "Ніка-Д" (вул. Польова, 15, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133)

про стягнення 65238,52 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

прокурор Паук В.В. за посвідченням;

позивача не з`явився;

відповідача Дем`янюк В.Б. згідно ордеру

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 34/1-1169 вих 20 від 14.04.2020 керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради Козятинського району з вимогою до Селянського (фермерського) господарства "Ніка-Д" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 65 238,52 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідачем використовується земельна ділянка площею 0,1655 га з кадастровим номером 0521483200:01:004:0320, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: вул. Київська, 46, с. Махнівка, для обслуговування власного об`єкту нерухомості. В порушення вимог ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст.ст. 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, відповідач не оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку, не здійснював нарахування і сплату місцевого податку за її фактичне використання, в результаті чого зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, без достатньої правової підстави, і зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Ухвалою суду від 21.04.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/368/20 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.05.2020.

З метою дотримання єдності судової практики та врахування правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, ухвалою суду від 19.05.2020 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2358/18.

Ухвалою суду від 05.10.2020 провадження у справі поновлено з призначенням підготовчого засідання на 05.11.2020.

05.11.2020 до суду надійшло клопотання б/н від 05.11.2020 за підписом представника відповідача - адвоката Дем 'янюка В.Б., в якому останній, з поміж іншого просив поновити (визначити) строк на подачу відзиву на позовну заяву.

Розглянувши в судовому засіданні 05.11.2020 клопотання представника відповідача б/н від 05.11.2020 в частині поновлення (визначення) строку на подачу відзиву на позовну заяву, суд, виходячи з прохальної частини клопотання, з урахуванням того, що строк на подання відзиву на позов був встановлений судом та підлягає лише продовженню, відмовив відповідачу у поновленні процесуального строку на подання відзиву.

При розгляді справи 05.11.2020 прокурором заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи клопотання з засвідченою копією листа Калинівської місцевої прокуратури № 34/1-905вих-20 від 23.03.2020, яке судом залишено без розгляду з підстав недотримання строків, визначених ст.ст. 80, 164 ГПК України та без клопотання про поновлення такого строку.

За наслідками судового засідання 05.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 24.11.2020, про що постановлено відповідну ухвалу.

12.11.2020 до суду подано клопотання № 15/1-120вих-20 від 23.11.2020 прокурора у справі Паук В.В. про долучення до матеріалів справи засвідчену копію запиту № 34/1-905вих20 від 23.03.2020.

24.11.2020 до суду подано клопотання № 15/1-142вих-20 від 23.11.2020 прокурора у справі ОСОБА_1 про поновлення строку для подання доказів у справі та долучення до матеріалів справи засвідчені копії доказів.

24.11.2020 до суду подано клопотання № 15/1-140вих-20 від 23.11.2020 прокурора у справі ОСОБА_1 про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів у справі та витребування у СФГ "Ніка-Д" оригіналу договору купівлі-продажу будівлі торгового комплексу від 26.12.2014.

24.11.2020 до суду подано клопотання № 15/1-141вих-20 від 23.11.2020 прокурора у справі ОСОБА_1 про поновлення строку для подання доказів у справі та долучення до матеріалів справи засвідчену копію запиту № 34/1-905вих20 від 23.03.2020.

У визначену судом дату (24.11.2020) розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікуванні. Після виходу судді з лікарняного, ухвалою суду від 30.11.2020 підготовче засідання призначено на 24.12.2020. Одночасно судом розглянуто подані прокурором клопотання, за результатами чого судом поновлено прокурору строк для подання клопотань про долучення доказів та долучено подані докази до матеріалів справи. При цьому клопотання прокурора про витребування доказів суд визнав передчасним, а тому залишив його без задоволення.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 20.01.2021, про що 24.12.2020 постановлено відповідну ухвалу.

За результатами судового засідання 20.01.2021 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 20.01.2021 про відкладення розгляду справи по суті на 25.01.2021.

25.01.2021 до канцелярії суду подано клопотання № 15/1-41 вих-21 від 22.01.2021 прокурора у справі, в якому останній зазначає про допущення технічної помилки при проведенні розрахунку суми коштів, яку позивач згідно позовних вимог просить стягнути з відповідача, та просить при подальшому розгляді даної справи врахувати розрахунок збитків, наведений у визначеному клопотанні.

На визначену судом дату з`явились прокурор у справі та представник відповідача. Позивач правом участі в засіданні суду не скористався, пояснень причин неявки суду не надав. Про розгляд справи останній повідомлений ухвалою суду від 20.01.2021, яка направлена на електронну адресу останнього.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Ухвала суду від 20.01.2021 направлена відповідачу 22.01.2021, та виходячи з приписів п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, отримана ним 22.01.2021, про що свідчить відмітка відповідальної особи на ухвалі.

Крім того суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 12.03.2019 за №923/1432/15.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача про час та місце судового слухання.

При розгляді справи судом враховано наступне.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, з огляду на викладене, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, однак своїм процесуальним правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, а відтак, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

В судовому засіданні 25.01.2021 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 25.01.2021 прокурор та представник відповідача не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази , суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2014 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Мрія (Продавець) та Селянським (фермерським) господарством Ніка-Д (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, село Комсомольське, вулиця Київська, будинок 46. (а.с. 126-129)

Вказаний договір є нотаріально посвідченим та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 2309 (а.с. 129).

Право власності СФГ Ніка-Д на придбане за договором майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.21).

Рішенням Вінницької обласної ради № 65 від 11.02.2016 Про перейменування населених пунктів Вінницької області перейменовано село Комсомольське Козятинського району Вінницької області на село Махнівка Козятинського району Вінницької області. (а.с. 44)

Рішенням Махнівської сільської ради № 23-07-07 від 11.10.2016 Про викуп земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі вирішено:

Не вносити в перелік викупу земельну ділянку комунальної власності СФГ Ніка-Д площею 0,1655 га кадастровий номер 0521483200:01:004:0320 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в с. Махнівка по вул. Кивська, 46 через відсутність документів, що підтверджують право користування (оренди) на дану земельну ділянку. (п. 1 рішення)

СФГ Ніка-Д не використовувати вище згадану земельну ділянку без відповідного договору оренди з Махнівською сільською радою на підставі якого право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. (п. 2 рішення)

Повідомити СФГ Ніка-Д з пропозицією виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі в оренду земельної ділянки вказаної в пункті 1 рішення шляхом укладення договору оренди землі. (п. 3 рішення) (а.с. 23)

18.07.2017 Махнівська сільська рада звернулась до СФГ Ніка-Д з претензією за вих. №394 від 17.07.2017 в якій повідомила про тривале використання СФГ Ніка-Д земельної ділянки площею 0,1655 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в селі Махнівка по вул. Київська 46 без договору оренди та сплати орендної плати та запропонувала укласти договір оренди означеної земельної ділянки в найкоротші строк, терміном до 01.08.2017. (а.с. 25)

Засіданням комісії з визначення та відшкодування Махнівській та Козятинській сільським радам збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, оформленим протоколом № 1 від 26.06.2018, постановлено визначити збитки, нанесені СФГ Ніка-Д за користування земельною ділянкою площею 0,1655 га (під будівлями) кадастровий номер 0521483200:01:004:0320, розташованої за адресою вул. Київська, 46, с. Махнівка Козятинського району Вінницької області, без відповідних документів на право користування даною земельною ділянкою; нарахувати у вигляді орендної плати у розмірі 7% від нормативно грошової оцінки за три роки 1097 (період з 26.06.2015 по 25.06.2018); нарахувати у вигляді земельного податку у розмірі 1% від нормативно грошової оцінки за три роки 1095 днів (період з 25.06.2015 по 25.06.2018). З огляду на відсутність в наданих Махнівською сільською радою матеріалах нормативно грошової оцінки вказаної земельної ділянки за 2016-2018 роки, рекомендовано Махнівській сільській раді надати нормативно грошову оцінку вказаної земельної ділянки за 2015, 2016, 2017, 2018 роки після отримання якої - секретарю комісії скласти Акт, яким визначити розмір збитків. (а.с. 36-39)

Актом № 1 від 02.08.2018 щодо визначення та відшкодування розміру збитків власникам землі та землекористувачам, розмір збитків нараховано у вигляді орендної плати в розмірі 7% від нормативно грошової оцінки за три роки 1097 днів (за період з 25.06.2015 по 25.06.2018) що становить 147 684,55 грн. Також нараховано розмір збитків у вигляді земельного податку в розмірі 1% від нормативно грошової оцінки за визначений вище період, які склали 21 191,62 грн. Загальний розмір збитків склав 168 782,34 грн. (а.с.40)

Розпорядженням Козятинської районної державної адміністрації № 207 від 08.08.2018, за результатами розгляду протоколу засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок від 26.06.2018 №1, затверджено Акти про визначення розміру збитків, подані комісією по визначенню та відкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам. (а.с. 41)

Листом № 925 від 30.11.2018 Махнівська сільська рада направила на адресу відповідача копії документів щодо визначення та відшкодування розміру збитків з пропозицією відшкодувати розмір збитків у тридцяти денний термін з моменту отримання даного листа.

17.12.2018 на сесії Махнівської сільської ради прийнято рішення № 39-19-07 Про надання дозволу СФГ Ніка-Д на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та згоди на подальший викуп (а.с. 24), згідно якого:

надано дозвіл СФГ Ніка-Д на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1655 га кадастровий номер 0521483200:01:004:0320 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розрашована за адресою: Вінницька область, Козятинський район, село Комсомольське, вулиця Київська, будинок 46;

надано згоду СФГ Ніка-Д на викуп земельної ділянки комунальної власності площею 0,1655 га кадастровий номер 0521483200:01:004:0320 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розрашована за адресою: Вінницька область, Козятинський район, село Комсомольське, вулиця Київська, будинок 46;

зобов`язано СФГ Ніка-Д виготовлену та погоджену технічну документацію на сформовану земельну ділянку вказану в п. 1 цього рішення подати на затвердження сесії сільської ради;

надано дозвіл на укладення договору оренди землі, на вище зазначену земельну ділянку, у відповідності до чинного законодавства із встановленою орендною платою - 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

ГУ ДПС у Вінницькій області в листі № 848-19 від 13.09.2019, у відповідь на запит Калинівської місцевої прокуратури, повідомило, що згідно поданих на 2016, 2017, 2018 роки податкових декларацій з плати за землю СФГ Ніка-Д не декларувало земельну ділянку з кадастровим номером 0521483200:01:004:0320 площею 0,1655га.

В листі № 3144-20 від 26.03.2020 ГУ ДПС у Вінницькій області, у відповідь на запит Калинівської місцевої прокуратури, повідомило, що відповідно до поданої звітності податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 року до розрахунку суми орендної плати земельну ділянку площею 0,1655 га з кадастровим номером земельної ділянки 0521483200:01:004:0320 не включено.

Як стверджує прокурор і не заперечує відповідач, останнім не відшкодовано Махнівській сільській раді розмір збитків, розрахованих відповідно до Акту № 1 від 02.08.2018.

Звертаючись з позовною заявою до суду прокурор, виходячи з загального строку позовної давності, заявив до стягнення з СФГ Ніка-Д на користь Махнівської сільської ради безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,1655 га з кадастровим номером 0521483200:01:004:0320, що розташована на території Махнівської сільської ради за адресою: вул. Київська, 46, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, загальний розмір таких коштів склав 65 238,52 грн за період з 14.04.2017 по 25.08.2018.

Відтак, предметом спору є стягнення з СФГ Ніка-Д безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт нерухомості.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України, з посиланням на яку заявлено позовні вимоги, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (частина 1).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1. ст. 288).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності" та визначено суб`єктів, які здійснюють відповідні плату.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Приписами ст. 125 Земельного кодексу України в у діючій редакції передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Закон України "Про оренду землі" визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону).

Істотними умовами договору оренди, згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частини 1 ст. 21 зазначеного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно вимог пункту "в" частини 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом частини 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За правилами частин 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи встановлено, що СФГ Ніка-Д є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Київська, 48, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область.

Майно придбано за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 26.12.2014, з пункту 19 якого вбачається, що будівлі та спору, що відчужуються за цим договором розрашовані на земельній ділянці площею 0,1655 га, кадастровий номер 0521483200:01:004:0320, яка згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0501866462014, в приватну власність не передавалась.

З викладеного слідує, що СФГ Ніка-Д не є власником або постійним землекористувачем відповідної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. В даному випадку єдиною можливою формою здійснення плати за землю є орендна плата.

За приписами ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Тобто, наведена норма встановлює право переходу права користування земельною ділянкою - на підставі договору оренди.

Матеріалами справи підтверджено відсутність оформленого з СФГ Ніка-Д договору оренди землі, тоді як відповідач фактично використовує земельну ділянку з моменту придбання нерухомого майна і вказане не заперечується під час розгляду справи.

Суд враховує, що за змістом частини 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна неможливе без відповідної земельної ділянки. Таким чином, у зв`язку з користуванням СФГ Ніка-Д будівлями та спорудами по вул. Київській, 46 в с. Махнівка Козятинського району Вінницької області презюмується його користування відповідною земельною ділянкою.

Водночас, протягом періоду користування нерухомим майном договір оренди СФГ Ніка-Д не укладено, реєстрація права оренди відсутня.

З викладеного суд дійшов висновку, що СФГ Ніка-Д користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, що є підставою для застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Вказане відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, згідно якого у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 78 постанови).

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах, зокрема від 11.06.2019 у справі № 922/551/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 17.03.2020 у справі № 917/353/19, для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з`ясувати, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно, що належить на праві власності СФГ Ніка-Д , є сформованою з присвоєнням кадастрового номера 0521483200:01:004:0320, площа 0,1655 га.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 ст. 20 та частини 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативно-грошову оцінку.

Матеріалами справи встановлено, що розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Київська, 46 в с. Махнівка Козятинського району Вінницької області здійснено на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 0521483200:01:004:0320, виданим Відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 06.07.2018 № 372 (а.с. 33).

При розрахунку суми безпідставно збережених коштів застосовано річну ставку орендної плати в розмірі 7%.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що Махнівська сільська рада має право на стягнення з СФГ Ніка-Д в порядку ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 14.04.2017 по 25.06.2018 згідно наведеного в позові розрахунку, а саме з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 0521483200:01:004:0320 в розмірі 669 416,00 грн та ставки орендної плати - 7%, що, за визначений в позові період, становить 59 611,80 грн.

В позовній заяві прокурором заявлено до стягнення 65 238,52 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. При цьому, у клопотанні № 15/1-41вих-21 від 22.01.2021 прокурор зазначає про допущення технічної помилки при проведенні розрахунку, та визнає обгрунтованим розмір безпідставно збережених коштів в сумі 59 611,80 грн. На наявність помилки в розрахунку наголошено і представником відповідача при розгляді справи.

За наведених обставин, суд визнає обґрунтованим та доведеним розмір безпідставно збережених коштів в сумі 59 611,80 грн.

Щодо підстав звернення з позовом прокурора.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 13-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 02.10.2018 у справі №4/166"Б").

Разом з цим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень ст.ст. 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, у якій наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

При розгляді даної справи суд згідно досліджених доказів встановив наявність підстав для стягнення з СФГ Ніка-Д на користь Махнівської сільської ради безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки.

Статтею 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, відсутність плати за землю та неповернення Махнівській сільській раді безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади с. Махнівка в особі Махнівської сільської ради в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб територіальної громади.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та інтересів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Таким чином, інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - "інтересів держави", про які зазначено в ч. З ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Судом встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 0521483200:01:004:0320 належить територіальній громаді с. Махнівка на праві комунальної власності.

Махнівська сільська рада відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірних земельних ділянок.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" Махнівська сільська рада є органом, через який територіальною громадою с. Махнівка безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Таким чином, Махнівська сільська рада є належним органом уповноваженим чинним законодавством на здійснення захисту інтересів територіальної громади с. Махнівка.

Згідно ст. 189 Земельного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про охорону земель", самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

З матеріалів справи слідує, що Махнівська сільська рада обізнана про обставини використання СФГ Ніка-Д земельної ділянки з кадастровим номером 0521483200:01:004:0320 протягом 5 років без укладення договору оренди землі. Сільській раді також відомо, що кошти за використання земельної ділянки до її бюджету не надходять. В листі від 19.03.2020 № 210 до прокуратури Махнівська сільська ради повідомляє про безоплатне використання СФГ Ніка-Д вказаної земельної ділянки. (а.с. 22).

Не зважаючи на викладене та наявність повноважень по здійсненню самоврядного контролю за використанням і охороною земель на власній території, можливість вжиття заходів претензійного та цивільно-правового характеру, Махнівською сільською радою протягом значного періоду часу жодних заходів не вжито. Внаслідок вказаного, як зазначає прокурор, вже втрачена можливість пред`явлення вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за період 2015 року, 2016 року та з 01 січня по 13 квітня 2017 року.

Таким чином, при повній та тривалій обізнаності Махнівської сільської ради про бездоговірне та безоплатне використання СФГ Ніка-Д земельної ділянки за кадастровим номером 0521483200:01:004:0320, у Махнівської сільської ради було достатньо часу самостійно звернутися до суду з позовом.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що Махнівською сільською радою не здійснювались заходи стягнення цих коштів в судовому порядку. В листі № 210 від 19.03.2020 адресованому Калінівській місцевій прокуратурі, Махнівська сільська рада вказала на неможливість самостійного звернення до суду з відповідним позовом через відсутність на протязі 2017-2020 років видатків на сплату судового збору, підтвердженням чого слугують наявні в матеріалах справи відповідні рішення Махнівської сільської ради Про сільський бюджет та кошториси за визначений період. (а.с. 131-152)

Вказані обставини свідчать про нездійснення Махнівською сільською радою захисту порушених інтересів держави та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва в суді, у зв`язку з чим прокурор і звертається до суду з даним позовом.

Матеріалами справи підтверджено виконання прокурором вимог частини 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення Махнівської сільської ради та фактичне отримання позивачем такого повідомлення.

За вказаних обставин суд вважає доведеними в даному випадку підстави представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Махнівської сільської ради.

У відповідності до викладеного, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Махнівської сільської ради до СФГ Ніка-Д про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 59 611,80 грн за використання земельної ділянки площею 0,1655 га з кадастровим номером 0521483200:01:004:0320 за відсутності правовстановлюючих документів підлягають задоволенню. При цьому в задоволенні безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 5 626,72 грн суд відмовляє як таких, що заявлені безпідставно.

Витрати на судовий збір підлягають розподілу за правилами ст.129 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Ніка-Д" (вул. Польова, 15, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133, код ЄДРПОУ 31905775) на користь Махнівської сільської ради Козятинського району Вінницької області (вул. Нікольського, 15, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133, код ЄДРПОУ 04328298) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в розмірі 59 611 грн 80 коп.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Ніка-Д" (вул. Польова, 15, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133, код ЄДРПОУ 31905775) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33. М. Вінинця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ; банк отримувача: (МФО) 820172; рахунок: UA568201720343110002000003988) 1 920 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 29 січня 2021 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Калинівська місцева прокуратура (вул. В. Нестерчука, 39, м. Калиінвка, Вінницька область, 22400)

3 - позивачу (вул. Нікольського, 15, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133)

4 - відповідачу (вул. Польова, 15, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, 22133)

5 - Вінницька обласна прокуратура (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050)