Рішення

від 21.01.2021 по справі 908/2771/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/173/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 Справа № 908/2771/20

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Приватного підприємства ІНКЛА-КИЇВ , (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 19, кв. 29), представник позивача адвокат Саєнток Олег Юрійович, (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 20В, офіс 216)

до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення 2734733,72 грн. заборгованості

Суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача - Саєнток О.Ю., на підставі Ордеру на надання правової допомоги серія АР № 1027075 від 27.10.2020;

від відповідача - Татаренко А.М., на підставі довіреності № б/н від 02.09.2019 (адвокат);

28.10.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства ІНКЛА-КИЇВ , м. Київ до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , м. Енергодар Запорізької області про стягнення 2734733,72 грн. заборгованості за договором про закупівлю послуг № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 (підписаний сторонами 01.03.2019), в тому числі 2606600,00 грн. основного боргу, 75629,72 грн. 3 % річних та 52504,00 грн. інфляційного збільшення боргу за час прострочення.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу № 908/2771/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2771/20, справі присвоєно номер провадження справи 4/173/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2771/20 до 01.02.2021, підготовче засідання відкладалося до 12.01.2021.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2771/20, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.01.2021.

В судовому засіданні 21.01.2021 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 11, 509, 530, 612, 625, 626, 629, 901, 903 ЦК України, ст., ст. 175, 193, 265 ГК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав порушення відповідачем строків розрахунків за надані послуги Шеф-супровід робіт при виконанні капітального ремонту імпульсно-запобіжного пристрою парогенератора виробництва фірми Sebim , які надавалися згідно укладеного сторонами договору про закупівлю послуг № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 (підписаний сторонами 01.03.2019) з відповідними додатками до нього та змінами і доповненнями, внесеними додатковою угодою № 1/1-121-04-19-07633 від 21.10.2019. Так, на виконання умов договору відповідачу надані обумовлені послуги на загальну суму 4164000,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг по договору № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 за № 5 від 30.05.2019, за № 6 від 19.08.2019 і за № 7 від 25.02.2020. Умовами п. 2.3 договору сторони передбачили, що оплата наданих послуг здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Як зазначає позивач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач за надані послуги своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, перерахувавши на користь позивача лише грошові кошти в сумі 1557400,00 грн., які сплачувалися з порушенням строків, визначених в п. 2.3 договору. Таким чином, за договором № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 борг відповідача перед позивачем становить 2606600,00 грн. Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем на вказану суму підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період 19.02.2019 - 25.03.2020 за договором № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019. У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг відповідно до вимог чинного законодавства позивачем відповідачу нараховані 3 % річних в розмірі 75629,72 грн. та інфляційне збільшення боргу за час прострочення в розмірі 52504,00 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 2606600,00 грн. основного боргу за договором № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019, 75629,72 грн. 3 % річних та 52504,00 грн. інфляційного збільшення боргу за час прострочення. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 41021,02 грн. сплаченого судового збору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву за № 28-23/25169 від 20.11.2020 (вх. № 22982/0808-/20 від 24.11.2020) і Запереченнях на відповідь на відзив за № 28-23/27942 від 28.12.2020 (вх. № 25703/08-08/20 від 30.12.2020). Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що між сторонами дійсно укладений договір про закупівлю послуг № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 (підписаний сторонами 01.03.2019) з урахуванням додаткової угоди до нього № 1/1-121-04-19-07633 від 21.10.2019, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов`язання надати відповідачу послуги Шеф-супровід робіт при виконанні капітального ремонту імпульсно-запобіжного пристрою парогенератора виробництва фірми Sebim у визначені договором строки загальною вартістю 4164000,00 грн., а відповідач зобов`язався здійснити оплату послуг в порядку і на умовах, вказаних в п. 2.3 договору. Відповідач також не заперечує, що позивачем надані обумовлені договором послуги, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг по договору № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 за № 5 від 30.05.2019, за № 6 від 19.08.2019 і за № 7 від 25.02.2020, які підписані обома сторонами без зауважень і претензій. Відповідач надані позивачем послуги за вказаними актами прийняв. Викладені у позовній вимоги відповідач вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до п. 2.3 договору сторони передбачили, що оплата наданих послуг здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Отже, відповідно до умов наведеного пункту договору обов`язок з оплати відповідачем вартості наданих послуг виник з 10.04.2020. Таким чином, позивачем неправильно визначені строки виникнення зобов`язань відповідача щодо оплати наданих за договором послуг. Внаслідок застосування невірних дат виникнення зобов`язань із сплати наданих послуг, неправильно визначено кількість днів прострочення виконання зобов`язання та, відповідно, неправильно розраховані суми 3 % річних та інфляційних втрат. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив б/н від 09.12.2020 (вх. № 24251/08-08/20 від 10.12.2020), в якій, зокрема зазначив, що твердження відповідача щодо строку оплати наданих послуг за договором № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 є безпідставними, необґрунтованими та помилковими. Так, пункт 2.3 договору визначає конкретний строк оплати наданих послуг: оплата наданих послуг здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Таким чином, доводи відповідача про те, що строк виконання зобов`язань з оплати наданих послуг настав 10.04.2020 (з моменту підписання сторонами останнього акту здачі-приймання наданих послуг + 45 днів) є помилковими та необґрунтованими, оскільки стосовно кожного факту надання послуг в рамках договору № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 строк оплати має відраховуватись від дати підписання сторонами відповідного акту здачі-прийняття наданих послуг. Цим спростовуються заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги, відтак у суду наявні підстави для задоволення позову.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

19.02.2019 Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , (Замовник, відповідач у справі) та Приватним підприємством ІНКЛА-КИЇВ , (Виконавець, позивач у справі) укладено Договір про закупівлю послуг № 75/31-19/1-121-04-19-07633 (підписаний обома сторонами 01.03.2019) з відповідними додатками до нього та змінами і доповненнями, внесеними Додатковою угодою № 1/1-121-04-19-07633 від 21.10.2019 (надалі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Виконавець прийняв на себе зобов`язання надати Замовнику послуги: ДК 021:2015 - 71330000-0 Інженерні послуги різні (послуга: Шеф-супровід робіт при виконанні капітального ремонту імпульсно-запобіжного пристрою парогенератора виробництва фірми Sebim ) .

Обсяг та вимоги до результатів робіт, визначені у Технічному завданні (Додаток № 2 до Договору), що є його невід`ємною частиною. Місце надання послуг: м. Енергодар, Запорізька область, ВП Запорізька АЕС , промислова площадка в межах охоронного периметру. (пункти 1.2, 1.6 Договору)

Згідно п. 10.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 30.04.2020.

Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.

Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/1-121-04-19-07633 від 21.10.2019 вартість послуг визначається відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору), який є його невід`ємною частиною, та складає: 3470000,00 грн., крім того ПДВ 694000,00 грн. Разом 4164000,00 грн.

Відповідні зміни внесені сторонами і до Додатку № 1 до Договору Протокол узгодження договірної ціни .

Крім того, до Додаткової угоди № 1/1-121-04-19-07633 від 21.10.2019 сторонами складний і підписаний Кошторис на надання: Сервісний супровід ремонтів імпульсно-запобіжних пристроїв парогенераторів виробництва фірми Sebim (Додаток № 1 до Додаткової угоди), згідно з яким сервісний супровід при капітальному ремонту ІЗП ПГ на енергоблоці № 4 (квітень 2019 року) складає 1457400,00 грн. з ПДВ, сервісний супровід при капітальному ремонту ІЗП ПГ на енергоблоці № 5 (серпень 2019 року) складає 1249200,00 грн. з ПДВ, сервісний супровід при капітальному ремонту ІЗП ПГ на енергоблоці № 6 (лютий 2020 року) складає 1457400,00 грн. з ПДВ, а разом - 4164000,00 грн. з ПДВ.

За змістом п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/1-121-04-19-07633 від 21.10.2019 Виконавець зобов`язується надати послуги в строк квітень 2019 року - лютий 2020 року згідно з Календарним графіком (невід`ємний Додаток № 1 до Додаткової угоди).

Пунктами 4.1, 4.2 Договору сторони узгодили, що при завершені надання послуг Виконавець за кожним етапом Календарного графіка надає Замовнику акт здачі-приймання наданих послуг у 3-х примірниках для оформлення з наданням документів, зазначених у р. 9 Технічного завдання (Додаток № 2 до Договору). Змовник протягом 10 днів із дня одержання акта здачі-приймання наданих послуг зобов`язаний відправити Виконавцеві підписаний акт або мотивоване відмовлення від приймання результатів послуг.

Умовами пункту 2.3 Договору сторони визначили, що оплата наданих послуг за Договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору у строки, передбачені Календарним графіком (Додаток № 1 до Додаткової угоди), позивачем надані відповідачу обумовлені послуги: Код ДК 021:2015 - 71330000-0 Інженерні послуги різні (послуга: Шеф-супровід робіт при виконанні капітального ремонту імпульсно-запобіжного пристрою парогенератора виробництва фірми Sebim ) на загальну суму 4164000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання послуг по Договору № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019, а саме:

- Акт № 5 здачі-приймання наданих послуг від 30.05.2019 на суму 1457400,00 грн. з ПДВ;

- Акт № 6 здачі-приймання наданих послуг від 19.08.2019 на суму 1249200,00 грн. з ПДВ;

- Акт № 7 здачі-приймання наданих послуг від 25.02.2020 на суму 1457400,00 грн. з ПДВ.

Зазначені Акти здачі-приймання послуг по Договору № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 містять підписи уповноважених представників Замовника і Виконавця та скріплені печатками обох підприємств.

Відповідач надані позивачем послуги за вказаними Актами прийняв без зауважень і претензій, що не оспорюється сторонами у даній справі.

За умовами п. 5.2.1 Договору Виконавець надає на належному технічному рівні послуги по шеф-супровіду робіт з капітального ремонту з заміною обв`язки ІЗП ПГ виробництва фірми Sebim , які виконуються персоналом Замовника під час ППР-2019.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як передбачено ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Якщо строк (період) виконання боржником зобов`язання не встановлений або зазначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен оплатити такий борг в семиденний строк з дня пред`явлення вимоги, якщо зобов`язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту Договору про закупівлю послуг № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019, зокрема пункту 2.3 Договору, порядок розрахунків за Договором передбачає здійснення оплати протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Отже, з моменту підписання сторонами у справі Актів здачі-приймання наданих послуг, враховуючи встановлений п. 2.3 Договору строк оплати, кінцевим терміном оплати наданих послуг є: по Акту здачі-приймання наданих послуг № 5 від 30.05.2019 - 14.07.2019 включно, по Акту здачі-приймання наданих послуг № 6 від 19.08.2019 - 03.10.2019 включно, по Акту здачі-приймання наданих послуг № 7 від 25.02.2020 - 10.04.2020 включно.

Таким чином, сторонами чітко визначений строк оплати наданих за Договором послуг.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата послуг у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена. Фактично розрахунки за Договором відповідачем здійснені на загальну суму 1557400,00 грн., а саме: 13.08.2019 на суму 100000,00 грн., 30.08.2019 на суму 157400,00 грн., 09.10.2019 на суму 300000,00 грн., 21.10.2019 на суму 200000,00 грн., 10.01.2020 на суму 300000,00 грн. і 13.01.2020 на суму 500000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення вимог ст. 903 ЦК України не виконав умови Договору про закупівлю послуг № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 в частині оплати наданих послуг, своєчасно та в повному обсязі не сплатив за надані позивачем послуги, що призвело до невиконання грошового зобов`язання і виникнення боргу за надані послуги в сумі 2606600,00 грн.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На день розгляду спору відповідач доказів оплати за надані послуги в повному обсязі суду не надав.

Доводи відповідача стовно того, що відповідно до умов п. 2.3 Договору обов`язок з оплати Замовником вартості наданих послуг виник з 10.04.2020., судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на таке.

Сторонами визначено у п. 2.3 розділу 2 Вартість послуг за договором і порядок розрахунків Договору, що оплата наданих послуг за Договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Таким чином, стосовно кожного факту надання послуг в рамках Договору № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 строк оплати має визначатися від дати підписання сторонами відповідного акту здачі-прийняття наданих послуг, чим спростовується твердження відповідача про те, що строк виконання зобов`язань з оплати наданих послуг настав 10.04.2020 (з моменту підписання сторонами останнього Акту здачі-приймання наданих послуг № 7 від 25.02.2020 + 45 днів).

Відповідач не навів суду умов Договору № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 або положень чинного законодавства, які б спростовували такий висновок суду.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено строки проведення оплати за надані послуги у зв`язку з чим позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 2606600,00 грн. заборгованості з оплати за надані послуги. При цьому судом встановлено та не заперечується відповідачем, що надані позивачем послуги ним прийняті, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань.

Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач, уклавши Договір № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 і надавши відповідачу обумовлені послуги, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей Договір, свідомо прийняв на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за надані послуги.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата за надані послуги у передбачені строки у повному обсязі не здійснена.

Також судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків за період 19.02.2019 - 25.03.2020 за Договором № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019, скріплений підписами уповноважених осіб сторін та печатками підприємств, в якому відображено, що ВП Запорізька АСЕ станом на 25.03.2020 визнає заборгованість перед ПП ІНКЛА-КИЇВ в розмірі 2606600,00 грн. (Належним чином посвідчена копія вказаного Акту звірки взаємних розрахунків залучена до матеріалів справи)

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Відповідач не заперечив факту підписання Акту звірки взаємних розрахунків за період 19.02.2019 - 25.03.2020 за Договором № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2606600,00 грн. за надані послуги станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 2606600,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.

Позивачем також на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 75629,72 грн. 3 % річних та 52504,00 грн. інфляційного збільшення боргу за час прострочення, стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати за надані послуги за Договором № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство розрахунок 3 % річних, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунків за надані послуги по Актам здачі-приймання наданих послуг № 5 від 30.05.2019, № 6 від 19.08.2019 і № 7 від 25.02.2020, та встановлено, що даний розрахунок виконаний неправильно, оскільки в період прострочення позивачем неправомірно включені дати кінцевого розрахунку за кожним із вказаних Актів.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 75065,61 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних в задоволені позову відмовляється.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство розрахунок інфляційних втрат, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунку строків розрахунків за надані послуги по Актам здачі-приймання наданих послуг № 5 від 30.05.2019, № 6 від 19.08.2019 і № 7 від 25.02.2020, наданий позивачем, та встановлено, що цей розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки при розрахунку по Акту № 6 від 19.08.2019 позивачем недотримані вище наведені вимоги законодавства щодо включення в період нарахування інфляційних втрат й періодів часу, в яких мала місце дефляція, а при розрахунку по Акту № 7 від 25.02.2020 позивачем неправильно визначений сукупний індекс інфляції за період прострочення (зазначено 101,00, замість правильного 100,99).

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню частково в розмірі 49963,16 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат в задоволені позову відмовляється.

Відповідачем контррозрахунок сум річних відсотків та інфляційних втрат суду не наданий.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2606600,00 грн. основного боргу, 75065,61 грн. 3 % річних і 49963,16 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного підприємства ІНКЛА-КИЇВ , м. Київ до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , м. Енергодар Запорізької області про стягнення 2734733,72 грн. заборгованості за договором про закупівлю послуг № 75/31-19/1-121-04-19-07633 від 19.02.2019 (підписаний сторонами 01.03.2019) задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом , (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція , (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Приватного підприємства ІНКЛА-КИЇВ , (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 19, кв. 29, ідентифікаційний код юридичної особи 30384525) 2606600 (два мільйони шістсот шість тисяч шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 75065 (сімдесят п`ять тисяч шістдесят п`ять) грн. 61 коп. 3 % річних, 49963 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 16 коп. інфляційних втрат та 40974 (сорок тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн. 45 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 29 січня 2021 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.