Рішення

від 12.01.2021 по справі 910/12778/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.01.2021Справа № 910/12778/20 За позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний

Комбінат"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "МК Енергобуд"

про стягнення 214 626,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Енергобуд" про стягнення 214 626,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за договором №316/13/106У про закупівлю товарів від 12.04.2018 в частині якості поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2020 відкрито провадження у справі №910/12778/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

09.09.2020 через відділ діловодства суду від ТОВ "ТД "Магнатек" надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.10.2020, залучено до участі у справі ТОВ "НВП "МК Енергобуд" у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

15.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти позову посилаючись на недотримання строків для звернення до суду із позовом щодо стягнення штрафу через поставу неякісної продукції, сплив тривалого часу після поставки продукції (понад 2 роки) та безпідставність вимог позивача. Окрім того, у відзиві на позов, відповідач просить застосувати строк позовної давності.

18.09.2020 через відділ діловодства суду від ТОВ "ТД "Магнатек" надійшло клопотання про залучення до участі у справі ТОВ "НВП "МК Енергобуд" у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

19.10.2020 на електронну пошту суду та 21.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 21.10.2020 відкладено підготовче засідання на 18.11.2020.

Протокольною ухвалою суду від 18.11.2020 відкладено підготовче засідання на 09.12.2020.

Протокольною ухвалою суду від 09.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2021.

11.01.2021 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання 12.01.2021 представники сторін та третьої особи не з`явилися, про місце, дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 12.01.2021 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 12.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек" (постачальник) було укладено договір №316/13/106Е про закупівлю товарів від 12.04.2018.

Відповідно до п. 1 договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені в п. 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари. Постачальник зобов`язується поставити трансформатори, код 3117 (трансформатори силові масляні) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник повинен поставити покупцеві нові, не бувші у використанні товари, якість яких відповідає умовам діючих стандартів, ТУ, тощо та підтверджується письмовим документом, який надає підприємство - виготовлювач або правомочний орган.

Поставка товару здійснюється партіями. Обсяг кожної партії уточняється у заявках. Термін поставки кожної партії товарів протягом 70-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. - 5.4. договору, поставка товарів здійснюється на умовах DDP (склад покупця, вул. Першотравнева, 2-Д, "Складське господарство", м. Жовті Води, Дніпропетровська область) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. При поставці партії товарів постачальник надає технічний паспорт (копія) заводу виробника або технічна інформація (опис) виробника з гарантійними документами; інструкція з експлуатації та технічного обслуговування на український (російській) мові; рахунок фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи. Датою поставки товарів та переходу права власності на товари буде вважатися дата фактичної поставки товарів на склад покупця.

Відповідно до п. 6.1.2. договору, покупець зобов`язаний приймати поставлені товари по якості у відповідності до діючих інструкцій про приймання продукції №П-7 (Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання по кількості від 15.06.965 року) з доповненнями та змінами.

Окрім того, покупець зобов`язаний перед прийняттям товару здійснити їх огляд та в разі невідповідності товарів найменуванню, відмовитися від їх одержання (п. 6.1.3. договору).

Згідно п. 6.3.2.-6.3.3. договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, встановленим цим договором та у випадку виникнення невідповідності товарів по якості вимогам, зазначеним у документації на товари, при прийманні їх на складі покупця, постачальник зобов`язаний за свій рахунок замінити неякісні товари на якісні, того ж асортименту та кількості, в термін, який не перевищує терміну поставки. Виклик представника постачальника для складання та підписання акту про фактичну якість товарів обов`язковий. Повернення неякісних товарів постачальнику відбувається за рахунок постачальника.

За порушення постачальником умов цього договору щодо якості або комплектності товару, покупець має право на стягнення з постачальника штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного некомплектного товару (п. 7.3. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018, аде в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1. договору).

На виконання договору, постачальник поставив, а покупець прийняв товар за видатковими накладними №11 від 21.08.2018 на суму 536 656,00 грн та №13 від 29.08.2018 на суму 536 565,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідач поставив товар неналежної якості, у зв`язку з чим позивачем виставлено відповідачу штраф за порушення умов договору щодо поставки якісного товару.

Так листом за вих. №13-07/68 від 09.01.2019 позивач повідомив відповідача про те, що під час встановлення трансформатору (зав. №000719) на позицію Т-З ПС-12 було проведено ошиновку, необхідні вимірювання, налагодження ререйного захисту та після включення трансформатору на холостий хід, було встановлено, що робота трансформатора не можлива. У зв`язку з чим, позивач просив замінити товар.

Листом за вих. №13-07/1737 від 31.05.2019 позивач повідомив відповідача про те, що у поставлених трансформаторів виявлені дефекти у зв`язку з чим, просить направити на адресу підприємства представника постачальника для складання та підписання акту про фактичну якість товару та усунення відповідних недоліків.

Листом за вих. №А07-31/1 від 31.07.2019 відповідач просив дозвіл у позивача на вхід на територію представників виробника для здійснення ремонту трансформаторів, поставлених згідно спірного договору.

01.08.2019 позивачем було направлено відповідачу претензію за вих. №13-07/2378 від 01.08.2019 якою позивач просив здійснити заміну товару.

Згідно акту спільного зовнішнього огляду двох трансформаторів (зав. №000719 та №000708) від 01.08.2019 було встановлено наявність значних недоліків. Проте зазначений акт підписаний на складений в односторонньому порядку, представники виробника зазначений акт не підписували.

Окрім того, 01.08.2019 був складений акт приймання продукції за якістю, який підписано в односторонньому порядку стороною позивача, підписів представника виробника акт не містить.

30.10.2020 позивачем направлено претензію відповідачу за вих. №18/7951 з вимогою про сплату штрафу.

У встановлений господарським процесуальним кодексом України строк, відповідач не сплатив штраф за неналежне виконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 Цивільного кодексу України.

Спірний договір за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно положень ст. 673-675 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару (ст. 678 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання по якості №П-7 від 25.04.1966: " Приемка продукции по качеству и комплектности производится на складе получателя в следующие сроки: а) при иногородней поставке - не позднее 20 дней, а скоропортящейся продукции - не позднее 24 часов после выдачи продукции органом транспорта или поступления ее на склад получателя при доставке продукции поставщиком или при вывозке продукции получателем. Проверка качества и комплектности продукции, поступившей в таре, производится при вскрытии тары, но не позднее указанных выше сроков, если иные сроки не предусмотрены в договоре в связи с особенностями поставляемой продукции (товара). Машины, оборудование, приборы и другая продукция, поступившая в таре и имеющая гарантийные сроки службы или хранения, проверяются по качеству и комплектности при вскрытии тары, но не позднее установленных гарантийных сроков. Акт о скрытых недостатках продукции должен быть составлен в течение 5 дней по обнаружении недостатков, однако не позднее четырех месяцев со дня поступления продукции на склад получателя, обнаружившего скрытые недостатки, если иные сроки не установлены обязательными для сторон правилами. Акт о скрытых недостатках, обнаруженных в продукции с гарантийными сроками службы или хранения, должен быть составлен в течение 5 дней по обнаружении недостатков, но в пределах установленного гарантийного срока.".

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що акт приймання продукції за якістю було складено майже через рік після прийняття товару. До того ж, зазначений акт складено в односторонньому порядку працівниками позивача, у той час як умови договору передбачають присутність представника відповідача при складанні даного акту.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до виробника товару щодо здійснення гарантійного обслуговування трансформаторів.

Суд погоджується з твердженнями відповідача щодо того, що при прийнятті товару на складі покупця, товар був оглянутий та актів про фактичну якість товарів не складалося, оскільки матеріали справи не містять таких доказів.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, суд ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнатек" про стягнення 214 626,00 грн - відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.01.2021 р.

Суддя Н.І. Зеленіна