Рішення

від 27.01.2021 по справі 910/15856/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2021Справа № 910/15856/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Інвест"

про стягнення 158 916,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Інвест" про стягнення грошових коштів у розмірі 158 916,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки оплаченого позивачем товару на підставі виставленого відповідачем рахунку №3135 від 29.072020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 відкрито провадження у справі №910/15856/20, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

27.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив у якому відповідач заперечує проти позову про стягнення заборгованості, однак не заперечує наявності заборгованості. Відповідач зазначає, що у зв`язку із запровадженням на території України карантину частина працівників перебувають на самоізоляції та відповідач на даний час не володіє інформацією про остаточну суму заборгованості.

07.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до матеріалів справи, згідно із усною домовленістю між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Інвест", відповідач взяв на себе зобов`язання поставити позивачу товар (сітку армувальну 100х100/5/Вр/ст. у кількості 1900 м 2 ).

Згідно із матеріалами справи, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №3135 від 29.07.2020 на загальну суму 158 916,00 грн.

29.07.2020 позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Інвест" грошові кошти у розмірі 158 916,00 грн, в підтвердження чого позивачем було надано платіжне доручення №529 від 29.07.2020 на суму 158 916,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, отримавши грошові кошти за товар на підставі рахунку, поставку товару не здійснив.

10.08.2020 позивач направив відповідачу вимогу за вих. №263/09 від 10.08.2020 у якій вимагав у 7-денний термін з дня отримання вимоги повернути 158 916,00 грн вартості непоставленого товару.

Оскільки відповідач вимоги позивача не задовольнив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 158 916,00 грн заборгованості.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У матеріалах справи наявний виставлений відповідачем позивачу рахунок №3135 від 29.07.2020 на оплату товару (сітка армувальна 100х100/5/Вр/ст. у кількості 1900 м 2 ) на загальну суму 158 916,00 грн.

Позивач перерахував на користь відповідача 158 916,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №529 від 29.09.2020 з призначенням платежу: оплата за сітку армувальну по рахунку №3135 від 29.07.2020.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що сторони, у порядку ст. 181, 265 Господарського кодексу України та ст. 205, 207, 639 Цивільного кодексу України досягли згоди щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб шляхом направлення відповідачем рахунку на оплату товару та оплати позивачем зазначеного рахунку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, судом встановлено, що 10.08.2020 позивачем було направлено відповідачу вимогу за вих. №263/09 від 10.08.2020, у якій позивач вимагав у 7-денний термін з дня отримання вимоги повернути 158 916,00 грн вартості непоставленого товару.

Листом за вих. №150901 від 15.09.2020 відповідач, у відповідь на лист №263/09, повідомив, що зобов`язується повернути грошові кошти в найкоротший термін.

Листом за вих. №1709-01 від 17.09.2020 відповідач повідомив позивача, що повернення коштів буде здійснено в повному обсязі до 10 числа наступного місяця.

Станом на час прийняття рішення у даній справі строк поставки товару є таким, що настав.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обставин наведених позивачем у позові відповідач належними доказами не спростував. Доказів поставки оплаченого позивачем товару на суму 158 916,00 грн чи повернення грошових коштів відповідачем не надано. Більш того у відзиві на позов, відповідач факт наявності заборгованості не заперечує.

Отже, у позивача в силу положень ст. 693 Цивільного кодексу України, винило право вимоги до відповідача про передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Інвест" (03164, м. Київ, вул. Олевська, буд. 3-А, каб. 3, код ЄДРПОУ - 42492955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, буд. 20, код ЄДРПОУ - 01273444) грошові кошти у розмірі 158 916 (сто п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн та 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят чотири) грн 74 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І.Зеленіна