Рішення

від 18.01.2021 по справі 910/15716/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2021Справа № 910/15716/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ-Л" (вул.Харківське шосе, буд. 152, кв.173, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 36159003) до Автомобільного господарства Будівельного управління Державного управління Справами (вул. Борщагівська, буд. 97-а, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 26051578) про стягнення 212 970,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСВ-Л" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Автомобільного господарства Будівельного управління Державного управління Справами (далі - відповідач) про стягнення 212 970,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг охорони №01/2018 від 11.06.2018 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг охорони, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 195 775,09 грн основної заборгованості, 12 990,19 грн пені, 1 134,51 грн інфляційних втрат та 3 070, 26 грн 3% річних.

Ухвалою від 16.11.2020 після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, так позивач ухвалу суду від 16.11.2020 отримав наручно, про свідчить відмітка на ухвалі - 09.12.2020, відповідач - 11.12.2020.

28.12.2020 через канцелярію суду відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому повідомив суд про станом на 22.12.2020 року сплатив частину боргу у розмірі 74 485,10 грн, в обгрунтування надав суду платіжне доручення №1568 від 12.10.2020 року на суму 3 927,14 грн, платіжне доручення №1569 від 12.10.2020 року на суму 2 100,00 грн, платіжне доручення №1585 від 15.10.2020 року на суму 4 075,00 грн, платіжне доручення №1617 від 22.10.2020 року на суму 15 528,68 грн, платіжне доручення №1619 від 22.10.2020 року на суму 13 044,18 грн, платіжне доручення №1618 від 22.10.2020 року на суму 22 427,14 грн, платіжне доручення №1691 від 11.11.2020 року на суму 5 200,00 грн, платіжне доручення №1692 від 11.11.2020 року на суму 5 182,96 грн, платіжне доручення №1739 від 19.11.2020 року на суму 2 000,00 грн, платіжне доручення №1755 від 24.11.2020 року на суму 2 000,00 грн.

Приписами статті 248 ГПК передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 4 та 5 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСВ-Л"(Виконавець, Охорона) та Автомобільним господарством Будівельного управління Державного управління Справами (Замовник) був укладений Договір №01/2018 про надання послуг охорони (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник передає, а Охорона приймає на себе обов`язки зі здійснення заходів охорони, визначених цим Договором на Об`єкті, що зазначений у дислокації (додаток №1) та припинення порушень правопорядку на об`єкті.

Згідно із п.2.1 Договору, сума оплати за одну годину охорони за цим договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони (додаток 3 до Договору).

Оплата за послуги охорони відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється Замовником щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця (п.2.2 Договору).

Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії Договору (п.2.3 Договору).

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об`єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг за період липень 2018 - серпень 2020 року, позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 559 363,64 грн, але відповідач в свою чергу розрахувався із позивачем за отримані охоронні послуги частково, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 195 775,09 грн, а саме: - за жовтень 2019 року - 3 927,14 грн;

- за листопад 2019 року - 21 703,68 грн;

- за грудень 2019 року - 22 427,14 грн;

- за січень 2020 року - 22 427,14 грн;

- за лютий 2020 року - 20 980,22 грн;

- за березень 2020 року - 22 427,14 грн;

- за квітень 2020 року - 21 703,68 грн;

- за травень 2020 року - 11 852,14 грн;

- за червень 2020 року - 17 630,68 грн;

- за липень 2020 року - 18 354,13 грн;

- за серпень 2020 року - 12 342,00 грн.

Про існуючу заборгованість відповідача перед позивачем, сторони підписали акт звірки на 01.10.2020 рік у розмірі 195 775,09 грн, який скріплений печатками підприємств.

Спір у справі виник з неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, а саме, за твердженням позивача, відповідач не розрахувався за отримані охоронні послуги, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 195 775,09 грн основної заборгованості, 12 990,19 грн пені, 1 134,51 грн інфляційних втрат та 3 070, 26 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ-Л" підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідач у письмових поясненнях вказує, що ним станом на 22.12.2020 року сплачено частину боргу у розмірі 74 485,10 грн, про що надав суду платіжне доручення №1568 від 12.10.2020 року на суму 3 927,14 грн, платіжне доручення №1569 від 12.10.2020 року на суму 2 100,00 грн, платіжне доручення №1585 від 15.10.2020 року на суму 4 075,00 грн, платіжне доручення №1617 від 22.10.2020 року на суму 15 528,68 грн, платіжне доручення №1619 від 22.10.2020 року на суму 13 044,18 грн, платіжне доручення №1618 від 22.10.2020 року на суму 22 427,14 грн, платіжне доручення №1691 від 11.11.2020 року на суму 5 200,00 грн, платіжне доручення №1692 від 11.11.2020 року на суму 5 182,96 грн, платіжне доручення №1739 від 19.11.2020 року на суму 2 000,00 грн, платіжне доручення №1755 від 24.11.2020 року на суму 2 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання. У разі погашення боржником суми заборгованості до звернення кредитора із відповідним позовом до суду, суд відмовляє у задоволенні, оскільки фактично заборгованість не існувала на момент такого звернення.

Отже, оскільки, позивач звернувся до суду 13.10.2020 з даним позовом, про що свідчить штамп Господарського суду міста Києва, а оплата платіжним дорученням №1568 від 12.10.2020 року на суму 3 927,14 грн та платіжним доручення №1569 від 12.10.2020 року на суму 2 100,00 грн здійснена до звернення позивача до суду із зазначеним позовом, то суд в цій частині (6 027,14 грн) відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Щодо часткової сплати відповідачем суми заборгованості платіжним доручення №1585 від 15.10.2020 року на суму 4 075,00 грн, платіжним доручення №1617 від 22.10.2020 року на суму 15 528,68 грн, платіжним доручення №1619 від 22.10.2020 року на суму 13 044,18 грн, платіжним доручення №1618 від 22.10.2020 року на суму 22 427,14 грн, платіжним доручення №1691 від 11.11.2020 року на суму 5 200,00 грн, платіжним доручення №1692 від 11.11.2020 року на суму 5 182,96 грн, платіжним доручення №1739 від 19.11.2020 року на суму 2 000,00 грн, платіжним доручення №1755 від 24.11.2020 року на суму 2 000,00 грн, які свідчать про погашення суми боргу після звернення позивача до суду, то відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в цій частині (68 457,96 грн) підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов`язання належним чином, проте відповідач здійснив оплату отриманих послуг частково.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене вище, обов`язок відповідача зі сплати отриманих послуг, вважається таким, що настав.

Разом з тим, суд зазначає, що доказів на спростування факту отриманих послуг у розмірі 121 289,99 грн, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, з врахуванням обставин щодо надання позивачем послуг та невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг та відсутність будь яких спростувань з боку відповідача, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовний вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 121 289,99 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 990,19 грн пені, 1 134,51 грн інфляційних втрат та 3 070, 26 грн 3% річних.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, пунктом 8.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об`єкта нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми пені, з урахуванням визначеного позивачем періоду, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 12 990,19 грн є правомірною та такою, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення позивачем суми 3% річних у розмірі 3 070, 26 грн та інфляційних втрат у розмірі1 134,51 грн, приходить до висновку, що вони розрахована позивачем вірно, тому підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ-Л" підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 6 027,14 грн, за відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Автомобільного господарства Будівельного управління Державного управління Справами (вул. Борщагівська, буд. 97-а, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 26051578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ-Л" (вул.Харківське шосе, буд. 152, кв.173, м. Київ, 02091, код ЄДРПОУ 36159003) суму основного боргу у розмірі 121 289 (сто двадцять одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять) грн 99 коп., суму пені у розмірі 12 990 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яноста) грн 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн 51 коп., 3% річних у розмірі 3 070 (три тисячі сімдесят) грн 26 коп. та судові витрати у розмірі 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) грн 57 коп.

4. В решті позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України .

Повне рішення складено 18.01.2021.

Суддя Н.І. Ягічева