Рішення

від 19.01.2021 по справі 916/2638/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2638/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Овчар А.С.

при розгляді справи за позовом: керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області (проспект Шевченка, 10, м. Подільськ, Одеська обл., 66300) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107)

до відповідача: Фермерського господарства «БАС» (вул. Лугова, 18, смт Саврань, Одеська обл., 66200)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство «Бровко» (вул. Лугова, 18, смт Саврань, Одеська обл., 66200)

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Врублевська О.О.;

від позивача: Афанасьєв М.Г.;

від відповідача : не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Котовської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства «БАС» , в якій просить суд:

- в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства «Бровко» (вул. Лугова, 18, смт Саврань, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 35233363) перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за договором від 18.12.2008 №66 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 100000,00 грн звернути стягнення на майно (нежитлову будівлю, загальною площею 602,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Миру, 178Б, смт Саврань, Одеська обл., та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.08.2008 серії САВ № 8804497, виданого на підставі рішення Савранської селищної ради від 24.07.2008 №12) за договором застави від 23.12.2008, посвідченого державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори Одеської області Ізосімовою К.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2930, шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» .

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставину невиконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/1981/20, яким стягнуто з ФГ «Бровко» на користь позивача заборгованість за договором від 18.12.2008 №66 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 100000,00 грн, в забезпечення виконання якого між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки вищевказаного майна. Прокурор зазначив, що позивач, як уповноважений орган, протягом тривалого часу не приймав належних заходів щодо стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки, що сталою підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі позивача.

Під час розгляду справи по суті прокурор та представник позивача заявлені до відповідача позовні вимоги повністю підтримали та просили суд їх задовольнити. При цьому у судовому засіданні 19.01.2021 прокурор просив суд при ухваленні рішення по суті позовних вимог вирішити питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, а також зазначив, що в прохальній частині позову помилково вказано, що договір іпотеки зареєстровано за №2931, а не як вірно №2930.

Відповідач та третя особа відзив на позов/пояснень по суті справи та жодних доказів суду не надали, у судові засідання під час розгляду справи не з`являлись, про час та місце судових засідань повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення судових ухвал відповідачу та третій особі, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 позовну заяву керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області було залишено без руху із встановленням прокурору строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Приймаючи до уваги усунення прокурором недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2638/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 09 листопада 2020 о 10год.00хв. Крім цього, вказаною ухвалою судом було залучено Фермерське господарство «Бровко» до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

09.11.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30 листопада 2020 о 10год.00хв. 30.11.2020 у судовому засіданні судом було протокольно продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 21 грудня 2020 о 11год. 00хв.

21.12.2020 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 14 січня 2021 о 17год.30хв. 14.01.2021 судом було протокольно ухвалено оголосити перерву у судовому засіданні до 19 січня 2021 о 16год.00хв.

Під час розгляду справи про оголошені судом протокольні ухвали про відкладення/перерви в засіданнях суду представників сторін було повідомлено у разі їх явки в засідання під розписки, а неявки - шляхом направлення на їх адреси відповідних ухвал в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засіданні 19.01.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Згідно з Статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (а.с.65-72, т.1), фонд є державною бюджетною установою, яка заснована на державній власності та підпорядкована Міністерству аграрної політики України. Фонд є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становленні і розвитку фермерських господарств, є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Відповідно до Положення Про Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (а.с.73-82, т.1), останнє є відокремленим підрозділом Укрдержфонду, не є юридичною особою та має статус неприбуткового. Водночас, відповідно до розділу 4 положення директор регіонального відділення Укрдержфонду: вчиняє від імені регіонального відділення правочини (укладає угоди, договори, контракти) з питань, що належать до сфери діяльності відділення, в межах наданих йому повноважень на підставі довіреності; вживає заходів щодо забезпечення своєчасного повернення до державного бюджету коштів, наданих фермерським господарствам в якості поворотної фінансової підтримки; подає претензії і позови в установленому порядку до юридичних осіб та фізичних осіб, виступає від імені Укрдержфонду позивачем і відповідачем в судах.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.14-15, т.1), 18.12.2008 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) та Фермерським господарством Бровко (далі - фермерське господарство) було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №66 (далі - договір), відповідно до розділу 1 якого Укрдержфонд зобов`язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству в сумі 150000,00 грн, а фермерське господарство зобов`язалось використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Відповідно до розділу 2 договору на підставі довідки № 65, виданої згідно протоколу №65, відповідно до рішення комісії від 04 грудня 2008 та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1102 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 №113), фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для провадження виробничої діяльності.

Згідно з п/п 3.1.2, 3.1.3. п.3.1. договору Укрдержфонд в особі Одеського відділення має право, зокрема, вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка; вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі підтвердження гарантії повернення коштів (договір застави). Об`єкти договору застави: нежитлова будівля (свинарник, маточник, літера А, загальною площею 602,7 кв.м.), яка розташована за адресою: вул. Миру, 178б, смт Саврань, Одеська обл. Вартість застави - 700300,00 грн.

Відповідно до п/п 3.4.2., 3.4.3. п.3.4. договору фермерське господарство зобов`язано, зокрема, повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 30 листопада 2012 - 50000,00 грн, до 30 листопада 2013 - 100000,00 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що він набуває чинності з дати його укладення та діє до часу повного погашення фермерським господарством заборгованості (фінансової підтримки, пені).

В подальшому, між позивачем та ФГ Бровко було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору (а.с.16, т.1), згідно з якою сторонами п.п.1, 3.4.2 було викладено у новій редакції. Так, згідно з п.п.1, 3.4.2 договору в редакції додаткової угоди сторонами погоджено, що розмір фінансової підтримки складає 100000,00 грн, яку ФГ Бровко зобов`язалось повернути відповідно до наступного графіку: у строк до 30 вересня 2013 - 50000,00 грн, у строк до 30 вересня 2014 - 50000,00 грн на спеціальний рахунок державного бюджету України.

На виконання умов договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 18.12.2008 №66 позивачем за платіжним дорученням від 19.10.2009 №30 було перераховано на рахунок ФГ Бровко кошти в розмірі 100000,00 грн (а.с.17, т.1).

Приймаючи до уваги порушення ФГ Бровко умов договору фінансової підтримки щодо строків повернення отриманих від позивача коштів, керівник Котовської місцевої прокуратури Одеської області у вересні 2018 року звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі позивача до ФГ Бровко про стягнення з останнього заборгованості за вищевказаним договором в розмірі 100000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.12.2018 у справі №916/1981/18 позов прокурора було задоволено повністю та стягнуто з Фермерського Господарства Бровко на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до державного бюджету суму боргу у розмірі 100000,00 грн (а.с.18-20, т.1).

Як вбачається з відповіді на запит керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області (а.с.21, т.1), Савранський районний відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) повідомив, що за результатами вжитих заходів примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/1981/18 державним виконавцем було встановлено про відсутність майна у боржника - ФГ Бровко , що підлягає опису та арешту в рахунок сплати боргу, грошові кошти у боржника відсутні, відкритих рахунків у банківських установах боржник не має, крім цього у боржника відсутні автотранспортні засоби та земельні ділянки.

При цьому, постановою державного виконавця Савранського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 30.06.2020 наказ Господарського суду Одеської області від 03.01.2019, виданий на примусове виконання рішення у справі №916/1981/19, було повернуто стягувачу, у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідні заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (а.с.22, т.1).

Між цим, згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.08.2008 №880497 (а.с.31, т.1) Фермерському господарству БАС на праві приватної власності належить нежитлова будівля, загальною площею 602,7 кв.м., розташована за адресою: вул. Миру, 178б, смт Саврань, Савранський район, Одеська область. Право власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано в державному реєстрі, що підтверджується, зокрема, наявною у справі копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.08.2008 №20053076 (а.с.32, т.1).

Так, 23.12.2008 між Фермерським господарством БАС , що діє як майновий поручитель Фермерського господарства Бровко (далі - іпотекодавець), та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки №2930 (а.с.23-26, т.1; далі - договір іпотеки), згідно з п.1.1. якого предметом договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.1.6. цього договору, в забезпечення виконання Фермерським господарством Бровко (код ЄДРПОУ 35233363) (далі - позичальник) зобов`язань перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання зобов`язання позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до п.1.2. договору іпотеки за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника, що випливають з договору від 18.12.2008 №66 та всіх додатків до нього, згідно з яким іпотекодержатель зобов`язується надати позичальнику фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі на суму 150000,00 грн (далі - кредит), для провадження виробничої діяльності згідно встановленого графіка, передбаченого кредитним договором з моменту набрання чинності угоди, якою забезпечується зобов`язання повернення фінансової підтримки (допомоги) і терміном погашення по 30.11.2013 включно, а позичальник зобов`язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в кредитному договорі, повернути іпотекодержателю кредит, сплатити пеню та інші платежі, передбачені ним.

Згідно з п.1.6. договору в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (далі - предмет іпотеки), що є приватною спільною сумісною власністю іпотекодавця, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 602,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Миру, 178б, смт Саврань, Одеська обл., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності - свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Савранської селищної ради 29.08.2008 на підставі рішення виконкому Савранської селищної ради від 24.07.2008 №12.

Згідно з п.1.10. договору іпотеки за домовленістю сторін вартість предмета іпотеки складає 700300,00 грн.

Пунктом 1.16 договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання (часткового невиконання) іпотекодавцем положень кредитного договору іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, пеню та інші штрафні санкції, а також видатки по зверненню стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Згідно з п/п 2.1.8. п.2.1. договору іпотеки з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель, зокрема, має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до п/п 2.1.10. п.2.1. договору іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

За умовами п.п.3.2., 3.3. договору іпотеки звернення стягнення і реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом позасудового врегулювання або в примусовому порядку. Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Примусове стягнення і реалізація предмету іпотеки відбувається шляхом отримання іпотекодержателем виконавчого напису нотаріусу або іншим передбаченим законом шляхом за вибором іпотекодержателя.

Згідно з п/п 3.4.1. п.3.4. договору іпотеки реалізація предмета іпотеки, на який звернено стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не буде встановлено даним договором або законодавством, чинним на момент реалізації предмету іпотеки. Початкова ціна предмету іпотеки для його продажу з публічних торгів встановлюється у розмірі, визначеному в п.1.10. даного договору або, за вимогою іпотекодержателя, визначається незалежними суб`єктами оціночної діяльності, призначеними іпотекодержателем.

Відповідно до п.4.1. договору іпотеки він вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та всім додатковим угодам до нього, та іпотекодавцем всіх зобов`язань за цим договором та всім додатковим угодам до нього.

Згідно наявних у справі інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованих станом на 19.05.2020 та 15.01.2021 (а.с.27-29, 145-146, т.1), 24.12.2008 в реєстрі було зареєстровано відомості щодо іпотеки на нежитлову будівлю, загальною площею 602,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Миру, 178б, смт Саврань, Одеська обл., та належить на праві власності Фермерському господарству Бас , в забезпечення основного зобов`язання в розмірі 150000,00 грн, строком виконання до 30.11.2013, іпотекодержатель предмету іпотеки - Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.143, т.1), позивач звертався до відповідача та третьої особи з вимогою від 16.07.2020 за вих. №53-15/178 щодо усунення порушень умов договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 18.12.2008 №66 в частині повернення заборгованості в розмірі 100000,00 грн. Крім цього позивач попередив, що в разі невиконання даної вимоги Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення звернеться через Котовську місцеву прокуратуру Одеської області з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як пояснили суду у судовому засіданні прокурор та представник позивача, відповідач на вищевказану претензію позивача не відреагував, станом на цей час зобов`язання Фермерського господарства Бровко перед позивачем за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 18.12.2008 №66 залишилось невиконаним та надана державою третій особі фінансова допомога в розмірі 100000,00 грн наразі до бюджету не повернута.

Так, в листі від 25.03.2020 №015/82 позивач на запит Котовської місцевої прокуратури Одеської області повідомив про відсутність у позивача видатків для сплати судового збору за подачу позовних заяв до судів, з метою захисту своїх інтересів, долучивши до вказаної відповіді кошторис позивача на 2020 рік (а.с.35, т.1).

30.07.2020 керівником Котовської місцевої прокуратури Одеської області було направлено на адресу позивача повідомлення від 29.07.2020 №16.62-52-6688ВИХ-20 в порядку п.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру , в якому прокурор повідомив про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі позивача до Фермерського господарства БАС з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши, що найближчим часом позов буде скеровано на адресу Господарського суду Одеської області (а.с.46, т.1).

Крім цього, 18.09.2020 прокурором було направлено на адресу позивача запит за №16.62-52-8083ВИХ-20 (а.с.90-92, т.1), в якому прокурор, зокрема, просив надати відомості щодо того, чи вчинялись позивачем будь-які дії, спрямовані на захист інтересів держави, а саме щодо звернення стягнення на предмет іпотеки ФГ БАС в рахунок погашення заборгованості ФГ Бровко в розмірі 100000,00 грн, встановленої рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/1981/19.

В листі від 21.09.2020 позивач у відповіді на запит прокурора повідомив, зокрема, що повідомлення від 29.07.2020 №16.62-52-6688ВИХ-20 Одеським управлінням Укрдежфонду було отримано, при цьому позивач повторно наголосив на відсутності видатків для сплати судового збору та сплати послуг представника в суді, долучивши до листа копії кошторисів за 2018-2020 роки (а.с.83-89, т.1).

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України Про фермерське господарство , в редакції станом на 18.12.2008, новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п`ять років), фермерським господарствам з відокремленими садибами та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств.

Статтею 10 Закону України Про фермерське господарство визначено, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про фермерське господарство кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

За змістом ст.3 Закону України Про іпотеку (далі - Закон) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст.5 Закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором. Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Згідно з ст.7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

За змістом ст.17 Закону іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ст.35 Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Статтею 39 Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 41 Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч.ч.1,3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Позиція суду

Під час розгляду справи №916/1981/18 Господарським судом Одеської області був встановлений факт наявності заборгованості Фермерського господарства Бровко перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в розмірі 100000,00 грн, внаслідок порушення зобов`язання за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 18.12.2008 №66.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на цей час ФГ Бровко стягнуті за вищевказаним рішенням суду кошти на користь позивача не сплатило, а поданий позивачем до відділу Державної виконавчої служби наказ суду у справі №916/1981/18 був повернутий стягувачу з підстав відсутності у третьої особи майна, на яке можливо звернути стягнення. Між цим, як вбачається з матеріалів справи, а також пояснень прокурора та позивача, заявлена позивачем вимога до відповідача, як майнового поручителя ФГ Бровко за вищевказаним договором, про погашення перед бюджетом заборгованості в сумі 100000,00 грн відповідачем також була залишена без задоволення.

Під час розгляду цієї справи судом було встановлено, що в забезпечення виконання ФГ Бровко зобов`язань перед позивачем за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 18.12.2008 №66 між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, за яким відповідач передав позивачу в іпотеку належне ТОВ БАС на праві приватної власності майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 602,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Миру, 178б, смт Саврань, Савранський район, Одеська область. При цьому з матеріалів справи судом встановлено, що іпотека на вказане майно, якою забезпечене виконання основного зобов`язання ФГ Бровко , зареєстрована у встановленому законом порядку із внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Отже, оскільки обставина наявності невиконаного ФГ Бровко основного зобов`язання перед позивачем підтверджується матеріалами справи та не спростована ані відповідачем, ані третьою особою, суд дійшов висновку, що у позивача згідно вимог закону на підставі укладеного з відповідачем договору виникло право, як іпотекодержателя, задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна.

Між цим, не зважаючи на наявність невиконаного ФГ Бровко зобов`язання перед державним бюджетом, позивач, як уповноважений орган у спірних відносинах та сторона вищевказаного договору іпотеки жодних заходів, направлених на звернення стягнення на передане в іпотеку відповідачем майна в рахунок погашення заборгованості не здійснив, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.

Отже, приймаючи до уваги встановлені вище обставини, а також те, що прокурор довів суду дотримання ним вимог ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру при зверненні до суду з даним позовом, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного здійснення позивачами своїх повноважень в сфері захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позов керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області, поданий в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, до Фермерського господарства «БАС» слід задовольнити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з наявного у справі платіжного доручення від 07.08.2020 №1211 (а.с.13, т.1), при звернені до господарського суду з позовом до відповідача прокуратурою на користь бюджету було сплачено судовий збір в розмірі 10504,50 грн, як 1,5% від вартості визначеного в договорі іпотечного майна.

Водночас, зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України Про судовий збір , виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов (пункт 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Отже, оскільки розмір грошових вимог, на задоволення яких прокурором заявлено позов, становить 100000,00 грн, прокурор, з врахуванням положень ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання позову мав сплатити на користь бюджету судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог прокурора, судовий збір на відповідача слід покласти в сумі, яка мала бути сплачена прокурором, а саме 2102,00 грн, при цьому суд роз`яснює, що прокурор не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про повернення з бюджету суми переплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . В рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства «Бровко» (вул. Лугова, 18, смт Саврань, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 35233363) перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20990849) за договором від 18.12.2008 №66 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству у сумі 100000 /сто тисяч/грн 00 коп звернути стягнення на майно - нежитлову будівлю, загальною площею 602,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Миру, 178Б, смт Саврань, Одеська обл., та належить Фермерському господарству «БАС» (вул. Лугова, 18, смт Саврань, Савранський район, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 33802863) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.08.2008 серії САВ № 8804497, виданого на підставі рішення Савранської селищної ради від 24.07.2008 №12, за договором іпотеки від 23.12.2008, посвідченого державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори Одеської області Ізосімовою К.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2930, шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» .

3 . Стягнути з Фермерського господарства «БАС» (вул. Лугова, 18, смт Саврань, Савранський район, Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 33802863) на користь Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552; р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ у м. Києві) судовий збір в сумі 2102 /дві тисячі сто дві гривні/грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 29 січня 2021 р.

Суддя Д.О. Бездоля