Рішення

від 18.01.2021 по справі 916/2753/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2753/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Дичко В.О., посвідчення № 047928, дата видачі : 13.09.17;

від позивача - Буяклу Н.Я ,ордер серія ОД № 156835, дата видачі : 12.10.20;

від відповідача - Димовчі М.І., довіреність № 4, дата видачі : 12.10.20;

від відповідача (керівник) - Лято І.С,

розглянувши справу за позовом Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області до відповідача Приватного підприємства "ВАШ БУХГАЛТЕР" про стягнення 5 268 425,28 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2020 року позивач - Прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 2852/20) до відповідача - Приватного підприємства "ВАШ БУХГАЛТЕР" про стягнення 5 268 425,28 грн.

25.09.2020 року ухвалою господарського суду Одеської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.10.2020 року.

12.10.2020 року до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду за вх.№27264/20.

Також, у судовому засіданні 13.10.2020р. відповідач звернувся до суду із відзивом на позовну заяву за вх.№27370/20.

Крім того, 13.10.2020р. позивач у судовому засіданні надав клопотання про залучення додаткових документів за вх.№27385/20.

13.10.2020 року суд відклав підготовче засідання на 03.11.2020 року.

20.10.2020 року до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява за вх.№27964/20 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

02.11.2020 року до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшли пояснення за вх.№29145/20 щодо визначення нормативно-грошової оцінки землі, яка використовується ПП ВАШ БУХГАЛТЕР .

Також, прокуратурою 02.11.2020р. було надано до суду відповідь на відзив на позовну заяву за вх.№29095/20.

Відповідачем також 02.11.2020 року було надано заперечення проти відповіді на відзив прокуратури за вх.№29302/20.

03.11.2020 року суд відклав підготовче засідання на 24.11.2020 року.

23.11.2020р. позивачем було надано до канцелярії Господарського суду Одеської області відповідь на відзив на позовну заяву за вх.№31271/20.

24.11.2020 року суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав розгляд справи на 10.12.2020 року.

Також, 24.11.2020р. у судовому засіданні було протокольно відмовлено у клопотанні про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , оскільки предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а ОСОБА_1 , яку не було залучено судом в якості третьої особи під час розгляду справи ОСОБА_2 було на підставі договору дарування від 07.10.2020р. відповідно до Витягу - Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна, а саме: А, а - пташинник, Б, Б1 - пташинник, В, в - пташинник, Г, г - пташник, Д - курчатник, Е - курчатник, Ж - сан бойня, З, 31, 32, з - санпропускник, И - кормосклад, К - склад зберігання кормів, тр - трансформаторна, 1-3 - огорожа, який перебував у власності Відповідача ПП Ваш бухгалтер згідно договору Купівлі продажу нерухомого майна з 23.03.2007р. був перереєстрований на нового власника - ОСОБА_1 .

Керівником та єдиним власником ПП ВАШ БУХГАЛТЕР залишається ОСОБА_2 .

З урахуванням зазначеного, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на її необґрунтованість та недоведеність.

У судовому засіданні 10.12.2020р. відповідач звернувся до суду із додатковими поясненнями до відзиву за вх.№33036/20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 18.12.2020 року.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Гута С.Ф. на лікарняному (домашня ізоляція COVID-19-11 з 14.12.2020р. по 24.12.2020р. включно судове засідання 18.12.2020 року не відбулося.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.2020 року було призначено розгляд справи на "18" січня 2021 р. о 11:00 год.

У судовому засіданні 18.01.2021р. господарський суд відмовив у задоволені клопотання відповідача про залишення позову без розгляду за вх.№27264/20 від 12.10.2020р. з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.

"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)".

Господарський суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія звернення позивача за №02-19/695 від 11.08.2020р., з якої вбачається, що у позивача відсутня можливість самостійного захисту інтересів органів місцевого самоврядування та територіальної громади, через те, що ПП ВАШ БУХГАЛТЕР не виконало вимоги викладені у претензії від 23.06.2020р. №02-19/551, та не відшкодувало збитки завдані позивачу, не зважаючи на те, що ПП ВАШ БУХГАЛТЕР продовжує безпідставно використовувати вказану земельну ділянку для підприємницької діяльності, але не сплачує плату за землю.

Після чого, 18.09.2020р. за №15/2/1-1-20 Прокуратурою Одеської області було скеровано до позивача Повідомлення в порядку ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , в якому зазначено, що підготовлено позов та найближчим часом буде скерована до суду для розгляду по суті.

Так, 23.09.2020р. Прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ВАШ БУХГАЛТЕР" про стягнення 5 268 425,28 грн.

Враховуючи вищевикладене, Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області є власником земельних ділянок та отримувачем коштів - орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається до суду з позовом саме в інтересах вказаної селищної ради.

Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади або орган місцевого самоврядування здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах тау спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Водночас, селищною радою протягом тривалого часу не вживалось ефективних заходів для стягнення до бюджету таких сум з ПП Ваш Бухгалтер .

Отже, незважаючи на те, що саме селищна рада зацікавлена в отриманні коштів за оренду землі, розпорядником якої вона є, з метою їх подальшого використання на потреби територіального громади, остання лише вжила заходи до нарахування цих коштів.

В подальшому, орган місцевого самоврядування обмежився лише скеруванням відповідної інформації до прокуратури для захисту його інтересів та інтересів територіальної громади у судовому порядку.

Таким чином, селищна рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте ефективних заходів не вжила.

Вказане свідчить про здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави ( територіальної громади) не належним чином, що відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Чорноморської селищної ради.

Тому такі дії селищної ради свідчать про усвідомлену пасивну поведінку уповноважених суб`єктів владних повноважень, тобто неналежне здійснення ними захисту інтересів держави в суді.

У рішенні ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного королівства суд наголосив, що засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

А отже, господарський суд вважає, що подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, а тому суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

18.01.2021р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Одеською обласною прокуратурою було встановлено порушення вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки, розташованої на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області.

Установлено, що ПП Ваш Бухгалтер є власником нерухомого майна за адресою: с. Гвардійське, Лиманського району, Одеської області по вул. Олімпійський, 1/4, яке розташовано на земельній ділянці площею 14,3546 га, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В.В. 23.03.2007 за №1123.

14.11.2013р. ПП Ваш Бухгалтер звернулось до Чорноморської селищної ради з заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду, строком на 49 років.

Чорноморською селищною радою Лиманського району Одеської області на 49 сесії VI скликання 18.11.2013 прийнято рішення № 469-VI Про надання дозволу ПП Ваш Бухгалтер на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду, строком на 49 років, для експлуатації та обслуговування птахо-товарної ферми на території Чорноморської селищної ради, Лиманського району, Одеської області (в межах с. Гвардійське) .

Рішенням Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 27.11.2015 № 24- VII Про складання договору оренди земельної ділянки загальною площею 14,3546 га, яка надається в довгострокову оренду приватному підприємству Ваш Бухгалтер для експлуатації та обслуговування птахо-товарної ферми за адресою: Одеська обл., Лиманський район, с. Гвардійське, вул. Олімпійська, 1/4 , затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:03:001:0200, загальною площею 14,3546 га; затверджено довгостроковий договір оренди земельної ділянки строком на 49 років; встановлено річну орендну плату за земельну ділянку, площею 14,3546 га із розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зобов`язано ПП Ваш Бухгалтер після прийняття даного рішення укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати у встановленому законом порядку.

07.12.2015р. Чорноморською селищною радою Лиманського району Одеської області складено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Чорноморською селищною радою ПП Ваш Бухгалтер передається в довгострокову оренду на 49 років земельна ділянка загальною площею 14,3546 га для експлуатації та обслуговування птахо-тваринної ферми та акт приймання-передачі зазначеної земельної ділянки, які листом №593/02-18/34/1024 від 21.12.2015 надіслано селищною радою на адресу ПП Ваш Бухгалтер .

Через ухилення ПП Ваш Бухгалтер від підписання та належної реєстрації зазначеного договору оренди земельної ділянки, 27.03.2018р. Чорноморською селищною радою повторно направлений лист за №02-19/268 з пропозицією з`явитись до Чорноморської селищної ради для підписання договору оренди.

Однак, до цього часу договір оренди між Чорноморською селищною радою та ПП Ваш Бухгалтер не укладений.

У той же час, ПП Ваш Бухгалтер , набувши право власності на нерухоме майно по вул. Олімпійській, 1/4, с. Гвардійське, Лиманського (Лиманського) району, Одеської області, протягом тривалого часу - більше 5 років - не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 14,3546 га, на якій розташований такий об`єкт нерухомості, що підтверджується інформацією Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області.

Прокуратура вказує, що з часу оформлення права власності на нерухоме майно ПП Ваш Бухгалтер не сплачує плату за користування земельною ділянкою площею 14,3546 га, яку фактично використовує для обслуговування птахо-тваринної ферми, у зв`язку з чим місцевий бюджет Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області недоотримує кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади.

Окрім того, на земельній ділянці знаходиться майно відповідача, що унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою Чорноморською селищною радою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Тому, ПП Ваш Бухгалтер без достатньої правової підстави, знаючи про необхідність укладення договору та сплати орендної плати за рахунок позивача збережено у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, площею 14,3546 га, у зв`язку з чим кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-15-0.220-688 від 10.06.2020р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 5122755900:03:001:0200) за адресою: Україна, Одеська область, Комінтернівського району, с. Гвардійське, вул. Олімпійська 1/4, на 01.01.2020 складає: 58 538 058,80 грн.

Відповідно до розрахунку Чорноморської селищної ради Комінтернівського району та складеному на засіданні комісії Лиманської районної державної адміністрації по визначенню розмірів збитків, спричинених в результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, збитки місцевого бюджету від несплати плати за землю за 2017-2020 роки становлять:

За 7 місяців 2017: Площа земельної ділянки 143 546 кв.м (14,3 546 га), нормативно - грошова оцінка земельної ділянки - 58 538 058,80 грн. (за 7 місяців 2017 нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 34 147 200,97 грн.).

-Збитки місцевого бюджету: за 7 місяців 2017 складають: 34 147 200,97грн. (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) х 3% (ставка затверджена рішенням сесії селищної ради) = 1 024 416,03 грн.

За 2018: Площа - 143 546 кв.м. (14,3546 га), нормативно - грошова оцінка земельної ділянки - 58 538 058,80 грн.

-Збитки місцевого бюджету за 2018 складають: 58 538 058,80 грн. (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) х 3% (ставка затверджена рішенням сесії сільської ради) = 1 756 141,76 грн.

За 2019: Площа - 143 546 кв.м. (14,3546 га), нормативно - грошова оцінка земельної ділянки - 58 538 058,80 грн.

-Збитки місцевого бюджету за 2019 складають: 58 538 058,80 грн. (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) х 3% (ставка затверджена рішенням сесії сільської ради) = 1 756 141,76 грн.

За 5 місяців 2020: Площа - 143 546 кв.м. (14,3546 га), нормативно - грошова оцінка земельної ділянки - 58 538 058,80 грн. (за 5 місяців 2020 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 24 390 857,83 грн.)

-Збитки місцевого бюджету: 24 390 857,83 грн. (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки х 3% (ставка затверджена рішенням сесії сільської ради) = 731 725,73 грн.

Отже, разом сума збитків становить 5 268 425, 28грн.

Прокуратура вважає, що по-перше, відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою площею 14,3546 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманського району, с. Гвардійське, вул. Олімпійська 1/4.

Так, набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на вказаній земельній ділянці, є органічно і нерозривно пов`язане з цією земельною ділянкою, тому визнання за відповідачем права власності на будівлю призвело до фактичного набуття відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати коштів у вигляді орендної плати, які останні мав спрямувати на рахунок селищної ради.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області.

Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

З огляду на викладене, ПП Ваш Бухгалтер як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Відповідач заперечує проти позову з огляду на те, що позов мотивований тим, що положення статей 120, 125 ЗК України, ст. 377 ЦК України встановлюють для власника будівлі обов`язок, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, оформити та зареєструвати речове право на земельну ділянку під цією будівлею.

Не підписання підприємством договору оренди зумовлено тим, що підприємство не погоджується з умовами запропонованого до підписання проекту договору оренди землі, в частині розміру орендної плати.

Відповідач зазначає, що доводи позивача про те, що Чорноморська селищна рада недоотримує кошти у вигляді орендної плати за використання нашим підприємством їх земельної ділянки спростовується відсутністю реєстрації права комунальної власності територіальної громади, в особі Чорноморської селищної ради, відповідно до ст. 125 ЗК України.

Також зазначає, що його адресу надійшла претензія № 02-19/551 від 23.06.2020 р. з посиланням на норми чинного законодавства , без жодної конкретики правової підстави, і пропонується протягом 30 календарних днів здійснити оплату заборгованості у розмірі 5 268 425,28 грн., яка склалася в наслідок несплати плати за землю за 2017-2020 роки земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Гвардійське, вул. Олімпійська, ј.

Позивач вказує, що твердження Відповідача про непогодження Сторонами умов договору оренди не відповідають дійсності, та не підтверджуються відповідними доказами.

Так, 07.12.2015 року був складений Договір оренди земельної ділянки, за яким Чорноморською селищною радою передається ПП Ваш бухгалтер в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 14,3546 га., відповідно до Рішенням 2 сесії VII скликання Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за №24- VII від 27.11.2015 року. Та було зобов`язано ПП Ваш бухгалтер , в особі ОСОБА_3 після прийняття даного рішення укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати у встановленому законом порядку.

У зв`язку з ухиленням ПП Ваш бухгалтер , виконати п. 4 Рішення 2 сесії VII скликання Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області за №24- VII, щодо підписання та належної реєстрації договору оренди земельної ділянки, на ім`я Керівника ПП Ваш бухгалтер був направлений повторно Лист №02-19/268 від 27.03.2018р. з проектом договору оренди, та пропозицією з`явитися до Чорноморської селищної ради для його підписання.

Однак жодного Листа або Протоколу - Розбіжностей до складеного Договору оренди від ПП Ваш бухгалтер не надходило.

Весь час з моменту прийняття рішення про погодження договору оренди ПП Ваш бухгалтер користувався земельною ділянкою та займався господарською діяльністю без укладення договору оренди, та отже не сплачував орендну плату.

Таким чином, Відповідач повинен був належним чином та своєчасно оформити право оренди земельної ділянки, однак безпідставне зволікання щодо підписання договору оренди, та безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, стало підставою для несплати орендних платежів, та як слід недоотримання до місцевого бюджету відповідного доходу.

Також позивач вважає, безпідставним та таким що не відповідає чинному законодавству твердження Відповідача про набуття ПП Ваш Бухгалтер права користування земельною ділянкою (відповідно до ч.4 ст. 120 ЗКУ) на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Так попередній власник та продавець нерухомого майна - Держава України в особі Верховної Ради України в повному Господарському віддані Військового Радгоспу Гвардійський користувалась земельною ділянкою на праві Державного Акту на право постійного користування від 05.02.1995 року.

Відповідно до Листа Міністерства Оборони України Військовий радгосп Гвардейський вих. №198/84 від 20.06.2007р. зазначено:

Відповідно до Державного Акту від 05.02.1995р, у постійному користуванні військового радгоспу Гвардійський знаходиться земельна ділянка площею 134,85 Га.

Право власності на птахо-товарної ферми розташованої за адресою Одеська область, Комінтернівський район (наразі Лиманський район), с. Гвардійське, вул.. Олімпійська, буд. Vперейшло до ПП Ваш Бухгалтер .

Враховуючи наведене, Управління сільського господарства МО України лає згоду військовому радгоспу Гвардійський в порядку добровільної відмови (ст.,141 Земельного кодексу) відмовляється від права користування земельною ділянкою площею 14,383 Га і передає її в землі запасу для подальшого переоформлення її ПП Ваш Бухгалтер згідно чинного законодавства.

Таким чином позивач зазначає, що ПП Ваш Бухгалтер повинен був переоформити користування земельною ділянкою відповідно до законодавства України, а саме право оренди земельної ділянки.

Щодо твердження Відповідача, що до нього перейшло право постійного користування земельною ділянкою за Державним Актом на право постійного користування від 05.02.1995р. року, позивач вважає - зазначене є помилковим та безпідставним, та свідчить про використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

З наведених підстав, Прокуратура Одеської області в інтересах держави в особі Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ВАШ БУХГАЛТЕР" про стягнення 5 268 425,28 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зі змісту ст. ст. 120, 125 ЗК України, ст. 317 Цивільного кодексу України вбачається, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Таким чином, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

ПП Ваш Бухгалтер , набувши право власності на нерухоме майно по вул. Олімпійській, 1/4, с. Гвардійське, Лиманського (Лиманського) району, Одеської області, протягом тривалого часу - більше 5 років - не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 14,3546 га, на якій розташований такий об`єкт нерухомості, що підтверджується інформацією Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області.

Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідач ПП ВАШ БУХГАЛТЕР не є власником або постійнім землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В статті 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі№920/739/17).

Відповідно до (частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель") - Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" - Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення як для розміру земельного податку, державного мита а також при укладені цивільно-правових угод в тому числі орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно до п. 289.2 ПК України - для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Оскільки розмір позовних вимог визначений позивачем саме з розрахунку неодержаної орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем, необхідною умовою його визначення відповідно до Закону України Про оренду землі , та Земельного кодексу України - є встановлення нормативної грошової оцінки землі, на підставі якої визначається розмір орендної плати.

Орендна плата, як і земельний податок, є складовою плати за землю. Її сплачують орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності (тобто тимчасові землекористувачі).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, а отже, і головним фактором, що встановлює розмір орендної плати, є договір оренди земельної ділянки. Таким договором вважається договір, за яким орендодавець (у нашому випадку - орган місцевого самоврядування) зобов`язаний за плату передати орендареві (суб`єкту господарювання) земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Для передачі в оренду земельних ділянок оформляється Типовий договір оренди землі, форма якого затверджена постановою Кабміну від 03.03.04 р. № 220 (ср. 025069200). Цей договір визнається дійсним лише у випадку наявності в ньому всіх істотних умов (ст. 15 Закону про оренду землі), зокрема:

Підставою для нарахування орендної плати, беруть із витягу з технічної документації про НГО земельної ділянки (п. 2 ст. 20 Закону про оренду землі). Його надає управління Держгеокадастру;

Розмір орендної плати, а) не може бути меншою за 3 % НГО (п.п. 288.5.1 ПКУ): б) не може перевищувати 12 % НГО (п.п. 288.5.2 ПКУ):

Таким чином розмір орендної плати у розмірі 3% від НГО встановлений в Договорі оренди земельної ділянки для ПП Ваш Бухгалтер є граничним та мінімально допустимим законодавством України.

З урахуванням викладеного, з часу оформлення права власності на нерухоме майно ПП Ваш Бухгалтер не сплачує плату за користування земельною ділянкою площею 14,3546 га, яку фактично використовує для обслуговування птахо-тваринної ферми, у зв`язку з чим місцевий бюджет Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області недоотримує кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади.

Окрім того, на земельній ділянці знаходиться майно відповідача, що унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою Чорноморською селищною радою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Тому, ПП Ваш Бухгалтер без достатньої правової підстави, обізнаний про необхідність укладення договору та сплати орендної плати за рахунок позивача збережено у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, площею 14,3546 га, у зв`язку з чим кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-15-0.220-688 від 10.06.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 5122755900:03:001:0200) за адресою: Україна, Одеська область, Комінтернівського району, с. Гвардійське, вул. Олімпійська 1/4, на 01.01.2020 складає: 58538058,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту норм ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Господарський суд звертає увагу на те, що у спорах щодо стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою без оформлення договору оренди, кошти повинні стягуватись з користувача земельної ділянки на підставі (в порядку) статті 1212 ЦК України.

Так, судом зазначено про те, що до моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).

Отже, відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою площею 14,3546 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманського району, с. Гвардійське, вул. Олімпійська 1/4.

Набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на вказаній земельній ділянці, є органічно і нерозривно пов`язане з цією земельною ділянкою, тому визнання за відповідачем права власності на будівлю призвело до фактичного набуття відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати коштів у вигляді орендної плати, які останні мав спрямувати на рахунок селищної ради.

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області.

Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини Федоренко проти України від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У даних правовідносинах неотримані від оренди землі кошти підпадають під визначення Європейським судом з прав людини виправданого очікування щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади.

Як вже було вказано вище, норми ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України регламентують кондикційне зобов`язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на зазначене, ПП Ваш Бухгалтер як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17.

Приймаючи до уваги, що відповідач як власник нерухомого майна, користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, кошти, збережені ПП Ваш Бухгалтер у вигляді несплаченої орендної плати, підлягають стягненню на користь Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області.

Господарський суд встановив, що позовні вимоги Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області у справі, яка розглядається документально підтверджені та обґрунтовані, тому суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області до відповідача Приватного підприємства "ВАШ БУХГАЛТЕР" про стягнення 5 268 425,28 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємств Ваш Бухгалтер (код ЄДРПОУ 34381347, адреса реєстрації: 65026, м. Одеса, пров. Чайковського, 14, кв.15) на користь Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області безпідставно збережені кошти у сумі 5 268 425,28 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів: Чорноморська селищна рада Лиманського району Одеської області (67570, Одеська обл., Лиманського р-ну, смт Чорноморське, вул. Гвардійська, 19), УК у Лиманському районі/смт. Чорноморське/18010500, код ЄДРПОУ 37984056, Банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN): UA388999980334109811000015273, Призначення: Земельний податок з юридичних осіб.

3. Стягнути з приватного підприємств Ваш Бухгалтер (код ЄДРПОУ 34381347, адреса реєстрації: 65026, м. Одеса, пров. Чайковського, 14, кв.15) на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача (код за ЄДРПОУ: 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 28 січня 2021 р.

Суддя С.Ф. Гут