Рішення

від 29.01.2021 по справі 923/1234/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1234/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , розглянувши справу

за позовом: Першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Чорнянської сільської ради Каховського району ( 74835, Херсонська обл., Каховський район, с. Чорнянка, вул. Незалежності, 26, код ЄДРПОУ 26518906)

позивача-2: Каховської районної ради (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Велика Куликовська, 103, код ЄДРПОУ 24123109)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Перемоги, буд. 3/ІІІ, код ЄДРПОУ 30380358)

про стягнення 107754 грн.60 коп.

без участі представників сторін

Перший заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Чорнянської сільської ради Каховського району (надалі - позивач-1) та Каховської районної ради (надалі - позивач-2) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" (надалі - відповідач), якою просить суд:

- стягнути з ТОВ Геліос-1 на користь Чорнянської сільської ради Каховського району заборгованість за договором оренди частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району (із змінами внесеними додатковими угодами від 02.01.2018 та 17.02.2018) у розмірі 58626,41 грн., з яких 54074,05 грн. орендна плата, 1542,44 грн. пеня, 3009,92 грн. штраф;

- стягнути з ТОВ Геліос-1 на користь Каховської районної ради Херсонської області заборгованість за договором оренди частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району (із змінами внесеними додатковими угодами від 02.01.2018 та 17.02.2018) у розмірі 49128,19 грн., з яких 46256,78 грн. орендна плата, 2871,41 грн. пеня.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2020 суд відкрив провадження у справі, визначив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу строк для подачі до суду відзиву на позов не пізніше 21 грудня 2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання 14.12.2020 ухвали Господарського суду Херсонської області від 01.12.2020 (т.1 арк. 50).

14.12.2020 до суду повернулась копія ухвали Господарського суду Херсонської області від 01.12.2020, яка була надіслана на адресу Каховської районної ради, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

29.12.2020 від Каховської місцевої прокуратури до Господарського суду Херсонської області надійшов лист з повідомленням, що станом на 21.12.2020 до канцелярії Каховської місцевої прокуратури та на електронну пошту khprok@pho.gov.ua відзив на позовну заяву по справі № 923/1234/20 від ТОВ "Геліос-1" не надходив.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, але у встановлений судом строк не надали відзиву на позов та відповіді на відзив, то при таких обставинах, справа розглядається за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріли справи, суд

в с т а н о в и в

Відповідно до п.1.1 договору № 6-М від 16.03.2015 (далі - Договір) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської меліоративної системи Каховського району, від насосної станції № 9 Р-1, № 10 Р-1, № 13 Р-1 (далі - Майно) вартість якого становить за незалежною оцінкою: насосна станція № 9 - 1399264,00 грн., № 10 - 1228195,00 грн., № 13 - 1544690,00 грн. (Загальна вартість 4172149,00 грн. чотири мільйона сто сімдесят дві тисячі сто сорок дев`ять грн. 00 коп.).

Згідно п.3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Порядку передачі в оренду Майна спільної власності територіальних громад району, затвердженим рішенням XIV сесії VI скликання районної ради від 14.03.2012 року № 193 і становить за місяць оренди 17383,96 грн. (місцевий бюджет 70% - 12168,77 грн., місцевий бюджет району 30% - 5215,19 грн.). Орендна плата вноситься за період 6 місяців (період поливного сезону):

- термін поливу зрошення сільськогосподарських культур для внесення орендної плати визначено:

з 01.04.2014 по 30.09.2014 включно;

з 01.04.2015 по 30.09.2015 включно;

з 01.04.2016 по 30.09.2016 включно.

Відповідно до п.3.5 Договору орендна плата перераховується щомісячно до 15 числа поточного розрахункового місяця, з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції щодо суми орендної плати за попередній місяць.

Згідно п.3.7 орендна плата перераховується до районного бюджету та Орендодавцю у співвідношенні 30%) до 70%) щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Відповідно до п.10.1. вказаний договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 16.03.2015 до 16.02.2018 включно.

Додатковою угодою про внесення змін договору оренди №6-М від 15.03.2018, підписаною сторонами від 02.01.2018, викладено п.п.1.1 п.1 даного договору в наступній редакції: 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської меліоративної системи Каховського району, від насосної станції № 9 Р-1, № 10 Р-1, № 13 Р-1 (далі - Майно) вартість якого становить за незалежною оцінкою: насосна станція № 9 - 2874576,00 грн., № 10 - 2464560,00 грн., № 13 - 2632849,00 грн. (Загальна вартість 7971987,00 грн. сім мільйонів дев`ятсот сімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят сім грн. 00 коп.) .

Викладено п.п. 3.1. п.3 даного договору в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі Порядку передачі в оренду Майна спільної власності територіальних громад району, затвердженим рішенням XIV сесії VI скликання районної ради від 14.03.2012 року № 193 і становить за місяць оренди 22677,21 грн. (місцевий бюджет 70%) - 15874,05 грн., місцевий бюджет району 30%) - 6803,16 грн.).

Вказана угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами.

Додатковою угодою про внесення змін договору оренди №6-М від 15.03.2018, підписаною сторонами від 17.02.2018, викладено п.п.10.1 п.10 даного договору в наступній редакції: Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 17.02.2018 до 16.01.2021 включно .

Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами.

Згідно ч.1 ст.284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч.1 ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначається у договорі.

Згідно п.5.2 Договору орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Разом з тим, в порушення вищевказаних вимог ТОВ Геліос-1 як орендар вищевказаного майна обов`язку щодо сплати орендної плати за вказаним договором не виконав.

Так, за розрахунками Чорнянської сільської ради заборгованість ТОВ Геліос-1 за договором оренди №6-м від 16.03.2015 за період з 15.05.2020 по 10.11.2020 на користь місцевого бюджету сільської ради складає 54074,05 грн. та 46256,00 грн. на користь районного бюджету.

Окрім цього, згідно до п.3.6 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з виплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 ).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У зв`язку з не виконанням ТОВ Геліос-1 грошових зобов`язань щодо своєчасної виплати орендної плати за договором оренди №6-М від 16.03.2015, орендарю нараховано на користь Чорнянської сільської ради, Каховської районної ради пеню та штраф.

За розрахунками Чорнянської сільської ради ТОВ Геліос-1 нараховано до сплати пеню за несвоєчасну виплату орендної плати за договором оренди №6-М від 16.03.2015 за період з 16.08.2020 по 10.11.2020 на користь сільського бюджету у розмірі 1542,44 грн. та на користь районного бюджету за період з 15.05.2020 по 10.11.2020 у розмірі 2871,41 грн.

Окрім цього, відповідно до п.3.8. Договору, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за неї становить загалом не менше ніж за три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості. За розрахунками Чорнянської сільської ради ТОВ Геліос-1 нараховано до сплати штраф за несвоєчасну виплату орендної плати за договором оренди №6-М від 16.03.2015 у розмірі 3009,92 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ТОВ Геліос-1 за договором оренди №6-М від 16.03.2015, у тому числі пеня та штраф, станом на 10.11.2020 складає 107754,60 грн. (54074,00+1542,44+46256,78+2871,41+3009,92), у тому числі перед сільським бюджетом у розмірі 54074,05 грн., пеня 1542,44 грн., штраф 3009,92 грн. та перед районним бюджетом у розмірі 46256,78 грн., пеня 2871,41 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав свої грошові договірні зобов`язання, Чорнянська сільська рада звернулась до Каховської місцевої прокуратури з заявою про допомогу в захисті порушених своїх прав.

На підставі звернення сільської ради Перший заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Чорнянської сільської ради Каховського району (надалі - позивач-1) та Каховської районної ради (надалі - позивач-2) із позовною заявою про стягнення заборгованості та сплати пені і штрафу.

Із огляду на матеріали справи, суд прийшов до висновку, що прокурором у даних спірних відносинах вірно обрано наступний спосіб захисту порушених прав.

За частиною 1 статті 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між сторонами укладений договір оренди майна.

Так, за статтею 283 ГК України: За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1); У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (частина 2); Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання (частина 3).

Поряд з цим у відповідності до статті 286 того ж Кодексу орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендну плату, яка є фіксованим платежем та встановлюється сторонами у грошовій формі.

Зі змісту приписів статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 ЦК України та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 ГК України випливає, що Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Так, за приписами статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Разом з тим, враховуючи, що орендоване майно є комунальним майном, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 року №157-ІХ. Зокрема, відповідно до статті 1 вказаного Закону оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк .

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що орендар зобов`язаний сплатити орендодавцеві оренду плату у встановлений строк, а безпосередньо між сторонами такого правочину виникають правовідносини оренди (найму).

У даному випадку Відповідач за період з 15.05.2020 по 10.11.2020 не сплатив 100330,83 грн. орендної плати.

Статтею 193 ГК України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Отже, протягом строку дії договору відповідачем допущено порушення п.5.2. Договору та статті 193 ГК України, оскільки він не сплатив 100330,83 грн. орендної плати у встановлений строк та прострочив виконання зобов`язання на цю суму.

За наведених вище обставин, прокурором обрано як найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості з оренди плати за договором оренди комунального майна у розмірі 100330,83 грн., пені у розмірі 4413,85 грн. та штрафу у розмірі 3009,92 грн., всього на суму 107754,60 грн.

Прокурор в позовні заяві зазначив підстави для звернення прокурора із позовом.

Зокрема, він обґрунтував звернення наступними норми чинного законодавства.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи-по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п.3 4.1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ.

Відповідно до ч.3 ст.23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин, в основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого уст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону "Про прокуратуру".

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, згідно сформованої судової практики щодо представництва прокурором інтересів держави, зазначено, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави незалишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звернення до Господарського суду Херсонської області прокурором в інтересах держави в особі Чорнянської сільської ради Каховського району та Каховської районної ради, обумовлено наступним.

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована Верховною Радою України в 1997 році Законом України №452/97-ВР, набрала чинності для України 01.01.1998) Держави - члени Ради Європи, які підписали цю Хартію, врахували, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму та право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами - членами Ради Європи і воно найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні.

У Конституції України місцевому самоврядуванню, як одній з основ демократичного ладу, присвячено спеціальний XI розділ. Не будучи складовою частиною системи державних органів, органи місцевого самоврядування водночас тісно взаємодіють з державними органами і являють собою особливу форму участі громадян в управлінні державними і суспільними справами виключно місцевого значення.

Відповідно до ст. ст. 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19,140,143,144,146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Таким чином, інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної общини в її територіальних кордонах і держава гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України, спільного майна територіальних громад, кожне порушення закону та незаконне відчуження об`єкту комунальної власності є порушенням законних інтересів територіальної громади міста, що в свою чергу завдає суттєвої шкоди інтересам держави, спричиняє підрив основ фінансово-економічної діяльності міста та держави в цілому.

Згідно ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Положеннями ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних рад належать здійснення контролю за дотриманням зобов`язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форми власності; здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.69 Бюджетного кодексу України, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Судом встановлено, що Чорнянською сільською радою як орендодавцем частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району, здійснюється захист порушених інтересів держави неналежним чином. Так, сільською радою 06.08.2020 та 15.10.2020 на адресу відповідача направлено листи-претензію щодо сплати заборгованості за договором оренди №6-М від 16.03.2015. Разом з тим, на день пред`явлення позовної заяви заборгованість з орендної плати відповідачем не сплачена. Разом з тим, Чорнянською сільською радою з метою стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна та виконання дохідної частини місцевого бюджету, до суду позовну заяву до відповідача, не пред`явлено.

Відповідно до п.9.3 договору спори, які виникають за цим договором або в зв`язку з цим, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ст.18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Каховською місцевою прокуратурою 29.10.2020 на адресу Чорнянської сільської ради направлено лист про надання інформації про те, які заходи вжито сільською радою до стягнення заборгованості з ТОВ Геліос-1 , чи зверталась сільська рада із позовом до суду. Листом від 09.11.2020 за №548 прокурору надано інформацію про те, що в структурі апарату сільської ради відсутня посада юриста, який міг скласти позовну заяву про стягнення заборгованості з ТОВ Геліос-1 за договором оренди частини майнового комплексу внутрішньгосподарської меліоративної мережі. Окрім цього, місцевим бюджетом сільської ради не передбачено видатків на сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, прокурором в діях Чорнянської сільської ради вбачається не здійснення наданих Законом повноважень до захисту інтересів територіальної громади щодо формування дохідної частини місцевого бюджету. Вказане свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Окрім цього, вивченням питання щодо наявності підстав для представництва прокурором в суді інтересів Каховської районної ради, встановлено наступне.

Так, місцевою прокуратурою 29.10.2020 на адресу Каховської районної ради направлено запит про надання інформації щодо вжитих заходів як власником частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі до стягнення заборгованості з ТОВ Геліос-1 .

Листом від 04.11.2020 Каховською районною радою повідомлено прокуратуру, що право звернення до суду щодо заборгованості відповідача належить Чорнянській сільській раді як власнику комунального майна, що передано останній згідно рішення сесії Каховської районної ради №963 від 31.07.2020 Про приймання-передачу із спільної власності територіальних громад Каховського району у комунальну власність сільських, селищної територіальної громади частини меліоративної мережі та дощувальних машин Фрегат та акту-приймання передачі від 31.07.2020.

Відповідно до п.3.7. договору орендна плата перераховується до районного бюджету (власнику) та орендодавця у співвідношенні 30% та 70% щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Таким чином, Каховською районною радою як колишнім власником частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі допущено неналежне виконання наданих законом повноважень щодо забезпечення надходження орендної плати за договорами оренди комунального майна до районного бюджету. Факт покладення обов`язків на Чорнянську сільську раду щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати орендних платежів до районного, сільського бюджету, а також відслідковувати виконання умов договорів оренди, не позбавляє Каховську районну раду самостійно вживати заходів до стягнення відповідної заборгованості шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Враховуючи вищевикладене, прокурором в діях Каховської районної ради вбачається не здійснення наданих Законом повноважень до захисту інтересів територіальної громади щодо формування дохідної частини районного бюджету. Вказане свідчить про наявність підстав для представництва інтересів держави, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Із огляду на вказане, суд погоджується з доводами прокурора про наявність його прав звернутися до суду в інтересах держави, прокурором вірно обрані позивачі, позовні вимоги доведені у повному обсязі, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Перемоги, буд. 3/ІІІ, код ЄДРПОУ 30380358) на користь Чорнянської сільської ради Каховського району (74835, Херсонська обл., Каховський район, с. Чорнянка, вул. Незалежності, 26, код ЄДРПОУ 26518906) заборгованість за договором оренди частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району (із змінами внесеними додатковими угодами від 02.01.2018 та 17.02.2018) у розмірі 58626,41 грн., з яких 54074,05 грн. орендна плата, 1542,44 грн. пеня, 3009,92 грн. штраф.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Перемоги, буд. 3/ІІІ, код ЄДРПОУ 30380358) на користь Каховської районної ради (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Велика Куликовська, 103, код ЄДРПОУ 24123109) заборгованість за договором оренди частини майнового комплексу внутрішньогосподарської меліоративної мережі, що перебуває у спільній власності територіальних громад Каховського району (із змінами внесеними додатковими угодами від 02.01.2018 та 17.02.2018) у розмірі 49128,19 грн., з яких 46256,78 грн. орендна плата, 2871,41 грн. пеня.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Перемоги, буд. 3/ІІІ, код ЄДРПОУ 30380358) на користь Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) 4204 грн. витрат по сплаті судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Л.М. Немченко