Ухвала

від 28.01.2021 по справі 905/1906/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/1906/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.11.2020

за заявою Державного підприємства "Шахта ім.М.С. Сургая"

учасники справи: 1) Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"

про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.11.2020.

Оскарженими судовими рішеннями у цій справі частково задоволено заяву Державного підприємства "Шахта ім.М.С. Сургая" про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як установлено господарськими судами, 02.11.2020 Державне підприємство "Шахта ім.М.С. Сургая" згідно підсистеми "Електронний суд" комп?ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" подало до Господарського суду Донецької області заяву б/н від 02.11.2020 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, зазначивши осіб, які отримають статус учасника справи: відповідача 1 - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги".

У заяві про забезпечення позову Державне підприємство "Шахта ім.М.С. Сургая" просить суд заборонити Приватному акціонерному товариству "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" припиняти (відключати) постачання електричної енергії на підприємство до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

У тексті заяви міститься застереження, що 03.11.2020 Державне підприємство "Шахта ім.М.С. Сургая" має намір звернутися до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" про припинення зловживання правами шляхом заборони припинення (відключення) постачання електроенергії.

Заява про забезпечення позову мотивована наявністю у заявника обґрунтованих припущень, що невжиття наведених вище заходів забезпечення позову може у подальшому унеможливити виконання рішення суду та поновити порушені права заявника через настання негативних та небезпечних наслідків у результаті припинення електропостачання (вибух метану, пошкодження надшахтних споруд, екологічна небезпека, людські жертви, забруднення питної води, спалах інфекційних хвороб). Зокрема, Державне підприємство "Шахта ім.М.С. Сургая" є одним з громадоутворюючих підприємств Вугледарської територіальної громади, відноситься до підприємств, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку. Припинення електропостачання призведе до припинення дегазації та примусового провітрювання гірничих вироботок шахти в умовах непогашеного пожару, що в свою чергу з великим ступенем вірогідності призведе до вибуху метану в гірничих виробках шахти та руйнування надшахтних будівель скіпованого ствола. Знеструмлення обладнання підприємства, наслідком якого є підтоплення шахт та прилеглих територій, неминуче призведе до підтоплення прилеглих територій та потенційного забруднення підземних та поверхових вод. Заявник вважає, що припинення/обмеження електропостачання є зловживанням правом з боку відповідачів, оскільки дані дії створюють реальну та очевидну загрозу заподіяння шкоди довкіллю, суспільним та/або особистим правам та інтересам третіх осіб, що свідчить про реалізацію права не за його соціальним призначенням, характеризується формальною правомірністю, що суперечить статті 13 Цивільного кодексу України.

На підтвердження наведених у заяві обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, Державне підприємство "Шахта ім. М.С. Сургая" надало суду копії: витягу з ЄДРПОУ щодо підприємства, листа № 1345 від 29.01.2020, листа Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова №311-22/11-12-535 від 30.10.2020, Оцінки ступеня небезпеки припинення примусового провітрювання діючих гірничих вироботок ДП "Шахта ім. М.С. Сургая", довідки б/н від 30.10.2020 щодо екологічних наслідків та загрози від затоплення шахти, листа Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації № 01-09/6081/90-20 від 02.11.2020, повідомлень про припинення постачання електроенергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" №24/5771 від 04.10.2020, №24/5861 від 12.10.2020, ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" №862 від 26.10.2020, Статуту ДП "Шахта ім. М.С. Сургая", листа Виконавчого комітету Вугледарської міської ради від 17.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.11.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020, заяву Державного підприємства "Шахта ім. М.С. Сургая" про забезпечення позову задоволено в частині заборони Приватному акціонерному товариству "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" припиняти (відключати) постачання електричної енергії на Державне підприємство "Шахта ім.М.С.Сургая" до вирішення справи про зобов?язання припинити зловживання своїми правами шляхом заборони припинення (відключення) постачання електроенергії по суті та набрання рішенням суду законної сили в частині обсягу електроенергії, що є необхідним для роботи обладнання, яке здійснює примусову дегазацію, провітрювання гірничих виробок та відкачування води; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, господарські суди виходили з того, що такий захід забезпечення позову забезпечить встановлене статтею 50 Конституції України право кожного на безпечне для життя і здоров?я довкілля, дозволить уникнути істотних ризиків техногенно-екологічної катастрофи у регіоні, що є наслідком повного відключення заявника від електропостачання, та одночасно не призведе до очевидної неспіврозмірності між конкретним заходом забезпечення і предметом потенційної позовної вимоги у разі продовження повної господарської діяльності заявника. Технічна можливість здійснити часткове відключення електричної енергії на підприємство, за виключенням насосного та вентиляційного обладнання, наявна. Станом на 04.11.2020 на ДП ?Шахта ім. М.С. Сургая? працівниками ПрАТ ?ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля? припинено постачання електричної енергії, крім насосного та вентиляційного обладнання. Рішення щодо часткового відключення постачання електроенергії є добровільним з боку ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та обумовлено саме можливістю незворотніх екологічних та техногенних наслідків повного відключення електропостачання шахти. Ураховуючи добровільність вказаного рішення, застосування аналогічного заходу забезпечення позову у судовому порядку є доцільним.

Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову господарськими судами не досліджувалися питання, які стосуються обґрунтованості потенційного позову, а саме, правомірності припинення постачання електроенергії, підстав такого припинення, стану розрахунків між сторонами, причин виникнення заборгованості тощо, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Звертаючись з касаційною скаргою скаржник вказує на те, що при ухваленні судових рішень, господарськими судами було порушено норми процесуального права, а саме статей 136, 137, 139, а також неврахування судами висновків Верховного Суду про неможливість вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог та порушення норм частини одинадцятої статті 137 ГПК України, викладених у постанові Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18.

Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та оскаржувані судові рішення, Судом встановлено, що обґрунтування викладене у касаційній скарзі Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" не викликає розумних сумнівів щодо правильності застосування норм права апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову.

Отже, необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Як установлено господарськими судами, ДП ?Шахта ім. М.С. Сургая? не має статусу захищеного споживача у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії" №2019-VIII від 13.04.2017, Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 27.12.2018, що позбавляє останнього державних гарантій на особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру, але не позбавляє суд права застосувати відповідні заходи забезпечення позову у разі наявності правових підставі для цього.

У даному випадку, ураховуючи технічні особливості функціонування шахти в частині необхідності постійної безперебійної дегазації, вентиляції та відкачування шахтних вод, за відсутності постачання електроенергії для роботи відповідного обладнання, споживач електричної енергії технічно не спроможний самостійно забезпечити його роботу.

З огляду на викладене, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що повне припинення постачання електричної енергії на ДП "Шахта ім. М.С. Сургая" спричинить відключення роботи вентиляційного та насосного обладнання, що може призвести до зазначених вище наслідків, які свідчать про можливість техногенної катастрофи та мають найсуттєвіший негативний вплив на стан екології регіону та можуть бути незворотніми.

При цьому, судами прийнято до уваги, що обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник посилається виключно на факти неможливості припинення роботи вентиляційного та насосного обладнання шахти та наслідки такого припинення, тоді як у заяві просить повністю заборонити припинення постачання електричної енергії на підприємство.

Разом з тим, заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, у зв`язку з поданням відповідної заяви на будь-якій стадії розгляду справи, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Водночас, згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, в цих випадках суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

У даному випадку ДП "Шахта ім.М.С. Сургая" подана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, що передбачено частиною другою статті 136 ГПК України, із зазначенням у названій заяві про намір звернутися до суду з вимогою немайновою характеру, зазначаючи осіб до яких буде пред`явлено позов та суть предмета оскарження.

Оскільки ДП "Шахта ім.М.С. Сургая" звернулося із заявою до подання позову та зазначило про намір звернутися до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких воно звернулося або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно до частини першої статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права.

Саме з намірів визначених заявником щодо звернення до суду і виходив суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, під час постановлення ухвали про часткове задоволення заяви ДП "Шахта ім.М.С. Сургая" про вжиття заходів забезпечення позову. Обґрунтованість чи необґрунтованість вимог, які будуть заявлені ДП "Шахта ім. М.С. Сургая" у майбутньому не може бути предметом оцінки судом першої інстанції під час розгляду заяви про забезпечення позову поданої до пред`явлення позову.

З огляду на зазначене, Суд доходить висновку, що вжиті господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що стало обґрунтованою підставою для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене, правильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 136, 137, 139 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Разом з тим, колегією судів відхиляються доводи скаржника щодо неврахування господарськими судами правових позицій, висловленим у постанові Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18, з огляду на те, що правовий висновок у цій справі, не доводить наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм процесуального права, а свідчить лише про наявність у справі № 905/1906/20 та зазначеній справі різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 905/1906/20 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.11.2020.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич