Рішення

від 18.01.2021 по справі 916/2695/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2695/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/2695/20

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Кристал» (68550, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Виноградівка, вул. 26-го серпня, буд. 96, код ЄДРПОУ 31851772)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (68515, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Євгенівка, вул. Шевченка Т.Г., буд. 2А, код ЄДРПОУ 35955107)

про стягнення 260 990,21грн.

Представники сторін:

від позивача - Черевиченко Н.А., ордер № 3645323, дата видачі : 16.09.20;

від відповідача - не з`явився,

Селянське (фермерське) господарство «Кристал» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» про стягнення заборгованості за Договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 19.08.2019 № 48/2019 у розмірі 250 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Селянське (фермерське) господарство «Кристал» посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» умов укладеного між сторонами договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) №48/2019 від 19.08.2019р. щодо своєчасного повернення коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2020р. провадження по справі №916/2695/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2020р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів, в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому суд зазначає, що відповідач був обізнаний про розгляд відповідної справи в суді, оскільки його представником подавалось клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.08.2019р. між Селянським (фермерським) господарством «Кристал» (позивач, Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (відповідач, Позичальник) було укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) №48/2019 відповідно до умов якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник приймає її та зобовязується повернути в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1 договору, поворотна фінансова допомога надається на загальну суму 250 000, 00 (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без податку на додану вартість, яка надається в національній валюті України -гривні (п. 2.2 договору).

Згідно п. 2.4 договору, підтвердженням надання допомоги в разі її безготівкового перерахунку підтверджується випискою по рахунку, відповідною квітанцією; в разі її внесення до каси - прибутковим касовим ордером.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору ним було надано відповідачу безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 250 000, 00 (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 2703 від 19.08.2019р..

Відповідно до п. 5.1. договору позикодавець зобовязується своєчасно передати грошові кошти (поворотну фінансову допомогу) Позичальнику.

Поворотна фінансова допомога повертається Позикодавцю в строк, зазначений в п. 3.1. Договору (п. 4.1. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що поворотна фінансова допомога надається строком на 1 місяць і підлягає остаточному поверненню Позикодавцю по 19.09.2019 року.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення своїх зобов`язань за договором, в обумовлені договором строку надану поворотну фінансову допомогу не повернув.

28 квітня 2020року було надіслано відповідачу вимогу за вх. № 61 щодо погашення заборгованості за договором № 48/2019 про надання безвідсоткової фінансової допомоги, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за вх. № 48/2019 від 19.08.2019р. стало підставою для звернення Селянського (фермерського) господарства «Кристал» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу положень ст. ст. 15 , 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 19.08.2019р. між Селянським (фермерським) господарством «Кристал» (позивач, Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (відповідач, Позичальник) було укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) №48/2019 відповідно до умов якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник приймає її та зобовязується повернути в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1. договору).

З аналізу зазначеного договору, укладений між сторонами договір № 48/2019 від 19.08.2019р. про надання безвідсоткової поворотної допомоги за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до п.2.1 договору, поворотна фінансова допомога надається на загальну суму 250 000грн. без податку на додану вартість, строком на 1 місяць та має бути повернута до 19.09.2019р. (п. 3.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано безвідсоткову поворотну фінансову допомогу відповідачу в сумі 250 000грн. , що підтверджується платіжним дорученням № 2703 від 19.08.2019р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Кристал» щодо стягнення з відповідача суми поворотної фінансової допомоги в розмірі 250 000 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за вх. № 48/2019 від 19.08.2019р. позивачем було нараховано відповідачу три відсотки річних в сумі 5 190,21грн., інфляційні витрати в сумі 5 800 грн.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних витрат за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» трьох відсотків річних в сумі 5 190,21грн. та інфляційних витрат в розмірі 5 800 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Кристал» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Селянського (фермерського) господарства «Кристал» (68550, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Виноградівка, вул. 26-го серпня, буд. 96, код ЄДРПОУ 31851772) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (68515, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Євгенівка, вул. Шевченка Т.Г., буд. 2А, код ЄДРПОУ 35955107) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родіна-Віта» (68515, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Євгенівка, вул. Шевченка Т.Г., буд. 2А, код ЄДРПОУ 35955107) на користь Селянського (фермерського) господарства «Кристал» (68550, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Виноградівка, вул. 26-го серпня, буд. 96, код ЄДРПОУ 31851772) основний борг в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч)грн. 00коп., три відсотки річних в сумі 5 190 (п`ять тисяч сто дев`яносто) грн. 21коп., інфляційні витрати в розмірі 5 800 (п`ять тисяч вісімсот)грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 3 914 (три тисячи дев`ятсот чотирнадцять)грн. 86коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 28 січня 2021 р.

Суддя К.Ф. Погребна