Рішення

від 18.01.2021 по справі 912/2734/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 912/2734/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О.

за участю представників:

від позивача: Левицька Л.А. (на підставі ордеру)

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (26001, м. Новомиргород, Новомиргородський р-н, Кіровоградська обл., вул. Соборності, 227/7);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський комплекс "Новомиргород" (68100, м, Татарбунари, Татарбунарський р-н., Одеська обл., вул, Лесі Українки, 22);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" (26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, місто Новомиргород, вул. Залізнична, буд. 45)

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 25.08.2020 року до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський комплекс "Новомиргород" про розірвання договору оренди земельної ділянки № 2 від 01.01.2009 року в редакції Додаткової угоди до Договору від 03.10.2018 про заміну сторони у договорі, між Новомиргородською міською радою Новомиргородського району Кіровоградської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський комплекс "Новомиргород", з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що згідно додаткової угоди від 03.10.2018 року до Договору оренди землі від 01.01.2009 року на умовах оренди, відповідачу було передано земельну ділянку кадастровий номер 3523810100:50:061:0004 площею 176 857,03 кв.м, за адресою: м.Новомиргород, вул. Залізнична, 35, яка належить позивачу. Однак, починаючи з 1 грудня 2018 року до дня звернення до суду, ТОВ Складський комплекс Новомиргород не виконує умови Договору в частині здійснення орендних платежів, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 1230801, 38 грн, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2020 року матеріали позовної заяви у справі №912/2734/20 було передано за підсудністю до Господарського суду Одеської.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №912/2734/20 розподілено судді Господарського суду Одеської області Невінгловській Ю.М.

Ухвалою суду від 22.09.2020 року судом було відкрито провадження у справі №912/2734/20 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 19.10.2020 року.

15.10.2020 року до суду від Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області надійшла заява (вх.№27540/20) про уточнення відомостей позовної заяви, відповідно до якої останній зазначив, що в прохальній частині позову ним помилково не було зазначено кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої виник спір, а саме 3523810100:50:061:0004, у зв`язку з чим просив суд здійснювати розгляд справи з врахуванням даного уточнення.

У судовому засіданні від 19.10.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 11.11.2020 року.

Ухвалою суду від 11.11.2020 року судом було продовжено строк розгляду справи №912/2734/20 на 30 днів до 21.12.2020 року; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; відкладено підготовче засідання на "02" грудня 2020 р.

26.11.2020 року до суду від Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області надійшло клопотання (вх.№ГСОО 31709/20) про долучення до матеріалів справи Додаткової угоди №1 від 28.01.2013 року до Договору оренди землі №2 від 01.01.2009 року.

30.11.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" надійшло клопотання (вх.№ГСОО 31969/20) про відкладення розгляду у справі у зв`язку із захворюванням керівника ТОВ "Торговий дім "Творець" та необхідністю підготувати позицію по справі.

У судовому засіданні від 02.12.2020 року судом було поновлено строк позивачу для подання доказів та залучено до матеріалів справи подані позивачем докази.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року судом було закрито підготовче провадження по справі №912/2734/20 та призначено справу до розгляду по суті на 21.12.2020 року.

07.12.2020 року до суду від Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (вх.№ГСОО 32577/20), в якому позивач повідомляє, що на данний час власником комплексу будівель, розташованих на спірній земельній ділянці на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2019 року є ТОВ Торговий дім Творець , з яким Новомиргородською міською радою було укладено договір про врегулювання правовідносин, пов`язаних з тимчасовим зайняттям земельної ділянки без правовстановлюючих документів строком на 1 рік та, враховуючи залучення ТОВ Творець до участі в справі в якості третьої особи, позивач просив суд залучити до матеріалів справи вказаний договір та розрахунок до розміру платежу (орендної плати).

Відповідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За змістом частин 2, 8 статті 80 ГПК України, позивач повинен подати суду відповідні докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Приймаючи до уваги, що необхідність подання зазначених доказів виникла у зв`язку із залученням до участі у справі в якості третьої особи нового учасника справи, відносно якого суд дійшов висновку, що рішення у данній справі може вплинути на його права та обов`язки, при цьому подані докази можуть мати істотне значення для вирішення спору та їм повинна бути надана вмотивована оцінка судом, враховуючи завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, у судовому засіданні від 21.12.2020 року судом було протокольною ухвалою прийнято подані позивачем докази до матеріалів справи.

При цьому, у судовому засіданні від 21.12.2020 року судом було оголошено перерву до 18.01.2021 року.

У судовому засіданні від 18.01.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання від 18.01.2021 року не з`явився.

Згідно з ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Водночас, пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Складський комплекс "Новомиргород" про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак у судові засідання не з`являвся, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Творець" про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак у судові засідання не з`являвся своїм правом на подання письмових пояснень щодо позовних вимог, в порядку ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки

При цьому суд враховує, що згідно до вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повинен був подати докази разом з поданням відзиву. Між тим, сторони не повідомили суд про необхідність подання додаткових доказів, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про подання сторонами всіх доказів необхідних для розгляду справи по суті та можливість прийняття рішення за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2021 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 28.01.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено судом, 01.01.2009 року між Новомирогородською міською радою Новомиргородськоо району Кіровоградської області (Орендодавець) та ВАТ Новомиргородський елеватор (орендар) було укладено договір 2 оренди землі (договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення сесії Новомиргородської міської ради від 25.12.2008 року №1056 надає, а орендар ВАТ Новомиргородський елеватор приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення: забудовані землі, яка знаходиться в м. Новомиргород по вул.Залізнична, 45.

Згідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 176857, 03 кв.м., у тому числі: забудовані землі 176 857, 03 кв.м.

У п. 3 Договору зазначено, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві власності, а саме комплекс будівель та споруд, які використовуються під розміщення ВАТ Новомиргородський елеватор , а також інші об`єкти інфраструктури: мережою енергопостачання, водопостачання, телефонного зв`язку, під`їздні шляхи з твердим покриттям.

Положенням п. 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4588153, 39 грн (25, 94 грн за 1 кв.м.).

У п.8 Договору сторонами було узгоджено, що договір укладено на 49 років ( в разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у вигляді грошової готівки з розрахунку: 3,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 176 857, 03 кв.м., з урахуванням коєфіцієнта індексації, що складає на момент укладення договору оренди 160585, 37 грн. на рік. Грошова плата вноситься на рахунок Новомиргородської міської ради №33214812700300 УДКв Кіровоградській області МФО 823016.

Згідно з п. 11 Договору, орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

У п. 14 Договору вказано, у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України несплаченої суми та за кожен день прострочення.

Умовами п. 15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівель ВАТ Новомиргородський елеватор .

Цільове призначення земельної ділянки: забудовані землі промисловості. (п.16 Договору).

П.21 Договору передбачено, що після припинення договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вій одержав її в оренду.

Відповідно до п. 28 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

У п. 35 Договору вказано, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Згідно з п.36 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою сторо&яо обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У п. 37 Договору, сторони узгодили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації…(п.41Договору).

01.01.2009 року між позивачем та ПрАТ Новомиргородський елеватор було укладено додаткову угоду №1 до Договору, в якій сторони зазначили про перейменування ВАТ Новомиргородський елеватор на ПрАТ Новомиргородський елеватор та доповнили текст договору п. 2.1, в якому зазначили кадастровий номер орендованої земельної ділянки (об`єкта оренда) - 3523810100:50:061:0004.

01.01.2009 року за актом про передачу та прийом земельної ділянки, яка надається в оренду, позивачем було передано ВАТ Новомиргородський елеватор земельну ділянку в натурі в розмірі 176857, 03 кв.м.

03.10.2018 року між Новомиргородською міською радою Новомиргородського району Кіровоградської області (сторона 1), Приватним акціонерним товариством Новомиргородський елеватор (сторона2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Складський комплекс Новомиргород було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.01.2009 року (зареєстрований 26.01.2009 року за №04.09.377.00001), про заміну сторони у договорі, відповідно до п.1 якого сторони погодились, що у зв`язку зі зміною найменування ВАТ "Новомиргородський Елеватор" на ПрАТ "Новомиргородський елеватор", в тексті, реквізитах, додатках, Акті приймання-передачі, додаткових угодах до Договору та Договорі ВАТ "Новомиргородський Елеватор" читати як ПрАТ "Новомиргородський елеватор".

Згідно до п.2 Додаткової угоди, сторона 2 (ПрАТ "Новомиргородський елеватор") передає, а Сторона З (ТОВ "СК "Новомиргород") приймає на себе права та обов`язки Орендаря за Договором з метою розміщення та обслуговування комплексу будівель та споруд, що належить на праві власності Стороні 3.

У п. 5 Додаткової угоди, сторона 1 та Сторона 3 погодили, що вони не будуть укладати між собою новий Договір оренди землі. Для обох сторін зберігатиме чинність зі всіма умовами Договір оренди землі від 01 січня 2009 року (зареєстрований 26 січня 2009 року за №04.09.377.00001).

Після підписання цієї Додаткової угоди Сторона 2 зобов`язана припинити, а Сторона З зобов`язана зареєструвати своє право оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (п.7 Договору).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 3523810100:50:061:0004, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Залізнична, 45, станом на 01.01.2018 року, 01.01.2019 року та 01.01.2020 року становить 22209949, 66 грн.

Як зазначає позивач, починаючи з 01.12.2018 року ТОВ Складський комплекс Новомиргород в порушення умов Договору оренди землі №2 від 01.01.2009 року, умов Додаткової угоди від 03.10.2018 року до Договору, не виконує свої обов`язки по сплаті орендних платежів, у зв`язку з чим станом на дату подання позову в останнього виникла заборгованість у сумі 1230 801, 38 грн. За таких обставин, у відповідності до п. 38 Договору, позивач просить суд розірвати Договір оренди земельної ділянки №2 від 01.01.2009 року в редакції Додаткової угоди до Договору від 03.10.2018 року.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі орендна плата є істотною умовою договору. Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державно

Стаття 288 Податкового Кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Так, за підрахунком позивача, заборгованість ТОВ Складський комплекс Новомиргород за період з 01.12.2018 року по 01.07.2020 року становить 1230801, 38 грн.

Між тим, в обгрунтування зазначеної заборгованості надає лист Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому зазначено, що станом на 12.12.2019 року заборгованість ТОВ Складський комплекс Новомиргород з орендної плати становить 64783, 47 грн. Водночас, згідно розрахунку позивача у позовній заяві за грудень 2018 року у відповідача наявна заборгованість у сумі 64 779, 02 грн, за 2019 рік - 777 348, 24 грн. та за 6 місяців 2020 року - 333895, 10 грн.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи або будь-які інші докази на підтвердження вказаної заборгованості відповідача, більш того відсутні докази звернення до відповідача за стягненням наявної заборгованості в досудовому порядку.

Згідно з вимогами ст. ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України.

Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Під час розгляду справи, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, судом бууло встановлено, що право власності ТОВ Складський комплекс Новомиргород на комплекс будівель, об`єктів житлової нерухомості, розміщених на земельній ділянці, що є предметом Договору оренди землі №2 від 01.01.2009 року, було припинено. Водночас, на підставі Договору купівлі-продажу від 01.08.2019 року власником вказаних будівель стало ТОВ Торговий дім Творець .

При цьому, представником позивача було надано договір врегулювання правовідносин, пов`язаних з тимчасовим зайняттям земельної діляни без правовкстановлюючих документів від 01.12.2019 року, що укладено ним з Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Творець .

Відповідно до п. 1 зазначеного Договору, договір укладено терміном на рік та зазначено, що цим договором врегульовано правовідносини щодо тимчасового зайняття ТОВ Торговий дім Творець без правовстановлюючих документів земельною ділянки площею 17, 6857 га, що знаходиться за адресою: м. Новомиргород, Кіровоградської області, вул. Залізнична,3 та належить на праві власності територіальної громаді міста Новомиргорода з кадастровим номером: 3523810100:50:061:0004.

У п.2 цього Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить станом на 01.01.2019 року:22209949, 66 грн.

При цьому, у п. 6 цього Договору, сторони визначили порядок і розмір плати за користування земельної ділянкою, що становить 2,0% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає на момент укладення Договору 444199, 22 грн.на рік.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що на момент звернення з даним позовом, позивачу було відомо, що користувачем земельної ділянки з кадастровим номером: 3523810100:50:061:0004 з 01.08.2019р. є ТОВ Торговий дім Творець як власник комлексу будівель, що на ній розташовані.

Згідно зі ч.1, ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється у разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Питання щодо переходу права оренди землі до нового власника нерухомого майна неодноразового було предметом розгляду Верховного Суду, за результатами якого виникла судова практика, яка полягає у наступному.

Постановою Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17 викладена правова позиція Верховного Суду, яка полягає в наступному: ... після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувана, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

При цьому Верховний суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Враховуючи викладене, відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №920/717/17.

Доводи позивача про систематичну несплату орендної плати ТОВ Складський комплекс Новомиргород як на підставу для розірвання договору оренди не приймаються до уваги, оскільки з моменту переходу права власності на нерухоме майно до ТОВ Торговий дім Творець право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Вказана норма є імперативною і відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, оскільки має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Отже, з 01.08.2019р. фактично відбулась заміна сторони (орендаря) в зобов`язанні (орендних правовідносинах) згідно договору оренди земельної ділянки від 01.01.2009р., а відтак і виникнення у ТОВ Торговий дім Творець як нового власника нерухомості, прав та обов`язків орендаря за даним договором оренди, в тому числі щодо плати за оренду земельної ділянки.

Тобто, з моменту переходу права власності на нерухоме майно сторонами орендних правовідносин за договором оренди земельної ділянки від 01.01.2009 р. є Новомиргородська міська рада та новий власник майна - ТОВ Торговий дім Творець , у зв`язку із чим останній є відповідальною особою щодо сплати орендних платежів з 01.08.2019р. та саме відносно нового власника можуть пред`являтись вимоги про розірання.

При цьому суд зауважує, що позивачем не ставились вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати з ТОВ Складський комплекс Новомиргород та її розмір, з урахуванням встановлених у справі обставин, судом не досліджувався.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, на підставі викладеного, вимога Новомиргородської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки № 2 від 01.01.2009 року в редакції Додаткової угоди до Договору від 03.10.2018 про заміну сторони у договорі, між Новомиргородською міською радою Новомиргородського району Кіровоградської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський комплекс "Новомиргород" є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2. Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 28 січня 2021 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська