Постанова

від 26.01.2021 по справі 332/2661/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 332/2661/20 2-а/335/12/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Петрушак Сергія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Петрушак С.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 25.09.2020 року відносно позивача інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Петрушак С.В. винесена постанова серії БАА № 592158 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення п. 1.5. та 32.1 ПДР України, ДСТУ 3587-97.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за ч.ч. 2, 3 ст. 140 КпАП України відносно позивача є незаконною, оскільки висновок відповідача, що позивач порушив вимоги ПДР України, ДСТУ 3587-97, не доведено належними та допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у даному правопорушенні.

Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Петрушак Сергія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

В провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя справа надійшла 25.11.2020 року Вх. № 43871.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Петрушак Сергія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2020 року відкрито провадження у справі.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

В судове засідання позивач не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за відсутністю позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не сповістив.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 25.09.2020 року інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Петрушак С.В. відносно позивача ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративні правопорушення серії БАА № 592158, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2, ч. 3 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 510 грн.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом JCB, 3 СХ Sitemaster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ТОВ „АЛД-СЕРВІС» , 23.09.2020 року о 10-05 год. в м. Запоріжжя на північному шосе (Північна прохідна ПАТ „Запоріжсталь» проводив дорожні роботи в межах червоної лінії дороги без узгодження з органами Національної поліції, не обладнавши місце проведення дорожніх робіт належним чином (без огородження та не встановивши дорожні знаки), чим порушив вимоги п. 1.5. та 32.1 ПДР України, ДСТУ 3587-97, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч. 2. 3 ст. 140 КУпАП.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За визначенням, наведеним у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 2 ст. 140 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Диспозицією ч. 3 ст. 140 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

В оскаржуваній постанові інспектор зазначив, що позивач порушив пункт 1.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Однак в постанові не зазначено, в чому проявилася небезпека чи перешкода для руху, загроза чи матеріальні збитки.

Крім того пунктом 32.1 Правил дорожнього руху визначено, що з органами Національної поліції узгоджуються: а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій) умови та порядок руху колон у складі більш як п`яти механічних транспортних засобів; в) порядок буксирування двох і більше транспортних засобів. З органами Національної поліції узгоджуються також інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

З пояснень ОСОБА_1 наданим ним 24.09.2020 року до Управління патрульної поліції в Запорізькій області слідує, що проведення робіт відбулось не на автомобільній дорозі, вулиці або залізничному переїзді, а на території ПАТ „Запоріжсталь» , про що надано договір оренди землі № 20/2009/940 від 04.03.2020 року. Додатком до договору є план земельної ділянки, яка передається в оренду, відповідно до якого вбачається, що проведення робіт здійснювалось на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ПАТ „Запоріжсталь» на праві оренди.

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України, територія на якій проводились роботи має кадастровий номер 2310100000:02:019:0011, має площу 468.2242 га та її цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості розташування проммайданчика.

Вказані пояснення ОСОБА_1 про те, що виконання робіт на території, яка на правах договору оренди належить ПАТ „Запоріжсталь» , а не в місцях загального користування, тому погодження з уповноваженнями підрозділами поліції проведення робіт не вимагає, відповідачем до уваги не прийнято та не спростовано.

Законом України „Про автомобільні дороги» надано визначення таких понять, як автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів та вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.

Стаття 18 вказаного закону встановлено, що складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

Межі вулиці за її шириною визначаються „червоними лініями» . Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах „червоних ліній» вулиці не допускається (ч. 2 ст. 18 закону).

Отже, відповідачем не наведено та не надано доказів, того що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП, не надано доказів того, що роботи проводилися на дорозі чи вулиці, та було створено перешкоди для руху автомобільного транспорту.

Інспектор ВБДР УПП в Запорізькій області в постанові вказує, що позивачем порушенні нормативи обладнання проведення робіт, в той же час не зазначаючи, які саме нормативи, не зазначаючи конкретні пункти нормативних актів, посилаючись при цьому на ДСТУ 3587-97 „Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» .

Такий підхід порушує принцип правової визначеності, коли особа, яка притягається до відповідальності має знати, які саме нормативні положення порушені внаслідок її дій або бездіяльності.

За наведених вище обставин, суд констатує, що на підтвердження скоєння адміністративного правопорушення позивачем відповідачем не надано та не зібрано належних та допустимих доказів, для доведення його виниу порушенні Правил дорожнього руху, норм ДСТУ 3587-97 та правомірності винесення поліцейським спірної постанови.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду належних і допустимих доказів для доведення вини ОСОБА_1 та правомірності винесення поліцейським спірної постанови і під час судового розгляду вказаної справи.

Суд зазначає, сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Постанова містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.

Інші належні докази на підтвердження наведених в постанові про адміністративне правопорушення обставин сторонами не подані, в матеріалах справи відсутні.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, на відповідача покладається обов`язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.

Належні та допустимі докази на підтвердження наявності встановлених відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні, відповідачем, як того вимагає ч. 2 ст. 77 КАС України, не подані.

Таким чином, відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із цією позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп., за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі серії БАА № 592158 від 25.09.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч. 2, 3 ст. 140 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3 ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього адміністративного апеляційного суду.

Суддя Ю.В.Геєць