Постанова

від 28.01.2021 по справі 564/3080/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року

м. Рівне

Справа № 564/3080/19

Провадження № 22-ц/4815/46/21

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Грипіч Л.А.

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання: Шептицька С.С.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу представника Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення втраченого заробітку,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Комунального закладу Костопільська спеціальна школа I-III ступенів Рівненської обласної ради про визнання дій незаконними, визнання незаконним та скасування наказу, стягнення втраченого заробітку.

Свої вимоги мотивує тим, що з 01 вересня 1970 року вона перебувала у трудових відносинах з Костопільською санаторною школою-інтернат. З 13 серпня 1983 року її було переведено на посаду вчителя професійно-трудового навчання. Однак, наказом по КЗ "Костопільська спеціальна школа-інтернат І-ІІ ступенів" Рівненської обласної ради від 04.06.2019 №121 її педагогічне навантаження як вчителя трудового навчання зменшено з 11 навчальних годин на тиждень до 9 навчальних годин. Унаслідок зменшення тижневого навантаження з 11 до 9 годин розмір її заробітної плати істотно зменшився, що є зміною істотних умов праці у розумінні пункту 3 статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), про яку її у строк, передбачений цією статтею, попереджено не було.

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2020 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради № 121 від 04.06.2019 "Про внесення змін до розподілу тижневого навантаження вчителів та тарифікації" в частині зменшення ОСОБА_3 педагогічного навантаження як вчителя трудового навчання.

Зобов`язано Комунальний заклад "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" провести донарахування та виплату на користь ОСОБА_3 заробітної плати за червень 2019 року в сумі 499,44 грн. (чотириста дев`яносто дев`ять гривень 44 копійки) та за серпень в сумі 481,52 грн. (чотириста вісімдесят одна гривня 52 копійки).

Стягнуто з Комунального закладу Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів Рівненської обласної ради на користь держави судовий збір в сумі 768, 40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної радиподав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що судом першої інстанції не надано будь-якого правового аналізу обставинам, які підтверджують строковість (тимчасовість) виконання ОСОБА_3 додаткової роботи виключно на період відсутності працівника і час припинення виконання позивачем такої роботи був обумовлений сторонами ще до початку її виконання, а саме моментом виходу на роботу основного працівника.

Зазначає, що після припинення фактично строкового договору з викладання додаткових 2х годин навчання у зв`язку з виходом на роботу основного працівника, ОСОБА_3 продовжила виконувати роботу на попередньо займаній посаді вчителя трудового навчання з 9 годинним тижневим навантаженням, що жодним чином не порушує її право на працю, тобто судом помилково застосовано ст. 32 КЗпП до даних правовідносин.

Просить рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 , зазначає, що відповідно до п.76 інструкції №102 про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, учителям, у яких з незалежних від них причин протягом навчального року навантаження зменшується порівняно з навантаженням, встановленим їм при тарифікації, до обсягів нижче встановленої норми на ставку, до кінця навчального року виплачується заробітна плата за ставку, якщо цих працівників немає можливості довантажити навчальною роботою в цій місцевості з дорученням виконання іншої роботи.

Просить рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2020 року залишити без змін.

У відповіді на відзив, (який не передбачений &2 глави 1 розділу V ЦПК України, колегія розцінює як письмові пояснення в справі), представник Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради зазначив, що вона помилково посилається на п.76 інструкції №102 про прядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, оскільки вказані норми визначають обсяг тижневого педагогічного навантаження вчителя на повну ставку та порядок нарахування і виплати заробітної плати педагогічному працівнику при умові зменшення тижневого навантаження .

Однак, ОСОБА_3 відповідно до заяви від 01.09.2014 року працювала з неповним тижневим навантаженням.

У запереченнях на відповідь на відзив (які не передбачені &2 глави 1 розділу V ЦПК України, колегія розцінює як письмові пояснення в справі) представника Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради, Філоник В.В. повторно викладає свою правову позицію в справі.

Представники відповідача адвокат Красовський В.Б. та Шама М.Л. в судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністрацією КЗ "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради не було дотримано вимог ч.3 ст.32 КЗпП України, щодо зміни істотних умов праці ОСОБА_3 , що призвело до суттєвого погіршення умов праці, внаслідок зменшення тижневого навантаження вчителя та зменшення заробітної плати.

Колегія суддів з таким висновок суду першої інстанції погоджується не в повній мірі з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 01.09.2014 року згідно наказу Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 01.09.2014 року №161-к ОСОБА_3 було переведено на роботу на посаду вчителя трудового навчання в Комунальний заклад Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Рівненської обласної ради з неповним тижневим навантаженням .

У зв`язку з перебуванням вчителя трудового навчання ОСОБА_4 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (заява від 31.10.2017 р., наказ від 31.10.2017 р. №120), при затвердженні тижневого навантаження на 2018-2019 навчальний рік, відповідно до протоколу засідання педагогічної ради КЗ Костопільська спеціальна школа I-III ступенів Рівненської обласної ради від 31.08.2018 року №8 та наказу директора від 31.08.2018 року №96, години тижневого навантаження ОСОБА_4 на період її тимчасової відсутності були розподілені між іншими вчителями трудового навчання.

Так, 9-ти годинне тижневе навантаження ОСОБА_3 було збільшено до 11 годин за рахунок 2-х годин викладання уроків з трудового навчання у 8-А класі на період відсутності працівника ОСОБА_4 , що зазначено в протоколі педагогічної ради від 31.08.2018 року №8, так і в наказі директора школи від 31.08.2018 року №96.

За заявою від 04.06.2019 року та відповідно до наказу від 04.06.2018 року №114 ОСОБА_4 перервала відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та приступила до роботи вчителем трудового навчання з тижневим навантаженням, визначеним їй на час виходу у вказану відпустку.

У зв`язку з виходом на роботу основного працівника, наказом директора школи від 04.06.2019 року №121 було внесено зміни до розподілу тижневого навчання вчителів та надано з 05.06.2019 року ОСОБА_4 7 годин уроків трудового навчання, з яких 2 години у 8-А класі, які тимчасово на період її відсутності були розподілені ОСОБА_3 ..З цим наказом ОСОБА_3 ознайомилась 14.08.2019 року, оскільки з 18 червня по 14 серпня 2019 року вона перебувала у щорічній оплачуваній відпустці .

Хоч ОСОБА_3 і заперечує про своєчасну поінформованість про вихід на роботу ОСОБА_4 з 05 червня 2019 року, ця обставина не є визначальною в спорі . ОСОБА_3 достеменно знала, що 2 години додаткового педагогічного навантаження з викладання в 8-А класі уроків трудового навчання, до встановленого їй при прийнятті на роботу неповного тижневого навантаження, відповідно до ст.105 КЗпП України, є виконанням трудових обов`язків за тимчасового відсутнього працівника, від виконання яких вона не відмовлялась та які автоматично припинились в зв`язку з виходом ОСОБА_4 на роботу (а.с.21,31).

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України .

Аналогічні правові висновки відображені в позиції Верховного Суду, 761/27037/17-ц від 31.10.2018 року, №757/26016/17-ц від 06.12.2018 року.

Правовідносини в даному спорі, щодо спірної частини 2-х годин педагогічного навантаження, є аналогічними.

Захист трудового праваОСОБА_3 , яке вона вважає порушеним, в обраний нею спосіб, шляхом скасування оспорюваного наказу, тобто фактично неповернення 2-х годин педагогічного навантаження ОСОБА_4 , які вона мала до виходу у відпустку, суперечить змісту цього права та автоматично порушило б трудові права ОСОБА_4 (ч.2 ст.13 ЦК України).

Не повернути педагогічне навантаження працівнику ОСОБА_4 , тобто умови праці які вона мала до виходу у відпустку по догляду за дитиною, в адміністрації школи не було підстав, тому і у місцевого суду були відсутні підстави для скасування наказу директора школи від 04.06.2019 року №121, яким було внесено зміни до розподілу тижневого навчання вчителів, зокрема ОСОБА_3 .. Тобто оспорюваний наказ є законним, а дії адміністрації школи, щодо його видання, є правомірними.

Слід зазначити, що ОСОБА_3 , після виходу ОСОБА_4 на роботу, апріорі не могла, як вона стверджує, відпрацьовувати 11-ти годинне педагогічне навантаження в школі, оскільки у 8-А класі не викладала 2 години трудового навчання в зв`язку з канікулами.

Отже, хоч і відбулась часткова зміна істотних умов праці ОСОБА_3 , вона була обумовлена їх строковістю, а фактично подією, яка настала раніше, тому дотриматись вимог ч.3 ст.32 КЗпП України в розумінні позивачки, адміністрація школи не могла з об`єктивних причин, незалежних від неї, а обумовлених волевиявленням іншого працівника ОСОБА_4 , яка прийняла рішення про переривання відпустки та вийшла на роботу, тому посилання місцевого суду на недотримання відповідачем вимог даної норми права в саме цьому спорі є некоректним.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_3 посилалась на інші норми права, зокрема ст.43 Конституції України, де зазначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату , не нижчу від визначеної законом.

Також посилалась на діючу на той час ст.25 Закону України Про загальну середню освіту та необхідність її згоди на зменшення педагогічного навантаження і на ст.93,97 КЗпП України, ст.22 Про оплату праці , де зазначено про необхідність оплати виконаної роботи працівником та про заборону в односторонньому порядку погіршувати умови оплати праці.

Дані норми матеріального права є достатньою правовою підставою для вирішення виниклого трудового спору, зокрема з огляду на п.71 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти Затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. N 102 за погодженням з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56, де зазначено , що за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.

Канікули в даній школі розпочались з 5 травня 2019 року, за місяць до виходу на роботу ОСОБА_4 , і станом на той час, педагогічне навантаження ОСОБА_3 становило 11 годин на тиждень, тому проведені розрахунки та стягнуті суми місцевим судом є вірними, а рішення місцевого суду в цій частині є правильним по суті. Воно захищає порушене право позивачки на оплату праці у спірний період з 5 червня по 18 серпня 2019 року та яке мало б бути вирішене адміністрацією школи одним із пунктів при виданні оспорюваного наказу № 121 від 04.06.2019, або окремим наказом.

Оскільки, права ОСОБА_3 на оплату праці фактично були порушені, то відповідно до ст.141 ЦПК України, підстави для відшкодування апелянту судового збору відсутні.

За таких обставин, місцевий суд не в повній мірі дотримався норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, не всі його висновки відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування в частині скасування наказу № 121 від 04.06.2019з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367 , 374 , 376 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України , суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради залишити задовольнити частково.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 14 вересня 2020 року скасувати в частині визнання незаконним та скасування наказу по Комунальному закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради № 121 від 04.06.2019 "Про внесення змін до розподілу тижневого навантаження вчителів та тарифікації" в частині зменшення ОСОБА_3 педагогічного навантаження, як вчителя трудового навчання, і в задоволенні цих вимог відмовити.

В решті рішення місцевого суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 29 січня 2021 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук