Рішення

від 26.01.2021 по справі 200/11376/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 р. Справа№200/11376/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Радченко Д.Д.

за участю:

представника відповідача Яковлева А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасувати вимогу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-14843-13 від 09.11.2020 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6 295,30 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що зареєстрована як самозайнята особа-адвокат. Разом з цим, у спірний період в період, відповідачем було нараховано внесок від здійснення адвокатської діяльності, яку вона не здійснювала, оскільки перебувала у трудових відносинах з іншим підприємством, котре сплачувала внески з заробітної плати. Просить суд визнати протиправною та скасувати спірну вимогу.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивач є платником єдиного соціального внеску, як само зайнята особа-адвокат, отже повинен сплачувати єдиний внесок. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 26 січня 2021 року.

Позивач до судового засідання не з`явився, був повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні змісту відзиву на позов та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), має право на зайняття адвокатської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Як було встановлено судом позивач ОСОБА_1 є самозайнята особа-адвокат, є платником єдиного соціального внеску.

09 листопада 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області було винесено вимогу форми Ф № 14843-13 відповідно до якої станом на 31 жовтня 2020 року заборгованість зі сплати (недоїмки) єдиного внеску становить 6 295,00 грн.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою- підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-УІ Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-УІ) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 5076-УІ адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону № 5076-УІ визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон 2464-УІ) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-УІ його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464- УІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально є платниками єдиного соціального внеску.

При цьому, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі наведеного можливо зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-УІ не врегульовано.

При цьому, наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

З огляду на вищевикладені висновки, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд дійшов висновку, що особа, яка проводить адвокатську діяльність вважається само зайнятою особою ,не зобов`язана сплачувати єдиний соціальний внесок у разі, коли вона є найманим працівником і єдиний соціальний внесок за неї сплачує її роботодавець.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 05.12.2019 у справі №260/358/19 (адміністративне провадження № К/9901/22965/19) .

Як вбачається з розрахунку спірної вимоги недоїмка зі сплати єдиного внесків у позивача виникла за період з 21.04.2020 по 19.10.2020 року.

При цьому з липня 2019 року по 31.01.2020 року позивач перебував у трудових відносинах з Представництвом Норвезької ради у справах біженців, що підтверджується Довідкою Форма ОК -5 Пенсійного фонду України № 6001 0402 3043 1031.

Також з 25.02.2020 по 05.03.2020 року та з 06.03.2020 року по теперішній час позивач був працевлаштований за трудовими договорами з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується копією трудової книжки серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 .

При цьому, як стверджує позивач не отримував доходів від адвокатської діяльності.

Разом з цим, як вбачається з Форми № К-5 страхові внески протягом 2020 року в тому числі за спірний період за позивача сплачувались за місцем його роботи, де він працював як найманий працівник.

Так відповідно до довідки форми ОК-5 про застраховану особу ОСОБА_1 у 2020 році були сплачені страхові внески Представником Норвезької ради у справах Біженців в Україні (код 26619760), ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 48 432,60 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що одночасна сплата єдиного внеску позивачем як само зайнятої особи, яка має право на здійснення адвокатської діяльності та роботодавцем, у якого позивач працював, як найманий працівник призвело б до подвійної сплати єдиного соціального внеску.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року (справа №160/3114/19).

Крім того, суд погоджується з позицією позивача про те, що оскільки вона є найманим працівником, штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату ЄСВ повинні застосовуватись до її роботодавців.

Частиною 1 ст. 1 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності свої дій або бездіяльності не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування спірної вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив судовий збір відповідно до Враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір року суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасувати вимогу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-14843-13 від 09.11.2020 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6 295,30 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826; 87515, Донецька область м. Маріуполь, вул.Італійська, буд. 59) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень) 80 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 січня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29 січня 2021 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка