Ухвала

від 26.01.2021 по справі 260/4355/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

26 січня 2021 рокум. Ужгород№ 260/4355/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Марущак Г.Д.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 - не з`явився;

відповідач - Управління соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації (89300, Закарпатської області, м. Свалява, вул. Визволення, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 03192945), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі відповідно до ст. 263 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); з врахуванням пояснень, викладених у частині 1 даного позову та з урахуванням положення частини першої статті 122 КАС України щодо строку звернення в межах, встановлених іншими законами; 2. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення райдержадміністрації м. Свалява (89300,Закарпатська область. м. Свалява, вул. Визволення, буд. 21/1. Код ЄДРПОУ: 03192945) щодо не проведення виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком; 3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення, буд. 21/1, Код ЄДРПОУ: 03192945) нарахувати та виплатити мені разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених коштів; 4. Звільнити мене, ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про судовий збір", як часинка бойових дій, від сплати судового збору.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року даний позов було залишено без руху

28 грудня 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та (або) викликом учасників справи.

Учасники справи у судове засідання, не з`явилися та не забезпечили явку представників, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.

Однак, у відповідності до пункту 1 прохальної частини позовної заяви позивач просив розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 6).

У відповідності до пункту 3 прохальної частини відзиву на позов представник відповідача просив розглянути дану справу без участі відповідача (а.с.а.с. 33-37).

Відповідно до статті 124 частини 3 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до статті 129 частини 2 КАС України учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Судом вживалися заходи направлення позивачу ухвали суду від 28 грудня 2020 року та повістки про виклик шляхом надсилання на електронну адресу останнього, зазначеної у позовній заяві. У відповідності до підтвердження про отримання 05 січня 2020 року тексту повістки та ухвали суду від 28 грудня 2020 року, що надійшло до суду, останній вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 30).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до статті 205 частини 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

А відтак, оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України їх неявка не перешкоджає даної розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позивач на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 15 грудня 2020 року, надав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просив суд поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. В обґрунтування заяви зазначив, що причинами не звернення ним до суду у строк була його необізнаність з цього питання. Вже після прийняття рішення Конституційним Судом України №3-р/2020 від 27 лютого 2020 року, його висвітлення у офіційних виданнях, соціальних Інтернет ресурсах, форумах, позивач дізнався від своїх друзів військових пенсіонерів про Рішення Верховного Суду в зразковій справі № 440/2722/20 та вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав.

Проаналізувавши подані позивачем матеріали, на які останній посилається як на підстави, що, з його точки зору, свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду, суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, з метою оцінки поважності підстав вказаних позивачем у заяві для поновлення строку необхідно відкрити провадження у даній справі, а питання щодо пропуску строків звернення до адміністративного суду та поважність причин такого пропуску з`ясувати у судовому засіданні.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.

Так, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 05 травня 2020 року, та як наслідок зобов`язати за вказаний період виплатити позивачу щорічну одноразову грошову допомогу.

При цьому, судом встановлено та підтверджується позивачем в позовній заяві, що у квітні 2020 року позивачем було отримано одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року в розмірі 1390 грн.

Не погоджуючись з даним розміром грошової допомоги позивач 02 грудня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату згаданої допомоги у 2020 році у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Як вбачається із вказаної заяви, позивач зазначив, що в квітні 2020 року отримав одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року в розмірі 1390 грн (а.с. 40).

Однак листом від 08 грудня 2020 року № 1825/01-10, відповідач вказав, що за 2020 рік розмір щорічної разової грошової допомоги до 05 травня для учасників бойових дій визначений постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19 лютого 2020 року (а.с. 39).

Статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

У відповідності до статті 17 1 частини 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто у відповідності до вказаної норми право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня мають право визначені особи до 30 вересня, однак лише відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Беручи до уваги, що виплата спірної грошової допомоги має відбуватись щорічно до 05 травня, про порушення своїх прав діями відповідача, що виразилась у невиплаті такої допомоги, або у виплаті допомоги у розмірі, що не відповідає законодавству, позивач повинен був знати у такий момент: щодо одноразової грошової допомоги за 2020 рік - 06 травня 2020 року.

При цьому судом встановлено, що в квітні 2020 року позивачем було отримано одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року в розмірі 1390 грн, а відтак шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушених права позивачем пропущено.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 10 грудня 2020 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 частиною 2 КАС України.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов`язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 122, 236, 243, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації (89300, Закарпатської області, м. Свалява, вул. Визволення, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 03192945) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 26 січня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 29 січня 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко