Рішення

від 29.01.2021 по справі 420/13202/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13202/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "4 СЕЗОНИ ЗЕРНА" (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, , код ЄДРПОУ 41288512) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип,буд.21А, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "4 СЕЗОНИ ЗЕРНА" до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправними і скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби від 22 жовтня 2020 року №500500/2020/500064/1 Про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2020/50108.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що митницею безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів у спірному Рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом при митному оформленні документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору та не містили розбіжностей. Митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Вказану ухвалу судом направлено рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням Одеської митниці Держмитслужби та отримано відповідачем 10.12.2020 року.

В свою чергу, суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Між ТОВ 4 СЕЗОНИ ЗЕРНА , у якості Покупця та фірмою LONG SON INTER FOODS. у якості Продавця укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 7 серпня 2020 року № 31620LSI-ТС.

На виконання вищевказаного Контракту та з метою митного оформлення товарів в`єтнамським контрагентом передано Проформу інвойса, а згодом й відповідний Інвойс від 31 серпня 2020 року № 176INF20 з посиланням на контракт, яким узгоджено поставку товару - Горіхи кеш`ю, сирі не смажені та не виготовлені іншим способом, без шкарлупи, без додання інших речовин (у картонних коробках) на загальну суму 128,137.50 (сто двадцять вісім тисяч сто тридцять сім ) долара США, 50 центів.

20.10.2020 року Одеською митницею Держмитслужби під час аналізу товаросупровідних документів встановлено розбіжності, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. У зв`язку з чим, відповідач просив декларанта додатково надати ряд документів, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги; специфікації фірми-виробника товарів;

22.10.2020 № 20/10-2 ТОВ 4 СЕЗОНИ ЗЕРНА надало Одеській митниці Держмитслужби лист з поясненнями та надано додатково документи.

22 жовтня 2020 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення Про коригування митної вартості товарів №500500/2020/500064/1, яким скориговано вартість товару товариства. Також, 22 жовтня 2020 року Одеською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного, призначення № UА500500/2020/50108.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи, при цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Суд звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Так, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.5.3. зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2020 року №31620 LSI-ТС ціна товару включає вартість упаковки та маркування товару. Проте у наданих до митного оформлення документах( контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару; внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно п. 3.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.08.2020р. №31620LS1-TC - покупець оплачує продавцю придбаний товар на умовах відстрочки свого платежу, по мере реалізації товару. По взаємній домовленості сторін, товар може бути оплачений на умовах передплати платежів, в розмірі та терміни, обумовлені в інвойсах ( або проформах інвойсах) на кожну конкретну партію товару. Але в інвойсі від 31.08.2020 №176INF20 відсутня інформація на яких саме умовах здійснюється оплата товару.

3) згідно інвойсу від 31.08.2020 року M1761NF20 поставка товару здійснюється на умовах FOB, HO СНІ MINH, але згідно коносаменту від 04.09.2020р. № AILsgs201381 відправка товару здійснювалась з порту VUNG NAU, VIETNAM та в довідці про транспортні витрати від 19.10.2020р. №01/19/10 вказані витрати з перевезення товару по маршруту Вунгтау (В`єтнам) - Одеса (Україна), таким чином відсутня інформація щодо вартості перевезення товарів за маршрутом HO СНІ MINH- VUNG NAU, VIETNAM та вартості навантаження судно в порту VUNG NAU, VIETNAM.

4) прайс-лист від 07.08.2020р. №б/н містить посилання лише на одне найменування товару та виданий на контракт від 07.08.2020 № 31620LSI-TC та контейнер № MEDU4497393. Також вказана в прайс листі вартість товару 2,351 USD/LBS (2,351*54500=128129,5 USD) не відповідає вартості вказаної в інвойсі від 31.08.2020 176INF20- 128137,5 USD.

В свою чергу, суд не погоджується з вказаними твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Так, товар постачався продавцем на умовах - FOB, порт Одеса (Інкотремс 2010). За умовами FOB на покупця лягає обов`язок з очищення товару від стягнень для його експорту.

Враховуючи, що товар пакується до моменту його відвантаження і поміщення на судно, а тому всі витрати, що пов`язані з вартістю упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, покладаються на продавця цього товару - фірму LONG SON INTER FOODS . При цьому, всі ці витрати вже включено в ціну товару.

Крім того, згідно п. 5.3. контракту купівлі-продажу товарів від 7 серпня 2020 року № 31620LSI-ТС пакування товару повинно бути проведено продавцем в тару, маркування якої, повинно відповідати вимогам законодавства України (а.с. 21-24)

Також, товариством надано калькуляцію від 07.08.2020 року від відправника товару, відповідно до якої вартість пакування включено в ціну товару.

Крім того, суд зазначає, що документами наявними в матеріалах справи, а саме: проформа інвойсу, Інвойс, контракт, виписка з ПАТ МТБ БАНК , Платіжне доручення №147 від 27.08.2020 року підтверджується здійснення ТОВ 4 СЕЗОНИ ЗЕРНА передплати у 100% об`ємі за товар. При цьому, здійснення передплати жодним чином не суперечить умовам п.3.1. контракту.

Також, згідно довідки, щодо транспортних витрат № 01/19/10 від 19.10.2020 року, перевізник зазначає, що вартість перевезення на території В`єтнама включена в загальну суму перевезення, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги посилання відповідача, щодо відсутності інформації про вартість перевезення товарів за маршрутом HO СНІ MINH- VUNG NAU, VIETNAM та вартості навантаження судна в порту VUNG NAU, VIETNAM.

Крім того, щодо розбіжностей вартості товару в прайс листі та в інвойсі, суд зазначає, що декларантом подано додатково, проформу інвойсу №176ЮТ від 07.08.2020р. в якому вказана сума (ціна товару) за торгівельний фунт, товару, та пояснено, що вказана розбіжність виникла при округленні цифрових значень на рівні 7-ми знаків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, судом встановлено, що ТОВ 4 СЕЗОНИ ЗЕРНА , з метою підтвердження митної вартості товару, до Одеської митниці Держмитслужби надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Натомість, суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача до Одеської митниці Держмитслужби та про доцільність їх задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 3921,31 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "4 СЕЗОНИ ЗЕРНА" (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, , код ЄДРПОУ 41288512) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип,буд.21А, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби від 22 жовтня 2020 року №500500/2020/500064/1 Про коригування митної вартості товарів

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2020/50108

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип,буд.21А, код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "4 СЕЗОНИ ЗЕРНА" (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 36, , код ЄДРПОУ 41288512) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3921 (три тисячі дев`ятсот двадцять одна) грн. 31 коп.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Токмілова Л.М.

.