Рішення

від 29.01.2021 по справі 440/7356/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/7356/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Нехворощанської сільської ради /далі - відповідач/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення тридцять п`ятої сесії Нехворощанської сільської ради сьомого скликання від 16 жовтня 2020 року "Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки";

- зобов`язання Нехворощанської сільської ради надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,8751 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області /а.с.1-5/.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Нехворощанської сільської ради із клопотанням від 09 квітня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,8751 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,0009 га (кадастровий номер 5323486000:00:002:0041), що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №440/2904/20 Нехворощанською сільською радою повторно розглянуто клопотання позивача та 16 жовтня 2020 року прийнято рішення "Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", в якому відповідачем не зазначено належних та допустимих підстав для відмови. Відтак, повторна відмова відповідача є необґрунтованою та протиправною, а також прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 22-23/ зазначив, що земельна ділянка загальною площею 15,0009 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041 є комунальною власністю територіальної громади Нехворощанської сільської ради. Згідно договору оренди землі між Новосанжарською районною державною адміністрацією та Новосанжарським госпрозрахунковим мисливсько-рибальським підприємством Полтавської обласної організації УТМР від 16 листопада 2011 року, зареєстрованого у відділі Держземагенства у Новосанжарському районі 27 листопада 2012 року за №532340004003000, земельна ділянка площею 15,0009 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041 знаходиться в оренді терміном на 10 років до 27 грудня 2022 року. Враховуючи інформацію про право власності та речові права на земельну ділянку площею 15,0009 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041, Нехворощанською сільською радою прийнято рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області із клопотанням від 09 квітня 2020 року /а.с. 7/, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,8751 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,0009 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

До вказаного клопотання додав копії паспорта, ідентифікаційного номера, нотаріально посвідченої згоди Новосанжарського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Полтавської організації УТМР та графічні матеріали місця розташування земельної ділянки /а.с. 7-8/.

Рішенням тридцятої сесії Нехворощанської сільської ради сьомого скликання від 15 травня 2020 року "Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" /а.с. 9/ відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 1,8751 га ріллі кадастровий номер 5323486000:00:002:0041 для ведення особистого селянського господарства на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №440/2904/20 /а.с.10-11/ позов ОСОБА_1 до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 15 травня 2020 року тридцятої сесії сьомого скликання "Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"; зобов`язано Нехворощанську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути клопотання від 09 квітня 2020 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8751 га, що розташована за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

ОСОБА_1 звернувся до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області із клопотанням від 07 вересня 2020 року /а.с. 12-13/, в якому просив повторно, з урахуванням висновків Полтавського окружного адміністративного суду, що викладені в рішенні від 13 серпня 2020 року у справі №440/2904/20, розглянути його клопотання від 09 квітня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,8751 га, що розташована на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, .

Рішенням тридцять п`ятої сесії Нехворощанської сільської ради сьомого скликання від 16 жовтня 2020 року "Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" /а.с. 14/ відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 1,8751 га ріллі для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,8751 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0041 та графічний матеріал із зазначенням місця розташування земельної ділянки, встановлено, що земельна ділянка загальною площею 15,0009 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041 є комунальною власністю територіальної громади Нехворощанської сільської ради. Згідно договору оренди землі між Новосанжарською районною державною адміністрацією та Новосанжарським госпрозрахунковим мисливсько-рибальським підприємством Полтавської обласної організації УТМР від 16 листопада 2011 року, зареєстрованого у відділі Держземагенства у Новосанжарському районі 27 листопада 2012 року за №532340004003000, земельна ділянка площею 15,0009 га для ведення товарного сільськогосподарського товариства з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041 знаходиться в оренді терміном на 10 років до 27 грудня 2022 року. Враховуючи інформацію про право власності та речові права на земельну ділянку площею 15,0009 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041, Нехворощанською сільською радою прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням тридцять п`ятої сесії Нехворощанської сільської ради сьомого скликання від 16 жовтня 2020 року "Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою згідно оскаржуваного рішення стали наступні обставини: "земельна ділянка загальною площею 15,0009 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041 є комунальною власністю територіальної громади Нехворощанської сільської ради. Згідно договору оренди землі між Новосанжарською районною державною адміністрацією та Новосанжарським госпрозрахунковим мисливсько-рибальським підприємством Полтавської обласної організації УТМР від 16 листопада 2011 року, зареєстрованого у відділі Держземагенства у Новосанжарському районі 27 листопада 2012 року за №532340004003000, земельна ділянка площею 15,0009 га для ведення товарного сільськогосподарського товариства з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041 знаходиться в оренді терміном на 10 років до 27 грудня 2022 року".

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, №242055215 від 27 січня 2021 року /а.с. 24-26/ 27 грудня 2012 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 15,0009 га кадастровий номер 5323486000:00:002:0041 згідно договору оренди між Новосанжарською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Новосанжарським госпрозрахунковим мисливсько-рибальським підприємством Полтавської обласної організації УТМР (Орендар), строк якого становить 10 років; 02 липня 2019 року зареєстровано право комунальної власності на таку земельну ділянку за територіальною громадою в особі Нехворощанської сільської ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №8954-сг від 21 грудня 2018 року та акту приймання-передачі нерухомого майна, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 21 грудня 2018 року.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, Новосанжарське госпрозрахункове мисливсько-рибальське підприємство Полтавської обласної організації УТМР є законним користувачем земельної ділянки загальною площею 15,0009 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0041, в межах якої знаходиться земельна ділянка площею 1,8751 га, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства.

В силу приписів частини п`ятої статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом, а згідно приписів частини шостої вказаної статті особа, яка претендує на безоплатне набуття у власність земельної ділянки державної власності до клопотання повинна долучити графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а у випадку перебування земельної ділянки у користуванні - погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Згідно з пунктом "а" частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 04 травня 2020 року у справі №816/1331/17 та від 12 червня 2020 року у справі №480/303/19.

Учасниками справи визнається та у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №440/2904/20 /а.с.11/ встановлено, що Новосанжарським госпрозрахунковим мисливсько-рибальським підприємством Полтавської області організації УТМР надано нотаріально посвідчену згоду позивачу щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у власність за рахунок земельної ділянки площею 15,0009 га. Проте матеріалами цієї справи не підтверджено, що підприємство зверталося до орендодавця про внесення змін до договору оренди в частині зміни площі або розірвання договору оренди.

Таким чином, наявність зареєстрованого права оренди на земельну ділянку за іншою особою свідчить про невідповідність місця розташування об`єкта, щодо якого позивач бажає отримати дозвіл, вимогам законів, та є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України.

У зв`язку з цим довід позивача про наявність у нього згоди землекористувача - Новосанжарського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Полтавської обласної організації УТМР щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не спростовує висновки суду, оскільки наявність у позивача зазначеної згоди не є єдиною підставою, в розумінні статей 116, 118 Земельного кодексу України, для надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення тридцять п`ятої сесії Нехворощанської сільської ради сьомого скликання від 16 жовтня 2020 року "Про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" є правомірним та не підлягає скасуванню.

Також суд враховує, що зі змісту клопотання позивача від 09 квітня 2020 року та доданого до нього графічного матеріалу із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, позивач мав намір отримати у власність земельну ділянку площею 1,8751 га за рахунок земельної ділянки загальною площею 15,0009 га, що сформована та має кадастровий номер 53234863000:00:002:0041.

В силу положень частин першої - шостої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до частини десятої статті 55 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом).

З огляду на те, що спірна у цій справі земельна ділянка орієнтовною площею 1,8751 га входить до складу вже сформованої у встановленому законом порядку земельної ділянки площею 15,0009 га з кадастровим номером 53234863000:00:002:0041, то надання такої земельної ділянки позивачу можливе внаслідок поділу раніше сформованої земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок.

Подібні висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права містяться в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №823/1179/17, від 03 жовтня 2019 року у справі №823/1172/17, від 25 листопада 2019 року у справі №823/1178/17, від 26 листопада 2019 року у справі №823/1180/17.

З аналізу статей 1 та 25 Закону України "Про землеустрій" слідує, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різними за своєю суттю документами із землеустрою та не є тотожними за процедурою виконання цієї документації, а згідно положень ЗК України способами формування земельної ділянки є: у порядку відведення земельної ділянки із земель комунальної власності (за відсутності на цій частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок) та шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина друга статті 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Аналогічні висновки щодо правозастосування наведені у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №815/4257/16.

Позовна вимога про зобов`язання Нехворощанської сільської ради надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8751 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області фактично є похідною від попередньої (основної) позовної вимоги.

Тож за умови відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні й підстави для задоволення похідної вимоги.

Таким чином, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Нехворощанської сільської ради (вул. Миру, буд. 3, с. Нехвороща, Новосанжарський район, Полтавська область, 39354, ідентифікаційний код 21045225) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк