Ухвала

від 29.01.2021 по справі 480/7879/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

29 січня 2021 року Справа № 480/7879/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №480/7879/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки від 19.10.2020 р. № 18-32167/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2.0000 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:06:003:0052 у власність ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 13.11.2020 провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 27.11.2020 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

28.01.2021 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову (повторна) шляхом заборони Буринській міській раді реєструвати за собою п р а в о комунальної в л а с н о с т і на земельну ділянку площею 2.0000 га з кадастровим номером 5920988800:06:003:0052, яка розташована за межами населених пунктів на території Черепівської сільської ради Тростянецького району Сумської області до вирішення справи по суті та набранням рішення законної сили по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, скасування наказу в частині до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили по справі № 480/7879/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 26.01.2021 № 28-ОТГ відбувається передача у комунальну власність Буринській міській раді Конотопського району (Буринського району) Сумської області земельних ділянок загальною площею 609,9342 га, згідно акту приймання - передачі, в якому зазначений перелік земельних ділянок, які передаються із державної в комунальну власність, зокрема серед яких є земельна ділянка позивача з кадастровим номером 5920988800:06:003:0052 по якій Головне управління видало оскаржуваний наказ.

Відповідно до пункту четвертого частини першої Постанови Кабінету Міністрів України № 1113 про Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин від 16.11.2020 року, Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

Позивач звернувся до Головного управління з усіма необхідними документами для затвердження документації із землеустрою до 15.12.2020.

У зв`язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка позивача фактично вже передана у комунальну власність, єдиним способом захистити права позивача є забезпечення позову шляхом заборони Буринській міській раді реєструвати за собою право комунальної власності на спірну земельну ділянку.

Розгляд поданої заяви про забезпечення адміністративного позову здійснюється на підставі частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами частин четвертої-шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 №2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, де вказано, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Судом встановлено, що подана заява про забезпечення позову фактично має на меті заборонити Буринській міській раді, особі яка не є стороною по справі, реєструвати за собою право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:06:003:0052, оскільки у разі задоволення позову такі дії вказаної особи призведуть до неможливості відновлення порушених прав або потребуватимуть значних зусиль, часу та витрат.

Разом з цим суд зазначає, що такі вимоги виходять за межі позовних вимог, а відтак є неспівмірними з правом, про захист якого просить позивач.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів, наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М. Кунець