Рішення

від 29.01.2021 по справі 480/8339/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року Справа №480/8339/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8339/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеркадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні власність земельної ділянки" від 11.11.2020 № 18-34383/16-20-СГ та зобов`язати відповідача винести наказ про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області під кадастровим номером 5924787100:06:005:0175;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки площею 2.00 гектара земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Тарасівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Позов обґрунтований тим, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який був погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.10.2020 № 13480/82-20, а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер 5924787100:06:005:0175. Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу такої ділянки у власність. Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області 11.11.2020 № 18-34383/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що згідно поданого проекту на кадастровому плані земельної ділянки не зазначено кадастровий номер сформованої земельної ділянки, яка відводиться проектом землеустрою у власність. З вказаним наказом позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки відповідно до положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України після отримання погодженого проекту землеустрою відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність та не наділений повноваженням відмовляти у такому затвердженні та переданні земельної ділянки у власність. З огляду на те, що наданий позивачем проект землеустрою погоджений у встановленому законодавством порядку та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер і вона внесена до Державного земельного кадастру, у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття іншого рішення, ніж рішення про затвердження проекту землеустрою.

Ухвалою від 30.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуваний наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови стало те, що на кадастровому плані земельної ділянки не зазначено кадастровий номер сформованої земельної ділянки, яка відводиться проектом землеустрою у власність. Відповідно до статті 34 Закону України Про Державний земельний кадастр на кадастровому плаї і земельної ділянки відображається кадастровий номер земельної ділянки. Підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відсутні, оскільки такі повноваження належать до дискреційних повноважень відповідача.

13.01.2021 представник позивача подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи копії наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 24.12.2020 № 18-37433/16-20-СГ, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з підстав відсутності відомостей обчислення середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, відповідно до пункту 3.10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010. Представник позивача вважає, що даний наказ є доказом факту, що відповідачем обрана позиція за будь яких обставин не затверджувати документацію із землеустрою та надавати у власність земельну ділянку, тому тільки зобов`язання відповідача винести наказ про затвердження документації із землеустрою та надати у власність позивачу земельну ділянку, захистить його права та не призведе до повторного звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 08.10.2020 № 18-30699/16-20-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11).

На замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивача для ведення особистого селянського господарства на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області (кадастровий номер земельної ділянки 5924787100:06:005:0175).

Розроблений проект землеустрою погоджено висновком від 19.10.2020 № 13480/82-20 головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. За змістом вказаного висновку, проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та погоджується (а.с. 27).

29.10.2020 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 28.10.2020 про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 40).

Наказом від 11.11.2020 № 18-34383/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою посилаючись на те, що на кадастровому плані земельної ділянки не зазначено кадастровий номер сформованої земельної ділянки, яка відводиться проектом землеустрою у власність. Відповідно до статті 34 Закону України Про Державний земельний кадастр на кадастровому плаї і земельної ділянки відображається кадастровий номер земельної ділянки (а.с. 41).

Не погодившись з наказом відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наданні такої земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 (далі - ЗК України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

У постановах від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. ГУ Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.

Оскільки на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Сумській області позивачем подано погоджений висновком № 13480/82-20 від 19.10.2020 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, то висунення відповідачем зауважень до такого проекту землеустрою та зазначення в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою обставини про те, що на кадастровому плані земельної ділянки не зазначено кадастровий номер сформованої земельної ділянки, яка відводиться проектом землеустрою у власність, не відповідає правильному застосуванню положень статті 118 ЗК України.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5924787100:06:005:0175.

Реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність мотиву відмови відповідача.

Крім того, як встановлено із наявної в матеріалах справи копії проекту землеустрою на кадастровому плані земельної ділянки зазначено кадастровий номер сформованої земельної ділянки, яка відводиться проектом землеустрою у власність, 5924787100:06:005:0175 (а.с. 20).

Жодних доказів, які б спростовували вищевказані обставини, відповідач суду не надав.

Вищевикладеним суд відхиляє мотив відповідача, який наведений у відзиві на позовну заяву, стосовно невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Таким чином, суд доходить висновку, що наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 11.11.2020 № 18-34383/16-20-СГ не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині позовних вимог слід задовольнити.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, суд не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність всіх підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Крім того, прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у такому затвердженні, може бути необґрунтованим та призвести до порушення закону.

Тому, заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Суд зауважує, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку ГУ Держгеокадастру у Сумській області), а тому позовні вимоги у частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки площею 2.00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області, не підлягають задоволенню.

Що стосується посилання представника позивача на наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 24.12.2020 № 18-37433/16-20-СГ, то суд не бере його до уваги, оскільки вказаний наказ був виданий вже після виникнення спірних правовідносин та не є предметом спору.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області, та прийняти рішення по вказаній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки від 11.11.2020 № 18-34383/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 25, ідентифікаційний код 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 28.10.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області, та прийняти рішення по вказаній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 25, ідентифікаційний код 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко