Постанова

від 27.01.2021 по справі 420/1393/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1393/20 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Фатєєвої Ірини Василівни та представника апелянта - Малюченка Андрія Станіславовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року по справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу МАЯК до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський виробничий кооператив МАЯК (далі СВК) звернувся з даним позовом до суду до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУДПС), в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2020 року №0004431401 про донарахування податку на додану вартість на суму 712501,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 356251,00 грн.; від 03 лютого 2020 року №0004441401 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, у розмірі 356251,00 грн.; від 06 лютого 2020 року №0005593304 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 185019,65 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 137876,61 грн.; від 06 лютого 2020 року №0005583304 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 441467,77 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331100,83 грн..

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, п.2 ст.13 Закону України №2464-VI від 08 липня 2010 року Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №6289 від 07 серпня 2019 року, зі змінами, внесеними наказом №1363 від 04 листопада 2019 року, ГУДПС була проведена планова виїзна документальна перевірка СВК з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30 червня 2018 року по 30 червня 2019 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2019 рік, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2019 рік.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт №575/15-32-05-09/30704515 від 10 грудня 2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки Сільськогосподарського виробничого кооперативу МАЯК , код ЄДРПОУ 30704515, тел.: +380674805929, e-mail:@gmail.com .

У висновках до акту №575/15-32-05-09/30704515 від 10 грудня 2019 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.5. ст.198 ПК України із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 712501,00 грн., у тому числі: за січень 2018 року - 91667,00 грн., за лютий 2018 року - 95833,00 грн., за березень 2018 року - 191667,00 грн., за липень 2018 року - 166667,00 грн., за серпень 2018 року - 166667,00 грн.;

- п.201.1, п.201.10, ст.201 ПК України із змінами та доповненнями, які викладені в п.3.1.3.1.1 даного акту, в результаті чого СВК не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 712501,00 грн., у тому числі: за січень 2018 року - 91667,00 грн., за лютий 2018 року - 95833,00 грн., за березень 2018 року - 191667,00 грн., за липень 2018 року - 166667,00 грн., за серпень 2018 року - 166667,00 грн.;

- п.14.1.47, п.14.1. ст.14, пп.162.1.1., 162.1.3., п.162.1., ст.162, пп.163.1.1., пп.163.1.2., п.163.1., пп.163.2.1, пп.163.2.2., п.163.2. ст.163, пп.164.1.1. пп.164.1.2. п.164.1, пп.164.2.17. п.164.2., п.164.5. ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.4. п.168.1., п.168.3, пп.168.4.1, пп.168.4.2, пп.168.4.7, п.168.4 ст.168, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України із змінами та доповненнями, - не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2018 року по 30 червня 2019 рік на загальну суму 626487,42 грн., у тому числі за січень 2018 року - 3552,53 грн., лютий 2018 року - 1158,12 грн., березень 2018 року - 2204,32 грн., квітень 2018 року - 4191,28 грн., травень 2018 року - 998,71 грн., червень 2018 року - 355,59 грн., липень 2018 року - 493,38 грн., серпень 2018 року - 127869,65 грн., вересень 2018 року - 1086,53 грн., жовтень 2018 року - 4896,43 грн., листопад 2018 року - 475709,13 грн., грудень 2018 року - 532,40 грн., січень 2019 року - 988,94 грн., лютий 2019 року - 451,20 грн., квітень 2019 року - 1643,62 грн., травень 2019 року - 118,53 грн., червень 2019 року - 237,06 грн.

За результатами встановлених порушень ГУДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0004431401 від 03 лютого 2020 року про донарахування податку на додану вартість на суму 712501,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 356251,00 грн.;

- №0004441401 від 03 лютого 2020 року про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, у розмірі 356251,00 грн.;

- №0005593304 від 06 лютого 2020 року про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 185019,65 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 137876,61 грн.;

- №0005583304 від 06 лютого 2020 року про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 441467,77 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331100,83 грн..

Винесення вказаних податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що реальність здійснення господарських відносин між СВК та ТОВ НОВОСТАЙЛ , ТОВ ТОДОСТ , ТОВ АЛГОДЕК , ТОВ ПРОМБУД ПОСТАЧАННЯ , ПП КСД-ГЕЛІУМ , ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС підтверджено наявними в матеріалах справи та належним чином оформленими первинними документами, які також було надано перевіряючим під час здійснення перевірки, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні. Також суд зазначив, що за результатами дослідження відомостей та платіжних доручень вбачається, що виплата заробітної плати працівникам СВК здійснювалася виключно в грошовій формі. Крім цього, суд наголосив, що на підтвердження факту виплати готівки за оренду земельних ділянок позивачем надано до суду та перевіряючим під час здійснення перевірки відомості на виплати готівки за оренду земельних паїв, а також платіжні доручення, з яких вбачається, що виплата орендної плати здійснювалася СВК виключно в грошовій формі.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Стосовно податкового повідомлення - рішення №0004431401 від 03 лютого 2020 року про донарахування податку на додану вартість на суму 712501,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 356251,00 грн. колегія суддів зазначає, що положеннями статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, зі змісту статті 201 ПК України вбачається, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу вказаних норм вбачається, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів та зв`язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що СВК мало взаємовідносини з ТОВ НОВОСТАЙЛ , ТОВ ТОДОСТ , ТОВ АЛГОДЕК , ТОВ ПРОМБУД ПОСТАЧАННЯ , ПП КСД-ГЕЛІУМ , ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС .

Так, 20 березня 2018 року між СВК (продавець) та ТОВ НОВОСТАЙЛ (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах встановлених цим договором (п.1.1.).

Згідно договору від 20 березня 2018 року СВК було поставлено ТОВ НОВОСТАЙЛ 100,00 тон рису сирця, про що позивачем був виставлений рахунок на оплату №14 від 20 березня 2018 року, який був сплачений ТОВ НОВОСТАЙЛ , що підтверджується платіжним дорученням №201 від 20 березня 2018 року. Передача товару підтверджується підписаною видатковою накладною №280 від 20 березня 2018 року, податковою накладною №14 від 20 березня 2018 року, зареєстрованою ДПС України за №9051044226 23 березня 2018 року о 17:01:11, що підтверджується відповідною квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної. Також від ТОВ НОВОСТАЙЛ при передачі йому товару була надана довіреність №20/03/2018 від 20 березня 2018 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, засвідчена печаткою ТОВ НОВОСТАЙЛ та підписом керівника. Податкові зобов`язання з податку на додану вартість за основною ставкою були задекларовані у березні 2018 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2018 року з розшифровкою податкових зобов`язань у додатку №5 - Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) п.3 таблиці №1, що зареєстрована податковим органом 16 квітня 2018 року о 12:43 - квитанція №2, Р№9069215105.

Також 18 січня 2018 року між СВК та ТОВ ТОДОСТ укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах встановлених цим договором (п.1.1.).

Згідно договору від 18 січня 2018 року СВК було поставлено ТОВ ТОДОСТ 100,00 тон рису сирця, про що позивачем були виставлені рахунок №5 від 18 січня 2018 року на оплату поставки у розмірі 50,00 тон на суму 550000,20 грн., в т. ч. ПДВ 91666,70 грн., який був сплачений ТОВ ТОДОСТ , що підтверджується платіжним дорученням №15 від 18 січня 2018 року, та рахунок №7 від 02 лютого 2018 року на оплату 50,00 тон рису сирця на суму 574999,80 грн., в т.ч. ПДВ 95833,30 грн., оплачений згідно платіжного доручення №41 від 02 лютого 2018 року. Передача товару підтверджується підписаними видатковими накладними №65 від 22 січня 2018 року та №98 від 02 лютого 2018 року, податковою накладною №14 від 18 січня 2018 року, зареєстрованою ДПС України 02 лютого 2018 року за №9010951642 о 13:05:39, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної, та податковою накладною №2 від 02 лютого 2018 року, зареєстрованою ДПС України 15 лютого 2018 року під №9022191005 о 10:02:02, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної. Також, від ТОВ ТОДОСТ при передачі йому товару була надана довіреність №000003 від 18 січня 2018 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, засвідчена печаткою ТОВ ТОДОСТ та підписом керівника товариства, та довіреність №000012 від 02 лютого 2018 року на отримання від СВК цінностей за рахунком-фактурою №7 від 02 лютого 2018 року. Податкові зобов`язання з податку на додану вартість за основною ставкою були задекларовані у січні 2018 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2018 року з розшифровкою податкових зобов`язань у додатку №5 - Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) п.3 таблиці №1, що зареєстрована податковим органом 13 лютого 2018 року о 13:58 - квитанція №2, Р№9019550966 та в лютому 2018 року, в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2018 року з розшифровкою податкових зобов`язань у додатку №5 - Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) п.3 таблиці №1, що зареєстрована податковим органом 12 березня 2018 року о 13:35 - квитанція №2, Р№9040771875.

Крім того, 19 липня 2018 року між СВК та ТОВ АЛГОДЕК укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах встановлених цим договором (п.1.1.).

Згідно договору від 19 липня 2018 року СВК було поставлено ТОВ АЛГОДЕК 60,00 тон рису сирця, про що позивачем був виставлений рахунок №70 від 20 липня 2018 року на оплату поставки на суму 599999,76 грн., в т.ч. ПДВ 99999,96 грн., який був сплачений ТОВ АЛГОДЕК , що підтверджується платіжним дорученням №5 від 20 липня 2018 року. Передача товару підтверджується підписаною видатковою накладною №889 від 20 липня 2018 року, податковою накладною №35 від 20 липня 2018 року, зареєстрованою ДПС України 06 серпня 2018 року за №9161510668 о 08:45:04, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної. Також, від TOB АЛГОДЕК при передачі йому товару була надана довіреність №1- 19/07/2018 від 19 липня 2018 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, засвідчена печаткою ТОВ АЛГОДЕК та підписом керівника товариства. Податкові зобов`язання з податку на додану вартість за основною ставкою були задекларовані у липні 2018 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2018 року з розшифровкою податкових зобов`язань у додатку №5 - Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) п.3 таблиці №1, що зареєстрована податковим органом 10 серпня 2018 року о 13:03 - квитанція №2, Р№9166938644.

01 серпня 2018 року між СВК та ТОВ ПРОМБУД ПОСТАЧАННЯ укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах встановлених цим договором (п.1.1.).

Згідно договору від 01 серпня 2018 року СВК було поставлено ТОВ ПРОМБУД ПОСТАЧАННЯ 60.0 тон рису сирця, про що позивачем був виставлений рахунок №83 від 01 серпня 2018 року на оплату поставки на суму 599999,76 грн., в т. ч. ПДВ 99999,96 грн., який був сплачений ТОВ ПРОМБУД ПОСТАЧАННЯ , що підтверджується платіжним дорученням №1 від 02 серпня 2018 року. Передача товару підтверджується підписаною видатковою накладною №968 від 02 серпня 2018 року, податковою накладною №5 від 02 серпня 2018 року, зареєстрованою ДПС України 06 серпня 2018 року під №9162025426 о 13:05:14, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної. Також, від ТОВ ПРОМБУД ПОСТАЧАННЯ при передачі йому товару була надана довіреність №000018 від 01 серпня 2018 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, засвідчена печаткою ТОВ ПРОМБУД ПОСТАЧАННЯ та підписом керівника товариства. Податкові зобов`язання з податку на додану вартість за основною ставкою були задекларовані у серпні 2018 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2018 року з розшифровкою податкових зобов`язань у додатку №5 - Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) п.3 таблиці №1, що зареєстрована податковим органом 18 вересня 2018 року о 11:32 - квитанція №2, Р№9200250019.

01 серпня 2018 року між СВК та ПП КСД - ГЕЛІУМ укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах встановлених цим договором (п.1.1.).

Згідно договору від 01 серпня 2018 року СВК було поставлено ПП КСД - ГЕЛІУМ 40,00 тон рису сирця, про що позивачем були виставлений рахунок №83 від 01 серпня 2018 року на оплату поставки рису сирець на суму 399999,84 грн., в т. ч. ПДВ 66666,64 грн., який сплачено ПП КСД - ГЕЛІУМ , що підтверджується платіжним дорученням №2 від 02 серпня 2018 року. Передача товару підтверджується підписаною видатковою накладною №968 від 02 серпня 2018 року, податковою накладною №4 від 02 серпня 2018 року, зареєстрованою ДПС України 06 серпня 2018 року під №9161937466 о 13:02:56, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної. Також, від ПП КСД-ГЕЛІУМ при передачі йому товару була надана довіреність №15 від 01 серпня 2018 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, засвідчена печаткою ПП КСД - ГЕЛІУМ та підписом керівника товариства. Податкові зобов`язання з податку на додану вартість за основною ставкою були задекларовані у серпні 2018 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2018 року з розшифровкою податкових зобов`язань у додатку №5 - Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) п.3 таблиці №1, що зареєстрована податковим органом 18 вересня 2018 року об 11:32 - квитанція №2, Р№9200250019.

19 липня 2018 року між СВК та ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах встановлених цим договором (п.1.1.).

Згідно договору від 19 липня 2018 року СВК було поставлено ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС 40.0 тон рису сирця, про що позивачем був виставлений рахунок на оплату №70 від 19 липня 2018 року на оплату поставки рису сирець на суму 399999,84 грн., в т.ч. ПДВ 66666,64 грн., який сплачено ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС , що підтверджується платіжним дорученням №5 від 20 липня 2018 року. Передача товару підтверджується підписаною видатковою накладною №889 від 20 липня 2018 року, податковою накладною №36 від 20 липня 2018 року, зареєстрованою ДПС України 06 серпня 2018 року під №9161514131 о 08:49:37, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної. Також, від ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС при передачі йому товару була надана довіреність №000002 від 19 липня 2018 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, засвідчена печаткою ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС та підписом керівника підприємства. Податкові зобов`язання з податку на додану вартість за основною ставкою були задекларовані у липні 2018 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2018 року з розшифровкою податкових зобов`язань у додатку №5 - Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) п.3 таблиці №1, що зареєстрована податковим органом 10 серпня 2018 року о 13:03 - квитанція №2, Р№9166938644.

Крім того, про фактичну спроможність поставки вказаних товарів та в зазначеному обсязі свідчать, зокрема, штатний розпис працівників позивача (т.1 а.с.72), з якого вбачається, що загальна кількість працівників у 2018 - 2019 році складала 95 чол., витяги з протоколу загальних зборів членів правління, на яких вирішено питання прийняття на роботу 102 працівників за трудовими договорами, довідка про наявність основних засобів (т.1 а.с.98), копії технічних паспортів на автотранспорт, який зареєстрований за СВК та інші.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведена первинна документація є належним та допустимим доказом реальності господарських правовідносин позивача з контрагентом, а протилежного під час провадження в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем доведено не було.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене у сукупності, та оскільки договори позивача з контрагентом в судовому порядку недійсними не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що платник податків не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність (навіть протиправні) своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податків або особами, які передують контрагенту позивача по ланцюгу постачання, тягнуть відповідальність та негативні наслідки виключно для вказаних особи, а не для позивача. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Чинним податковим законодавством не поставлено в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб, в тому числі і контрагента платника податків, зокрема, внаслідок виявлення порушень чинного законодавства при укладанні правочинів контрагентом позивача та іншими суб`єктами господарювання. Тобто, якщо суб`єкт господарювання не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0004441401 від 03 лютого 2020 року про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, у розмірі 356251,00 грн., колегія суддів зазначає, що в акті перевірки (т.1 а.с.37) відповідачем зроблено висновок, що враховуючи викладене в п.3.1.3.1.1 даного акту (в якому надана правова оцінка господарським правовідносинам СВК з контрагентами у спірний період), перевіркою встановлено порушення п.201.1, п. 201.10, ст. 201 ПК України, в результаті чого СВК не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 712501 грн., у тому числі: за січень 2018 року - 91667 грн., за лютий 2018 року - 95833 грн., за березень 2018 року - 191667 грн., за липень 2018 року - 166667 грн., за серпень 2018 року - 166667 грн..

Колегія суддів вважає вказані висновки такими, що не відповідають дісним обставинам справи, оскільки за правовідносинами з ТОВ НОВОСТАЙЛ , позивачем складено податкову накладну №14 від 20 березня 2018 року, яка зареєстрована ДПС України 23 березня 2018 року під №9051044226 о 17:01:11, що підтверджується відповідною квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної; з ТОВ ТОДОСТ , позивачем складено податкову накладну №14 від 18 січня 2018 року, яка зареєстрована ДПС України 02 лютого 2018 року за №9010951642 о 13:05:39, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної та податкову накладну №2 від 02 лютого 2018 року, яка зареєстрована ДПС України 15 лютого 2018 року під №9022191005 о 10:02:02, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної; з ТОВ АЛГОДЕК , позивачем складено податкову накладну №35 від 20 липня 2018 року, яка зареєстрована ДПС України 06 серпня 2018 року за №9161510668 о 08:45:04, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної; з ТОВ ПРОМБУД ПОСТАЧАННЯ , позивачем складено податкову накладну №5 від 02 серпня 2018 року, яка зареєстрована ДПС України 06 серпня 2018 року під №9162025426 о 13:05:14, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної; з ПП КСД-ГЕЛІУМ , позивачем складено податкову накладну №4 від 02 серпня 2018 року, яка зареєстрована ДПС України 06 серпня 2018 року під №9161937466 о 13:02:56, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної; з ПП ПІВДЕНЬ СЕРВІС ПЛЮС , позивачем складено податкову накладну №36 від 20 липня 2018 року, яка зареєстрована ДПС України 06 серпня 2018 року під №9161514131 о 08:49:37, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття та реєстрацію податкової накладної.

Жодних інших обґрунтувань висновків щодо протиправного не складання СВК та не реєстрації ПН відповідачем ні в акті перевірки, ні під час судового провадження зазначено не було.

Також, слід зазначити, що в п.3.1.3.1.1 акту перевірки (т.1 а.с.30) вказано, що перевіркою не підтверджено відвантаження 400 тон рису на адресу вищевказаних контрагентів СВК, тобто ДПС дійшло висновку про відсутність фактичної поставки товару, що, водночас, протирічить наступному висновку про не складення та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 712501,00 грн., оскільки з аналізу ПК України вбачається, що податкові накладні складаються саме за результатом реальної/товарної господарської операції.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2020 року №0005593304 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 185019,65 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 137876,61 грн., та №0005583304 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 441467,77 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331100,83 грн. колегія суддів зазначає таке.

Так, в акті перевірки ДПС зазначено, що перевіркою правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів у формі заробітної плати встановлено, що у листопаді 2018 року СВК виплачувало заробітну плату як у грошовому, так і в натуральному вигляді. Відповідно до відомостей нарахування заробітної плати, платіжних відомостей, оборотно-сальдової відомості по рахунку 661 Розрахунки по заробітній платі , відомостям на видачу продукції, податкової накладної працівникам СВК МАЯК було надано 30 листопада 2018 року заробітну плату у натуральному вигляді: рис (сирец) на загальну суму 11173570,44 грн., але у порушення п.164.5 ст.164 ПК України, СВК не застосовано коефіцієнт у розмірі 1,2195.

Положеннями статті 14.1.180 ПК України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 176.2. статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п.164.5 ст.164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Положеннями статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог (т.1 а.с.8) СВК було зазначено, що ні у спірний період, ні в інший період позивачем не виплачувалась заробітна плата в натуральному вигляді.

Вказані обставини у відповідності до ч.1 ст.77 КАС України підтверджують відомості на виплату готівки №18 за 01 грудня 2018 року мех. загін №2 листопад, грудень 2018 року; відомості на виплату готівки №19 за 01 грудня 2018 року мех. загін №3 листопад - грудень 2018 року; відомості на виплату готівки №20 за 03 грудня 2018 року мех. загін №1 листопад - грудень 2018 року; відомості на виплату готівки №21 за 01 грудня 2018 року автогараж листопад - грудень 2018 року; відомості на виплату готівки №22 за 01 грудня 2018 року тік 4 листопад 2018 року; відомості на виплату готівки №23 за 01 листопада 2018 року тік 2 листопад 2018 року; відомості на виплату готівки №24 за 01 грудня 2018 року адмінперсонал, спеціалісти; відомості на виплату готівки №25 за 01 листопада 2018 року адмінперсонал середнього ланцюгу; відомості на виплату готівки №26 за 01 листопада 2018 року адмінперсонал - заправка, охорона; відомості на виплату готівки №27 за 01 листопада 2018 року база відпочинку; відомості на виплату готівки №28 за 01 листопада 2018 року КРС, ОТФ; відомості на виплату готівки №29 за 01 листопада 2018 року СТФ; відомості на виплату готівки №30 за 01 листопада 2018 року пекарня; відомості на виплату готівки №31 за 01 листопада 2018 року госпдвір; відомості на виплату готівки №32 за 01 листопада 2018 року мех. загін 4; відомості на виплату готівки №33 за 01 грудня 2018 року відпускні; відомості на виплату готівки №35 за 01 листопада 2018 року склад холодильник, а також платіжні доручення.

Разом з тим, на підтвердження власної правової позиції щодо виплати заробітної плати в натуральному вигляді, відповідачем не було надано жодних належних та достатніх відомостей, як і не було пояснено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на підставі яких саме первинних документів перевіряючи дійшли вказаних висновків, у зв`язку з чим колегія суддів вважає вказані висновки виключно припущенням ДПС, які не можуть слугувати підставою для донарахування СВК податкових зобов`язань та притягнення його до відповідальності.

З вищевказаних підстав колегія суддів також не погоджується з висновками ДПС, зробленими в акті перевірки з приводу того, що СВК розрахунки з фізичними особами - власниками земельних часток (паїв) проводились у перевіряємому періоді з 01 січня 2018 року по 30 червня 2019 рік, як у грошовій, так і натуральній формі (зерном, рисом).

Податковим органом зазначено, що перевіркою правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів за оренду (користування) земельними частками (паями) встановлено, що у перевіряємому періоді з 01 січня 2018 року по 30 червня 2019 рік при здійснені розрахунків з фізичними особами - власниками земельних ділянок було нараховано та сплачено орендної плати у сумі 23218481,07 (Кт 685), у тому числі грошима - 14175328,50 грн. (Дт 685, Кт 301, 311), продукцією - 4682 856,32 грн. (Дт 685, Кт 701), утримано податку з доходів фізичних осіб - 4179320,91 грн., (Дт 685, Кт 641), військового збору - 348279,79 грн. (Дт 685, Кт 642).

При цьому, при сплаті орендної плати на загальну суму 4682856,32 грн. у натуральній формі, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами - відомостями на видачу зерна, риса податковими накладними, в порушення п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України, CBК не застосовано коефіцієнт у розмірі 1,2195.

Внаслідок незастосування коефіцієнту відповідно до п.164.5 ст.ПК України у перевіреному періоді з 01 січня 2018 року по 30 червня 2019 рік СВК було занижено базу оподаткування при наданні доходів за оренду (користування) земельними частками (паями) у вигляді орендної плати на 1027886,96 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 185019,65 грн.

Положеннями статті 170.1.1 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

В обґрунтування позовних вимог (т.1 а.с.10) СВК було зазначено, що позивачем орендна плата за користування земельними частками не виплачувалась в натуральному вигляді.

При цьому, справа містить договори оренди земельних ділянок та акти прийому-передачі земельних ділянок, з яких вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Також, п.3.3. укладених договорів передбачена можливість за згодою сторін здійснювати розрахунки зі сплати орендної плати у натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією тощо. Але, в такому разі передання сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідним актом приймання - передачі, який підписується сторонами.

На підтвердження факту виплати готівки за оренду земельних ділянок, позивачем надано відомості на виплати готівки за оренду земельного пая (т.2 а.с.124-250, т.3 а.с.1-93), а також платіжні доручення (т.4 а.с.219-250, т.5 а.с.1-131).

Водночас, в акті перевірки відповідачем не зазначено на підставі яких саме документів вбачається виплата СВК орендної плати у натуральній формі, а також відсутні посилання на конкретних осіб - орендодавців з якими здійснювалася виплата орендної плати в натуральній формі.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2020 року №0004431401 про донарахування податку на додану вартість на суму 712501,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 356251,00 грн.; від 03 лютого 2020 року №0004441401 про застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, у розмірі 356251,00 грн.; від 06 лютого 2020 року №0005593304 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 185019,65 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 137876,61 грн.; від 06 лютого 2020 року №0005583304 про донарахування податку на доходи фізичних осіб на суму 441467,77 грн. - за податковими зобов`язаннями та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331100,83 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги СВК є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 січня 2021 року.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.