Постанова

від 28.01.2021 по справі 640/10288/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10288/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Смолій І.В.) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Київтрансекспедиція" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.03.2019 №0207261206 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 886275, 36 грн., а саме: у розмірі 20% на суму 354510, 14 грн. за податкової накладною №18 від 28.02.2017; у розмірі 30% на суму 531765, 22 грн. за розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №6 від 28.02.2017 до податкової накладної №18 від 28.02.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2019 року №0207261206 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 886275,36грн, а саме: у розмірі 20% на суму 354510,14грн за податкової накладною №18 від 28.02.2017 року; у розмірі 30% на суму 531765,22грн за розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №6 від 28.02.2017 року до податкової накладної №18 від 28.02.2017 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м.Києві (як правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ) подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у м.Києві вказує, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1. 1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою (аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17), а в даному випадку такі складові відсутні.

Також, в апеляційній скарзі міститься клопотання про заміну відповідача на Головне управління Державної податкової служби у м.Києві.

Розглянувши доводи такого клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються утворено Головне управління ДПС у м. Києві, а відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, до Головного управління ДПС у м. Києві приєднано Головне управління ДФС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., N 26, ст. 900).

В контексті вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві в порядку правонаступництва.

11.01.2021 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в судовому засіданні за участі представника приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція", яка обгрунтована тим, що дана справа є складною, оскільки наявна різна судова практика щодо даної категорії справ (так, відповідачем на підтвердження своєї позиції зазначено про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, а позивач наводить інші постанови Верховного Суду).

Розглянувши таку заяву, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

25.01.2021 до суду апеляційної інстанції від приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року без змін,а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ Київтрансекспедиція зареєстроване 19.04.1994 року.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (надалі також ПК України), позивач є платником податків та зборів, зареєстрований платником ПДВ.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 06.02.2019 проведено камеральну перевірку ПрАТ Київтрансекспедиція щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПРАТ Київтрансекспедиція (ПН 3120242) за 2017 - 2018 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт №930/26-15-12-06-16/3120242 та встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки, а саме: ПН №18 від 28.02.2017 року (дата реєстрації 06.04.2017 1:42) термін порушення - 22 дні та застосовано штраф у розмірі 20% та РК №6 від 28.02.2017 (дата реєстрації 18.04.2017 4:30) термін порушення - 34 дні та застосовано штраф у розмірі 30%.

На підставі виявлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2019 року №0207261206, яким застосовано до позивача штраф в розмірі 886275,36 грн.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням рішенням в частині накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН №18 від 28.02.2017 та РК №6 від 28.02.2017, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна №18 від 28.02.2017 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково, а відповідні суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, то є безпідставним застосування штрафу до позивача за порушення строку реєстрації зазначеної накладної.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН).

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов`язком платника податку визнається його обов`язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Положення ст. 201 ПК України передбачають, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Разом з тим, згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до абз. 1 та 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Таким чином, обов`язок особи скласти в установлені терміни податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, а саме, з настанням однієї із подій: або зарахування коштів на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, або відвантаження поставленого товару.

Як убачається із матеріалів справи, податкова накладна від 28.02.2017 №18, зареєстравана в ЄРПН 06.04.2017 о 1:42 год.

Однак, у зв`язку із тим, що така реєстрації відбулася помилково, позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.02.2017 за №6 до податкової накладної від 28.02.2017 №18, реєстрація якого в ЄРПН відбулася 18.04.2017, о 4:30 год.

Так, згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відсутність проведення господарської операції згідно з податковою накладною від 28.02.2017 №18 підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 362 за період 01.02.2017-30.04.2017 (а.с.52, т.1), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за період 01.02.2017-30.04.2017 (а.с.53, т.1), випискою по рахунку № НОМЕР_1 АТ Прокредит банк станом на 28.02.2017 (а.с.54, т.1).

В свою чергу, відповідачем доказів на спростування факту відсутності проведення господарських операцій згідно з податковою накладною №18 від 28.02.2017 не надано.

Таким чином, вищезазначені обставини підтверджують те, що позивачем помилково зареєстровано податкову накладну від 28.02.2017 №18 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відсутні підстави для її складання, так як не відбулося жодної господарського операції.

Разом з тим, самостійно виявивши вказану помилку, позивач здійснив коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 28.02.2017 №18, а саме: 18.04.2017 направив до ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників N 6 від 28.02.2017 до податкової накладної від 28.02.2017 №18 та відкоригував суму вказаної накладної із зазначенням "причина коригування" вказано: "помилкова зареєстрована накладна".

Отже, аналізуючи питання про притягнення позивча до відповідальності за несвоєчасність реєстрації помилкових накладних, колегія суддів вважає, що можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України наявна лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний відповідно до вимог Податкового кодексу України скласти та зареєструвати податкову накладну у зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження попередньої оплати.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 804/3513/17.

Крім того, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладний в постанові від 14 травня 2020 року у справі №804/3513/17, згідно якого відсутність факту виникнення податкових зобов`язань виключає обов`язок позивача зареєструвати податкову накладну. Помилкова реєстрація такої податкової накладної не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що жодних господарських операцій, які були б підставою для складання податкової накладної позивачем не здійснювалось, колегія суддів приходить висновку про відсутність у приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" складу податкового правопорушення, встановленого відповідачем у Акті перевірки №930/26-15-12-06-16/3120242 щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки, а саме: ПН №18 від 28.02.2017 року (дата реєстрації 06.04.2017 1:42) термін порушення - 22 дні та РК №6 від 28.02.2017 (дата реєстрації 18.04.2017 4:30) термін порушення - 34 дні, оскільки помилкова реєстрація податкової накладної не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Отже, оскільки зазначена податкова накладна №18 від 28.02.2017 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково, а відповідні суми податку не включені до податкової декларації з ПДВ, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанцій щодо безпідставності застосування штрафу до товариства за порушення строку реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі №809/14720/17.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.03.2019 року №0207261206 в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 886275,36 грн., а саме: у розмірі 20% на суму 354510,14 грн. за податкової накладною №18 від 28.02.2017 року; у розмірі 30% на суму 531765, 22 грн. за розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №6 від 28.02.2017 року до податкової накладної №18 від 28.02.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Щодо доводів апелянта про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, колегія суддів зазначає, що такі висновки не можуть бути враховані, оскільки сформовані за інших фактичних обставин справи та щодо інших правовідносин, адже у справі №816/1488/17 вирішенню підлягало питання щодо наявності вини позивача щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, які містять код ставки податку на додану вартість 7 або 20 (тобто, відносно операцій, які не звільнені від оподаткування або які не оподатковуються за нульовою ставкою) однак, при цьому, не надавались отримувачам (покупцям).

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов