Ухвала

від 28.01.2021 по справі 380/3526/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 380/3526/20

адміністративне провадження № К/9901/2555/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року в справі №380/3526/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області - про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), за участю третьої особи - Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, у якому просив:

- визнати протиправними дії МЮ України в частині надання висновку стосовно того, що ОСОБА_1 уважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку в Державному реєстрі прав, яке оформлено електронним листом №17434/5602-26-20/19.2.3 від 14 квітня 2020 року;

- визнати ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 505 від 05 березня 2020 року;

- визнати ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №505 від 05 березня 2020 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії МЮ України в частині надання висновку про те, що ОСОБА_1 уважається таким, що не пройшов спеціальну перевірку в Державному реєстрі прав №17434/5602-26-20/19.2.3 від 14 квітня 2020 року;

- зобов`язано МЮ України скласти висновок про визнання ОСОБА_1 таким, що пройшов спеціальну перевірку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі запиту Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №505 від 05 березня 2020 року;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

19 січня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року в справі №380/3526/20.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, Судом не встановлені та скаржник на такі не посилається.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень скаржником зазначено відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Водночас яку саме норму права неправильно застосував суд, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду саме у спірних правовідносинах, скаржником не зазначено.

Аргументи та доводи касаційної скарги зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами.

Оскільки скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року в справі №380/3526/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко