Постанова

від 28.01.2021 по справі 923/1721/13

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1721/13 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів : Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників учасників процесу:

Від ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі - старший державний інспектор Ростецька В. А., посвідчення ХС № 000104, дата видачі: 05.02.20 в порядку самопредставництва;

Арбітражний керуючий Косенко С. Г. - особисто, посвідчення № 645, дата видачі: 29.03.13;

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 (суддя суду першої інстанції - Пригуза П.Д., час і місце оголошення ухвали: 10.09.2020 (повний текст складено - 10.09.2020), м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області)

у справі №923/1721/13

за заявою кредитора : Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

до боржника: Фізичної особи-підприємця Зубрицького Олександра Анатолійовича

про банкрутство

ВСТАНОВЛЕНО:

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 заяву арбітражного керуючого Косенка С.Г. про стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди ліквідатора за виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 923/1721/13 - задоволено; стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 42432964, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 75, на користь арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича (свідоцтво № 645 від 26.03.2013 р., РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову винагороду ліквідатора у справі про банкрутство ФОП Зубрицького О. А. - за період з 01.02.2020 р. по 31.05.2020 р. у розмірі 56 676,00 грн.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що у даній справі було виявлено лише одного кредитора - ініціюючого, який не авансував винагороду ліквідатора, не сплачував її, розмір грошової винагороди погоджений комітетом та затверджений господарським судом, отже вимоги ліквідатора щодо стягнення усієї суми винагороди та витрат процедури є обґрунтованими, мотивованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

22.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13.

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС) не погоджується з вказаною ухвалою та вважає, що остання винесена без повного дослідження всіх істотних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Апелянт зазначив, що відповідно до ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у кредитора не існують грошові зобов`язання перед ліквідатором на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та відшкодування витрат.

Керуючись викладеним вище, апелянт просив скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Косенко С.Г. про стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора у справі №923/1721/13.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2020 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Херсонської області невідкладно надіслати матеріали справи № 923/1721/13 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

09.11.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 916/1721/13.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13 - залишено без руху; встановлено Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн. - протягом 10 днів з ня отримання даної ухвали; роз`яснено Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

03.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 поновлено Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 04.01.2021; роз`яснено учасникам справи про їх право до 04.01.2021 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; призначено справу № 923/1721/13 до розгляду на 28 січня 2021 о 15:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 клопотання арбітражного керуючого Косенко С.Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 28.01.2021 о 15:00 задоволено; визначено участь арбітражного керуючого Косенко С.Г. в судовому засіданні по справі № 923/1721/13 в режимі відеоконференції на 28.01.2021 о 15:00 в приміщенні Херсонського окружного адміністративного суду (73027, м. Херсон, вул. Філатова, 29); доручено Херсонському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання у справі № 923/1721/13, розгляд якої призначено на 28.01.2021 о 15:00 год., в приміщенні Херсонського окружного адміністративного суду (73027, м. Херсон, вул. Філатова, 29) в режимі відеоконференції з Південно-західним апеляційним господарським судом.

05.01.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Косенко С.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13.

Ліквідатор просив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

28.01.2021 у судовому засіданні прийняли участь арбітражний керуючий Косенко С.Г., який виконував повноваження ліквідатора банкрута, та представник апелянта (єдиного кредитора у справі) старший державний інспектор Ростецька В. А., посвідчення ХС № 000104, дата видачі: 05.02.20 в порядку самопредставництва.

Таким чином, на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 по справі № 923/1721/13 по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 21.01.2014 порушено провадження у справі №923/1721/13 про банкрутство фізичної особи-підприємця Зубрицького О.А., введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

Провадження у цій справі відкрите за заявою Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 13.03.2014 фізичну особу-підприємця Зубрицького О.А. визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ліквідатора.

З метою виявлення усіх кредиторів 14.03.2014 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із зазначенням граничного строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника два місяці з дня оприлюднення оголошення.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.05.2014 визнано додатково заявлені грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до боржника Фізичної особи-підприємця Зубрицького Олександра Анатолійовича на загальну суму 487 577,03 грн. штрафних санкцій та пені, встановлено наступний порядок (черговість) задоволення вимог кредитора Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області: основне зобов`язання в сумі 1 027 173,29 грн. - у другу чергу; штрафні санкції та пеня в сумі 578 177,98 грн. - у третю чергу.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 30.10.2018 замінено кредитора по справі №923/1721/13 - Херсонську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області на його правонаступника - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Інші особи із кредиторськими вимогами до боржника не зверталися, отже, єдиним кредитором у даній справі є ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Ухвалою від 30.01.2020 призначено арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича ліквідатором у справі про банкрутство - Фізичної особи-підприємця Зубрицького Олександра Анатолійовича, зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Косенка С.Г. по готовності надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута, призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора на 04.08.2020.

До Господарського суду Херсонської області 25.08.2020 та 21.08.2020 арбітражний керуючий Косенко С.Г. надавав заяву та клопотання про стягнення грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство ФОП Зубрицького О.А. - арбітражного керуючого Косенка С.Г. за період з 01.02.2020 по 31.05.2020 року.

Як вбачається з поданої заяви ліквідатором за час виконання своїх повноважень відповідно до ст.30 КУзПБ нараховано грошову винагороду у сумі 56 676,00 грн. Ліквідатор стверджує, що оплата йому не проводилась кредитором, фонду для авансування винагороди та витрат не створювалось.

Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою.

Ліквідатор 21.08.2020 арбітражний керуючий Косенко С.Г. надав звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство ФОП Зубрицького О.А. - арбітражного керуючого Косенка С.Г. за період з 01.02.2020 по 31.05.2020 у розмірі 56 676,00 грн.

При цьому ліквідатор Косенко С.Г. зазначив, що грошову винагороду за період від 31.05.2020 року до того часу (10.09.2020) ним не пред`являється на затвердження, а також до стягнення, оскільки у зазначений період ним не виконувалися активні дії в процедурі ліквідації, за які, на його думку, можна було би вимагати оплати від кредитора.

Зазначений звіт схвалений комітетом кредиторів, що підтверджується протоколом від 20.08.2020, зауважень до роботи ліквідатора немає.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство ФОП Зубрицького О. А. - арбітражного керуючого Косенка С.Г. за період з 01.02.2020 по 31.05.2020 у розмірі 56 676,00 грн.

Відповідно до ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Приймаючи до уваги, що відповідно до звіту ліквідатора у боржника повністю відсутні майнові активи, у зв`язку з чим неможливе здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна боржника, господарський суд дійшов вірного висновку щодо можливості здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого в порядку розподілу між кредиторами суми грошової винагороди пропорційно визнаних кредиторських вимог кожного кредитора у справі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду по справі №912/1783/16 від 01.08.2018.

23. Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

24. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

25. Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

26. Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

Окрім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2019 по справі 910/32824/15.

23. Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16)

24. Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

25. Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

26. Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на єдиного кредитора ПАТ „Державна продовольчо-зернова корпорація України", є правомірним, у зв`язку з чим касаційний Суд погоджується із висновками місцевого господарського суду з цього приводу.

27. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що той факт, що ліквідатором не виявлено майна банкрута, а також, що єдиними кредитором у даній справі - Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не було створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено КУзПБ, не звільняє кредитора від обов`язку платити ліквідатору за виконання повноважень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява ліквідатора підлягає задоволенню повністю.

Посилання апелянта на те, що відповідно до ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у кредитора не існують грошові зобов`язання перед ліквідатором на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та відшкодування витрат, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до усталеної судової практики, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних, у результаті виробничої діяльності боржника, то оплата послуг ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Інші доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Приймаючи дане рішення, суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувану ухвалу господарського суду потрібно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.09.2020 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2021.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

І.Г. Філінюк