Постанова

від 29.01.2021 по справі 910/18675/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2021 р. Справа№ 910/18675/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Кропивної Л.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні Системи" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/18675/20 (суддя І.О. Андреїшина)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні Системи"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс"

про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Вентиляційні Системи" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс" про визнання недійсними договору факторингу № 01/11-17 від 22.11.2017, договору від 22.11.2017 про відступлення прав за договором поруки № 1 від 14.08.2013 та договору факторингу № 02/11-17 від 22.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/18675/20 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні Системи" повернуто заявнику на підставі п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. Вказане рішення обґрунтоване неможливістю об`єднання заявлених вимог в одній позовній заяві, оскільки при розгляді позовних вимог суд повинен давати оцінку обставинам, які відбулися при виконанні (або не виконанні) кожного з договорів, враховуючи, що сторони між якими укладені оскаржувані договори різні, підстави виникнення договорів не пов`язані між собою, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки для встановлення всіх обставин справи суд повинен буде дослідити всі первинні документи за кожним договором та додатковими угодами до них окремо. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи є різними по кожному з договорів.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Вентиляційні Системи" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/18675/20, а матеріали справи направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані договори пов`язані одними і тими самими кредитним договором та договором поруки, чим підтверджується, що заявлені вимоги про визнання недійсними договорів нерозривно пов`язані між собою, випливають з одних і тих самих правовідносин та доказів. На думку апелянта, об`єднання вказаних позовних вимог не матиме суттєвого утруднення вирішення спору та надасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.

22.12.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 апеляційну скаргу залишено без руху.

29.12.2020 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні Системи" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/18675/20, розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч 1. ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування..

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 14.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Водостічні системи (позичальник) укладено Кредитний договір № 4976. Також, 14.08.2013 між Публічним акціонерним товариством Український інноваційний банк (Кредитор) та Приватним акціонерним товариством Вентиляційні системи (поручитель, позивач у даній справі) укладено договір поруки № 1, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Водостічні системи зобов`язань по Кредитному договору № 4976 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 14.08.2013 та всіх додаткових угод до нього.

В подальшому, відповідно до договорів від 13.01.2017 № 13/01/17-1, від 13.01.2017 про відступлення прав за договором поруки № 1 від 14.08.2013 права вимоги за вищезазначеними кредитним договором та договором поруки було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж".

В свою чергу, як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж" відповідно до оскаржуваних в позові договору факторингу № 01/11-17 від 22.11.2017, договору від 22.11.2017 про відступлення прав за договором поруки № 1 від 14.08.2013, договору факторингу № 02/11-17 від 22.11.2017 передало права вимоги за вищезазначеним кредитним договором та договором поруки Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс".

На думку позивача, договори від 13.01.2017 № 13/01/17-1, від 13.01.2017 про відступлення прав за договором поруки № 1 від 14.08.2013 є нікчемними в силу положень ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, з огляду на що оскаржувані договори підлягають визнанню недійними, позаяк Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж" не набувало права вимоги за кредитним договором та договором поруки.

Таким чином, в ходів вирішення спору, зокрема, підлягає встановленню факт наявності або відсутності переходу прав та обов`язків за кредитним договором та договором поруки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж".

Колегія суддів вважає необґрунтованим та помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спільний розгляд в одному провадження вимог про визнання недійсними договору факторингу № 01/11-17 від 22.11.2017, договору від 22.11.2017 про відступлення прав за договором поруки № 1 від 14.08.2013, договору факторингу № 02/11-17 від 22.11.2017, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс", перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 564 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Отже, порука є похідним зобов`язанням, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором третьої особи (боржника) за виконання останнім його зобов`язання частково або в повному обсязі, а у разі його невиконання чи неналежного виконання - зобов`язується виконати зобов`язання боржника та/або нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником зобов`язання. При цьому, порука нерозривно пов`язана з основним зобов`язанням.

Так, всі оскаржувані договори укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Афінаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Ресурс", що визначені позивачем як відповідачі, а не між різними юридичними особами, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.

При цьому, за трьома спірними договорами передавались відповідачу-2 права вимоги за кредитним договором від 14.08.2013 № 4976 та договором поруки від 14.08.2013, укладеним в забезпечення основного кредитного договору.

Підставами недійсності спірних договорів визначено одні і ті самі обставини, а самі договори укладені з метою передання прав вимоги за основним та похідним зобов`язаннями. Таким чином, заявлені вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та доказами, що їх підтверджують, а також направлені на захист одних і тих самих прав та інтересів позивача, тоді як процесуальним законом передбачено можливість розгляду однорідних вимог в одному провадженні, що є доцільним з огляду на їх безпосередній причинно-наслідковий зв`язок.

Колегія суддів також погоджується з твердженням апелянта, та зазначає, що об`єднання вказаних позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права позивача, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за вимогами щодо основного та похідного договорів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та повернення позовної заяви.

При цьому, суд, виявивши інші недоліки позовної заяви (за їх наявності) не був позбавлений можливості залишити останню без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків в порядку, визначеному ст. 174 Господарського процесуального кодексу.

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України ).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/18675/20 з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України має здійснюватись судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вентиляційні Системи" задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 у справі №910/18675/20 - скасувати.

2. Матеріали справи №910/18675/20 повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.01.2021.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді В.В.Андрієнко

Л.В. Кропивна