Рішення

від 01.02.2021 по справі 908/2853/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/190/20-28/145/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 Справа № 908/2853/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Резинпромсервис , ідентифікаційний код юридичної особи 32904353 (07452, Київська область, Броварський район, село Гоголів, вул. Європейська (Леніна), 32; адреса для листування: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 20, к.61)

до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом , ідентифікаційний код юридичної особи 24584661 (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу Атомнергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом , код ВП 26444970 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 52)

про стягнення грошових коштів

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Резинпромсервис про стягнення з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атомнергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 14653 грн. 34 коп. заборгованості.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020 вказану справу у передано для розгляду судді Науменку А.О.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-836/20 від 03.12.2020 на підставі ухвали судді Науменка А.О. від 03.12.2020 у справі №908/2853/20 про самовідвід, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/2853/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2853/20, присвоєно справі номер провадження 34/190/20-28/145/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/2853/20 від 07.12.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 11.01.2021.

Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи містять клопотання №6786/15 від 01.12.2020 (арк.с. 46-47) в якому відповідач просив суд розглянути справи за наявними доказами.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 05.02.2021.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.02.2021.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов`язання. Позивач зобов`язався поставити товар (печиво), а відповідач прийняти та оплатити отриманий товар.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Як свідчать матеріали справи позивач на підставі видаткових накладних № РН-0000031 від 06.02.2020 на суму 14.653,34 грн. та № РН-0000070 від 02.03.2020 на суму 14.653,34 грн. поставив відповідачу товар (Гума 7В-14) в кількості 305,66 кг на загальну суму 29.306,68 грн.

На оплату товару відповідачу був виставлений рахунок-фактура №СФ-0000006 від 13.01.2020 на суму 29.306,68 грн.

Про факт отримання відповідачем зазначеного вище товару свідчать довіреності №1/31 від 06.02.2020 та №1/50 від 02.03.2020.

Аналіз наданих документів підтверджує факт виникнення між сторонами спору господарських правовідносин, тобто ними вчинено правочин, що породив взаємні господарські зобов`язання. За своєю правовою природою правочин сторін є договором купівлі-продажу.

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткових накладних № РН-0000031 від 06.02.2020 та № РН-0000070 від 02.03.2020, де вказані: найменування товару, його кількість, ціна, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Положеннями ч. 2 ст. 640 ЦК України унормовано, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частина 1 ст. 656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Виконання зобов`язань з боку позивача, а саме поставка товару на загальну суму 29306,68 грн. підтверджується зазначеними вище видатковими накладними.

Матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару в розмірі 14.653,34 грн. у зв`язку з чим борг склав 14.653,34 грн.

Також суду наданий Акт звірки взаємних розрахунків від 23.11.2020, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Суд приймає до уваги, що підписаним сторонами та скріпленими печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків зафіксовано, що за відповідачем станом на 23.11.2020 за вказаними вище видатковими накладними рахується заборгованість на загальну суму 14.653,34 грн.

В розумінні ст. ст. 9, 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вказані акти є зведеними обліковими документами, які відображають загальну суму заборгованості та фіксують стан розрахунків між сторонами.

Отже, акти звірки можуть вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Відповідач зобов`язання належним чином не виконав, повну оплату отриманого товару не здійснив у зв`язку з чим заборгованість склала 14.653,34 грн.

У пункті 2 статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв`язку з відсутністю оплати отриманого відповідачем товару в повному обсязі 18.08.2020 на його була спрямована претензія №12/08-20 з вимогою до 31.08.2020 сплатити виниклу заборгованість.

Претензія отримана відповідачем 21.08.2020 про що свідчить рекомендоване повідомлення, втім залишена без реагування, борг в добровільному порядку відповідачем не погашений.

Як встановлено судом, матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт поставки відповідачу товару (Гума 7В-14) в кількості 305,66 кг на суму 29.306,68 грн., доказів часткової оплати відповідачем отриманого товару на суму 14.653,34 грн.

Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Внаслідок невжиття відповідачем дій щодо погашення виниклої заборгованості, відсутності письмових пояснень щодо ускладнюючих обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів.

Факт порушення відповідачем грошового зобов`язання, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 14.653,34 грн. вартості поставленого товару (Гума 7В-14) обґрунтована та задовольняється судом.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у розмірі 2.102,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Резинпромсервис до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атомнергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 14653 грн. 34 коп. заборгованості задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Атомнергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 52, ідентифікаційний код 26444970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Резинпромсервис (07452, Київська область, Броварський район, село Гоголів, вул. Європейська (Леніна), 32; адреса для листування: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 20, к.61, ідентифікаційний код 32904353) 14.653,34 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят три грн. 34 коп.) заборгованості за поставлений товар (Гума 7В-14), 2.102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Федорова