Рішення

від 27.01.2021 по справі 910/18697/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2021Справа № 910/18697/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Водяну Марини Григорівни ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Парус" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2)

про стягнення 899 826, 63 грн.

за участю представників

від позивача: Соловей Ю.А.

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні 27.01.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву Фізичної особи-підприємця Водяну Марина Григорівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Парус" про стягнення 899 826, 63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Фізичною особою-підприємцем Водяну Марина Григорівна та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЦ Парус" укладено попередній договір №А2012 від 19.02.2020 щодо укладення договору суборенди, проте відповідач не виконав зобов`язання у відповідності до укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 від 22.01.2020, відтак станом на 23.11.2020 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Попереднім договором №А2012 від 19.02.2019 та Додатковою угодою №1 від 22.01.2020 становить 899 826, 63 грн., з яких: 856 437, 65 грн. - основна заборгованість, 22 233, 61 - інфляційні втрати, 21 155,37 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18697/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2020.

18.12.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку на надання відзиву на позовну заяву.

23.12.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Парус", продовжив відповідачу строк для подання до суду відзиву до 29.12.2020 та відклав підготовче засідання на 27.01.2021.

31.12.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає пред`явлений до нього позов у загальному розмірі 899 826,63 грн та заперечує щодо орієнтовної суми витрат позивача на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

У судовому засіданні 27.01.2021 представник позивача в порядку ст. 221 ГПК України звернувся з заявою про подання доказів щодо понесених судових витрат.

Представник відповідача у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 191, 192 цього Кодексу.

Розглянувши та дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив.

19 лютого 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Водяну Мариною Григорівною (надалі- позивач, суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю БЦ Парус (надалі- відповідач, суборендодавець) укладено Попередній договір №А2012 щодо укладення договору суборенди (надалі - попередній договір), відповідно до якого сторони взяли на себе зобов`язання протягом 30 робочих днів з дня настання відкладальної обставини, на умовах, передбачених Попереднім договором, укласти договір суборенди.

Пунктом 2.1. статті 2 Попереднього договору сторони дійшли згоди укласти договір суборенди на умовах та в редакції, вказаних у Додатку 1 до Попереднього договору, яким сторони визначили усі істотні умови майбутнього договору суборенди.

Так, відповідно до Додатку 1 до Попереднього договору, предметом майбутнього договору суборенди є передача Суборендодавцем в строкове платне користування Суборендаря приміщення, площею 108 м.кв (лот А2012), що розташоване на першому поверсі Торгового центу Blockbuster Mall за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери 36, та визначене згідно попереднього плану та опису приміщення (Додатки 3 та 4 до Попереднього договору).

Додатком 1 до Попереднього договору сторонами також погоджено строк суборенди, плату за користування майном та порядок передачі та повернення суборендованого приміщення.

Статтею 3 Попереднього договору сторонами визначено порядок укладення майбутнього договору суборенди, відповідно до якого Суборендодавець, протягом 15 робочих днів після настання відкладальної обставини, зобов`язаний надіслати Суборендарю письмове запрошення на укладення договору суборенди, із визначенням місця, дати та часу його укладення.

Відповідно до пункту 1.14. статті 1 Попереднього договору, під відкладальною обставиною сторони розуміють настання сукупності таких нижченаведених обставин:

- Отримання Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестбуд Гарант (код ЄДРПОУ: 35059000, що є власником та орендодавцем торгового центру Blockbuster Mall, Акту введення в експлуатацію, Сертифікату, Свідоцтва про право власності, інших документів щодо Торгового центру та/або Приміщення, які можуть бути необхідні для укладання договору суборенди відповідно до законодавства України;

- Завершення Суборендарем Робіт Суборендаря відповідно до вимог Попереднього договору та отримання Суборендодавцем письмового повідомлення про це;

- Направлення Суборендодавцем Суборендареві письмового повідомлення про готовність до укладення договору суборенди.

Пунктом 13.1 статті 13 Попереднього договору Суборендар взяв на себе зобов`язання щодо сплати на користь Суборендодавця забезпечувального платежу в загальному розмірі 883 888,88 грн. (пункт 11 Додатку 2 до Попереднього договору) протягом 10 днів з моменту укладення Попереднього договору (пункт 10 Додатку 2 до Попереднього договору).

05.03.2019 на виконання умов Попереднього договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку №20 від 19.02.2019 позивачем було здійснено оплату забезпечувального платежу в розмірі 883 888,88 грн, про що свідчить платіжне доручення №8 від 05.03.2019.

До моменту настання відкладальної обставини, і як наслідок до моменту укладання договору суборенди, сторони 22.01.2020 уклали Додаткову угоду №1 про розірвання Попереднього договору №А2012 від 19.02.2019, якою за взаємною згодою розірвали Попередній договір.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 від 22.01.2020 Суборендодавець взяв на себе зобов`язання щодо повернення раніше сплаченого забезпечувального платежу в розмірі 883 888,88 грн протягом двох тижнів з моменту підписання угоди.

Проте, за доводами позивача, відповідач зазначене зобов`язання у встановлений Додатковою угодою №1 строк не виконав, у зв`язку із чим у ТОВ БЦ Парус утворилась прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 883 888,88 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №1 від 16.07.2020, у якій просив останнього здійснити погашення вищевказаної заборгованості. Дана претензія була вручена під особистий підпис представнику відповідача 16.06.2020, проте, залишена останнім без відповіді.

21.07.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з вищезазначеною претензією про погашення заборгованості, яка згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення була отримана останнім 22.07.2020.

Листом №108 від 08.09.2020 відповідач повідомив позивача про загальну суму завданих вищезазначеною подією збитків у розмірі 27 451,23 грн., та висловив пропозицію щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме щодо існуючих зобов`язань ТОВ БЦ Парус з повернення забезпечувального платежу в розмірі 883 888,88 грн, які випливають із Додаткової угоди № 1 від 22.01.2020.

Листом б/н від 06.10.2020 позивач погодився із визначеною відповідачем сумою збитків та з пропозицією щодо проведення зарахування існуючих зустрічних зобов`язань між сторонами.

24.11.2020 позивачем було складено та надіслано на адресу відповідача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 27 451,23 грн.

В результаті зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами було припинено існуючі зобов`язання щодо відшкодування збитків в розмірі 27 451,23 грн., а заборгованість відповідача перед позивачем із повернення забезпечувального платежу згідно Додаткової угоди №1 від 22.01.2020 була зменшена на суму проведеного зарахування та склала 856 437,65 грн.

За доводами позивача, станом на момент звернення з позовом до суду відповідач не сплатив існуючу заборгованість у розмірі 856 437,65 грн, що стало підставою для стягнення її в судовому порядку. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення 3% річних у розмірі 21 155,37 грн та інфляційні втрати у розмірі 22 233,61 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між сторонами Попереднього договору №А2012 щодо укладення договору суборенди від 19.02.2019 позивачем згідно платіжного доручення № 8 від 05.03.2019 було здійснено оплату забезпечувального платежу в розмірі 883 888,88 грн.

В подальшому між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 22.01.2020, якою останні розірвали Попередній договір та передбачили обов`язок відповідача щодо повернення раніше сплаченого забезпечувального платежу в розмірі 883 888,88 грн протягом двох тижнів з моменту підписання угоди.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Станом на момент розгляду спору умови Додаткової угоди №1 щодо повернення забезпечувального платежу, сума якого була зменшена на 27 451,23 грн в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідачем не виконані.

При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач визнав наявну перед позивачем заборгованість у розмірі 899 826, 63 грн., з яких: 856 437, 65 грн. - основна заборгованість, 22 233, 61 - інфляційні втрати, 21 155,37 грн. - 3% річних.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що заява відповідача про визнання позову підписана директором відповідача та скріплена відповідною печаткою товариства, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Водяну Марини Григорівни в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір також встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, враховуючи, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 129, 191 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Парус" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, ідентифікаційний код 40454923) на користь Фізичної особи-підприємця Водяну Марини Григорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) основну суму боргу у розмірі 856 437 (вісімсот п`ятдесят шість тисяч чотириста тридцять сім) грн 65 коп., 3% річних у розмірі 21 155 (двадцять одна тисяча сто п`ятдесят п`ять) грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 22 233 (двадцять дві тисячі двісті тридцять три) грн 61 коп. та судовий збір у розмірі 6 748 (шість тисяч сімсот сорок вісім) грн 70 коп.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю Водяну Марині Григорівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 748 (шість тисяч сімсот сорок вісім) грн 70 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.02.2021

Суддя Л. Г. Пукшин