Рішення

від 01.02.2021 по справі 910/18726/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2021Справа № 910/18726/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКОМ" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 69, офіс 201)

про стягнення 125 235, 00 грн.

Представники: без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКОМ" про стягнення 125 235, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок прострочення відповідачем терміну поставки обладнання за договором №1702/1 від 18.02.2020, у Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" в порядку п. 7.2. договору виникло право щодо нарахування відповідачу в період з 21.04.2020 по 20.10.2020 штрафних санкцій у розмірі 125 235,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/18726/20 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105476043928 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 03.12.2020, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

18 лютого 2020 року між Державним підприємством Львівський бронетанковий завод (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СВАРКОМ (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки №1702/1 (надалі - договір).

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити у визначений термін у власність машину контактного зварювання Tecna 8214N (надалі - Обладнання) та здійснити пусконалагоджувальні роботи Обладнання.

Відповідно до п.1.3. договору найменування, номенклатура, вартість, кількість, технічні характеристики Обладнання вказуються в специфікаціях на нього (додаток №1 до Договору), які є невід`ємною частиною Договору. Обладнання, що поставляється за Договором повинно бути новим, яке не використовувалося раніше Постачальником або іншими особами.

Ціна договору вказується в Специфікаціях на Обладнання, що є невід`ємною частиною договору, та становить 495 000,00 грн, в т.ч. ПДВ. У ціну договору входить його поставка постачальником та здійснення відповідних пусконалагоджувальних робіт обладнання (п. 4.1. договору).

Згідно Специфікації №1, що є невід`ємною частиною договору, вартість Обладнання складає 495 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець здійснює платежі по договору у наступному порядку:

- 80% від вартості обладнання, вказаного у п. 4.1. договору, в якості попередньої оплати, протягом 5-ти (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника;

- 20% від вартості Обладнання, вказаного в п. 4.1. договору, протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних пусконалагоджувальних робіт.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що Обладнання поставляється відповідно до вимог Контракту від 12.12.2018 №35 на виконання робіт за державним оборонним замовленням (надалі - Контракт), укладеного між Покупцем та Державним підприємством Український центр Безпека .

Згідно з п.1.6. договору контракт, зазначений в п. 1.5. договору реалізується на виконання, постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №91-2 Питання державного оборонного замовлення на 2018-2020 роки та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 04.05.2018 року №44-ДСК про внесення Покупця до Реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю .

Відповідно до п.2.1. договору обладнання поставляється на умовах DDP відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС Міжнародної торгівельної палати (в редакції 2010 року), пункт поставки - Україна, 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, Державне підприємство Львівський бронетанковий завод .

Пунктом 2.2. договору передбачено, що постачальник, протягом 56 календарних днів з дати отримання ним попередньої оплати в порядку передбаченому договором, зобов`язаний поставити Обладнання покупцю.

Відповідно до пункту 7.2. договору, у разі прострочення постачальником терміну поставки покупцю Обладнання, встановленого пунктом 2.2. договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) Обладнання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого (недопоставленого) Обладнання.

На виконання умов договору позивачем згідно платіжного доручення №1 від 21.02.2020 здійснено попередню оплату в розмірі 80% від ціни договору, яка була проведена Державною казначейською службою України 24.02.2020 на банківський рахунок відповідача.

За доводами позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором не здійснив поставку Обладнання у строк, що був встановлений п. 2.2. договору, а відтак, станом на 23.11.2020 останньому в порядку п. 7.2. договору було нарахована штрафні санкцій у розмірі 125 235,00 грн, з яких: 90 585,00 грн пеня; 34 650,00 грн - штраф.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №1 від 21.02.2020, позивач на виконання умов п. 4.2. договору сплатив на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 396 000,00 грн, яка була проведена Державною казначейською службою України 24.02.2020.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач зобов`язався протягом 56 календарних днів з дати отримання ним попередньої оплати в порядку передбаченому договором здійснити поставку обладнання позивачу. Отже, останнім днем поставки відповідачем обладнання було 20.04.2020.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач не поставив позивачу обладнання у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №2679 від 09.10.2020 про сплату штрафних санкцій за прострочення поставки обладнання, проте, остання була залишена без відповіді та задоволення.

Також листом вих. №2841 від 26.10.2020 позивач повідомив відповідача про дату закінчення дії Контракту, укладеного між ДП ЛБТЗ та Державним підприємством Український центр Безпека , та про необхідність повідомлення про причини невиконання зобов`язань за договором та остаточну дату поставки обладнання.

Листом від 04.11.2020 відповідач надав відповідь на вищевказаний лист, в якому послався на дію обмежувальних заходів спричинених коронавірусом SARS-CoV-2 та повідомив про поставку обладнання у найкоротші строки, без зазначення конкретної дати.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду спору по суті, жодних доказів поставки обладнання (накладної, акту приймання-передачі, тощо) відповідачем не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача передбачений п.7.2 договору штраф у розмірі 34 650,00 грн та пеню у розмірі 90 585,00 грн, нараховану в період з 21.04.2020 по 20.10.2020.

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення відповідачем строку поставки товару та враховуючи, що статтями 549, 611 ЦК України та пунктом 7.2. договору встановлена відповідальність за порушення зобов`язання у вигляді сплати штрафу та пені, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу штрафу у розмірі 7% вартості непоставленого (недопоставленого) Обладнання та пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) Обладнання за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 34 650,00 грн та пені у розмірі 90 585,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАРКОМ" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 69, офіс 201, ідентифікаційний код 38638382) на користь Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, ідентифікаційний код 07985602) штраф у розмірі 34 650 (тридцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн 00 коп., пеню у розмірі 90 585 (дев`яносто тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.02.2021

Суддя Л. Г. Пукшин