Рішення

від 01.02.2021 по справі 910/14077/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2021Справа № 910/14077/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участі секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства Покровський гірничо - збагачувальний комбінат

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ливарно інженерна компанія

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 87 999, 96 грн.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 01.02.2021

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Покровський гірничо - збагачувальний комбінат звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ливарно інженерна компанія про зобов`язання вчинити дії та стягнення 87 999, 96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки від 10.04.2018 № Т1014/05, щодо якості поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Покровський гірничо - збагачувальний комбінат залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду на 16.11.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 07.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 відкладено підготовче засідання на 18.01.2021.

Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 28.12.2020 по 16.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2021.

01.02.2020 від позивача через канцелярію суду до початку розгляду справи по суті надійшли письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2021 надав свої усні пояснення та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 01.02.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача.

Крім того, суд враховує, що явка представників учасників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а самим відповідач не повідомляв суд про наміри подання доказів чи неможливості їх подання, а також про намір представника взяти участь у судовому засіданні.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.02.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2018 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було вкладено договір поставки № Т1014/05, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються у специфікаціях (додатках) до договору (далі - товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах передбачених цим договором (п. 1.1. Договору).

06.02.2019 між сторонами був підписаний Додаток № 2 (специфікація) до Договору, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити на адресу покупця зокрема Каток ф560 у зборі, креслення - М-4795.00.00 в кількості 10 шт. за ціною 43 999, 98 грн (з ПДВ) за 1 шт. на загальну суму 439 999, 80 грн (з ПДВ) (надалі - товар).

04.06.2020 за видатковою накладною № 56 постачальник здійснив поставку товару у кількості 10 шт. на загальну суму 439 999, 80 грн (з ПДВ).

При прийманні товару було виявлено його невідповідність умовам креслення М-4795.00.00 та Специфікації, про що постачальник у відповідності до умов договору був повідомлений листом від 15.06.2020 № 1505/05.

23.06.2020 комісією покупця за участю представника постачальника - Директора ТОВ Ливарно інженерна компанія Тихонова Олександра Володимировича був складений Акт № 20 про приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю.

В п. 14 вказаного Акту № 20 вказано висновок про характер виявлених дефектів в продукції та причини їх виникнення, а саме:

а) при візуальному огляді на поставлених ТМЦ в вищевказаній кількості виявлено наступне:

- по всій площі катка виявлена ??окалина, що не відповідає вимогам шорсткості поверхні креслення;

- на внутрішньому діаметрі бронзових втулок є раковини, що не відповідає вимогам шорсткості поверхні креслення;

- згідно з вимогою креслення на поставленому ТМЦ в вищевказаній кількості відсутній радіус R20;

- відповідно до вимоги креслення зовнішній діаметр робочої частини катка ф560мм, фактично на робочій поверхні є вм`ятини металу розміром 100x120мм, до ф550мм;

- відповідно до вимог креслення внутрішній діаметр 3 катків від 180,0 до 180,063 мм, фактично від 179, 85 до 179, 80 мм (на 10-15 мм від торця втулки);

- на двох катках в отворах ф40 мм в кількості 3 штук не видалений шлак.

б) перераховані вище зауваження сталися через недотримання постачальником вимог креслення М-4795.00.00, специфікації № 2 від 06.02.2019 до договору № Т1014/05 від 10.04.2018, і підлягає заміні або усунення вищевказаних зауважень постачальником.

З боку постачальника вказаний Акт підписаний директором товариства, який зазначив, що готовий забрати продукцію для доопрацювання.

Пунктом 5.4 Договору сторони передбачили, що у разі невідповідності якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору, постачальник зобов`язується замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам, протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання відповідного акту.

Вимоги п. 5.4. договору відповідачем виконані не були, заміна товару постачальником не здійснена.

Відповідно до п. 11.13 Договору, у разі порушення строку заміни товару, встановленого п.п. 5.4, 5.5. Договору, покупець має право вимагати від постачальника в термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару.

У зв`язку із нездійсненням заміни товару у встановлений термін, на адресу постачальника була направлена претензія від 10.08.2020 № 101-526/84 з пропозицією протягом трьох днів з дня її отримання: здійснити заміну товару та сплатити штраф в сумі 87 999, 96 грн за прострочення заміни товару.

Вказана претензія постачальником залишене без розгляду, що і стало підставою для звернення до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу вимог ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № Т1014/05 від 10.04.2018, відповідно до якого відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар, погоджений у додатку до цього договору зокрема Каток ф560 у зборі, кресл. М-4795.00.00 в кількості 10 шт. за ціною 43 999, 98 грн (з ПДВ) за 1шт.

Судом також встановлено, що 23.06.2020 комісією покупця за участю представника постачальника - Директора ТОВ Ливарно інженерна компанія Тихонова Олександра Володимировича було складено Акт № 20 про приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю.

У вказаному акті було встановлено, що вказаний товар виготовлений постачальником без дотримання вимог креслення М-4795.00.00, специфікації № 2 від 06.02.2019 до договору № 1014/05 від 10.04.2018. З боку відповідача акт підписав директор та заначив, що готовий забрати продукцію для доопрацювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Із змісту ст. 525 ЦК України випливає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З врахуванням вище наведеного та визначеного сторонами у п. 5.4. договору права позивача на заміну неякісного товару на якісний, Господарський суду міста Києва, вважає вимогу позивача про зобов`язати відповідача замінити товар - Каток ф560 у зборі креслення М-4795.00.00 в кількості 10 шт. за ціною 43 999, 98 грн (з ПДВ)/1шт. на загальну суму 439 999, 80 грн (з ПДВ) належної якості, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 87 999, 96 грн штрафу за неналежне виконання умов договору.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 11.13 Договору сторони визначили, у разі порушення строку заміни товару, встановленого п.п. 5.4, 5.5. Договору, покупець має право вимагати від постачальника в термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару.

Перевіривши математичний розрахунок штрафу заявленого позивачем до стягнення, суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача за умовами договору 87 999, 96 грн штрафу відповідає вимогам закону та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛИВАРНО-ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ (03142, місто Київ, БУЛЬВАР АКАДЕМІКА ВЕРНАДСЬКОГО, будинок 34/1, ідентифікаційний код 39612978) замінити товар: Каток ф560 у зборі креслення М-4795.00.00 в кількості 10 шт. за ціною 43999, 98 грн (з ПДВ)/1шт. на загальну суму 439 999, 80 грн (з ПДВ) належної якості.

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛИВАРНО-ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ (03142, місто Київ, БУЛЬВАР АКАДЕМІКА ВЕРНАДСЬКОГО, будинок 34/1, ідентифікаційний код 39612978) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (53300, Дніпропетровська обл., місто Покров, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 11, ідентифікаційний код 00190928) штраф у розмірі 87 999 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 96 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 01.02.2021

Суддя І.В. Алєєва