Рішення

від 27.01.2021 по справі 915/762/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року Справа № 915/762/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Матвєєвої А.В.,

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/762/20

за позовом акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС",

Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073;

до товариства з додатковою відповідальністю "НДСК-2",

вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат",

вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028;

про стягнення заборгованості у загальній сумі 5547135 грн. 95 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (шляхом продажу на публічних торгах)

В С Т А Н О В И В:

Акціонерним товариством "Комерційний банк "ГЛОБУС" (далі - Банк) пред?явлено позов до товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) "НДСК-2" про звернення (шляхом продажу на публічних торгах) стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. В?ячеслава Чорновола, 1в, за укладеним між сторонами іпотечним договором від 10.07.2019 № 779/ЮЗІ-19, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Валієвою В.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 553 (далі - іпотечний договір), у рахунок погашення заборгованості за укладеним між Банком та товариством з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" (далі ? ТДВ "МДБК") кредитним договором від 04.07.2019 № 779/ЮКЛ-19 (далі - кредитний договір), у загальній сумі 5547135 грн. 95 ком., із яких: 1111111 грн. 15 коп. - строкова заборгованість за договором; 3878054 грн. - прострочена заборгованість за договором; 112706 грн. - строкова заборгованість за процентами; 205156 грн. 75 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 234857 грн. 18 коп. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу; 5250 грн. 88 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів, ? з посиланням на неналежне виконання ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" грошових зобов?язань за кредитним договором.

Банк також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 09.06.2020 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглянути дану справу у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, а також призначено підготовче засідання на 16.07.2020.

Ухвалою від 16.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження в даній справі; підготовче засідання відкладено на 15.09.2020.

Ухвалою від 15.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 15.10.2020.

Ухвалою від 15.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2020.

У судовому засіданні 18.11.2020 та 23.12.2020 оголошувалася перерва, востаннє ? до 27.01.2021.

Від ТДВ "НДСК-2" та ТДВ "МДБК" документи по суті справи не надійшли.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з?явилися, проте від Банку надійшло клопотання від 11.01.2021 про розгляд даної справи за відсутності представника позивача.

Від відповідача надійшло клопотання від 26.01.2021 про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що директор відповідача Шанайца О.С. з 26.01.2021 перебуває на лікарняному з підозрою на захворювання на коронавірусну хворобу SARS-CoV-2, у зв?язку з чим він позбавлений можливості з`явитися в судове засідання, хоча і бажає особисто взяти участь у розгляді даної справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Так, господарським процесуальним законодавством передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (ч.ч. 1-3 ст. 202 ГПК України).

В даному випадку має місце неявка в судове засідання представника відповідача втретє; наявності підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 202 ГПК України, судом не встановлено.

Суд також звертає увагу на те, що ухвалою від 09.06.2020 (про відкриття провадження у справі), зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п?ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Поряд із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

У зв?язку з викладеними обставинами прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", у відповідності до якого, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України з 02.04.2020 доповнено пунктом 4 наступного змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов?язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020), визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов?язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності цим Законом ? тобто з 07.08.2020.

ТДВ "НДСК-2" не скористалося своїм правом на подання відзиву на позовну заяву ні у встановлений строк, ні поза цим строком (з поданням клопотання в порядку ст. 119 ГПК України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, а також те, що відкладення розгляду справи є правом суду і пов?язується саме з неможливістю вирішення спору, а явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, отже суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Викладене свідчить про наявність підстав для розгляду справи по суті за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між Банком та ТДВ "МДБК" (позичальником) укладено кредитний договір від 04.07.2019 № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) (далі ? кредитний договір), згідно умов якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (далі ? кредит) на наступних умовах:

- ліміт кредитування: 5 000 000,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору;

- строк кредитної лінії: з 04 липня 2019 року по 03 липня 2020 року включно;

- мета використання коштів: поповнення обігових коштів;

- процентна ставка: 23,0 % проценти річних;

- комісія за обслуговування кредитного рахунку, без ПДВ, а саме: комісія за надання кредиту (сплачується одноразово) - 50 000,00 грн.; комісія за надання кредитного траншу (сплачується від суми кожного траншу) - 0,1% процента від суми кожного кредитного траншу; комісія за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника (пролонгація, зміна графіку погашення кредиту, збільшення ліміту кредитування, зміна процентної ставки тощо) - за окремим рішенням кредитного комітету банку (п. 1.1 кредитного договору).

Під терміном "відновлювальна кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді максимальної суми кредитних коштів, що може знаходитися у користуванні позичальника на будь-яку дату протягом терміну дії цього договору. У разі часткового або повного повернення кредиту позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту протягом строку кредитної лінії (п. 1.2 кредитного договору).

Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - "транш"). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду банком заяви не може перевищувати 2 (двох) робочих днів (п. 2.1 кредитного договору).

Для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику кредитний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "КБ "Глобус", код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526 (надалі-"кредитний рахунок") (п. 2.2 кредитного договору).

Пунктами 2.3-2.4 кредитного договору визначено, що надання кожного траншу здійснюється шляхом:

- перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС", код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526;

- шляхом оплати з кредитного рахунку розрахункових документів позичальника.

Надання траншів в межах кредитної лінії здійснюється наступним чином:

- в межах ліміту 3500000 грн. після оформлення в заставу колісних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, що належать ТОВ "НДСК-2" та після оформлення фінансової поруки ОСОБА_1 .

- в межах 5000000 грн. після оформлення в заставу баштових кранів КБ 405-1А у кількості 2 одиниці та оформлення в іпотеку нежитлової будівлі, що належить ТОВ "НДСК-2".

Строк користування кредитною лінією починається з моменту перерахування коштів з кредитного рахунку.

Згідно п. 4.1 кредитного договору, повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на кредитний рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору. У випадку, якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день. При зменшенні ліміту кредитування відповідно до встановленого графіка зменшення ліміту кредитування, терміном погашення позичальником заборгованості за кредитом, яка перевищує ліміт кредитування, встановлений на наступний строк, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий ліміт кредитування. Якщо такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом. У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов?язань на суму фактичної заборгованості за кредитом, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку. При розрахунку процентів у місяці приймається фактична кількість календарних днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюються у валюті кредиту щомісячно та у день остаточного повернення кредиту. Нарахування процентів банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал про розрахунку процентів та комісій не включається. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця, наступного за місцем їх нарахування на рахунок № НОМЕР_3 в АТ "КБ "Глобус", ? код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526. Якщо 10 (десяте) число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважаються простроченими, переносяться банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості по сплаті процентів, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 цього договору. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитною лінією сплачується одночасно з остаточним поверненням кредиту (п.п. 4.2-4.4 кредитного договору).

У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту у строки, передбачені п.1.1, 4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5 (п?ять) процентів річних до діючої процентної ставки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п. 4.6 кредитного договору).

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов?язаний, зокрема: використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором; достроково повернути всю заборгованість за цим договором у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п. 9.1-9.2 договору; невиконання позичальником зобов?язань, передбачених цим пунктом, є підставою для здійснення Банком договірного списання суми заборгованості позичальника за цим договором та/або для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) суми заборгованості за цим договором. Позичальник також зобов?язаний грошові кошти на виконання зобов?язань, передбачених цим договором, спрямувати в наступній черговості: 1) на сплату прострочених процентів за користування кредитом; 2) на сплату прострочених комісій; 3) на сплату простроченої заборгованості по кредиту; 4) на сплату штрафних санкцій (пені); 5) на сплату нарахованих процентів за користування кредитом; 6) на сплату нарахованих комісій; 7) на сплату строкової заборгованості по кредиту; 8) на сплату інших платежів за цим договором.

У відповідності до п. 3.1 договору, виконання позичальником зобов?язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечуються зокрема, але не виключно іпотекою нежитлової будівлі, загальною площею 927,6 кв.м., яка розташована за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Чорновола В?ячеслава, будинок 1в, що належить на праві власності ТОВ "НДСК-2".

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов?язань за цим договором (п. 10.1 кредитного договору).

На виконання п. 3.1 кредитного договору, з метою забезпечення виконання грошових зобов?язань позичальника за кредитним договором між Банком (іпотекодержателем) та ТОВ "НДСК-2" (іпотекодавцем) укладено іпотечний договір від 10.07.2019 № 779/ЮЗІ-19, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Валієвою В.В. та зареєстрований у реєстрі за № 553 (далі ? іпотечний договір).

Сторонами визначено, що основне зобов?язання ? зобов?язання позичальника перед іпотекодержателем (кредитодавцем), що випливають з кредитного договору, в тому числі: повернути іпотекодержателю кредит в сумі 5000000 грн. у строк по 03.07.2020 включно на умовах, зазначених у кредитному договорі; сплатити іпотекодержателю проценти за користування кредитом у розмірі, строки та на умовах, визначених у кредитному договорі; відшкодувати іпотекодержателю витрати, понесені у зв?язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки та інші витрати, пов?язані з обслуговуванням та виконанням кредитного договору та цього договору; сплатити на користь іпотекодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов?язань за кредитним договором (розділ іпотечного договору "Терміни та їх тлумачення").

Згідно умов іпотечного договору, в іпотеку Банку на виконання основного зобов?язання передано нерухоме майно ? нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця В?ячеслава Чорновола, будинок 1в; в цілому нежитлова будівля має наступний опис: І-1 ? нагромаджувач (загальна площа 811,4 кв.м.); літ. К-1 ? сушильна камера (загальна площа 63,8 кв.м.); М 3 - 1, М 4 ? малярне відділення з навісом (загальна площа ? 52,4 кв.м.), розташована на земельній ділянці, яка відноситься до земель комунальної власності, площею 0,2909 га, кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:05:060:0020.

Загальна вартість, ринкова вартість та узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становлять 3856750 грн. без ПДВ.

Іпотека поширюється на частину об?єкта нерухомого майна, яку не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення цього договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об?єкт нерухомості. Іпотека поширюється на всі зроблені іпотекодавцем поліпшення та зміни в якісних показниках предмета іпотеки. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями (п. 1.1, 1.3-1.4 іпотечного договору).

Сторони погоджуються з тим, що у випадку задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки його вартість буде визначатися на розсуд іпотекодержателя, або згідно п. 1.4 даного договору, або на підставі незалежної експертної оцінки, проведеної на момент звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель має право самостійно визначати суб?єкта оціночної діяльності (п. 1.5 іпотечного договору).

Іпотечним договором унормовано, що, у випадку порушення позичальником основного зобов?язання за кредитним договором чи іпотекодавцем зобов?язань за цим договором, у тому числі вимог ст. 2, п.п. 3.1, 3.3, 4.4.4, 4.4.9 цього договору, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов?язання, а у разі його невиконання ? отримати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки; якщо сума, отримана від реалізації предмета іпотеки, виявиться недостатньою для повного задоволення вимог іпотекодержателя, задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна позичальника (п. 4.1.3, 4.1.7, 4.1.8 договору).

Пунктом 6.2 іпотечного договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

Сторонами іпотечного договору погоджено, що він набирає законної сили з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання позичальником основного зобов?язання за кредитним договором (п. 9.1 іпотечного договору).

Судом встановлено, що ТДВ "МДБК" за період з 22.07.2019-02.09.2019 подано Банку заяви про надання траншів на загальну суму 5000000 грн. (а.с. 17-27).

Банком на виконання умов кредитного договору відповідно до заяв позичальника видані ТДВ "МДБК" окремими траншами в межах встановленого ліміту кредитування кошти у загальній сумі , а саме: згідно заяви від 22.07.2019 № 22/03 ? у сумі 400000 грн.; згідно заяви від 23.07.2019 № 23/01 ? у сумі 500000 грн.; згідно заяви від 31.07.2019 № 31/02 ? у сумі 700000 грн.; згідно заяви від 02.08.2019 № 22/08 ? у сумі 1100000 грн.; згідно заяви від 13.08.2019 № 13/08 ? у сумі 400000 грн.; згідно заяви від 20.08.2019 № 20/8 ? у сумі 400000 грн.; згідно заяви від 22.08.2019 № 22/8 ? у сумі 200000 грн.; згідно заяви від 27.08.2019 № 27/8 ? у сумі 600000 грн.; згідно заяви від 29.08.2019 № 29/8 ? у сумі 150000 грн.; згідно заяви від 30.08.2019 року № 30/8 200000 грн.; згідно заяви від 02.09.2019 року № 02/09 350000 грн. Викладені обставини підтверджуються поданою Банком випискою по особовим рахункам позичальника за період 07.07.2019-31.05.2020 (а.с. 37-44).

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, відповідачем ТДВ "МДБК" 12.11.2019 не здійснено повернення частини кредиту відповідно до суми ліміту кредитування згідно Графіку зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до кредитного договору), у зв?язку з чим виникло прострочення по кредитному договору у сумі 555555 грн. 55 коп. та, відповідно до п. 4.6 кредитного договору, позивачем застосовано процентну ставку у розмірі 28% річних.

ТДВ "МДБК" 30.03.2020 здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 10834 грн. 85 коп., після чого припинено повернення кредитних коштів.

Викладені обставини підтверджуються поданими позивачем банківськими виписками по рахункам ТДВ "МДБК" за період з 04.07.2019-31.05.2020 (а.с. 37-44).

Отже, позичальником порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору), внаслідок чого заборгованість за кредитом вважається простроченою, а банком суму несплаченої в строк заборгованості (3878054 грн.) перенесено на рахунки для обліку простроченої заборгованості.

У відповідності до п.п. 9.2, 9.2.1 кредитного договору банк у разі, зокрема, порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором, має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов?язань (договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобов?язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, а у випадку, якщо зобов?язання позичальника за цим договором забезпечується заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АТ "КБ "ГЛОБУС" ? не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку.

Банком 06.04.2020 направлено на адресу ТДВ "МДБК" вимогу від 02.04.2020 № 995 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в порядку п.п. 5.2.6, 9.1, 9.2, 9.2.1 кредитного договору ? у 30-денний строк з моменту одержання цієї вимоги.

Того ж дня Банком направлено аналогічну вимогу від 02.04.2020 № 996 про дострокове погашення заборгованості позичальника за кредитним договором на адресу ТОВ "НДСК-2" ? як іпотекодавця за іпотечним договором; вимога також містила попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Направлення указаних вимог підтверджується поданими Банком копіями конвертів, рекомендованих повідомлень про вручення та списком згрупованих відправлень (а.с. 45-50).

Згідно поданих позивачем роздруківок з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень, обидва поштові відправлення з указаними вимогами Банку не вручені отримувачам під час доставки.

Згідно абз. 2 п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань" від 17.12.2013 № 14, днем пред?явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв?язку і підприємством зв?язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред?явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, поштові відправлення з вимогами Банку повернуті за зворотною адресою установою пошти 08.05.2020 (а.с. 51-52).

Отже, граничним строком для повернення кредитної заборгованості є 08.06.2020 включно.

За твердженнями Банку, не спростованими відповідачем та третьою особою, заборгованість за кредитним договором не погашена і досі.

Цивільним законодавством визначено, що цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ч. 1 ст. 15, ст. 16 ЦК України).

Однією з підстав виникнення господарського зобов?язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать (ст.174 ГК України)

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов?язковим для виконання сторонами (ст.ст.627, 628, 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов?язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов?язання (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12; від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц; від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц; ОП КЦС ВС від 09.12.2019 № 285/3950/17-ц).

Пред?явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов?язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав ((аналогічна правова позиція викладена у постанові ОП КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).

Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов?язання простроченого боржника за договором не припиняється ((аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Як встановлено вище, позичальником ТДВ "МДБК" порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору), у зв?язку з чим банк, керуючись умовами п. 5.2.6, п. 9.1, п. 9.2, п. 9.2.1 кредитного договору, направив позичальнику вимогу № 995 від 02.04.2020 про дострокове погашення заборгованості, тобто банком змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.

Станом на день звернення до суду із позовом у позичальника ТДВ "МДБК" виникла строкова заборгованість по кредиту в сумі 1111111 грн. 15 коп. та прострочена заборгованість за кредитом в сумі 3878054 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не спростована жодними доказами.

Щодо заявленої Банком заборгованості позичальника за процентами, суд приходить до такого.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Ураховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов?язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов?язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов?язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов?язання.

Отже, у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов?язання (аналогічна правова позиція викладена у постанові ОП КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).

За змістом пункту 1.1 кредитного договору останнім днем дії кредитної лінії є 03.07.2020 (включно).

Як указано вище, позичальником порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом, у зв?язку з чим Банк, керуючись умовами п.п. 5.2.6, 9.1, 9.2, 9.2.1 кредитного договору, направив позичальнику вимогу про дострокове погашення заборгованості, тобто банком змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.

Отже, в даному випадку, у зв?язку з пред?явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, до спливу строку виконання кредитного договору Банк має право на нарахування процентів на підставі ст. 1048 ЦК України, а після спливу строку виконання кредитного договору ? на нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено, що позивачем нараховано 728326 грн. 73 коп. ? процентів за користування кредитом за період з 22.11.2019-31.05.2020, детальний розрахунок яких наведений у позовній заяві.

ТДВ "МДБК" частково погашено заборгованість по процентам в загальній сумі 410463 грн. 98 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 04.07.2019 по 31.05.2020.

Таким чином, за період 22.11.2019-31.05.2020 непогашена сума процентів становить 317862 грн. 75 коп. (728326 грн. 73 коп. ? 410463 грн. 98 коп.), з яких: 205156 грн. 75 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 112706 грн. - строкова заборгованість за процентами за період 01.05.2020-31.05.2020.

Як указано вище, граничним строком для повернення кредитної заборгованості позичальником є 08.06.2020 включно.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність нарахування банком процентів в розмірі 317862 грн. 75 коп., із яких: 205156 грн. 75 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 112706 грн. - строкова заборгованість за процентами за період 01.05.2020-31.05.2020.

Щодо заявленої Банком суми пені, суд приходить до такого.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 15 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов?язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Відповідно до п. 8 "Прикінцеві положення" ГК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов?язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно постанов Кабінету Міністром України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19" (зі змінами) та від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 по 31.10.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з постановами від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956) Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Пунктом 8.1 кредитного договору встановлено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 234857 грн. 18 коп. за несвоєчасне погашення основного боргу та пеню в розмірі 5250 грн. 88 коп. за несвоєчасну сплату процентів. Нарахування пені за несвоєчасне погашення основного боргу та несвоєчасну сплату процентів здійснено за період 22.11.2019-31.05.2020.

Ураховуючи наведені вище положення ЦК України та ГК України, позичальник у період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину звільняється від обов?язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення грошового зобов?язання. Отже, Банк в спірному випадку наділений правом на стягнення з позичальника пені на прострочену суму боргу по кредиту та по процентам, що нарахована саме до 11.03.2020 включно.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) та несвоєчасну сплату процентів за період з 22.11.2019 по 11.03.2020 (включно) та встановлено, що пеня за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) становить 110682 грн. 52 коп., а пеня за несвоєчасну сплату процентів становить 1040 грн. 42 коп.

У відповідності до ст. 546 ЦК України, виконання зобов?язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов?язання.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов?язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов?язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов?язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основним зобов?язанням є зобов?язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов?язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Іпотека має похідний характер від основного зобов?язання і є дійсною до припинення основного зобов?язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов?язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов?язання.

Згідно з положеннями ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов?язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов?язанням.

За змістом ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов?язання або закінчення строку дії іпотечного договору; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов?язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов?язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Виходячи з аналізу положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", законодавцем визначена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов?язань.

Змістом ст. 35 Закону України "Про іпотеку" вказано зобов?язання іпотекодержателя, а саме, у разі порушення основного зобов?язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов?язань, вимога про виконання порушеного зобов?язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що Банком доведено обґрунтованість та підставність своїх вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом продажу цього майна на публічних торгах та задоволення за рахунок цього майна своїх вимог за кредитним договором.

Разом із тим, ураховуючи, що судом визнано вимоги Банку за кредитним договором обґрунтованими в меншій сумі, ніж заявлена у позовній заяві, а саме, в сумі 5418750 грн. 84 коп., із якої: 1111111 грн. 15 коп. ? строкова заборгованість по кредиту; 3878054 грн. ? прострочена заборгованість за кредитом; 112706 грн. - строкова заборгованість за процентами; 205156 грн. 75 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 110682 грн. 52 коп. ? пеня за несвоєчасне погашення боргу (кредиту); 1040 грн. 42 коп. ? пеня за несвоєчасну сплату процентів, ? звернення стягнення на предмет іпотеки належить проводити в межах указаної вище суми.

Отже, позов Банку належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до такого.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, ? на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону).

Позов у даній справі носить майновий характер.

Банком оплачено звернення до суду з позовом у даній справі судовим збором згідно платіжного доручення від 01.06.2020 № 21587 на суму 83207 грн. 04 коп., виходячи з первісного розміру позовних вимог.

Судом при винесенні даного рішення визнано обґрунтованими позовні вимоги у загальній сумі 5418750 грн. 84 коп.

Така ціна позову, у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", має бути оплачена судовим збором у сумі 81281 грн. 26 коп. (5418750 грн. 84 коп.* 1,5%), а тому указана сума підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 27.01.2021, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" задовольнити частково.

2. В рахунок погашення заборгованості товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат", вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 01273160, перед акціонерним товариством "Комерційний банк "ГЛОБУС", Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 35591059, за кредитним договором від 04.07.2019 № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) у загальній сумі 5418750 грн. 84 коп., із якої: 1111111 грн. 15 коп. ? строкова заборгованість по кредиту; 3878054 грн. ? прострочена заборгованість за кредитом; 112706 грн. - строкова заборгованість за процентами; 205156 грн. 75 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 110682 грн. 52 коп. ? пеня за несвоєчасне погашення боргу (кредиту); 1040 грн. 42 коп. ? пеня за несвоєчасну сплату процентів, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 10.07.2019 № 779/ЮЗІ-19, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Валієвою В.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 553, ? нежитлову будівлю (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1856998448101), яка знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця В?ячеслава Чорновола, будинок 1в (один літера В) (в цілому нежитлова будівля має наступний опис: І-1 - нагромаджувач (загальна площа 811,4 кв.м.); літ. К-1 - сушильна камера (загальна площа 63,8 кв.м.); М 3 - 1, М 4 - малярне відділення з навісом (загальна площа - 52,4 кв.м.), розташована на земельній ділянці, яка відноситься до земель комунальної власності, площею 0,2909 га, кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:05:060:0020, що належить на праві власності товариству з додатковою відповідальністю "НДСК-2", вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 39234549, ? шляхом продажу на публічних торгах зі встановленням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі, визначеному суб?єктом оціночної діяльності станом на поточну дату, та подальшого направлення коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, в рахунок погашення заборгованості.

3. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "НДСК-2", вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 39234549, на користь акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС", Куренівський провулок, 19/5, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 35591059, грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 81281 грн. 26 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2021.

Суддя Т.М. Давченко