Рішення

від 21.01.2021 по справі 916/2495/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2495/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.

за участю представників:

від позивача: адвокат Товтин В.І. - ордер,

від відповідача -1: адвокат Свячена Ю.А. - ордер,

від відповідача -2: не з`явився,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЧАСТЮЛЯ (вул. Ніжинська, буд. 65, кв. 9, м. Одеса, 65023, адреса для листування: вул. Миколи Гефта, буд. 7, оф. 5/2, 5/3, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 40539205)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ (вул. Маршала Говорова, буд.18, оф.16, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 39672801)

2) Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (вул. Степна, буд.4, с. Фонтанка, Лиманський район, Одеська область, 67571, код ЄДРПОУ 04379746)

про захист ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору та короткий зміст аргументів учасників справи.

25.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЧАСТЮЛЯ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ та Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, в якому просить суд:

- визнати інформацію викладену у відеоматеріалах, яка розміщена ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ ІНФОРМАЦІЯ_6. у мережі Інтернет на сторінках ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.youtube.com та www.facebook.com, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 недостовірною та такою, що принижує престиж та порочить ділову репутацію ТОВ ЧАСТЮЛЯ ;

- зобов`язати ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ видалити відеоматеріали, які розміщені ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ ІНФОРМАЦІЯ_6. у мережі Інтернет на сторінках ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.youtube.com та www.facebook.com, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ протягом п`яти днів після набрання рішенням суду в цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення (оприлюднення) на сторінках ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.youtube.com та www.facebook.com під заголовком: Повідомляємо, що інформація, поширена ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ ІНФОРМАЦІЯ_6. у мережі Інтернет на сторінках ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.youtube.com та www.facebook.com, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 є недостовірною та такою, що принижує престиж та порочить ділову репутацію ТОВ ЧАСТЮЛЯ ;

- визнати інформацію, яка проголошена заступником сільського голови з економічних питань - головним бухгалтером Фонтанської сільської ради Степановою Оленою Євгенівною та заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради ОСОБА_1 у відеоматеріалах, які розміщені ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ ІНФОРМАЦІЯ_6 у мережі Інтернет на сторінках ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ .youtube.com та www.facebook.com, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 недостовірною та такою, що принижує престиж та порочить ділову репутацію ТОВ ЧАСТЮЛЯ ;

- зобов`язати Фонтанську сільську раду Лиманського району Одеської області протягом п`яти днів після набрання рішенням суду в цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення (оприлюднення) на офіційному сайті Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області - https://fontanska-rada.gov.ua під заголовком: Повідомляємо, що інформація, проголошена заступником сільського голови з економічних питань - головним бухгалтером Фонтанської сільської ради Степановою Оленою Євгенівною та заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради ОСОБА_1 у відеоматеріалах, які розміщені ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ ІНФОРМАЦІЯ_6 у мережі Інтернет на сторінках ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.youtube.com та www.facebook.com, під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 є недостовірною та такою, що принижує престиж та порочить ділову репутацію ТОВ ЧАСТЮЛЯ .

Так, ТОВ ЧАСТЮЛЯ в обґрунтування позовних вимог, посилаючись на норми чинного національного законодавства зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6. на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.youtube.com опубліковано відеоматеріал під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Відеоматеріал), під вказаним відеоматеріалом міститься наступний коментар (мовою оригіналу) - Возчики мусора идут в настоящую атаку - на войне как на войне!

Фонтанка в Лиманском районе из-за атак мусоровывозящих компаний на итоги тендера, в котором они проиграли, - чуть не осталась один на один с проблемой твердых бытовых отходов. Проигравшие компании боролись за мусор, территорию, влияние, но точно не за чистоту села. На что способны перевозчики твердых бытовых отходов - смотрите в нашем репортаже... Телерадиокомпания ЮЖНАЯВОЛНА - региональный круглосуточный телеканал, созданный в Одессе и лицензированный для вещания в кабельных сетях в формате Full HD . Мы освещаем актуальные новости в сфере государственной, областной, местной власти, события в сфере образования и здравоохранения, а также культурные мероприятия. .

Також, як вказує Позивач, відеоматеріал розміщений о 17:45 ІНФОРМАЦІЯ_6. на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.facebook.com , де під вказаним відеоматеріалом міститься аналогічний попередньому коментар.

Позивач зауважує, що відеоматеріал поширений медіаресурсом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ , тому саме ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ є належним відповідачем.

Також, ТОВ ЧАСТЮЛЯ зауважує, що у відеоматеріалі міститься інформація, яка проголошена заступником сільського голови з економічних питань - головним бухгалтером Фонтанської сільської ради Степановою Оленою Євгенівною та заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради Карабаджак Ганною Степанівною.

Враховуючи вищезазначене, Позивач дійшов висновку, що Фонтанська сільська рада Лиманського району також є належним відповідачем.

Позивач стверджує, що відеоматеріал містить недостовірну інформацію та інформацію, яка порушує недоторканність ділової репутації ТОВ ЧАСТЮЛЯ , оскільки ведучий ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ зазначив наступне (мовою оригіналу) - К жалобщикам ФЛП Магло на второй закупке активно присоединился, так же аутсайдер тендера ООО ЧАСТЮЛЯ , какое совпадение, по расследованию СМИ наших коллег и отрицательно зарекомендовавший себя в Фонтанке Аскон и Магло и Частюля связываются с одним и тем же владельцем, желая сорвать тендер эти компании пишут в АМКУ, чтобы потянуть время, пока комитет рассматривает жалобу, закупка приостанавливается, а мусор, он же не останавливается .

Позивач зауважує, що вказана інформація не відповідає дійсності, є недостовірною, та такою, що порочить ділову репутацію ТОВ ЧАСТЮЛЯ з огляду на наступне.

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань власником ТОВ ЧАСТЮЛЯ є ОСОБА_2 . Також ОСОБА_2 є фізичною-особою підприємцем та не є власником ніякої більше компанії крім ТОВ ЧАСТЮЛЯ .

Враховуючи вище зазначене, твердження, про спільність власника ТОВ ЧАСТЮЛЯ з будь якими із вказаних компаній с недостовірною інформацією, яка дискредитує ТОВ ЧАСТЮЛЯ і завдає шкоди його діловій репутації.

Позивач зауважує, що твердження, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ вчиняла дії спрямовані на затягування публічної закупівлі (UA-2020-03-06-002817-а) не мають жодного підтвердження і є недостовірною інформацією, яка дискредитує ТОВ ЧАСТЮЛЯ і завдає шкоди його діловій репутації, оскільки останнє діяло в межах законодавства України і з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Також скарга ТОВ ЧАСТЮЛЯ жодним чином не могла вплинути на процес надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території с. Фонтанка, оскільки відповідно пункту 3 частини 2 статті 40 Закону України Про публічні закупівлі замовник у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується може провести переговорну процедуру закупівлі.

Також у відеоматеріалі заступник сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради ОСОБА_1 зазначає наступне - Во всех вайбер группах, везде где можно и нельзя, Фонтанский сельский совет, было опубликовано что мы тонем в мусоре, это было неправда, мусор вывозился ежедневно, у нас есть факты, как бы, мы не утонули в мусоре, спасибо как бы подрядчикам, которые нас поддержали .

Позивач зазначає, що вказана фраза в контексті відеоматеріалу створює в слухачів враження, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ має відношення до публікацій в невідомих ТОВ ЧАСТЮЛЯ вайбер групах, що є недостовірною інформацією, яка дискредитує ТОВ ЧАСТЮЛЯ і завдає шкоди його діловій репутації.

Водночас, Позивач зауважує, що жодний працівник ТОВ ЧАСТЮЛЯ та/або його власник та/або директор ніяких записів в вайбер групах стосовно Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та/або вивезення відходів в с. Фонтанка не робили.

Також у відеоматеріалі ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ зазначає наступне: У Магло и Частюли неожиданно тоже образовалась группа поддержки, правда никакого отношения к вывозу мусору в Фонтанке не имеющая, официально не имеющая ; Да получается, что соседи Фонтанки неразборчивы, все методы хороши, когда аппетит большой и строить на этой земле хочется. АВТОГРАНД 1 , вывозит мусор и с территории Черноморской Ривьеры так как с предприятиями Аскон, Магло и Частюля они почему-то иметь дело не захотели, но это не помешало им лоббировать интересы этих фирм для уборки села, проигравшие жалобщики обвинили сельсовет Фонтанки в якобы неправомерном требование от участников тендера подписанного договора с лицензиатом приема тбо, но такой договор естественный для тех. кто работает по закону, если ты забираешь мусор, то у тех кто тебе за это платит должна быть уверенность, что ты не вывалишь его в ближайшей лесополосе и не превратишь Фонтанку в место зловонья как это было во Львове, а привезешь туда, где его реально переработают. В Одесской области, это полигон Дальницкий карьер , но ни у Магло, ни у Частюли такого договора нет и судя по тому что они существенно занизили стоимость услуг в своих тендерных предложениях, далеко везти мусор они не собирались .

Позивач зауважує, що вказані твердження вводять в оману слухачів, оскільки ведучий ототожнює ТОВ ЧАСТЮЛЯ і ФОП МАГЛО О.М., як одну компанію, що є неправдивою і недостовірною інформацією, оскільки вказані суб`єкти є незалежними суб`єктами господарювання.

Також, Позивач зазначає, що неправдивим є інформація про те що, ТОВ ЧАСТЮЛЯ не має договору з ліцензованим сміттєзвалищем, оскільки останнім укладено договір про надання послуг із захоронення відходів № 20 від 31.01.2020р. з ТОВ СОЮЗ , у якого в управлінні знаходиться Одеське міське звалище Дальницькі кар`єри та де ТОВ СОЮЗ здійснює діяльність з захоронення відходів.

Позивач зауважує, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ здійснює вивіз відходів на Одеське міське звалище Дальницькі кар`єри , що підтверджується актами наданих послуг до договору про надання послуг із захоронення відходів №20 від 31.01.2020р., а інформація вказана у відеоматеріалі про те що, ТОВ ЧАСТЮЛЯ не має договору з ліцензованим сміттєзвалищем є недостовірною інформацією, яка дискредитує ТОВ ЧАСТЮЛЯ і завдає шкоди його діловій репутації.

Крім того, Позивач зазначає, що скарги про визнання неправомірним вимоги про наявність підписаного договору з організацією, яка має ліцензію на захоронення відходів не подавалися жодним суб`єктом господарювання ні в жодній публічній закупівлі послуг з вивезення твердих побутових відходів, які проводилися Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області у 2020 році.

Також, ТОВ ЧАСТЮЛЯ зазначає, що у відеоматеріалі заступник сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради ОСОБА_1 вказує - Им главное захватить территорию, а как будет убераться территории, как они будут обслуживаться, им не интересно, плюс к тому что их поддерживает Черноморская Ривьера .

На переконання Позивача, вказана інформація, створює враження у слухачів відеоматеріалу, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ нібито не в змозі надавати послуги вивезення твердих побутових відходів і що ТОВ ЧАСТЮЛЯ має зв`язок з ЖК Чорноморська Рів`єра , що є недостовірною інформацією.

Так Позивач зазначає, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ має підписаний договір з організацією, яка має ліцензію на захоронення відходів. ТОВ ЧАСТЮЛЯ здійснює вивіз відходів на Одеське міське звалище Дальницькі кар`єри , що підтверджується актами наданих послуг до Договору про надання послуг із захоронення відходів № 20 від 31.01.2020 р. Таким чином ТОВ ЧАСТЮЛЯ має можливість надавати послуги відповідно публічної закупівлі (UA-2020-03-06-002817-а). Відповідно Закону України Про публічні закупівлі ніхто не обмежений в доступі до участі в публічних закупівлях. ТОВ ЧАСТЮЛЯ має право брати участь у всіх публічних закупівлях, які його цікавлять.

Також ТОВ ЧАСТЮЛЯ немає ніяких зв`язків з ЖК Чорноморська Рів`єра , твердження про підтримку ЖК Чорноморська Рів`єра є недостовірною інформацією, яка дискредитує ТОВ ЧАСТЮЛЯ і завдає шкоди його діловій репутації.

Позивач наголошує, що в цілому відеоматеріал містить неправдиву інформацію, яка направлена на дискредитацію ТОВ ЧАСТЮЛЯ , також вказаний відеоматеріал порушує право на недоторканість ділової репутації ТОВ ЧАСТЮЛЯ . Інформація зазначена у відеоматеріалі по відношенню до ТОВ ЧАСТЮЛЯ немає підтвердження і є недостовірною.

12.10.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ надійшов відзив на позовну заяву (вх. 27163/20), де останнє повністю не погоджується з викладеними в позові твердженнями та звинуваченнями, вважає, що Позивач не обґрунтував доводи та перекрутив обставини справи та зазначає, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ в позовній заяві наголошує на тому, що викладена в сюжеті інформація дискредитує Позивача та завдає шкоди його діловій репутації.

Так, ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ вважає, що Позивач не зміг довести, що ним дійсно була отримана шкода і в чому саме полягає ця шкода, адже інформація, що викладена в сюжеті носить виключно оціночний характер і така саме інформація викладена раніше іншими медіа ресурсами, та вона не оскаржена Позивачем.

Відповідач-1 у відзиві відзначає, Позивач у позовній заяві неточно викладає текст сюжету та додає від себе деякі елементи.

Розбираючи зазначені фрази, Відповідач -1 зауважує, що текст журналіста не має твердження про спільність володіння як стверджується в позовній заяві, а висловлювання аутсайдер тендеру не несе в собі жодного образливого відтінку, яке б свідчило про негативне фактичне твердження та призводило б до порушення прав Позивача.

Так, ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ зазначає, що в даному випадку позивач вибув з тендеру, а є компанія, що виграла, кожна з тих, що програла є аутсайдером по відношенню до переможця.

Крім того, Відповідач-1 посилається на розслідування іншиз ЗМІ, інформація про які є у відкритому доступі та не була предметом оскарження в суді, а у відео сюжеті чітко вказується звідки ним була отримана інформація.

ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ наголошує, що відео сюжет не містить фактичних даних, а є лише оцінкою ситуації, журналіст телеканалу висловлював суб`єктивні думки, критичні судження та транслював інформацію отриману від інших ЗМІ, яка наявна у відкритому доступі, не спростована, не оскаржена. У відеосюжеті цитуються та поширюються слова інших осіб, які давали інтерв`ю та узагальнення такої інформації.

Відповідач -1 зауважує, що преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, однак її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати.

27.10.2020 року Позивач надав до суду відповідь на відзив ТОВ Телерадіокомпанія Південня Хвиля-ТВ (вх. № 28660/20), в якому повністю не погоджується з викаденими у відзиві твердженнями та вказує, що відеоматеріал поширений Відповідачем-1 містить наклеп, фактичні дані, висловлювання, що можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, а відеоматеріал поширений відповідачем містить факти, які можна довести та перевірити.

Позивач зауважує, що аргументація наведена Відповідачем-1 у відзиві не містить правового обґрунтування та містить спотворений виклад інформації опублікованого Відповідачем-1 відеоматеріалу, а зазначена у позовній заяві та у відеоматеріалі, інформація містить склад правопорушення, а саме поширення недостовірної інформації, оскільки вказана інформація поширена в мережах www.youtube.com та www.facebook.com, знаходиться у відкритому доступі та доступна для широко кола осіб, стосується ТОВ ЧАСТЮЛЯ , є недостовірною і є фактом, оскільки її правдивість можливо перевірити та завдає шкоди діловій репутації ТОВ ЧАСТЮЛЯ , оскільки вказана інформація формує негативне ставлення до ТОВ ЧАСТЮЛЯ в його клієнтів, постачальників, потенційних клієнтів і громадськості в цілому.

На думку Позивача, відеоматеріали поширені Відповідачем-1 місять наклеп і факти, які можливо довести, а також висловлювання, які містять фактичні дані та які можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, Відповідач-1 не довів, що інформація опублікована ним у відеоматеріалах є оціночними судженням чи обґрунтуваннями оціночного характеру чи дослівним відтворенням.

16.11.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (вх.. № 30570/20), де остання у своєму відзиві зазначає, що позовна заява ТОВ ЧАСТЮЛЯ є безпідставною та необґрунтованою.

Так, Відповідач - 2 зазначає, що зі змісту позовної заяви не вбачається, яка саме шкода завдана позивачу через висловлювання посадових осіб Фонтанської сільської ради та в чому саме полягає ця шкода, адже під час надання інтерв`ю, посадовими особами не було висловлено критики стосовно дій позивача. Висловлена посадовими особами інформація є загально інформаційною, а в деяких випадках - оціночними судженнями.

Водночас, Відповідач - 2 звертає увагу суду на те, що цитати, приведені позивачем не відповідають оригіналу та Позивач на свій власний розсуд, припускає, що у слухачів може створитися враження, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ має відношення до публікацій в невідомих ТОВ ЧАСТЮЛЯ вайбер групах, що є недостовірною інформацією, яка дискредитує ТОВ ЧАСТЮЛЯ і завдає шкоди його діловій репутації. Таким чином, даний довід позивача повністю ґрунтується на його припущеннях.

Також в позовній заяві позивач посилається на те, що зазначена заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради Карабаджак Г.С. в інтерв`ю інформація, створює враження у слухачів, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ нібито не в змозі надавати послуги вивезення твердих побутових відходів і що ТОВ ЧАСТЮЛЯ має зв`язок з ЖК Чорноморська Рів`єра , що є недостовірною інформацією.

Фонтанська сільська рада звертає увагу суду на те, що заступник сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради Карабаджак Г.С. висловила свою думку не застосовуючи її до позивача. Вказане висловлювання стосувалося недобросовісних надавачів послуг з вивезення побутових відходів. Чому позивач прийняв вказане висловлювання на свій рахунок, Фонтанській сільській раді не відомо. Таким чином, даний довід позивача також повністю ґрунтується на його припущеннях.

На думку Фонтанської сільської ради, позовні вимоги заявлені до Відповідача-2 повністю ґрунтуються на припущеннях та є надуманими, безпідставними та необгрунтованими.

25.11.2020 року до суду від ТОВ ЧАСТЮЛЯ надійшла відповідь на відзив Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (вх. № 31542/20), відповідно до якої Позивач стверджує, що відеоматеріал містить неправдиві та недостовірні дані, які повідомлені заступником сільського голови з економічних питань - головним бухгалтером Фонтанської сільської ради Степановою Оленою Євгенівною та заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради Карабаджак Гакною Степанівною, зокрема, стосовно того, що ТОВ ЧАСТЮЛЯ не має змоги вивозити тверді побутові відходи, оскільки не має укладеного договору з ліцензованим сміттєзвалищем, що є недостовірною інформацією, проголошена заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради Карабаджак Г.С. інформація в контексті опублікованого матеріалу, може бути витлумачена, як така, що містить фактичні дані.

Крім того, Позивач зауважує, що фразою заступника сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради ОСОБА_1 звинувачено ТОВ ЧАСТЮЛЯ у зв`язку та підтримці ЖК Чорноморська Рів`єра , що не відповідає дійсності.

На переконання Позивача, Відповідач-2 на довів, що інформація, проголошена у відеоматеріалі є припущенням.

2. Процесуальні питання вирішені судом .

25.08.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява вх. № 2584/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

27.05.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЧАСТЮЛЯ (вх.№2584/20 від 25.08.2020р.) - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю ЧАСТЮЛЯ строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

09.09.2020 року до Господарського суду Одеської суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЧАСТЮЛЯ за вх.№ 23886/20 про усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду від 27.08.2020 року Позивачем було подано до суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви вх. №2584/20 від 25.08.2020р.

14.09.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 2584/20) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2495/20, справу № 916/2495/20 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на "29" вересня 2020 р. об 11:00 год.

28.09.2020 року на електронну адресу Господарського суду від Відповідача-1 надійшла заява (вх. № 25512/20) про відкладення розгляду справи на строк, необхідний для надання відповідачами відзиву на позовну заяву та надання доказів по справі у встановлені законодавством строки.

29.09.2020р., розглянувши заяву Відповідача-1 та враховуючи неявку представників відповідачів в підготовче засідання, суд оголосив протокольно перерву в підготовчому судовому засіданні на 13.10.2020р. о 10:40 год., та повідомив сторони про час та місце наступного підготовчого засідання.

12.10.2020р. від Відповідача-1 на адресу суду надійшов відзив на позов (вх. № 27163/20) в якому Відповідач-1 висловив свою правову позицію щодо незгоди із позовом та надав письмові докази в обґрунтування, які судом були долучені до матеріалів справи.

13.10.2020 року до суду надійшла заява Позивача (вх.. № 27311/20) про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю часу для підготовки відповіді на відзив.

13.10.2020 року в судовому засіданні проголошено судом протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів та оголошено протокольно перерву в підготовчому засіданні до 12.11.2020 року о 10:40 год.

27.10.2020 на адресу Господарського суду від Позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 28660/20) ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ , яка долучена судом до матеріалів справи.

12.11.2020 року судом оголошено протокольно перерву в підготовчому судовому засіданні до 19.11.2020р. о 12:40 год.

16.11.2020р. від Відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позов (вх. № 30570/20) в якому Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області висловила свою правову позицію щодо незгоди із позовом, який судом був долучений до матеріалів справи.

19.11.2020 року судом оголошено протокольно перерву в підготовчому судовому засіданні до 08.12.2020р. об 11:45 год.

25.11.2020 на адресу Господарського суду від Позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 31542/20) Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, яка долучена судом до матеріалів справи.

08.12.2020 року у підготовчому засіданні судом була проголошена протокольна ухвала про закриття підготовчого засідання у справі та призначення справи до розгляду по суті в судових засіданнях на 15.12.2020р. об 11:40 год. та 14.01.2020 р. об 11:00 год.

Того ж дня ухвалою Господарського суду Одеської області, постановленою в порядку ст.120 ГПК України, Відповідач-2 був повідомлений про час та місце розгляду справи по суті.

15.12.2020 року на адресу Господарського суду Одеської області надійшло клопотання Відповідача-2 (вх..№33424/20) про проведення судового засідання, призначеного на 15.12.2020р., без участі представника Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області з урахуванням наданого відзиву на позовну заяву.

12.01.2021 на електронну адресу Господарського суду від представника Відповідача-1 надійшла заява (вх. № 654/21) про відкладення судового засідання, призначеного на 14.01.2021р., яке обґрунтоване неможливістю участі адвоката в судовому засіданні так, як він 29.12.2020р. адвокатом було отримано позитивний результат тесту на COVID-19 та станом на дату засідання продовжує хворіти і знаходиться на самоізоляції.

У зв`язку із неявкою в судове засідання 14.01.2021р. представників Відповідачів та враховуючи наявність заяви Відповідача-1 про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті, суд з урахуванням обставин справи, оголосив протокольно перерву в судовому засіданні до 21.01.2021р. о 14:20 год.

В судовому засіданні 21.01.2021р. представник Позивача - ТОВ ЧАСТЮЛЯ позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Представник ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач - Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області, про час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані відправлення про вручення поштового відправлення та клопотання його представника про розгляд справи за його відсутності, як вбачається з відзиву на позов проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив суд відмовити в їх задоволенні, проте, його представник в судове засідання не з`явився про поважність підстав неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі належні та допустимі докази, наявні в матеріалах справи.

Також в судовому засіданні, 21.01.2021 року Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнаті проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ поширено у мережі Інтернет на інформаційному ресурсі (веб-сайті) YouTube, на власній веб-сторінці (каналі) ІНФОРМАЦІЯ_3 , відеосюжет під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, аналогічний відеоматеріал розміщений ІНФОРМАЦІЯ_6. на сторінці ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.facebook.com .

Позивач зазначає, що в зазначеному відеоматеріалі було поширено недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію позивача інформацію, а саме (мовою оригіналу):

1) К жалобщикам ФЛП Магло на второй закупке активно присоединился, также аутсайдер тендера ООО ЧАСТЮЛЯ , какое совпадение, по расследованию в СМИ наших коллег и отрицательно зарекомендовавший себя в Фонтанке Аскон, и Магло, и Частюля связывают с одним и тем же владельцем, желая сорвать тендер эти компании пишут в АМКУ, чтобы потянуть время, пока комитет рассматривает жалобу, закупка приостанавливается, а мусор, он же не останавливается - інформація, викладена репортером ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ , супроводжується відеозаписом зі скріншотом статті на ресурсі Волнорез;

2) Во всех там вайбер группах, везде где можно и нельзя, Фонтанский сельский совет, было опубликовано о том, что мы тонем в мусоре, это было неправда, мусор вывозился ежедневно, у нас есть факты, и как бы, мы не утонули в мусоре, спасибо как бы подрядчикам, которые нас поддержали - інформація, оголошена заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради ОСОБА_1 ;

3) У Магло и Частюли неожиданно тоже образовалась группа поддержки, правда никакого отношения к вывозу мусору в Фонтанке не имеющая, официально не имеющая - інформація, викладена репортером ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ , супроводжується відеозаписом зі скріншотом публікації ОСОБА_3 в соціальній мережі Facebook;

4) Да получается, что соседи Фонтанки не переборчивы, все методы хороши, когда аппетит большой и строить на этой земле хочется. АВТОГРАНД 1 , вывозит мусор и с территории Черноморской Ривьеры так как с предприятиями Аскон, Магло и Частюля они почему-то иметь дело не захотели, но это не помешало им лоббировать интересы этих фирм для уборки села, проигравшие жалобщики обвинили сельсовет Фонтанки в якобы неправомерном требование от участников тендера подписанного договора с лицензиатом приема тбо, но такой договор естественный для тех, кто работает по закону, если ты забираешь мусор, то у тех кто тебе за это платит должна быть уверенность, что ты не вывалишь его в ближайшей лесополосе и не превратишь Фонтанку в место зловонья как это было во Львове, а привезешь туда, где его реально переработают. В Одесской области, это полигон Дальницкий карьер , но ни у Магло, ни у Частюли такого договора нет и судя по тому что они существенно занизили стоимость услуг в своих тендерных предложениях, далеко везти мусор они не собирались - інформація, викладена репортером ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ ;

5) Им главное захватить территорию, а как будет убераться территории, как они будут обслуживаться, им неинтересно, плюс к тому что их поддерживает Черноморская Ривьера - інформація, оголошена заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради Карабаджак Ганною Степанівною.

Щодо відношення поширеної інформації як такої, що стосується позивача, суд встановив, що дійсно Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області оголошено публічну закупівлю (UA-2020-03-06-002817-а) послуг з вивезення твердих побутових відходів та великогабаритних відходів на території села Фонтанка Лиманського району Одеської області ДК 021:2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям .

Рішенням № 10444-р/пк-пз від 27.05.2020р. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зобов`язала Фонтанську сільську раду Лиманського району Одеської області скасувати рішення про визнання переможцем закупівлі ТОВ ЧАСТЮЛЯ .

02.06.2020р. Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області визнала переможцем закупівлі ТОВ АВТОГРАНД 1 .

12.06.2020р. ТОВ ЧАСТЮЛЯ звернулося до Антимонопольного комітету України з Скаргою, оскільки на його думку, Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області при оцінці тендерних пропозиції, були здійснені порушення принципів об`єктивності і неупередженості, що порушувало права ТОВ ЧАСТЮЛЯ .

Матеріали справи містять цифровий носій СD-R диск, із відеозаписом на час звернення позивачем із позовом до суду, який підтверджує факт поширення відеосюжету. Суд в судовому засіданні 21.01.2021р. дослідив шляхом перегляду цифрового носія СD-R диск із відеозаписом, який містить зазначені у позові речення.

Факт поширення інформації відповідачами не оспорюється. Не спростовує також, що на час вирішення справи судом мав місце зазначений позивачем у позові зміст відео сюжетів.

Ресурс Уoutube не є засобом масової інформації, разом з тим є способом поширення інформації, відображеній в електронному вигляді в розумінні норми ст.1 Закону України Про інформацію та ст. 200 Цивільного кодексу України, де визначено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Отже, має місце поширення інформації, тобто доведення інформації до відома не однієї особи шляхом розмішення на ресурсі Уoutube.

Позивач доводить, що зазначені у відеосюжетах висловлювання є недостовірною інформацією, а не оціночними твердженнями, поширення якої завдає шкоди його діловій репутації, тому просить суд зобов`язати відповідача припинити її поширення.

Звертаючись до суду з цим позовом, Позивач стверджує, що висловлювання Відповідачів містять у собі всі ознаки юридичного факту складу правопорушення, а саме: 1) поширена Відповідачами інформація відносно Позивача знаходилась/знаходиться у вільному доступі, а отже доведена до невизначеного кола осіб (більше однієї особи); 2) в поширеній недостовірній інформації чітко вказаний Позивач (ТОВ ЧАСТЮЛЯ ); 3) поширена інформація відносно Позивача є висловлюваннями, що можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, їх правдивість можливо перевірити; 4) поширена недостовірна інформація завдала шкоди діловій репутації Позивача, оскільки вказана інформація формує негативне ставлення до ТОВ ЧАСТЮЛЯ його клієнтів, постачальників, потенційних клієнтів і громадськості в цілому, що й зумовило звернення ТОВ ЧАСТЮЛЯ до Господарського суду для захисту своїх порушених прав з відповідною позовною заявою.

4. Норми права застосовані Господарським судом при прийнятті рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Там же зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст.14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Згідно зі статтею 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації (стаття 277 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Частиною 4 статті 32 Конституції України гарантовано кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Інформація, тобто документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі, є видом нематеріальних благ, щодо якого можуть виникати цивільні права і відносини. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

За нормами ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до ст. 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням. (ст. 276 Цивільного кодексу України)

Згідно ч. 1, 4 - 7 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

За ст. 280 Цивільного кодексу України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

За змістом частини першої статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1), беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до п. 4 Постанови ВСУ № 1 чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вбачається, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

В ч. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року № 1 роз`яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Крім того, в пункті 15 постанови ВСУ № 1 роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: 1)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; 2) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; 3) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; 4) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

В п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

У абзаці 2 пункту 5 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" №01-8/184 від 28.03.2007 Вищий господарський суд України роз`яснив, що діловою репутацією юридичної особи є престиж її фірмового (комерційного) найменування, торгових марок та інших належних їй нематеріальних активів серед споживачів її товарів і послуг. Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб`єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 Цивільного кодексу України.

Основні правила щодо ведення інформаційної діяльності, тобто одержання, використання, поширення та зберігання інформації і захисту прав суб`єктів інформаційних відносин містяться у статтях 32 і 34 Конституції України, а також у Цивільному кодексі України та Законі України "Про інформацію".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом розуміється - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про інформацію"до основних принципів інформаційних відносин відноситься достовірність і повнота інформації.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Згідно з частиною 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

За положеннями статті 29 Закону України "Про інформацію" суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Разом з тим, відповідно до ч. 1,2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

За приписами ст. 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частини 1 та 2 ст. 5 ГПК України визначають, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до норм, викладених у ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Стаття 14 ГПК України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 2 ст. 34 ГК України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з нормами ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено судом в процесі розгляду справи, поширення інформації, яку Позивач вважає недостовірною та такою що дискредитує його, завдає шкоду його діловій репутації було розміщено ІНФОРМАЦІЯ_4 на сторінці ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.youtube.com відеоматеріал під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , де міститься наступний коментар (мовою оригіналу): - Возчики мусора идут в настоящую атаку - на войне как на войне! Фонтанка в Лиманском районе из-за атак мусоровывозящих компаний на итоги тендера, в котором они проиграли, - чуть не осталась один на один с проблемой твердых бытовых отходов. Проигравшие компании боролись за мусор, территорию, влияние, но точно не за чистоту села. На что способны перевозчики твердых бытовых отходов - смотрите в нашем репортаже... , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також вказаний відеоматеріал розміщений на сторінці ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.facebook.com за посиланням https://www.facebook.com/volnatv/ та під вказаним відеоматеріалом міститься коментар такого ж самого змісту.

Так, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

У зв`язку з викладеним, суд також враховує, що Відповідачами не заперечуються обставини, щодо поширення наведеної інформація на веб-сайті на ресурсі Уoutube.

При цьому, оскільки спірна інформація була розміщена відповідачем на веб-сайті в мережі Інтернет, суд доходить висновку, що така інформація отримала форму поширення невизначеному колу осіб.

Отже, зважаючи на вищенаведені приписи, одним з основних питань, які підлягають вирішенню у справах про захист честі, гідності та ділової репутації, є оцінка інформації, поширенням якої Позивач обґрунтовує свою позицію. В даному випадку необхідно виходити з того, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи відомості, які не відповідають дійсності, є твердженнями про факти і події, які не мали місця у реальності у час, до якого відносяться оспорювані відомості.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

При цьому, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Таким чином, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року)

Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 918/233/18.

Таким чином, розрізняючи факти та оціночні судження, слід виходити з того, що існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

Як вбачається з досліджуваного у судовому засіданні відеосюжету, інформація (мовою оригіналу): К жалобщикам ФЛП Магло на второй закупке активно присоединился, также аутсайдер тендера ООО ЧАСТЮЛЯ , какое совпадение, по расследованию в СМИ наших коллег и отрицательно зарекомендовавший себя в Фонтанке Аскон, и Магло, и Частюля связывают с одним и тем же владельцем, желая сорвать тендер эти компании пишут в АМКУ, чтобы потянуть время, пока комитет рассматривает жалобу, закупка приостанавливается, а мусор, он же не останавливается ; У Магло и Частюли неожиданно тоже образовалась группа поддержки, правда никакого отношения к вывозу мусору в Фонтанке не имеющая, официально не имеющая висловлена у формі оціночних суджень та супроводжується відеозаписом зі скріншотом статті на ресурсі Волнорез та відеозаписом зі скріншотом публікації ОСОБА_3 в соціальній мережі Facebook, як джерелом вказаної інформації.

Зокрема з аналізу мовних висловлювань у сукупності із сюжетом вбачається, що означена інформація виражає ставлення того, хто говорить з урахуванням відеосюжету.

Щодо інформації, висловленої заступником сільського голови з питань благоустрою, контролю за якістю будівництва, ремонту, екологічної та санітарної безпеки Фонтанської сільської ради ОСОБА_1 , а саме (мовою оригіналу): Во всех там вайбер группах, везде где можно и нельзя, Фонтанский сельский совет, было опубликовано о том, что мы тонем в мусоре, это было неправда, мусор вывозился ежедневно, у нас есть факты, и как бы, мы не утонули в мусоре, спасибо как бы подрядчикам, которые нас поддержали ; Им главное захватить территорию, а как будет убераться территории, как они будут обслуживаться, им неинтересно, плюс к тому что их поддерживает Черноморская Ривьера , не містить жодної конкретизації та посилань саме на Позивача у справі, що б свідчило про викладення такої інформації саме про Позивача - як юридичної особи, тому суд зазначає, що Позивачем жодним чином не обґрунтовано яким чином інформація, яку він просить визнати недостовірною та спростувати стосується безпосередньо ТОВ ЧАСТЮЛЯ .

Отже, оскільки у тендері приймало участь декілька учасників, Позивач не може ототожнювати всіх його учасників та бути обізнаним щодо дій кожного з учасників, а отже відповідно висловлена Відповідачем-1 оціночна інформація про учасників, а не самого Позивача, не свідчить про негативність такої інформації саме по відношенню до Позивача.

При цьому, інформація (мовою оригіналу) Да получается, что соседи Фонтанки не переборчивы, все методы хороши, когда аппетит большой и строить на этой земле хочется. АВТОГРАНД 1 , вывозит мусор и с территории Черноморской Ривьеры так как с предприятиями Аскон, Магло и Частюля они почему-то иметь дело не захотели, но это не помешало им лоббировать интересы этих фирм для уборки села, проигравшие жалобщики обвинили сельсовет Фонтанки в якобы неправомерном требование от участников тендера подписанного договора с лицензиатом приема тбо, но такой договор естественный для тех, кто работает по закону, если ты забираешь мусор, то у тех кто тебе за это платит должна быть уверенность, что ты не вывалишь его в ближайшей лесополосе и не превратишь Фонтанку в место зловонья как это было во Львове, а привезешь туда, где его реально переработают. В Одесской области, это полигон Дальницкий карьер , но ни у Магло, ни у Частюли такого договора нет и судя по тому что они существенно занизили стоимость услуг в своих тендерных предложениях, далеко везти мусор они не собирались є фактично оціночною думкою респондента, яка за своєю суттю не є стверджувальною інформацією.

Аналізуючи спірну інформацію, суд зазначає, що означена інформація за своїм змістом не містить жодних дат, місць, конкретних подій, тобто жодного фактажу, за наявності якого означена інформація могла би бути перевірена доказами.

Фрази, спростування яких вимагає Позивач, на переконання суду, проголошуються у вигляді суб`єктивної оцінки ситуації, що склалася. У сюжеті журналіст телеканалу та посадова особа Фонтанської сільської ради висловлювали суб`єктивні думки, критичні судження та транслювали інформацію, яка наявна у відкритому доступі з узагальненням такої інформації. У фразах використовуються відповідні мовні конструкції, притаманні оціночним судженням.

Поряд із тим, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Стаття 10 Європейської конвенції з прав людини захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Тушалп проти Туреччини (Tusalp v. Turkey) від 21.02.2012 Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, вульгарних фраз само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто стилістичним цілям , оскільки стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження .

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі Бодрожич та Вуїін проти Сербії (Bodrohic and Vujic v. Serbia) від 23.06.2009 вказано, що свобода вираження поглядів, яка захищена ч. 1 ст. 10 Конвенції утворює одну із фундаментальних цінностей у демократичному суспільстві. Причому, це стосується не лише тієї інформації чи ідей , які приємно отримувати та які не є образливими, а також тих, які є шокуючими чи такими, що викликають занепокоєння.

Зокрема, суд приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 08.17.1986 у справі Лінгенса (12/1984/84/131), у якому суд зазначив, що слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

Також за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 25.03.2005 у справі "Українська Прес-Група" проти України", у своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (див. наведене вище рішення у справі Lingens v. Austria, стор. 28, § 46).

Судом було надано загальну оцінку проголошених у сюжеті фраз, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що висвітлена у сюжеті інформація є оціночними судженнями. У даному випадку є безпідставним додатково окремо аналізувати та досліджувати кожну фразу у сюжеті, спростування якої вимагає позивач, оскільки такі фрази за своєю суттю враховуючи весь сюжет за своїм змістом є оціночним судженням.

При цьому, жодних доказів завдання шкоди відповідним особистим немайновим благам Позивача або наявності перешкод у Позивача повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право внаслідок поширення Відповідачами інформації, Позивачем не надано.

Таким чином, наведені у вказаному відеоматеріалі цитати, можливо і некоректно сформульовані - із надмірним та часом недоречним використанням гіпербол та алегорій, однак їх неможливо визнати такими, що містять недостовірну інформацію, оскільки фактично дані цитати є переважно оціночними та базуються на інформації, яка знаходиться у відкритому доступі.

Крім того, в цілому відомості (дані), з приводу яких виник спір, не являють собою негативної та такої, що принижує репутацію Позивача, інформації, а Позивачем не доведено порушення його прав у зв`язку з поширенням оспорюваної інформації у вигляді негативного впливу такої інформації на його ділову репутацію, в тому числі через зниження його ділової активності у сфері його діяльності тощо.

За наведених у сукупності обставин, оскільки Позивачем не доведено наявності юридичного складу правопорушення, слід дійти висновку, що вимоги позивача про визнання недостовірною інформації, поширеної TOB Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ та Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області є необґрунтованими, оскільки дана інформація несе характер оціночних суджень, у зв`язку із чим у задоволенню позову у даній частині вимог слід відмовити.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність у відеоматеріалі під назвою МУСОРНЬІЕ ВОЙНЬІ ЗАДЕЛИ ФОНТАНКУ , який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_6. на сторінці ТОВ Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ в www.youtube.com, висловів, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю ЧАСТЮЛЯ , що містять недостовірну (неправдиву) інформацію, що шкодить діловій репутації Позивача, в той час як задоволення вимоги про спростування недостовірної інформації є похідною вимогою від визнання недостовірною інформації, а відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин, суд визнає заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЧАСТЮЛЯ до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Південна Хвиля-ТВ та Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області про захист ділової репутації, визнання інформації, яка викладена в оскаржуваному відеоматеріалі недостовірною та її спростування, необґрунтованими, відповідно задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись приписами ст.129 ГПК України суд зазначає, що судові витрати по справі слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У позові - відмовити повністю.

2. Судові витрати по справі покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю ЧАСТЮЛЯ (вул. Ніжинська, буд. 65, кв. 9, м.Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 40539205).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29 січня 2021 р.

Суддя О.В. Цісельський