Рішення

від 27.01.2021 по справі 916/3398/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3398/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/3398/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88; код ЄДРПОУ 42114410)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» (65045, м.Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення №15; код ЄДРПОУ 38227017)

Про стягнення 1160,30 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» про стягнення 349736,46 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» прийнятих на себе зобов`язань та направлено на стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 348576,16 грн. та 3% річних у розмірі 1160,30 грн.

16.12.2020р. до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі вх. № ГСОО 33618/20, відповідно до якої позивач просив суд закрити провадження у справі №916/3398/20 в частині стягнення основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1160,30 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. Також позивач просив суд повернути з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 4626,60 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2020р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» від 16.12.2020р. задоволено. Провадження у справі №916/3398/20 за позовом в частині стягнення заборгованості у розмірі 348576,16 грн. закрито. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» суму судового збору у розмірі 4626,60 грн., сплачену на підставі платіжного доручення №219088 від 12.08.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3398/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "27" січня 2021 р. о 12:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 27.01.2021р. о 12:45.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвали суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресам відмовився.

У судові засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування позову позивачем було зазначено суду, що на виконання Закону України „Про ринок електричної енергії» , під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу Акціонерного товариства „Одесаобленерго» від постачання електричної енергії, було створено Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» , з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

На виконання вищенаведених вимог законодавства, постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018р. позивачу надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу. Постановою НКРЕКП №2714 „Про встановлення тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія» визначено тариф на послуги постачальника універсальних послуг. Ціна на універсальні послуги Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» розрахована та опублікована відповідно до „Порядку формування цін на універсальні послуги» , що затверджені постановою НКРЕКП №1177 від 05.10.2018р., з урахуванням Постанови НКРЕКП № 220 від 26.02.2015р.

Відповідно до абзацу 11 пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про ринок електричної енергії» , тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені ЗУ „Про ринок електричної енергії» для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 Закону України „Про ринок електричної енергії» .

З 01 січня 2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ „Одесаобленерго» на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП №1345 від 06.11.2018р. „Про видачу АТ „Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» .

Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» приєднався до умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу, відповідно до умов якого: АТ „Одесаобленерго» , як Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії АТ „Одесаобленерго» .

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» уклало договір про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на виконання п.4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р.

АТ „Одесаобленерго» надає позивачу та споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, АТ „Одесаобленерго» також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз. 2 п. 5 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.18р.) та адміністратора комерційного обліку в силу (п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р.).

04 листопада 2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» було підписано Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у паперовій формі №01-9331-ПУП та між сторонами було підписано обрану відповідачем комерційну пропозицію №1-УП, яка є невід`ємним додатком до Договору та заяву-приєднання.

Позивачем було виписано відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію за розрахункові періоди з вересня по листопад 2020р. на загальну суму 476768,88 грн., а саме №01-9331/1 від 14.09.2020р., №01-9331/1 від 13.11.2020р. та №01-9331/1 від 13.10.2020р., які були отримані відповідачем.

Також за розрахункові періоди вересень - листопад 2020р. сторонами було складено Акти приймання-передавання товарної продукції, а саме у вересні 2020р. - 92983 кВт./год., у жовтні 2020р. - 84140 кВт./год. та у листопаді 2020р. - 106668 кВт./год.

Позивачем було пояснено суду, що станом на дату подання даного позову відповідачем було частково оплачено рахунки фактури за спожиту електроенергію, у зв`язку з чим залишок заборгованості становив - 348576,16 грн., у зв`язку з чим позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі - 1160,30 грн.

Як з`ясовано судом, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» було здійснено сплату заборгованості у розмірі 348576,16 грн., що підтверджується випискою по рахунку, що була надана позивачем.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» обґрунтовано неналежним виконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» прийнятих на себе зобов`язань та направлено на стягнення 3% річних у розмірі 1160,30 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» виникли на підставі укладеного між ними 04 листопада 2019р. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у паперовій формі №01-9331-ПУП, комерційної пропозиції №1-УП та заяви-приєднання.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» прийнятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасно та в повному обсязі сплати використаної електричної енергії.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ).

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3 % річних у розмірі 1160,60 грн. вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про стягнення 3% річних - правомірними.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лімнос Білдінг» (65045, м.Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення №15; код ЄДРПОУ 38227017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» 3% річних у розмірі 1160 (одна тисяча сто шістдесят) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко