Рішення

від 28.01.2021 по справі 921/654/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/654/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув матеріали справи

за позовом - Фізичної особи - підприємця Боднарчук Олени Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тернопільська міська рада (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" (вул. Торф`яна, 28, смт. Баришівка, Баришівський район, Київська область, 07501)

про стягнення 688000 грн боргу, розірвання договору суборенди землі, припинення та скасування державної реєстрації прав.

За участю від:

позивача - Вітів В.А.

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

Суть справи.

Фізична особа - підприємець Боднарчук Олена Михайлівна звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" про: стягнення 688000 грн боргу за договором суборенди землі №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016; розірвання договору суборенди землі №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016; скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права № 17541232 - права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:13:014:0029, загальною площею 0,0300 га за адресою вул. С. Будного, м. Тернопіль.

Позовна заява обґрунтована тим, що з травня 2018 року відповідач (суборендар) не проводить розрахунки із сплати суборендної плати по договору суборенди земельної ділянки №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016, що є підставою для дострокового розірвання цього договору та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права № 17541232 (права суборенди) в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також припинення вказаного речового права.

Разом з цим, ФОП Боднарчук О.М. долучено до позовних матеріалів клопотання б/н від 25.08.2020 (вх. №7184 від 13.10.2020) про відстрочку сплати судового збору до завершення розгляду справи судом, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Тернопільської міської ради.

Ухвалою суду від 19.10.2020: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/654/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 12.11.2020; встановлено строк позивачу для подачі всіх додатків до договору оренди землі від 16.10.2015 №4489 та відповідачу - для подачі відзиву на позов; задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору в розмірі 10312 грн у справі №921/654/20, на підставі п.1 ч.1 та підп. "г" ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", до закінчення судових дебатів у справі № 921/654/20, оскільки ФОП Боднарчук О.М. являється членом багатодітної сім`ї, а необхідна до сплати сума судового збору перевищує 5% її доходу за попередній рік; постановлено розгляд клопотання позивача про залучення третьої особи вирішити в підготовчому засіданні 12.11.2020.

На виконання ухвали суду від 19.10.2020, з клопотанням б/н від 10.11.2020 (вх. №8145 від 10.11.2020) позивачем долучено до матеріалів справи додатки до договору оренди землі від 16.10.2015 № 4489.

У заяві б/н від 12.11.2020 (вх. №8244 від 12.11.2020) представник позивача просив суд надсилати поштову кореспонденцію на адресу позивача: вул. 15 Квітня, 10, кв. 3, м. Тернопіль, 46023.

Ухвалою суду від 12.11.2020: залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тернопільську міську раду; прийнято до розгляду матеріали долучені позивачем із клопотанням б/н від 10.11.2020 (вх. №8148 від 10.11.2020); відкладено підготовче судове засідання на 03.12.2020; встановлено третій особі строк для подачі письмових пояснень.

Надалі, ухвалою суду від 03.12.2020 закрито підготовче провадження по справі №921/654/20 та призначено її до розгляду по суті на 24.12.2020.

Cупровідним листом б/н від 24.12.2020 (вх. № 9528 від 24.12.2020) позивач подав копію договору №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016 суборенди земельної ділянки.

В судовому засіданні 24.12.2020 оголошувалась перерва до 14.01.2021, про що відповідача та третю особу повідомлено ухвалою від 24.12.2020.

14.01.2021 від представника позивача надійшло клопотання б/н від 14.01.2021 (вх. №263) про відкладення розгляду справи по суті. Разом з цим клопотанням, представником позивача долучено докази доплати судового збору в сумі 10312 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2021: прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи №921/654/20 докази сплати Бондарчук О.М. судового збору; відкладено судове засідання на 28.01.2021.

Представником позивача в судовому засіданні 28.01.2021 підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позові, а також зроблено усну заяву про те, що докази понесених стороною позивача витрат на правову допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 28.01.2021 не забезпечила, у встановлений в ухвалі від 12.11.2020 строк пояснень не надала.

Однак, присутнім в підготовчому судовому засіданні 03.12.2020 представником третьої особи усно зазначено, що спір у цій справі стосується безпосередньо сторін, а не Тернопільської міської ради.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 28.01.2021 не забезпечив, у встановлений в ухвалі від 19.10.2020 строк відзиву на позов не надав.

Відповідач причини неявки суд не повідомив, не надіслав на адресу суду заяв щодо своєї участі. Їх з`ясування не є обов`язком суду, згідно з положеннями ГПК України (постанова Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19).

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

Про обізнаність відповідача про перебування в провадженні Господарського суду Тернопільської області справи №921/654/20 вказують наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення від 19.10.2020, від 07.12.2020, від 29.12.2020, від 15.01.2021 зі штрихкодовими ідентифікаторами 4602509429370, 4602509499610, 4602509527517, 4602509554980, з яким на адресу відповідача надсилались копії ухвал суду від 19.10.2020 про відкриття провадження у справі, від 03.12.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, від 24.12.2020 якою повідомлялось про оголошення перерви, від 14.01.2021 про відкладення розгляду справи, із відмітками про їх вручення адресату відповідно 04.11.2020, 15.12.2020, 05.01.2021, 20.01.2021.

Рекомендоване повідомлення від 16.11.2020 яким надсилалось на юридичну адресу відповідача копія ухвали від 12.11.2020 про відкладення підготовчого судового засідання на адресу суду не повернулось.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

З врахуванням наведеного, а також того, що матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення копій ухвал від 19.10.2020, від 03.12.2020, від 24.12.2020, від 14.01.2021 із відмітками про їх вручення відповідачу, суд приходить до висновку що ТОВ "УПК - Європлюс" належним чином повідомлений про розгляд господарським судом даної справи.

Будучи обізнаним з реквізитами судового провадження відповідач мав можливість знайомитись з рухом справи через Єдиний державний реєстр судових рішень, доступ до якого є безоплатним, цілодобовим та відкритим.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" те, що явка відповідача не визнавалась судом обов`язковою, а участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності іншого учасника справи.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XE16D8140555B2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Рішенням 61 сесії 6 скликання Тернопільської міської ради №6/61/249 від 18.08.2015 Про продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,03 га за адресою вул. С.Будного вирішено: продати право оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (кад. номер 6110100000:13:014:0029) площею 0,03 га на земельних торгах у формі аукціону терміном на десять років під будівництво та обслуговування пункту технічного обслуговування за адресою вул. С.Будного (п. 1 рішення); затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,03 га під будівництво та обслуговування пункту технічного обслуговування за адресою вул. С.Будного (п. 2.1 рішення); затверджено стартовий розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,03 га під будівництво та обслуговування пункту технічного обслуговування за адресою вул. С.Будного в розмірі 5441,31 грн (п. 2.2 рішення).

16.10.2015 між Тернопільською міською радою (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Боднарчук Оленою Михайлівною (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований в реєстрі за №4489), згідно п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Тернопільської міської ради за №6/61/249 від 18.08.2015 і Протоколу №б/н від 16.10.2015 земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, за цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, під будівництво та обслуговування пункту технічного обслуговування, яка знаходиться у м. Тернополі на вул. С.Будного.

Згідно п.2 правочину в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 6110100000:13:014:0029, загальною площею 0,0300 га, в тому числі - землі, які використовуються в комерційних цілях.

У п. 7 договору сторонами передбачено, що земельна ділянка може передаватись в суборенду.

Договір укладено терміном на десять років з 16.10.2015 по 16.10.2025 (п. 8 правочину).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5167,58 грн щомісячно, з врахуванням коефіцієнтів, встановлених відповідними нормативно-правовими актами. Згідно Протоколу № б/н від 16 жовтня 2015 року земельних торгів у формі аукціону, річний розмір орендної плати за земельну ділянку становить 62010,90 грн та підлягає сплаті не пізніше трьох банківських днів з дня посвідчення цього договору.

Згідно п.15, п. 16 правочину земельна ділянка передається в оренду під будівництво та обслуговування пункту технічного обслуговування. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після проведення державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 договору).

Відповідно до п. 43 договору, він набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення та його державної реєстрації.

Із змісту договору оренди вбачається, що в книзі записів засвідчення факту його реєстрації вчинено запис 26.10.2015 за №5587.

16.10.2015 по акту прийому-передачі земельної ділянки комісією у складі, зокрема представника третьої особи (орендодавця) передано, а позивачем (орендарем) прийнято у користування земельну ділянку загальною площею 0,0300 га з кадастровим номером 6110100000:13:014:0029, що розташована за адресою вул. Будного у м. Тернополі, під розташування об`єкту громадського призначення (під будівництво та обслуговування пункту технічного обслуговування).

Окрім акту прийому - передачі від 16.10.2015, додатками до договору оренди землі від 16.10.2015 являються: розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку; копія рішення міської ради №6/61/249 від 18.08.2015; план - схема розташування земельної ділянки, кадастровий план та план розташування земельної ділянки, що надається в оренду; акт встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та акт прийому передачі межових знаків на зберігання; витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; протокол земельних торгів у формі аукціону.

Відповідно до довідки №4917/6-5/19-00-54-04/18580 від 25.08.2020 Тернопільського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області громадянка Боднарчук О.М., на підставі ст. 288 Податкового кодексу України, сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою по вул. С.Будного у м. Тернополі, площею 0,03 га, згідно договору оренди, укладеного з Тернопільською міською радою за №5587. Сума сплаченої орендної плати за землю у 2020 році становить 94193,32 грн. Станом на 21.08.2020 відсутня заборгованість по орендній платі.

Надалі, 10.11.2016 між Фізичною особою - підприємцем Боднарчук Оленою Михайлівною (орендарем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" (суборендарем) укладено договір №1611-1001/О-УПК суборенди земельної ділянки, згідно п. 1.1 якого орендар передає у строкове платне користування суборендарю, а суборендар приймає у строкове платне користування від орендаря земельну ділянку загальною площею 0,0300 га, розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. С. Будного, кадастровий номер 6110100000:13:014:0029, цільове призначення: В.03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Зазначена земельна ділянка належить орендарю на праві володіння та користування на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.10.2015 за №4489 із правом передачі земельної ділянки в суборенду без додаткового погодження з Тернопільською міською радою (п. 1.3 договору суборенди).

За умовами п. 1.4 договору суборенди, позивач являється орендарем земельної ділянки, не має обмежень щодо свого права володіння та користування земельною ділянкою, відносно зазначеної земельної ділянки не укладено жодних договорів суборенди.

Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Цільове використання землі згідно КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п. 1.6, п. 1.7 договору суборенди).

У п. 1.9 договору суборенди зазначено, що земельна ділянка передається в суборенду з метою використання у власній господарській діяльності суборендаря.

Згідно п. 2.1 договору суборенди орендар передає, а суборендар приймає земельну ділянку протягом 3 (трьох) календарних днів після набрання чинності цим договором, за відповідним актом приймання-передачі земельної ділянки.

Земельна ділянка передається суборендарю з правом розміщення нерухомого майна без додаткового погодження такого розміщення із орендарем (п. 2.7 договору суборенди).

У п. 3.2 договору суборенди сторонами погоджено, що розмір щомісячної орендної плати за перші три місяці оренди складає 20000 грн без ПДВ. В подальшому розмір щомісячної орендної плати складає 26000 грн без ПДВ, але не менше 1000 доларів США.

Орендна плата протягом строку дії цього договору сплачується суборендарем щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за тим за який здійснюється розрахунок на підставі відповідного рахунка-фактури (п. 3.3 договору суборенди).

Згідно п. 4.1 договору суборенди орендар має право вимагати від суборендаря своєчасної сплати орендної плати.

Дія договору припиняється у випадку: закінчення строку, на який його було укладено; викупу орендованої земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження орендованої земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому чинним законодавством; за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених даним договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України. Договір припиняється також в інших випадках передбачених чинним законодавством України (п. 7.2 договору суборенди).

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2021. Строк оренди земельної ділянки збігається з строком дії цього договору (п. 8.1, п. 8.2 договору суборенди).

По акту приймання-передачі від 14.11.2016 орендарем (позивачем) передано, а суборендарем (відповідачем) прийнято у володіння та користування земельну ділянку площею 0,03 га з кадастровим номером 6110100000:13:014:0029.

З наявного в матеріалах справи Витягу №73545985 від 22.11.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 21.11.2016 до реєстру за №17541232 внесено запис про інше речове право (суборенду земельної ділянки) на підставі договору суборенди №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016, укладеного між ФОП Боднарчук О.М. та ТОВ УПК-Європлюс , строк дії якого складає до 31.12.2021.

В матеріалах справи містяться підписані у двосторонньому порядку акти від 31.05.2018 та від 30.06.2018, які підтверджують надання позивачем відповідачу послуг з оренди земельної ділянки по договору №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016, кожен на суму 26000 грн.

Вказані акти підписані зі сторони відповідача без жодних застережень.

У супровідному листі №2 від 06.07.2020 позивачем зазначено про повторне направлення на адресу відповідача рахунків - фактур за період з червня 2018 року по липень 2020 року та актів наданих послуг за період травень 2018 року - червень 2020 року. Цей супровідний лист позивачем надіслано на адресу відповідача 06.07.2020, листом із штрихкодовим ідентифікатором 4602702464313, який отримано останнім 22.07.2020.

Таким чином, факт користування відповідачем на праві суборенди (піднайму) належного позивачу на праві оренди майном доведено та відповідачем не оспорено.

Судом встановлено, що станом на момент звернення з позовом до суду, строк сплати суборендних платежів за суборенду земельної ділянки загальною площею 0,03 га, кадастровий номер 6110100000:13:014:0029, яка знаходиться по вул. С.Будного у м. Тернополі, за договором суборенди від 10.11.2016 №1611-1001/О-УПК з травня 2018 по липень 2020 року на загальну суму 688000 є таким, що настав.

Позивачем скеровувались на адресу відповідача неодноразові звернення з проханням оплатити борг по орендній платі згідно договору №1611-1001/О-УПК суборенди земельної ділянки (листи - звернення від 14.09.2018, №4 від 17.10.2019, №5 від 12.11.2019 з доказами їх надіслання на адресу відповідача містяться в матеріалах справи).

Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" вищевказані письмові вимоги залишені без відповіді та реагування.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

З 'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи представника позивача, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту п. 3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч.4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

У відповідності до змісту ст.ст. 46,162 ГПК України право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Поданими позивачем доказами, не спростованими належним чином відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог із наведених підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Cпір між Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" (відповідачем/суборендарем) та Фізичною особою підприємцем Боднарчук Оленою Михайлівною (позивачем/орендарем) виник на підставі укладеного договору суборенди землі від 10.11.2016 №1611-1001/О-УПК.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В ч.3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із приписами ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В ст. 792 ЦК України закріплено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом є Закон України Про оренду землі .

У ст.13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (ч. 5 ст. 8 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В абз.5 ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий договір суборенди землі.

Частина 1 статті 204 ЦК України зазначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Визначена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності договору №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016 у встановленому Законом порядку відповідачем спростована не була.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, правильність даних якого відповідачем не спростовано, за користування землею протягом травня 2018 року - липня 2020 року у ТОВ "УПК - Європлюс" існує заборгованість у розмірі 688000 грн.

Враховуючи неналежне виконання ТОВ "УПК - Європлюс" зобов`язань щодо внесення суборендної плати, що є порушенням приписів ст.ст. 525,526,530,610,629,759,762 ЦК України, ст.ст. 193,283,285 ГК України, ст.ст. 13,21,24 Закону України "Про оренду землі", суд вважає такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу про стягнення заборгованості в сумі 688000 грн.

За положенням частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні передумови для розірвання договору містяться в ч.2 ст.651 ЦК України, де встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 р. у справі № 910/4427/18, від 03.12.2019 р. у справі № 910/5001/19.

Частиною 3 статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст.141 ЗК України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Дія договору припиняється у випадку: закінчення строку, на який його було укладено; викупу орендованої земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження орендованої земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому чинним законодавством; за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених даним договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України. Договір припиняється також в інших випадках передбачених чинним законодавством України (п. 7.2 договору суборенди).

Під час вирішення спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Суди, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, мають мати на увазі, що згідно зі статями 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.05.2018 у справі № 925/549/17.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

У пункті 6 частини 2 цієї статті передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням того, що ТОВ "УПК-Європлюс" протягом тривалого часу не виконує зобов`язання по перерахуванню суборендної плати, чим порушує одну з істотних умов правочину та позбавляє ФОП Боднарчук О.М. того, на що вона розраховувала, укладаючи договір суборенди, суд вважає цілком обґрунтованою позовну вимогу про розірвання договору суборенди земельної ділянки №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016, укладеного між сторонами.

Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст.182 ЦК України державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. "а" п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи те, що підставою внесення запису № 17541232 про інше речове право - право суборенди земельної ділянки, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ТОВ УПК - Європлюс внесено на підставі договору №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016, який розірвано судом, позовна вимога в частині скасування державної реєстрації іншого речового права (права суборенди) в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під вказаним номером та припинення вказаного речового права також підлягає задоволенню.

В позовній заяві заявлено дві позовних вимоги: перша - майнова вимога про стягнення боргу із плати за користування земельною ділянкою по договору суборенди №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016; друга - немайнова вимога про розірвання вказаного договору суборенди, як передумови для застосування іншого (похідного) способу захисту порушеного права (скасування державної реєстрації іншого речового права - права суборенди, припинення вказаного речового права), як наслідків розірвання договору, які є однією вимогою.

За приписами п.п.1,2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 50, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" (вул. Торф`яна, 28, смт. Баришівка, Баришівський район, Київська область, 07501, ідентифікаційний код 32497680) на користь Фізичної особи - підприємця Боднарчук Олени Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 688000 (шістсот вісімдесят вісім тисяч) грн - боргу із сплати суборендної плати по договору суборенди земельної ділянки №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016.

Видати наказ.

2. Розірвати договір суборенди земельної ділянки №1611-1001/О-УПК від 10.11.2016, укладений між Фізичною особою - підприємцем Боднарчук О.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс".

3. Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права суборенди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" (вул. Торф`яна, 28, смт. Баришівка, Баришівський район, Київська область, 07501, ідентифікаційний код 32497680), внесеного до державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером запису 17541232, щодо земельної ділянки площею 0,03 га, кадастровий номер 6110100000:13:014:0029, що розташована за адресою: вул. С. Будного, м. Тернопіль, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а також припинити вказане речове право.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Європлюс" (вул. Торф`яна, 28, смт. Баришівка, Баришівський район, Київська область, 07501, ідентифікаційний код 32497680) на користь Фізичної особи - підприємця Боднарчук Олени Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 12422 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено 01 лютого 2021 року.

Суддя І.П. Шумський