Ухвала

від 26.01.2021 по справі 922/1781/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" січня 2021 р. Справа № 922/1781/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

Розглянувши справу

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Запоріжнафтопродукт", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Запоріжнафтопродукт", м. Харків

про визнання банкрутом

учасники у справі про банкрутство не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 17.07.2017 ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Ніколайчука О.М.

18.07.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

28.07.2017 до суду від ТОВ "Провід Групп" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 24213).

Ухвалою суду від 28.07.2017 повідомлено ТОВ "Провід Групп" про допущені недоліки в заяві (вх. № 24213 від 28.07.2017) з грошовими вимогами до боржника, а саме про відсутність доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії заяви ліквідатору. Зобов`язано ТОВ "Провід Групп" в строк до 16.08.2017 усунути допущені недоліки, надати суду докази сплати судового збору та доказів надсилання копії заяви ліквідатору.

19.08.2017 до суду від Головного управління ДФС у Запорізькій області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 26935), яку ухвалою суду від 23.08.2017 призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 28.08.2017 повернуто ТОВ "Провід Групп" заяву (вх. № 24213 від 28.07.2017) з грошовими вимогами до боржника з доданими до неї документами без розгляду.

Ухвалою суду від 04.10.2017 визнано вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області та включено до реєстру вимог кредиторів в сумі 1176194,00 грн - до третьої черги, в сумі 666586,36 грн - до шостої черги, а також 3200,00 грн - до першої черги.

Також, ухвалою суду від 04.10.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт", до якого включено вимоги Головного управляння ДФС у Запорізькій області в сумі 1176194,00 грн - до третьої черги, в сумі 666586,36 грн - до шостої черги, а також 3200,00 грн - до першої черги; включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" як такі, що не є конкурсними, вимоги ТОВ "Провід Групп" у сумі 539000,00 грн (шоста черга погашення); Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області в сумі 1800,00 грн (шоста черга погашення).

20.11.2017 до суду від ТОВ "Гарант-УТН" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 38023), яку суд призначив до розгляду.

Ухвалою суду від 10.08.2018 призначено до розгляду звіт ліквідатора на 23.10.2018.

28.08.2018 до суду від ТОВ "Провід групп" надійшов лист про те, що під час проведення внутрішньої інвентаризації на підприємстві було встановлено, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладений між ТОВ "Провід групп" та ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" розірвано й усі права та обов`язки за договором припинені. Отже, заявник вважає, що кредиторські вимоги на суму 539000,00 грн в провадженні у справі про банкрутство ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" були заявлені помилково, оскільки договір втратив чинність шляхом розірвання, так як новий позичальник (боржник) не здійснив оплату договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строки, встановлені в претензії від 14.12.2015, а саме до 21.12.2015.

Крім того, 28.08.2018 представником ліквідатора було надано до суду пояснення, в яких зазначалося про наявність листа від кредитора ТОВ "Провід групп" про те, що ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" не несе жодних зобов`язань перед ТОВ "Провід групп" внаслідок розірвання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015. Крім того, представник ліквідатора зазначив про те, що згідно з останньою поданою податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за рік, що передував подачі заяви про порушення провадження у справі, ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" отримало прибуток в розмірі 10000,00 грн, у зв`язку з чим у нього виникли зобов`язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 1800,00 грн. Однак, у проміжному ліквідаційному балансі були відображені лише податкові зобов`язання на суму 1800,00 грн, проте сам прибуток не зазначався. Отже, активи підприємства складали 10000,00 грн, а зобов`язання перед органами ДФС - 1800,00 грн. На думку представника ліквідатора ці обставини свідчать про відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості, як на момент звернення із заявою про відкриття ліквідаційної процедури, так і на момент подачі проміжного ліквідаційного балансу, тобто, не відображали реального стану речей по справі, та ліквідатору не були відомі взагалі.

11.09.2018 до суду від представника ліквідатора надійшла копія декларації з податку на прибуток за 2017 рік, яка свідчить про декларування прибутку в розмірі 10000,00 грн, що не було відображено в проміжному ліквідаційному балансі.

26.10.2018 до суду від Головного управління ДФС у Запорізькій області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 306173), яку ухвалою суду від 05.11.2018 призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 15.04.2019 визнано вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області в сумі 8018,79 грн такими, що погашаються в шосту чергу; ухвалено, що витрати заявника зі сплати судового збору в сумі 3524,00 грн підлягають задоволенню у першу чергу.

Ухвалою суду від 12.06.2019 залишено без розгляду заяву ТОВ "Гарант-УТН" (вх. № 38023 від 20.11.2017) з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою суду від 20.12.2019 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про заміну кредитора на правонаступника (вх. № 30936 від 19.12.2019) задоволено. Замінено кредитора - Центральну ОДПІ м. Харкова Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДФС у Харківській області. Замінено кредитора - Головне управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області.

Судові засідання з розгляду звіту ліквідатора неодноразово відкладалися з підстав необхідності витребування додаткових доказів по справі та завершення ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 23.09.2020 відкладено розгляд звіту ліквідатора на 03.11.2020.

Відповідно до наказу господарського суду Харківської області від 29.10.2020, суддя Усатий В.О. перебував у відпустці з 03.11.2020 по 06.11.2020, тому судове засідання, призначене на 03.11.2020, не відбулося.

Після усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов`язків судді, ухвалою суду від 09.11.2020 призначено розгляд звіту ліквідатора на 26.01.2021.

Ліквідатор та інші учасники у справі про банкрутство у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає за необхідне закрити провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Запоріжнафтопродукт" з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

На час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом у даній справі діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Суд також зазначає, що згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи, що ліквідаційна процедура введена та проводилася під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд застосовує положення вказаного Закону на відповідну дату.

Статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" були передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підтвердження обставин, викладених в заяві, було надано низку документів, складання яких є обов`язковим відповідно до норм чинного законодавства, в тому числі акти інвентаризації та інвентаризаційні описи, відповідно яких основні засоби, нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти у боржника були відсутні, дебіторська заборгованість боржника склала 500000,00 грн. Було встановлено, що в межах строків, встановлених для прийняття кредиторських вимог, до ліквідатора надійшла заява з грошовими вимогами до боржника від ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. Крім того, ліквідатором було виявлено наявність заборгованості товариства перед Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на суму 1800,00 грн.

Відповідно до проміжного ліквідаційного балансу від 22.05.2017, затвердженого рішенням загальних зборів засновників, яке оформлено протоколом від 22.05.2017, та даних бухгалтерського обліку, наданих до суду, загальна кредиторська заборгованість боржника склала 540800,00 грн.

За результатами розгляду заяви та наявними у справі доказами судом було винесено ухвалу про порушення провадження про банкрутство та, в подальшому, постанову про визнання ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" банкрутом.

Постановою господарського суду Харківської області від 17.07.2017 ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Ніколайчука О.М.

18.07.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 04.10.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт", до якого включено вимоги Головного управляння ДФС у Запорізькій області в сумі 1176194,00 грн - до третьої черги, в сумі 666586,36 грн - до шостої черги, а також 3200,00 грн - до першої черги; включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" як такі, що не є конкурсними, вимоги ТОВ "Провід Групп" у сумі 539000,00 грн (шоста черга погашення); Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області в сумі 1800,00 грн (шоста черга погашення).

Як вбачається з наданого реєстру вимог кредиторів боржника, ліквідатором були включені вимоги ТОВ "Провід Групп" в розмірі 539000,00 грн, які не були заявлені у встановленому законом порядку, з їхнім включенням до шостої черги реєстру за даними бухгалтерського обліку боржника.

Проте, як вбачається з поданих суду директором ТОВ "Провід групп" та представником ліквідатора 28.08.2018 документів, договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015 був розірваним ще до подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт", оскільки боржник не здійснив оплату за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строки, встановлені в претензії від 14.12.2015, а саме до 21.12.2015, а тому у боржника наразі відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" у розмірі 539000,00 грн. та дебіторська заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" на суму 500000,00 грн.

Судом досліджено надані документи та встановлено, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладеного між ТОВ "Провід Групп" та ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" первісний позикодавець (ТОВ "Провід Групп") відступає, а новий позикодавець (ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт") набуває право вимоги, належне первісному позикодавцеві відповідно до п.п.1,2.4 Договору №2016вп/231 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2014, укладеного між первісним позикодавцем та ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД", код 37567342, що створене та існує відповідно до законодавства України і має таке місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд.38.

Згідно з п. 2.1 договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами на суму 500000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного договору новий позикодавець (ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт") сплачує первісному позикодавцеві (ТОВ "Провід Групп") сплату за набуття права вимоги в розмірі 490000,00 грн в готівковій формі та/або в безготівковій формі.

Згідно з п. 3.2 договору, строк оплати новим позикодавцем (ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт") грошових коштів у розмірі 490000,00 грн в готівковій формі та/або в безготівковій формі на банківський рахунок первісного позикодавця (ТОВ "Провід Групп") складає 30 банківських днів із дня підписання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015.

ТОВ "Провід Групп" направляло на адресу ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" претензію, у зв`язку з невиконанням новим позичальником своїх зобов`язань по оплаті договору відступлення права вимоги від 15.10.2015.

Крім того, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 14.12.2015 ТОВ "Провід Групп" направило на адресу ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" претензію, згідно з якою у разі несплати новим позикодавцем суми у розмірі 490000,00 грн за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015 у строк до 21.12.2015, укладений договір вважатиметься розірваним.

Оскільки ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" грошові кошти у встановлений ТОВ "Провід Групп" строк не сплатило, 22.12.2015 останній направив на адресу боржника лист-повідомлення, в якому зазначив, що договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, укладений між підприємствами, є розірваним та усі права й обов`язки за цим договором вважаються припиненими.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 6.1 договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015 встановлено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Порядок заміни кредитора регулюється ст. ст. 512-519 ЦК України.

Враховуючи, що умовами договору відступлення права вимоги від 15.10.2015 передбачена оплата за відступлення, суд дійшов висновку щодо розповсюдження на ці правовідносини положень договору купівлі-продажу, згідно з ч. 3 ст. 656 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи фактичну відмову ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" щодо сплати на користь ТОВ "Провід Групп" грошових коштів за відступлене право вимоги, ТОВ "Провід Групп" розірвало договір про відступлення права вимоги від 15.10.2015, про що повідомило боржника відповідним листом. В зв`язку з чим, висновок про відсутність кредиторської заборгованості перед ТОВ "Провід Групп" та дебіторської заборгованості перед ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" у розмірі 500000,00 грн, на думку суду, є обґрунтованим.

Оскільки провадження у даній справі порушено в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Суд звертає увагу на те, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов`язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

Наразі судом встановлено, що ліквідатором боржника в ході досудової ліквідації було не належним чином проведено інвентаризацію майна боржника - ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт", оскільки не було вчинено достатніх дій для виявлення кредиторської та дебіторської заборгованості боржника, наслідком чого стало звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Втім, на даний час судом встановлено, що ліквідатором боржника в проміжному ліквідаційному балансі було відображено, зокрема, кредиторську заборгованість перед ТОВ "Провід Групп" та дебіторську заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015, яка, з огляду на подані до суду 28.08.2018 докази, припинила своє існування ще до подання заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт", та ліквідатором не було відображено в проміжному ліквідаційному балансі прибуток підприємства згідно з податковою декларацією у розмірі 10000,00 грн, що в свою чергу вплинуло на викривлення показників проміжного ліквідаційного балансу.

Викладені обставини свідчать про недотримання ліквідатором порядку проведення добровільної ліквідації юридичної особи, передбаченої ст. 111 ЦК України, та передчасність звернення до суду у порядку, встановленому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На думку суду, виявлені порушення, виключають можливість продовження ліквідаційної процедури та її завершення у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства"). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Положеннями статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства визначено перелік підстав закриття провадження у справі про банкрутство, в якому не передбачено такої підстави закриття як виявлення судом на стадії ліквідаційної процедури недотримання боржником порядку проведення добровільної ліквідації юридичної особи в повному обсязі відповідно до законодавства України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне застосувати положення ГПК України.

Суд зазначає, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин.

З огляду на те, що судом під час розгляду справи встановлено недотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи в повному обсязі відповідно до законодавства України, суд вважає, що дана справа не може розглядатися далі та провадження у справі №922/1781/17 про банкрутство ТОВ "НК Запоріжнафтопродукт" підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Керуючись ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 57-65 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232-235 ГПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 922/1781/17 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Запоріжнафтопродукт".

Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, кредиторам, державному реєстратору, державному органу питань банкрутства, Шевченківському ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Головному управлінню ДПС у Харківській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 01 лютого 2021 року.

Суддя Усатий В.О.