Рішення

від 22.12.2020 по справі 925/253/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/253/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - Мірошник Р.С. адвокат, відповідача - Блохи Я.М. адвоката за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Укрпромпоставка" до Публічного акціонерного товариства "Азот" про стягнення 296139,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 296139,33 гривень заборгованості по договору №КСН2019/05/11-01 від 16.05.2019 з яких:

- 274416,00 грн. основний борг,

- 3879,42 грн. три проценти річних,

- 4116,24 грн. інфляційні втрати,

- 13727,67 грн. завдані збитки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару по вказаному Договору.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

03.09.2020 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував щодо заявленої суми збитків в розмірі 13727,67 грн., вважаючи вимогу незаконною і необґрунтованою. Щодо стягнення нарахованих позивачем втрат внаслідок інфляції в сумі 4116,24 грн., відповідач зазначив, що поданий позивачем розрахунок є не вірним та надав свій контррозрахунок суми інфляційного збільшення за період з вересня 2019 р. по лютий 2020 р., який становив - 3 296,78 грн.

17.09.2020 від позивача надійшла письмова відповідь на відзив на позов, в якій позивач з доводами відповідача не погодився і просив суд заявлені вимоги задовольнити повністю.

24.09.2020 відповідач подав до суду письмове заперечення щодо заявлених позивачем вимог повідомивши суд, що з викладеними у відповіді на відзив аргументами, міркуваннями та поясненнями він не погоджується.

Ухвалою суду від 03.11.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 грудня 2020 року.

Судом з`ясовано, що згідно відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи по суті було змінено найменування відповідача - з Публічного акціонерного товариства АЗОТ на Приватне акціонерне товариство АЗОТ (код ЄДРПОУ: 00203826; місцезнаходження: вул. Героїв Холодного Яру, 72, м.Черкаси, 18028). При цьому, судом враховує, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, оскільки організаційно-правова форма цієї особи не змінилася.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю, з підстав, викладених у позові..

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні докази у справі, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2019 між позивачем і відповідачем був укладений договір за № КСН2019/05/11-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець (відповідач) зобов`язався прийняти та оплатити обладнання виробництва HONEYWELL (далі - Товар) на умовах, визначених цим Договором (далі - Договір).

Розділом 2 цього Договору визначені ціна і порядок розрахунків.

За умовами п.2.2 Договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 50% передоплати від суми Договору, що становить 274 416,00 гривень (з урахуванням ПДВ 20% 45 736,00 гривень) протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання цього Договору. Залишок у сумі 274 416,00 гривень (з урахуванням ПДВ 20 % 45 736,00грн) Покупець сплачує протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару, згідно п.3.1., п.3.2. даного Договору, на підставі видаткової накладної.

Відповідно до п. 2.3. Договору ціни, наведені в Додатках №1 та №2 до цього Договору, є твердими і зміні не підлягають в разі здійснення передоплати, згідно п.2.2 Договору, в строк до 01.06.2019.

Згідно із Специфікацією від 16.05.2019 № 1 сторони узгодили поставку Товару загальною вартістю 163 380,00 грн. з ПДВ.

Відповідно Специфікації від 16.05.2019 № 2 сторони погодили поставку Товару загальною вартістю 385 452,00 грн. з ПДВ.

Позивачем були виготовлені для відповідача рахунки на оплату від 23.05.2019 № 187 та від 06.06.2019 № 215 на загальну грошову суму у розмірі 548 832,00 грн., в т.ч. ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2019 позивачем було отримано від відповідача 50% в якості авансового платежу за Специфікацією від 16.05.2019 №1 до Договору у розмірі 81 690,00 грн.

05.06.2019 позивачем було отримано від відповідача 50% в якості авансового платежу за Специфікацією від 16.05.2019 № 2 до Договору у розмірі 192 726,00 грн.

Факт здійснення позивачем поставки Товару та отримання відповідачем цього Товару підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- експрес-накладною № 10034729754 ТОВ Нова пошта ;

- довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім`я ОСОБА_1 від 15.08.2019 та від 13.08.2019;

- видатковими накладними від 15.08 2019 № 152 на суму 163 380,00 грн. та від 15.08.2019 № 153 на суму 385 452,00 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 борг відповідача складав 274 416,00 грн.

За умовами Договору строк для оплати суми боргу сплив 02.09.2019.

Позивачем відповідачу направлялись письмові Вимоги про сплату заборгованості від 13.09.2019 № 334/УПП; від 23.09.2019 № 343/УПП; від 11.10.2019 № 380/УПП та від 12.11.2019 № 411/УПП.

Вказані Вимоги відповідачем були отримані, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення АТ Укрпошта форми № 119.

Через прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач відповідачу в порядку ч.2 ст.625 ЦК України за період з 03.09.2019 по 21.02.2020 нарахував 3879,42 грн. 3% річних та 4116,24 грн. інфляційного збільшення.

Також, позивач у позові зазначив, що оскільки через спричинені відповідачем порушення щодо повернення ним заборгованості у досудовому порядку, у позивача виникла необхідність у зверненні за правовою допомогою до юристів.

Позивач повідомив, що 04.02.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародна правова компанія БОНД ІНТЕЛЕКТ ГРУП (код ЄДРПОУ 31584341) (далі - ТОВ МПК БІГ ) був укладений Договір про проведення комплексного правового забезпечення №04/02, відповідно до умов якого ТОВ МПК БІГ прийняв на себе зобов`язання по наданню правової допомоги Клієнту (позивачу), а Клієнт зобов`язався приймати і оплачувати надану правову допомогу в порядку і строки, передбачені цим Договором. Правовою допомогою за таким Договором є: юридичні послуги направлені на вирішення спору із відповідачем, зокрема, підготовка позовної заяви та представництво інтересів у суді.

За умовами п.3.1 цього Договору винагорода ТОВ МПК БІГ за надання послуг, передбачених п. 1.3 Договору становить 17 591,00 грн. і сплачується протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення Договору.

На підставі платіжного доручення позивачем на користь ТОВ МПК БІГ було перераховано 17591,00 грн. із зазначенням призначення платежу: за юридичні послуги згідно рахунку № 04/02 від 04.02.20 р. Без ПДВ .

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №КСН2019/05/11-01 від 16.05.2019. Даний договір виходячи з його умов, є договором поставки. Свої зобов`язання за цим Договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу Товар, що підтверджується видатковими накладними.

Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов`язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та не оспорюються відповідачем.

Таким чином, борг відповідача, який підлягає стягненню становить 274416,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань, згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 03.09.2019 по 21.02.2020 позивач відповідачу нарахував 3879,42 грн. 3% річних та 4116,24 грн. втрат внаслідок інфляції.

Суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних і інфляційного збільшення боргу, погоджується з доводами відповідача щодо не вірного нарахування позивачем суми втрат внаслідок інфляції в розмірі 4116,24 грн.

При перерахуванні господарських санкцій за допомогою калькулятора ЛІГА-ЗАКОН , в тому числі втрат внаслідок інфляції, судом з`ясовано, що за період з 03.09.2019 по 21.02.2020 інфляційне збільшення боргу становить 3296,78 грн.

В частині нарахувань позивачем суми 3 % річних, суд вважає розрахунок обґрунтованим.

Таким чином, суд вважає здійснений розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу господарських санкцій таким, що підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, і з відповідача (який під час розгляду спору змінив найменування на Приватне акціонерне товариство АЗОТ ) на користь позивача необхідно стягнути 274416,00 грн боргу, а також 3879,42 грн. 3% річних і 3296,78 грн. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобов`язань по договору №КСН2019/05/11-01 від 16.05.2019.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 4223,88 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 17591,00 грн. збитків у розумінні ч.2 ст.22 ЦК України, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, мається на увазі перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити. В останньому випадку його вартість має підтверджуватися відповідними розрахунками, кошторисами тощо. Також під дане визначення підпадають ті грошові штрафні санкції, які потерпілий сплатив або має сплатити у зв`язку із невиконання ним зобов`язання перед третьою особою, якщо таке невиконання є наслідком порушення його цивільного права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Керуючись положеннями ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки . Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

згідно зі ст. 22 і 623 ЦК України відшкодуванню підлягають "завдані" збитки. Таке формулювання передбачає, що відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться в причинному зв`язку з відповідними діями чи бездіяльністю особи.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або

неналежному виконанні ним зобов`язання;

- наявність збитків;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Отже кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Аналізуючи вищевикладені положення ЦК України та застосовуючи їх до правовідносин сторін по даній справі, під причинним зв`язком між правопорушенням і наслідком (збитками) суд вважає, що збитки виникли тільки через протиправні дії (бездіяльність) відповідача і не залежно від волі позивача. Крім цього, згідно загальних норм господарського права кредитор повинен вчиняти дії які зменшують розмір збитків, а не навпаки. Правовий механізм залучення третіх осіб для відновлення порушеного права полягає в тому, що такі треті особи повинні усунути недоліки в діях основного боржника по виконанню основного зобов`язання або вчинити дії, що повинен був здійснити боржник по цьому ж основному зобов`язанню.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Судом враховано те, що витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Аналогічну правову позицію закріплено у постановах Верховного Суду України від 20.05.2009 у справі № 6-3261св08, від 27.01.2010 у справі № 6-11633св09, від 03.02.2010 у справі № 6-15773св09.

У пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 462/6473/16-ц за провадженням № 14-400 цс 18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц за провадженням № 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 489/5045/18 за провадженням № 14-191 цс 19).

Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 01.06.2020 у справі № 910/12945/19.

Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відтак, суд розцінює суму сплати позивачем в розмірі 17591,00 грн. як витрати на професійну правничу допомогу в порядку вимог ст.126 ГПК України.

В якості доказів понесених позивачем витрат в матеріалах справи містяться:

- договір на проведення комплексного правового забезпечення від 04.02.2020 №04/02, згідно якого у п.1.3 цього договору міститься перелік наданих послуг;

- платіжне доручення від 05.02.2020 № 82 на суму 17591,00 грн.

Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ч. 3 ст.126 ГПК передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, в матеріалах справі відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, що є необхідним доказом для стягнення відповідної суми цих витрат.

Відтак, суд вважає, в частині стягнення 17591,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства АЗОТ (код ЄДРПОУ: 00203826; вул. Героїв Холодного Яру, 72, м.Черкаси, 18028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СП Укрпромпоставка (код ЄДРПОУ: 38878062; юридична адреса: пров.Пластичний,9, м.Харків, 61177; адреса для листування: проспект Гагаріна,23, м.Харків, 61010) - 281 592,20 грн., з яких:

- 274 416,00 грн (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста шістнадцять грн) борг,

- 3 879,42 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят дев`ять грн. 42 коп.) 3% річні,

- 3 296,78 грн. (три тисячі двісті дев`яносто шість грн. 78 коп.) втрати внаслідок інфляції,

- 4 223,88 грн. (чотири тисячі двісті двадцять три грн. 88 коп.) витрати по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.02.2021.

Суддя К.І. Довгань