Постанова

від 27.01.2021 по справі 926/1148/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 926/1148/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Чумака Ю.Я., Уркевича В.Ю.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Мочарний Мирон Володимирович"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03 .0 9.2020 (колегія суддів: Станік С .Р. - головуючий, судді Тищенко О.В., Дикунська С .Я.)

за позовом Приватного підприємства "Мочарний Мирон Володимирович"

до Чернівецької обласної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Мале приватне підприємство "Інтердизайн"

про визнання дій (бездіяльності) незаконними та зобов`язання вчинити дії

за участю:

позивача: Семерги С.І. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "Мочарний Мирон Володимирович" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Чернівецької обласної ради (далі - відповідач), в якому просило визнати:

- незаконною відмову відповідача в затвердженні результатів аукціону з продажу частини будівлі гаражу, а саме: частини нежитлової будівлі гаражу літ. Б площею 523,90 кв.м, в т.ч. гараж 2-12 площею 430,70 кв.м, гараж 2-13 площею 93.20 кв.м, що знаходяться за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці, вул. Паризької Комуни, буд. 1 (далі - нежитлова будівля) та бездіяльність в укладенні договору купівлі - продажу;

- зобов`язати відповідача затвердити результати аукціону з продажу нежитлової будівлі та укласти протягом п`яти днів після затвердження результатів аукціону договір купівлі - продажу.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача затвердити результати торгів позбавляє позивача права укласти договір купівлі-продажу, оплатити кошти та оформити право власності на нерухоме майно.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 (суддя Баранов Д.О.) позов задоволено частково, визнано незаконною відмову відповідача в затвердженні результатів аукціону з продажу частини нежитлової будівлі, зобов`язано відповідача розглянути питання щодо затвердження результатів аукціону з продажу частини нежитлової будівлі та укладення договору купівлі-продажу, в іншій частині позову відмовлено.

2.2. Свій висновок суд мотивував тим, що відповідач не вчиняє дії, які є обов`язковими для нього відповідно до законодавства, у зв`язку з чим порушує права позивача. В частині відмови у позові суд послався на те, що обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання незаконної бездіяльності відповідача в укладенні договору купівлі продажу не призведе до відновлення його прав та законних інтересів.

2.3. Оскарженою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 вище вказане рішення суду скасоване в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийнято нове, яким в позові відмовлено, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову тим, що ціна предмета аукціону не була визначена у встановленому законом порядку, що виключає обов`язок відповідача вчинити певні дії обраним позивачем способом захисту. При цьому апеляційний суд послався на те, що суд першої інстанції за відсутності уточнень позовних вимог, задовольнив вимоги у редакції, які є відмінними від редакції, які заявлені у позові.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі, з урахуванням її уточнення, заявник просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних відносинах.

4. Мотивувальна частина

4.1. Апеляційний суд встановив, що 05.12.2017 між відповідачем (організатор) та Малим приватним підприємством "Інтердизайн" (виконавець) був укладений договір про надання послуг по проведенню аукціону з приватизації комунального майна, відповідно до умов якого організатор доручає, а виконавець зобов`язується здійснити підготовку, організувати та провести продаж на аукціоні об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, в тому числі разом з земельними ділянками, що підлягають приватизації, та знаходяться в територіальних межах Чернівецької області.

4.2. 03.03.2018 на інтернет-сайті виконавця була опублікована інформація про проведення аукціону з продажу майна, що підлягає приватизації, зокрема нежитлової будівлі, лот № 11, о 12:00 год 31.12.2018 за адресою: Чернівецька обл., м.Чернівці, вул. Володимира Комарова, буд. 13-А (в приміщенні готелю "Черемош", конференц зал), початкова ціна - 776512,00 грн., реєстраційний внесок - 17,00 грн., гарантійний внесок - 77651,20 грн.

4.3. У Всеукраїнському випуску №40 (1143) від 06.03.2018 газети "Вісті" було опубліковано оголошення про проведення аукціону за змістом, аналогічне тій інформації, яка була розміщена на офіційному сайті виконавця 03.03.2018.

4.4. Позивач подав заявку на участь в аукціоні, сплативши при цьому відповідні внески.

4.5. 31.12.2018 був проведений аукціон з продажу об`єкта приватизації (далі - аукціон), лот №11, нежитлова будівля, за результатами якого складено протокол проведення аукціону та визначено переможцем аукціону позивача з ціною продажу 854 166,20 грн., який повинен протягом 5-ти банківських днів після проведення аукціону та підписання протоколу проведення аукціону сплатити 2200,00 грн. на користь виконавця, як компенсацію витрат на проведення оцінки та рецензії оцінки об`єкта приватизації.

4.6. Листом від 03.01.2019 вих. №01 виконавець повідомив відповідача про те, що 31.12.2018 було проведено аукціон з продажу нежитлової будівлі, переможцем визнано позивача та разом з цим листом виконавець направив відповідачу протоколи проведення аукціонів для затвердження.

4.7. Листом від 17.01.2019 вих. №01-14/39-47 відповідач повідомив виконавця про те, що затвердити результати аукціону неможливо у зв`язку з допущенням порушень законодавства, а саме: не дотримано вимог пунктів 23 та 26 постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891 "Про затвердження Методики оцінки майна" ; пунктів 10.1, 10.2, 10.3 Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням 20-ї сесії обласної ради VI скликання від 23.12.2013 №158-20/13; не дотримано норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" . За таких обставин, відповідач не має правових підстав для затвердження результатів аукціону та укладення договору купівлі-продажу.

4.8. Листом від 25.03.2019 вих. № 03 виконавець повідомив відповідача про відсутність порушення норм законодавства під час проведення аукціону, у зв`язку з чим просив повторно затвердити результати торгів та укласти з позивачем договір купівлі-продажу.

Проте листом від 09.04.2019 вих. №01-14/39-255 відповідач повідомив виконавця про неможливість затвердження ним результатів аукціону з підстав, які аналогічні тим, що викладені у листі від 17.01.2019 вих. №01-14/39-47.

4.9. Виконавець листом від 23.04.2019 вих. №09 інформував позивача про те, що 03.01.2019 він повідомив відповідача про результати аукціону та направив на затвердження протокол проведення аукціону, але відповідач відмовив у затвердженні результатів аукціону.

4.10. Апеляційним судом встановлено. що 04.10.2019 виконавцем долучено до матеріалів справи копію Звіту про оцінку майна №20-02/18, нежитлової будівлі, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 28.02.2018 становить 776 512,00 грн.

У зв`язку із закінченням строку дії вказаного висновку виконавцем було замовлено повторну оцінку з визначення ринкової вартості нежитлової будівлі, лоту №11, за наслідками її проведення було складено Звіт про оцінку, відповідно до якого ринкова вартість вказаного об`єкта оцінки станом на 31.10.2018 становить 767 284,00 грн., який був чинним на момент проведення аукціону.

4.11. Враховуючи відмову відповідача затвердити результати аукціону та укласти з позивачем відповідний договір, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

4.12. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.13. Приписами статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2).

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до положень статті 9 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , який був чинний на час укладення 05.12.2017 вказаного вище договору про надання послуг по проведення аукціону з приватизації комунального майна, за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 3 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , яким визнано таким, що втратили чинність вищевказаний Закон, визначено, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 7 частини 5 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок приватизації комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, яке затверджено рішенням 20-ої сесії відповідача від 23.12.2013 № 158-20/13 (далі - Положення), органом приватизації та продавцем об`єктів приватизації є відповідач.

Відповідно до пункту 10.1 Положення оцінка вартості об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу або початкової ціни об`єкта на аукціоні, за конкурсом здійснюється суб`єктом оціночної діяльності шляхом проведення незалежної оцінки в порядку, встановленому законодавством. Висновок суб`єкта оціночної діяльності про початкову вартість та ціну продажу затверджується сесією обласної ради.

Згідно з пунктами 23, 26 Методики оцінки майна, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Методика), акт оцінки або висновок про вартість комунального майна, складений з метою його приватизації або визначення розміру статутного капіталу, затверджуються керівником органу місцевого самоврядування - суб`єкта управління таким майном або уповноваженою ним особою. Висновок про вартість об`єкта приватизації, у тому числі разом із земельними ділянками, на яких такий об`єкт розташований, шляхом викупу, продажу одному покупцю або продажу способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців, у тому числі повторного продажу, дійсний протягом дев`ятимісячного строку після дати оцінки. При цьому висновок про вартість об`єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу такого об`єкта (у разі викупу або продажу одному покупцю) або на дату проведення торгів (у разі його продажу способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців, у тому числі повторного продажу).

4.14. Встановивши, що висновок про оцінку нежитлової будівлі, початкова її вартість та ціна продажу об`єкта нерухомості не затверджувалася відповідачем у порядку, який визначений Положенням та Методикою, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що виконавцем безпідставно здійснено організацію аукціону з продажу нежитлової будівлі, що виключає наявність правових підстав для зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

4.15. Суд касаційної інстанції погоджується із таким висновком апеляційного суду та зазначає, що як вказані положення Методики так і Положення були загальновідомими і учасники справи мали керуватися ними у своїх діях, а із встановлених судами обставин справи вбачається, що до проведення аукціону не була дотримана процедура, яка визначена Положенням щодо затвердження висновку суб`єкта оціночної діяльності про початкову вартість та ціну продажу об`єкта нерухомості, що виключало правові підстави проведення аукціону.

4.16 . За таких обставин висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позову в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим.

4.17. Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

4.18. Колегія суддів зазначає, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено відповідними статтями процесуального закону. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

4.19. В силу положень частини другої ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, отже інші посилання, викладені в касаційній скарзі, відхиляються судом виходячи із наведених вище положень .

4.20. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2).

4.21. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно , від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими ЄСПЛ у справах " Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та " Brualla Gomez de la Torre v. Spain " (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Отже, вказані рішення ЄСПЛ суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.22. За вказаних обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України ,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Мочарний Мирон Володимирович" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 03 .0 9.2020 у справі Господарського суду міста Києва № 926/1148/19 залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Ю.Я. Чумак

В.Ю. Уркевич