Рішення

від 18.01.2021 по справі 120/7130/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 січня 2021 р. Справа № 120/7130/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Бабія М.С.,

представника позивача: Кузьмінського Ю.В.,

представника відповідача: Черпітяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Враховуючи, що сума орендної плати за земельну ділянку визначалась на підставі відповідного договору, укладеного між позивачем та Козятинською міською радою в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У свою чергу, останньою повідомлення про зміну розміру орендної плати позивачу не надходили, рішення про затвердження нормативно-грошової оцінки земель міста Козятин депутатами 7 скликання міської ради не приймалось. Отже, на думку позивача розмір орендної плати за використання ним земельної ділянки визначається в розмірі визначеному договором, а податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, відтак є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач позову не визнав. Заперечуючи проти нього зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідно до норм Податкового кодексу України. Зазначає, що міська рада листом повідомила регіональне управління ДПС, про оформлення фізичними особами договорів оренди на земельні ділянки, за наслідком чого податковим органом винесено оскаржувані рішення з урахуванням індексу інфляції станом на 2017 рік та розміру орендної плати в сумі 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Не погоджуючись з позицією викладеною у відзиві на адміністративний позов, позивачем подано заперечення на відзив. Зазначає, що орендна плата у разі урахування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки дорівнює сумі в 35755,33 грн. Проте, податковим органом в порушення норм законодавства здійснено множення коефіцієнту індексації НГО на розмір діючої орендної плати та встановлено заборгованість позивачу зі сплати такого знаменника. Тому просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані рішення.

Представником відповідача надано додаткові пояснення, зі змісту яких встановлено, що останнім при винесенні рішень враховано індекс інфляції за 2015, 2016 роки та взято 4% розміру орендної плати від нормативно грошової оцінки, у зв`язку з чим визначено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно ухвали від 01.12.2020 року розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача проти позову заперечувала з мотивів, зазначених у відзиві на позов та додаткових пояснень.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 01.07.2015 року між позивачем та Козятинською міською радою укладено договір оренди землі від 01.07.2015 року /а.с. 9-11/.

Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель, споруд підприємствами переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 5000 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Козятин, вул. Довженка, 22.

Пунктами 2, 4, 8 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 5000 кв. м за кадастровим номером 0510500000:00:052:0022.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 588476 грн., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 23539,04 грн в рік, що складає 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки /а.с. 9/.

Козятинською міською радою Вінницької області листом від 25.10.2019 року за № 110/19 та листом від 20.01.2020 року за № 144/20 повідомлено Козятинське управління ГУ ДПС у Вінницькій області про оформлення фізичними особами договорів оренди на земельні ділянки /а.с. 46-49/.

Також міською радою листом від 1856/20 від 14.12.2020 року повідомлено податковий орган про розмір орендної плати по договору оренди від 01.07.2007 року, укладеного з позивачем, яка становить 35755,33 грн. /а.с. 41/.

Перевіривши зазначені факти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Козятинським управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі отриманих даних про перелік орендарів земельних ділянок сформовано податкові повідомлення-рішення форми "Ф" від 22.08.2019 року за № 92333-5306-0208, з сумою податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб, за 2017 рік в сумі 35755,33 грн.; № 92332-5306-0208 з сумою податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб, за 2018 рік в сумі 35755,33 грн.; № 92330-5306-0208, з сумою податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 35755,33 грн.; та від 13.06.2020 року за № 8672780-5306-0208, з сумою податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 35755,33 грн. /а.с. 5-8/.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку (за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України визначено об`єкти оподаткування, якими є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 271 встановлено базу оподаткування, згідно якої є:- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 288 ПК України визначено договір оренди такої земельної ділянки, як підставу для нарахування орендної плати за земельну ділянку, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно п. 288.2 ст. 288 ПК України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

Пунктом 288.5 передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: - не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. (п. 288.5.1 ст. 288 ПК України).

Разом з тим згідно п. 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

При цьому при нарахуванні фізичний особі податку, контролюючий орган враховує відповідно до п.п 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПК України дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

У підпункті 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з п. 14.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Також у відповідності до Земельного кодексу України, а саме ст. 125, 126 передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, фізична особа-власник земельної ділянки, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

При цьому, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу України та підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Як зазначалось раніше 01.07.2015 року між позивачем та Козятинською міською радою укладено договір оренди землі від 01.07.2017 року, яким визначена орендна плата у розмірі 23539,04 грн. Яка складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, про внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

На виконання зазначеної норми Козятинською міською радою Вінницької області на адресу контролюючого органу направлено повідомлення про оформлення фізичними особами договорів оренди на земельні ділянки та надано інформацію про розмір орендної плати по договору оренди від 01.07.2015 року укладеного з ОСОБА_1 .

За результатом чого, податковим органом здійснено перевірку відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якою було підтверджено надану міською радою інформацію стосовно позивача.

Тому на підставі отриманих даних відповідно до п. 288.1 ст. 28 ПК України згідно укладеному договору оренди землі від 01.07.2015 року відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України було сформовано податкові повідомлення-рішення.

Під час прийняття яких податковий орган керувався нормами ст. 289 ПК України, за якими визначено індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Пунктом 289.1. передбачено для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Таким чином, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно п. 289.2 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Враховуючи, що п. 11 договору оренди землі від 01.07.2015 року передбачено, обставини за наявності яких переглядається розмір орендної плати, якими є зміни розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни індексації, податковим органом при винесенні оскаржуваних рішень було враховано лист Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 03.01.2020 року за № 6-28-0.2/38/2-20, згідно якого індекс інфляції становлять за 2015 рік - 1,43, за 2016 рік - 1,06.

Таким чином, нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 2015 рік становить 588476 грн., враховуючи індекси інфляції за 2015, 2016 роки. Станом на 2017 рік нормативно грошова оцінка земельної ділянки визначається за формулою 588476 грн (нормативно грошова оцінка) х 1,43 х 1,06 (індекси інфляції за 2015, 2016 роки) = 893833,27 грн.

Беручи до уваги розмір орендної плати від нормативно грошової оцінки, сумуючи її 893833,27 (нормативно грошова оцінка за 2017 рік) х 4% (орендна плата) = 35755,33 грн.

Таким чином, методом застосування передбаченої нормами законодавства формули, податковий орган отримав визначену суму орендної плати за землю за 2017 рік.

Більше того, як зазначає представник відповідача, що ОСОБА_1 не оплачувалась орендна плата за землю взагалі, з підстав чого й були винесенні наступні податкові повідомлення-рішення за 2018, 2019, 2020 роки. Зазначені обставини позивачем спростовано не було, доказів протилежного до суду також не надано.

Окремо суд наголошує, що за змістом вказаних норм, для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства, вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки.

Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2016 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2013 рік, шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період.

Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.

Що ж стосується застосування щорічних коефіцієнтів індексації, то суд звертає увагу, що вони встановлюються не рішеннями рад, а їх щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік.

З урахуванням викладених норм, суд не погоджується з наведеними розрахунками позивача, що останній має сплачувати 23539,04 грн., з тих підстав, що такі не були відображенні в повній мірі. Оскільки, суму 23530,04 грн. (орендна плата) необхідно помножити на індекс інфляції за 2015, 2016 роки та відняти 4% орендної плати, таким чином отримуємо 4% розміру орендної плати за земельну ділянку - 35755,33 грн. Вказана сума й була визначеною податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях та яку, в свою чергу не було сплачено позивачем з 2017 по 2020 роки.

Таким чином, не знайшло свого відображення твердження позивача стосовно того, що податковим органом під час здійснення перевірки протиправно збільшено розмір орендної плати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб?єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінивши у сукупності докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до головного управління ДПС у Вінницькій області (21036, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця ЄДРПОУ 43142454) про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович