Рішення

від 08.12.2020 по справі 160/9543/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Справа № 160/9543/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні в м.Дніпрі адміністративну справу №160/9543/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА-КРИВБАС" (50004, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Цини, буд. 26Г; код ЄДРПОУ 38788676) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА-КРИВБАС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Ш" №0068015630 від 26.11.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Н" №0067995630 від 26.11.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Ш" №0035115644 від 31.05.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Ш" №0057065630 від 26.09.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Ш" №0063105630 від 05.11.2019 р.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9543/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА-КРИВБАС" не відповідала вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 р. була залишена без руху.

04 вересня 2020 р. на виконання ухвали суду представник позивача виправив відповідні недоліки позовної заяви, зокрема, надавши до суду позовну заяву у новій редакції, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Ш" №0068015630 від 26.11.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Н" №0067995630 від 26.11.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Ш" №0035115644 від 31.05.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Ш" №0057065630 від 26.09.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми "Ш" №0063105630 від 05.11.2019 р.

Позовна заява обґрунтована протиправністю оскаржуваних рішень контролюючого органу. Так, позивач вказує, що як вбачається зі змісту акта перевірки № 6005/04-36-56-30/38788676 від 23.10.2019 року несвоєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість виявлена за податковими деклараціями з податку на додану вартість, які подані в останній день граничного строку їх подання або на декілька днів пізніше такого строку та датуються ще 2017 та 2018 роком. Найпізніше поданою декларацією дослідженою камеральною перевіркою за даним актом є податкова декларація з податку на додану вартість №9051566322 від 20.03.2019 року. Отже, строк для проведення камеральної перевірки за найпізніше поданою декларацією з наведених у акті перевірки № 6005/04-36-56-30/38788676 від 23.10.2019 року сплив ще 19.04.2019 року. Водночас, акт камеральної перевірки датується 23.10.2019 року, а отже, камеральна перевірка, за результатами якої складено акт перевірки № 6005/04-36-56-30/38788676 від 23.10.2019 року є такою, що проведена на порушення чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення форми Ш №0068015630 від 26.11.2019 року, винесене на основі вказаного акта, є також неправомірним та незаконним. Позивач зазначає, що аналогічні порушення допущені контролюючим органом і при проведенні камеральних перевірок за якими складено акт перевірки № 56414/04-36-56-4/38788676 від 13.05.2019 року, на підставі якого винесено ППР форми ПІ № 0035115644 від 31.05.2019 року; акт перевірки № 97041/04-36-56-44/38788676 від 21.08.2019 року, на підставі якого винесено ППР форми Ш №0057065630 від 26.09.2019 року; акт перевірки № 20677/04- 36-56-30/38788676 від 24.10.2019 року, на підставі якого винесено ППР форми Ш №0063105630 від 05.11.2019 року. Також у позові вказано про те, що інформація стосовно сум боргу, наведена в спірних актах перевірки, не підтверджена позивачем документальними чи іншими доказами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/9543/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Крім того, цією ухвалою витребувано у відповідача належним чином завірені копії сформованих та складених відповідачем податкового повідомлення-рішення №0068015630 від 26.11.2019 р., податкового повідомлення-рішення №0067995630 від 26.11.2019 р., податкового повідомлення-рішення №0035115644 від 31.05.2019 р., податкового повідомлення-рішення №0057065630 від 26.09.2019 р., податкового повідомлення-рішення №0063105630 від 05.11.2019 р., податкової вимоги №4436-17 від 05.10.2016 р., акту перевірки №3899/04-36-56-30/38788676 від 16.11.2017 р., акту перевірки №6005/04-36-56-30/38788676 від 23.10.2019 р., акту перевірки №56414/04-36-56-4/38788676 від 13.05.2019 р., акту перевірки №97041/04-36-56-44/38788676 від 21.08.2019 р., акту перевірки №20677/04-36-56-30/38788676 від 24.10.2019 р.

02 жовтня 2020 р. представником відповідача подана заява про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву у справі №160/9543/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року продовжено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк подачі відзиву на позовну заяву разом з витребуваними судом доказами на десять днів з дня вручення цієї ухвали.

23 листопада 2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в порушення п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України позивачем порушено граничні строки реєстрації по 63 податковим накладних/розрахункам коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за червень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, січень-липень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 237938,28 грн. Також зазначає, що висновки викладені у інших актах камеральних перевірок щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та прибуток ГУ ДПС у Дніпропетровській області правомірні та відповідають нормам чинного законодавства. Своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

До відзиву відповідачем додано копії актів від 13.05.2019р., 21.08.2019р., 11.10.2019р., 23.10.2019р., 24.10.2019р. з додатками.

01 грудня 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що саме Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повинно довести, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені правомірно, в інакшому випадку спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Крім того, зазначає, що інформація стосовно сум боргу, наведена в актах перевірки не підтверджена відповідачем жодними документальними чи іншими доказами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ Нива-Кривбас з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених за червень 2018 рік, серпень 2018 рік, вересень 2018 рік, жовтень 2018 рік, грудень 2018 рік, січень-липень 2019 рік, за результатами якої складено акт перевірки №3899/04-36-56-30/38788676 від 11.10.2019 року.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України - суб`єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації 63 податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за червень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, січень-липень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 237938,28 грн., у тому числі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 167460,24 грн., від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 50944,22 грн., від 31 до 60 календарних днів - на загальну суму ПДВ 19533,82 грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н № 0067995630 від 26.11.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 32795,02 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ Нива-Кривбас з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість з 03.12.2017 року по 01.08.2019 року, за результатами якої складено акт перевірки №6005/04-36- 56-30/38788676 від 23.10.2019 року.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог п.57.3 ст.57 та п.57.1 ст.57 глави 4 розділу ІІ та п. 203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0068015630 від 26.11.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 85464,95 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ Нива-Кривбас з питання порушення терміну сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначеного контролюючим органом, за результатами якої складено акт перевірки №56414/04-36-56-4/38788676 від 13.05.2019 року.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог п.57.1 та п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток.

На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0035115644 від 31.05.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 5140,00грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ Нива-Кривбас з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у податковій звітності з податку на прибуток за підсумками 2017 року, визначеного ТОВ Нива Кривбас , за результатами якої складено акт перевірки № 97041/04-36-56-44/38788676 від 21.08.2019 року.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток.

На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0057065630 від 26.09.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1028,00 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ Нива-Кривбас з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у податкової звітності з податку на прибуток за підсумками 2017 року, визначеного ТОВ Нива-Кривбас , за результатами якої складено акт перевірки № 20677/04-36-56-30/38788676 від 24.10.2019 року.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток.

На підставі вказаних порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш №0063105630 від 05.11.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 84,80 грн.

Не погодившись із вищезазначеним податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Нива-Кривбас звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень рішень) (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з вимогами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, своєчасність реєстрації ПН/РК у ЄРПН та своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання може бути самостійним предметом камеральної перевірки.

Як убачається з п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з вимогами п.76.2. ст. 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Абзацом 1 п. 76.3. ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Разом з тим, в абз. 2 п. 76.3. ст. 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, згідно з нормами, чинними на момент проведення перевірки, предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, можуть бути і інші питання, зокрема, своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання та з питання своєчасності реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідно до вимог статті 75 Податкового кодексу України була проведена в приміщені контролюючого органу камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Нива-Кривбас з питань своєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, дотримання термінів сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, порушення термінів сплати податку на прибуток, результати якої оформлені вищевказаними актами.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що з 01.01.2017 у контролюючого органу виникли підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, а з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №806/2419/16, у постанові від 02.10.2018 у справі №820/2244/17.

З урахуванням наведеного камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН може проводитися не пізніше 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що камеральна перевірка проведена відповідачем відповідно до положень ПК України та в межах встановлених ним строків (визначених статтею 102 ПК України).

Суд також зазначає, що камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування, відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків, а також за своєчасністю сплати узгоджених сум грошових зобов`язань.

Водночас, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Суд звертає увагу, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі.

В даному випадку контролюючим органом проводились камеральні перевірка з наступних питань:

- з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний період за червень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, січень-липень 2019 року;

-з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість з 03.12.2017 року по 01.08.2019року

- з питання порушення терміну сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначеного контролюючим органом (податкове повідомлення-рішення форми Ш №0000771242 від 10.10.2017);

- з питань порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у податковій звітності з податку на прибуток за підсумками 2017 року, визначеного ТОВ Нива Кривбас .

Вказані в актах камеральної перевірки питання відноситься до "інших питань", тому, в даному випадку, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Тому, посилання позивача на те, що відповідачем порушено порядок проведення камеральної перевірки, що нібито обумовлює її протиправність, є необґрунтованим.

Що стосується доводів позивача стосовно відсутності в актах перевірки належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу, то позивачем по суті не заперечується той факт, що ним несвоєчасно було сплачено узгоджені податкові зобов`язання та несвоєчасно зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, такі докази в матеріалах справи відсутні, а твердження щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень ґрунтуються виключно на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства.

При цьому, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

На платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних у термін встановлений податковим законодавством.

В тому числі, контролюючим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (пп.20.1.19 п.20.1 ст. 20 ПК України).

Ст. 16 ПК України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4).

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п.36.1, п. 36.2, п.36.3 ст. 36 ПК України).

Згідно пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Системний аналіз наведених норм доводить, що на платника податку покладається обов`язок сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом визначених строків, він притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст. 203 ПК України).

Як убачається з актів перевірки на підставі, яких винесені податкові повідомлення-рішення, що є предметом оскарження, позивачем порушенні строки сплати узгоджених сум податкових зобов`язань та термін реєстрації податкових накладних.

З матеріалів справи убачається, що позивачем самостійно були подані податкові декларації з ПДВ. Однак позивачем протягом, встановленого ПК України, строку узгоджені суми грошового зобов`язання сплачені до державного бюджетну не були. Зазначені обставини були виявлені відповідачем за наслідками проведення камеральної перевірки щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язаня з ПДВ, внаслідок чого останнім були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд відхиляє доводи позивача щодо недоведеності складу податкового правопорушення, оскільки платник податку не здійснив усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних та своєчасної сплати сум грошового зобов`язання, такі докази до суду не надані.

Отже, матеріалами справи підтверджено наявність порушень податкового законодавства позивачем.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН та порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань, що мало наслідком винесення податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській, оскільки податковий орган як суб`єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб що визначені Конституцією та законами України.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА-КРИВБАС" (50004, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Цини, буд. 26Г; код ЄДРПОУ 38788676) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко