Рішення

від 01.02.2021 по справі 160/16326/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року Справа № 160/16326/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства ПЛОДОГРАД до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

08.12.2020 року Сільськогосподарське приватне підприємство ПЛОДОГРАД (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 1869844/30847084 від 26.08.2020 року, рішення ДПС України за результатами розгляду скарги № 48942/30847084/2 від 09.09.2020 року, якими відмовлено в реєстрації податкової накладної від 17.06.2020 року № 3 на суму ПДВ 34 072,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛОДОГРАД» від 17.06.2020 року № 3 на суму ПДВ 34 072,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України Сільськогосподарське приватне підприємство ПЛОДОГРАД направлено на реєстрацію податкову накладну від 17.06.2020 року № 3 на суму ПДВ 34 072,00 грн. Квитанцією, яка надійшла у відповідь на реєстрацію податкової накладної, реєстрацію було зупинено, виявлено відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій, запропоновано подати додаткові пояснення. Позивачем були подані пояснення, проте оскаржуваними рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1869844/30847084 від 26.08.2020 року, ДПС України за результатами розгляду скарги № 48942/30847084/2 від 09.09.2020 року позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної від 17.06.2020 року № 3, у зв`язку з ненаданням платником документів. Позивач вважає рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідачу були надані всі наявні у позивача документи на підтвердження господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну. Оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Податкова накладна, на думку позивача, була безпідставно зупинена, оскільки первинні документи Сільськогосподарського приватного підприємства ПЛОДОГРАД засвідчують факт реального виконання останнім та його контрагентами господарських зобов`язань.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

15.01.2021 року від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520. Оскаржуване рішення прийняте з підстави ненадання позивачем копій документів, а саме відсутні документи на постачання насіння ячміню (або акт приймання насіння від виконавця послуг) та відсутні акти виконаних робіт по збору урожаю, посів обробка. Сільськогосподарське приватне підприємство ПЛОДОГРАД не перебуває в переліку ризикових платників податків. Відповідач вважає визначені підстави в Рішенні комісії для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ДПС України не надано відзиву на позовну заяву, про можливість подання відзиву повідомлено належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сільськогосподарське приватне підприємство ПЛОДОГРАД (код ЄДРПОУ 30847084) зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа - суб`єкт господарської діяльності 14.04.2000 року.

Видами діяльності за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур; 01.49 Розведення інших тварин; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, 16.07.2020 року Сільськогосподарське приватне підприємство ПЛОДОГРАД через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв`язку складено і направлено на реєстрацію податкову накладну від 17.06.2020 року № 3 на суму ПДВ 34 072,00 грн.

З квитанції, яка надійшла у відповідь на реєстрацію вищезазначеної податкової накладної, встановлено, що податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 17.06.2020 року № 3 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1003 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та їх копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

На виконання зазначеного 18.08.2020 року позивач направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 17.06.2020 року № 3, реєстрацію якої зупинено та у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, в електронному вигляді подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 1869844/30847084 від 26.08.2020 року позивачу відмовлено у реєстрації зупиненої податкової накладної № 3 від 17.06.2020 року, у зв`язку з ненаданням платником копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Форма рішення передбачає підкреслення документів, яких не вистачає, проте в спірному рішенні жодного документу не підкреслено.

В графі додаткова інформація спірного рішення зазначено: до пояснень не надані документи на постачання насіння ячміню (або акт приймання насіння від виконавця послуг) та відсутні акти виконаних робіт по збору урожаю, посів, обробка тощо.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 48942/30847084/2 від 09.09.2020 року скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Досліджуючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст.201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

За змістом п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно до п. 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

За змістом п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:

2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Судом встановлено, що в квитанції про зупинення податкової накладної міститься лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів.

При цьому, законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.

Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

З огляду па викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р. по справі №819/330/18.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить в собі лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів, за відсутності зазначення чітких порушень з боку платника податків у поданих документах та переліку конкретних документів, які не надано позивачем.

Отже, таке рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Суд зазначає, в графі додаткова інформація спірного рішення зазначено: до пояснень не надані документи на постачання насіння ячміню (або акт приймання насіння від виконавця послуг) та відсутні акти виконаних робіт по збору урожаю, посів, обробка тощо.

Вказане свідчить про нездійснення податковим органом ретельної перевірки документів, наданих позивачем, оскільки ячмінь підприємством ПЛОДОГРАД не вирощувався та є продукцією, яку було вирощено виконавцем - ТОВ Агрофірма імені МЕЛЬНИКА , оскільки зазначене товариство має в своєму розпорядженні необхідні професійні трудові ресурси та сільськогосподарську техніку, на земельній ділянці, яка належить СГ ПП ПЛОДОГРАД на праві оренди (копія довідки № 198 від 14.02.2019 року). У зв`язку з чим, до повідомлення було надано підтверджуючі документи у повному обсязі. Та, при цьому, податковий орган, не з`ясувавши усі обставини справи, зробив висновок про невідповідність продукції (її обсягу) стадіям постачання та продажу.

Вирощування ТОВ Агрофірма імені МЕЛЬНИКА насіння ячміню підтверджується доданими до матеріалів справи та до повідомлення від 18.08.2020 року №8 актом № 1/2020 від 01.08.2020 року про прийняття-передачі виконаних робіт до договору про надання сільськогосподарських послуг від 19.03.2019р., в якому наведено детальний опис розміру площі на якій здійснювалось вирощування ячміню, перелік техніки й механізмів, які було використано в господарському процесі, кількість посівного матеріалу, який було надано Замовником Виконавцю; накладна на передачу готової продукції № 1 від 19.09.2019 року, картка №2 складського обліку матеріалів, довіреність № 56 від 16.06.2020 року на отримання ячміню.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 826/9457/18 (ЄДРСР 85803891) зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справах № 620/3556/18 (ЄДРСР 81857391), № 815/2791/18 (ЄДРСР 81858145), від 14.05.2019 у справі № 817/1356/18 (ЄДРСР 81727808), від 22.04.2019 у справі № 2040/5445/18 (ЄДРСР 81366622).

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 1740/2004/18 (ЄДРСР 83105330), від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (ЄДРСР 81858144), від 25.10.2019 у справі № 0340/1834/18 (ЄДРСР 85207548), від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18 (ЄДРСР 85574619).

Відмовляючи у реєстрації податкової накладної відповідач мав можливість підкреслення первинних документів серед наведених у такому рішенні (у встановленій формі), які були ненадані платником податків. Проте вказані дії відповідачем не вчинені.

Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Відмовляючи у реєстрації податкової накладної відповідач так і не вказав, які документи не були подані платником податків.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить інформації, які документи не були подані позивачем, що позбавило його можливості реєстрації податкової накладної, які документи з поданих позивачем повідомленням від 18.08.2020 року №8 не були враховані відповідачем та підстав такого неврахування

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Під час судового розгляду справи відповідачами не надані жодні пояснення з приводу зазначених вище обставин.

Щодо господарських відносин, які передували винесенню оскаржуваного рішення, судом встановлено, що СГ ПП ПЛОДОГРАД (Постачальник) укладено договір поставки №1/1606 від 16.06.2020р. з ТОВ АГРО ПРОВІЖН (Покупець), згідно якого (специфікація №1 від 16.06.2020р.) на адресу покупця було поставлено ячмінь у кількості 42,59т. на суму 204 432 грн. у т.ч. ПДВ 34 072,00 грн.. Внаслідок зазначеного була оформлена видаткова накладна №1 від 17.06.2020р. на суму 204 432 грн. у т.ч. ПДВ 34 072,00 грн.

Згідно умов угоди транспортування продукції здійснювалось за рахунок покупця (перевізник - ТОВ Агропровіжн Логістик , м. Миколаїв). Товарно - транспортна накладна від 17.06.2020 року. Покупець ТОВ АГРО ПРОВІЖН знаходиться у м. Миколаїв. Заборгованість між постачальником та продавцем відсутня.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог Податкового Кодексу України, СГ ПП ПЛОДОГРАД було оформлено податкову накладну від 17.06.2020р. № 3 (ячмінь у кількості 42,59т. на суму 204 432 грн., у тому числі ПДВ 34 072.00 грн. відмова в реєстрації якої є предметом спору у справі, що розглядається.

Згідно умов угоди про надання сільськогосподарських послуг від 19.03.2019 року ТОВ Агрофірма імені МЕЛЬНИКА (Виконавець) надало послуги для СГ ПП ПЛОДОГРАД (Замовник) з використанням своїх ресурсів та матеріалів замовника, - у вигляді вирощування сільськогосподарської продукції (ячмінь, пшениця, соняшник) на земельній ділянці, яка належить СГ ПП ПЛОДОГРАД на праві оренди (копія довідки № 198 від 14.02.2019 року). Заборгованість між підприємствами відсутня.

Матеріали замовника були передані виконавцю на підставі актів прийняття-передачі ТМЦ для використання договору про надання сільськогосподарських послуг: 10.06.2019р., 04.06.2019р,, 12.04.2019р., 25.04.2019р., 12.04.2019р. та по іншим культурам - від 09.09.2019р., 19.08.2019р., 16.08.2019р., 09.08.2019р., 31.07.2019р., а також довіреностей.

Зазначені ТМЦ були придбані СГ ПП ПЛОДОГРАД на підставі угоди поставки №1741/19/228 від 11.04.2019р. у постачальника - МПП Фірма Ерідіон (видаткова накладна №77561 від 19.08.2019р., №77100 від 16.08.2019р., №61892 від 10.06.2019р., №61883 від 10.06.2019р., №59730 від 04.06.2019р., №59738 від 04.06.2019р., №201908091 від 09.08.2019р., №40798 від 25.04.2019р., №31813 від 12.04.2019р., №31791 від 12.04.2019р., №31780 від 12.04.2019р., угоди поставки №59/19 від 25.06.2019р. у постачальника - ТОВ Вален Агро (видаткова накладна №201909091 від 09.09.2019р., №201907312 від 31.07.2019р., товарно - транспортна накладна № Р201909091 від 09.09.2019р.). Нафтопродукти для роботи техніки виконавця сільськогосподарських послуг, придбавались СГ ПП ПЛОДОГРАД на підставі угоди поставки нафтопродуктів № 59 від 06.12.2018р. у ТОВ Фортуна - КР , зберігались на підставі угоди зберігання № 61 від 06.12.2018р. Товарно - транспортна накладна на відпуск дизельного палива № 496 від 15.10.2019р., №400 від 06.12.2018р., видаткова накладна №638 від 07.12.2018р., акт приймання передачі від 07.12.2018р.

Зазначені угоди з додатками, актами приймання - передачі, зберігання, накладними, довіреностями надавались до повідомлення №8 від 18.08.2020 року.

Прийняття готової продукції було здійснено на підставі:

- акту № 1/2020 від 01.08.2020р. про прийняття-передачі виконаних робіт до договору про надання сільськогосподарських послуг від 19.03.2019р., в якому наведено детальний опис розміру площі на якій здійснювалось вирощування ячміню, перелік техніки й механізмів, які було використано в господарському процесі, кількість посівного матеріалу, який було надано замоаником виконавцю;

- накладної на передачу готової продукції № 1 від 19.09.2019р.;

- картки №2 складського обліку матеріалів;

- довіреності № 56 від 16.06.2020р. на отримання ячміню.

В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит є отримання товарів за податковою накладною.

Відповідні первинні документи, що зазначені вище долучені до матеріалів справи.

Дослідження вказаних документів, копії яких наявні в матеріалах справи вказує, що вони складені відповідно дост.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та свідчать про придбання товарно-матеріальних цінностей для здійснення послуг з поточного ремонту причалу №4, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Також в цих документах відображений рух активів.

Як було встановлено судом і зазначено вище, СПП Плодоград були подані через електронний кабінет повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено №3 від 16.07.2020 року, що підтверджується квитанцією №2 від 18.08.2020 року.

Наявність та подання зазначених документів до реєстрації податкової накладної відповідачами під час розгляду справи не спростовувалась.

Згідно правової позиції колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення № 1869844/30847084 від 26.08.2020 року не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1869844/30847084 від 26.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 16.07.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України за результатами розгляду скарги № 48942/30847084/2 від 09.09.2020 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №48942/30847084/2 від 09.09.2020 року залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Аналіз норм статті 56 ПК України, пунктів 2, 25, 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, пунктів 1, 12, 17 Порядку розгляду скарги, пункту 13 Порядку №520 свідчить, що процедура адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є різновидом досудового порядку вирішення спору. Рішення комісії центрального рівня про залишення скарги платника без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної без змін, не є юридично значимим для платника, оскільки саме по собі не породжує для нього настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов`язки.

Суд дійшов до висновку, що оскаржене у даній справі рішення № 48942/30847084/2 від 09.09.2020 року про залишення скарги СПП Плодоград без задоволення прийнято комісією центрального рівня, утвореною в ДПС України, у межах її повноважень, у спосіб та строк, що установлені чинним законодавством. Водночас, це рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 07.02.2020 року у справі №826/11086/18. У цій постанові Верховний Суд вказав, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідного контролюючого органу вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 48942/30847084/2 від 09.09.2020 року, не підлягає задоволенню судом.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати накладну, суд зазначає таке.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації ПН після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення податкового органу, для відновлення порушених прав платника податків, суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідатиме основним принципам здійснення судочинства.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність спірного рішення №1869844/30847084 від 26.08.2020 року, перед судом не доведена.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Додатково, суд зазначає, що в прохальній частині позовної заяви позивачем було невірно зазначено організаційно-правову форму Сільськогосподарського приватного підприємства ПЛОДОГРАД , а саме вказано: зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛОДОГРАД від 17.06.2020 року № 3 на суму ПДВ 34 072,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд при прийнятті рішення в резолютивній частині вказує вірну організаційно правову форму позивача у відповідності до наданих суду установчих документів підприємства.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову у загальному розмірі 2102,00 грн. (квитанція №ПН2350227 від 01.12.2020 року) підлягає частковому стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України пропорційно задоволеним позовним вимогам у загальному розмірі 1051 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Сільськогосподарського приватного підприємства ПЛОДОГРАД (вул.Нова, б. 2, с. Вільний Посад, Криворізький р-н, Дніпропетровська область. 53042, код ЄДРПОУ 30847084) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним рішення №1869844/30847084 від 26.08.2020 р. та рішення №48942/30847084/2 від 09.09.2020 р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1869844/30847084 від 26.08.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.06.2020 року № 3 на суму ПДВ 34 072,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Сільськогосподарського приватного підприємства ПЛОДОГРАД від 17.06.2020 року № 3 на суму ПДВ 34 072,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Сільськогосподарського приватного підприємства ПЛОДОГРАД документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1051,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме:

- 525,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- 525,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова